№435 від 11.02.2010p. | |
Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477 |
#І таке буває
Жила в сусідньому селі баба Мотря. Самотньою жінкою була. Не мала ні чоловіка, ні дітей. Але на все це мало звертала увагу, бо ж тримала чималеньке хазяйство. Водилось, як кажуть, і в хліві, і за хлівом. Тож було біля чого руки прикладати.
З тих веселих пір минуло чимало часу. Але той час все більше і більше насторожував бабу Мотрю, особливо, коли дивилася на свою корівку. І, одного разу, не витримавши, ледве не з плачем, прибігла до сільського ветлікаря.
- Ой, лишенько! - застогнала баба Мотря. - Щось не те, Іване, з моєю коровою. Водила до бугая в той самий день, як в сусіда Грицька весілля було. То його донька вже хлопчика має, а моя Лиска про телятко навіть і не думає.
Коли про цю розмову довідались у селі, то довго з жартів у людей не сходило ім’я баби Мотрі і її корови. А деякі люди і по цей час на весіллях сміються, приказуючи молодятам: “Дивіться, не тягніть з дітьми, як корова баби Мотрі!”
11.02.2010 | Василь ТИТЕЧКО, с. Мале Вербче Сарненського району |
Рівне-Ракурс №10 від 11.02.2010p. На головну сторінку |