Моя дитина могла вижити

За свідченням чоловіків, які знаходилися в тій самій автівці, дівчина з ними вживала напої з шостої години вечора. Однак мати Ганни запевняє, що це неправда. “Ганна лише о шостій прийшла з роботи додому. Потім прала, бігала до аптеки за ліками для бабусі, готувала їсти. Це все бачила бабуся, яка підтвердить кожне слово”.

Коли вже було за восьму, до будинку під’їхала машина, у якій знаходилися Валентина та її брат Олег, а водій на ім’я Володимир забирав Ганну з будинку. Наскільки відомо матері, брат із сестрою їхали з дня народження, але оскільки до оселі Ганни їх перестали пускати, вони вирішили поїхати куди інде.

Що сталося насправді до моменту, коли Ганні стало зле, вже не дізнається ніхто. Однак, як розповіли матері у морзі, її доньку можна було врятувати, перехиливши. Натомість водій пішов гукати інших пасажирів авто, а коли вони повернулися, дівчина була вже мертвою.

Про смерть доньки мати дізналася лише за добу, після того, як очевидці оговталися від оковитої, і Валентина наче кинула: “Хіба ж ти не знаєш - твоя донька у трупарні”. “Вони навіть не сказали правоохоронцям адресу, за якою проживала Аня, хоча знали її”, - говорить мати.

“Нічого, бабушка, я довго не буду”, - це були останні слова Ганни. Адже бабуся, відчуваючи недобре, не хотіла, аби та йшла з дому.