Людмила СУПРУН: «Найбільша криза сьогодні в Україні - це криза довіри»

Зрештою, слід віддати належне керівнику Комітету Верховної Ради з питань бюджету Людмилі Супрун в умінні переконливо доводити власну точку зору, апелюючи незаперечними фактами та аргументами. В усякому разі, за обґрунтуванням будь-якого порушеного питання, вочевидь, простежується її всебічна компетентність і фахова обізнаність.

Це вона красномовно продемонструвала як на зустрічах з виборцями у Рівненській центральній районній лікарні, Клеванській школі-інтернаті, Городецькому жіночому монастирі, котрі відвідала під час свого одноденного візиту на Рівненщину, так і на прес-конференції для представників мас-медіа.

Мораль і порядок - запорука добробуту

Проте, за словами Людмили Супрун, Блок народно-демократичних партій іде до влади не заради влади, а для того, щоб, нарешті, реалізувати запропоновану народними демократами програму. «Ми хочемо, - каже вона, - щоб в Україні пріоритетом був лозунг, задекларований Народно-демократичною партією, - «Людина. Родина. Добробут. Україна». А тепер ми, чотири партії Блоку НДП, котрі нараховують у своїх лавах близько 400 тисяч активістів, об'єдналися під гаслом «Мораль і порядок», щоб ці лозунги були реалізовані в Україні».

Аналізуючи програмні засади Блоку народно-демократичних партій, Людмила Супрун, зокрема, зауважила, що народні демократи за те, щоб влада перейшла громадам, щоб люди самі обирали лідерів своїх регіонів, котрі були б їм підзвітними. «Ми за те, - веде вона далі, - щоб була виборна система для суддів. Ми готові надати максимальні гарантії щодо незалежності суддів через високу оплату праці, забезпечення їх житлом. Але тільки одна вимога - судити по справедливості, а не в залежності від того, в кого більше грошей. Тому, якщо судді будуть обиратися, вони будуть відповідальні і підзвітні щодо дотримання законності перед тими, хто їх обирає».

До слова, окрім того, що виборчий список народних демократів сформований виключно з професіоналів і патріотів, його відмінність, за словами Людмили Супрун, полягає ще й у тому, що тільки в їх рядах «представлені всі, без винятку, територіальні громади». «Якщо взяти по тридцять кандидатів у кожному списку, - аргументує вона, - бачите: в одному - 28 киян (цікаво, як вони відображатимуть інтереси тих, хто проживає, скажімо, на Рівненщині, Волині чи Львівщині?). У списку іншої партії - 22 представники Донецька (теж уявляю, як вони захищатимуть інтереси жителів того ж Рівного). А нам сьогодні потрібні рівні умови для всієї країни. І я вважаю, що наша центристська сила - Блок Народно-демократичних партій - здатна об'єднати Україну».

«Скільки нами керуватимуть чужинці?»

Принагідно сказати, що, власне, професіоналізм і патріотизм стали основними критеріями при формуванні народними демократами партійних списків до місцевих органів самоврядування. Зокрема, представляючи загалу п'ятірку до обласної ради, її перший номер, голова Рівненської обласної організації Народно-демократичної партії, президент ТзОВ «Юридична асоціація» Право і справедливість» Ігор ЛЕХ зауважив:

- Ми відрізняємося від інших тим, що наша п'ятірка найкраща з усіх точок зору: як у фаховому, так і моральному плані. Наша п'ятірка ніколи не була представлена у великій владі, коли всі інші, здебільшого, вже були. Отож, сміливо можна їх запитати, що вони вже зробили для поліпшення життя наших краян? Якщо вони зробили достатньо багато, і люди це належно сприймають, нехай обирають і їх. Ми не заперечуємо, проте претендуємо (і це доволі скромне завдання) подолати 10 відсотків як до обласної, так і до Верховної Ради. Якщо продовжувати перелік відмінностей, однією з найсуттєвіших вважаю ту, що вся наша п'ятірка та й усі кандидати до обласної, міських і районних рад - це місцеві люди, уродженці Рівненського краю. Це ті, хто тут народився, має тут сім'ї, трудові колективи. Це ті, кого добре знають люди і можуть просто запитати, коли ми прийдемо до влади: чого той чи інший чинить, власне, так, а не інакше, чого не дбає про людей. На жаль, на Рівненщині як при радянській владі, так і за роки незалежності, як правило, правлять чужі. Що можна спитати в чужої людини? Рівненщиною повинні управляти тільки рівняни, тільки тоді буде мораль, і тільки тоді буде порядок.

Шкільний автобус як засіб агітації

В ході спілкування з активом РОО НДП Людмила Супрун окремо зупинилася на питаннях проведення реформ у медицині та освіті, зволікання з реалізацією яких призводить до занепаду цих галузей. Водночас, за її словами, влада піддається спокусі, котра відкидає на задній план навіть елементарний здоровий глузд і будь-яку мораль. Як приклад, навела бодай такий факт: у 2005 році з бюджету були виділені гроші для придбання шкільних автобусів. Однак процес їх передачі навмисне затягли, а тепер, перед виборами, представники окремих партій подають ці автобуси, придбані за державні кошти, як особисту благодійність. До того ж, як твердить керівник Комітету Верховної Ради з питань бюджету, «коли прийшов новий Кабінет міністрів, він подав проект закону, в якому повністю скоротив програми комп'ютеризації сільських шкіл та «Шкільний автобус», на який із передбачених 68 мільйонів гривень залишив 24. «Мій виступ на засіданні Кабміну, - розповідає Людмила Супрун, - закінчився такими словами: «Поданий вами документ немає жодного шансу пройти в парламенті, якщо ви скорочуєте «Шкільні автобуси» і ліквідуєте систему комп'ютеризації». В певній мірі, це було поштовхом, щоб зберегти ці видатки, але тепер вони використовуються, як засіб додаткової агітації».

Ні «Так!», ні «Не так!», а «Знаємо як!»

До речі, зауваживши, коли одні говорять «Так!», інші - «Не так!», Людмила Супрун наголосила, що народні демократи назвали свою виборчу програму «Знаємо як!».

- Наша програма зрозуміла і в зовнішній, і у внутрішній політиці, - веде далі лідер Блоку НДП. - Наприклад, у зовнішній політиці назву тільки декілька факторів, які відрізняють нас від інших. Зокрема, ми не підтримуємо, як блок «Наша Україна», вступ України до НАТО. Адже народ України проголосував за декларацію щодо суверенітету та незалежності, в якій визначив, що Україна має мати позаблоковий статус. Можу поінформувати, що з економічної точки зору вступ до НАТО обійдеться Україні в 90 мільярдів доларів. Адже нам потрібно буде перевести армію на озброєння, яке відповідає стандартам НАТО. Чому про це все ніхто не говорить? Що таке 90 мільярдів доларів? Це - три бюджети України в цілому. Це у кожної людини треба забрати по 20 тисяч доларів і передати для того, щоб Україна вступила до НАТО. Нас влаштовує позаблоковий статус.

Безглуздо ділити Україну на Рівненську, Волинську, Донецьку республіки

Ми відрізняємося від Партії регіонів, яка, якщо й не хоче втягнути нас до НАТО (хоча про це вона взагалі нічого не говорить), то прагне привести Україну до федералізації. Ми не підтримуємо ідею федералізації. Хто з нас готовий взяти на себе відповідальність за те, що знищить країну? Що хочуть федерати? Вони пропонують, щоб Україна була розділена на окремі незалежні держави, які потім об'єднуються в одну федерацію. Як можна собі уявити, скажімо, Рівненську, Волинську, Дніпропетровську, Донецьку республіки, котрі потім об'єднаються в одному колі. Це безглуздя! Україна повинна бути єдиною, соборною, цілісною державою. Народні демократи також не підтримують регіоналів у питанні введення російської мови в статус другої державної. Ми вважаємо, що кожна країна повинна мати свою мову. Конституція визначила для України державною мовою саме українську. І ця позиція Конституції для нас є святою».

Якщо забезпечимо високі соціальні стандарти, Європа сама нас до себе запрошуватиме

Водночас, Людмила Супрун висловила категоричну позицію Блоку Народно-демократичних партій з приводу втягування України в будь-які політичні міждержавні союзи. За її словами, народні демократи виступають проти пропозицій як Партії регіонів, так і поспішних намірів блоку «Наша Україна». «Особисто мені, - каже лідер Блоку НДП, - не подобається позиція блоку «Наша України», представники якого говорять, що вже завтра ми будемо в Європі. Та хто там нас чекає? Весь час ходити в двері стукати, принижуватися - це абсолютно не відповідає інтересам України. Давайте почувати себе гідними своєї країни і працювати над тим, щоб Україна мала високі соціальні стандарти життя. Тоді, повірте, Європа буде просити, щоб ми ввійшли до складу союзу, однак великої Європи, а не тієї маленької, котра утворилася сьогодні. Живий приклад - Швейцарія, позаблокова країна, котра не входить до Європейського союзу, але від цього нічого не втрачає. Вона має високий рівень життя своїх людей, високий авторитет має саме тому, що вона сьогодні дотримується позаблокового статусу».

Ініціативи Блоку НДП опоненти видають за власні гасла

- До речі, хочу сказати, що наші пропозиції, котрі ми висловлюємо, через два-три дні на шпальтах газет підтримуються іншими політичними силами і вони їх навіть беруть як свої політичні гасла, - розповідає Людмила Супрун. - Ну, наприклад, як тільки виникла проблема з газом, перша заява була від Блоку НДП, в якій я, оцінюючи ситуацію, сказала, що угода надзвичайно невигідна для нашої країни. Вона позбавляє Україну державного суверенітету з точки зору енергетичної безпеки. Через день після того всі засоби масової інформації і всі політики почали обговорювати: вигідна ця угода чи невигідна і т.д. Те ж саме стосується прийняття нової Конституції. 10 січня наш блок виступив із заявою щодо необхідності прийняти Конституцію в новій редакції, бо та, що є зараз (особливо помітно це стало після урядової кризи), фактично, не відповідає інтересам громадян, пропонує абсолютно безглузду систему влади. І найголовніше - не забезпечує головних гарантій громадян: безкоштовної освіти, безкоштовної медицини, право на житло і право на роботу. Тому ми розробили новий текст Конституції, залучивши найкращих фахівців і спеціалістів. Але через тиждень про це почав говорити Безсмертний, а невдовзі й Президент. Нехай розробляють, ми готові надати свій проект.

«Не треба вибирати

з двох зол, слід віддати голос тому, кому довіряєш»

Пропонуючи нову редакцію Конституції України, лідер Блоку НДП водночас проти того, щоб вона виносилася на референдум, «оскільки на ньому відбудеться обдурювання людей». «Адже на референдум Конституція винесеться в цілому, - твердить вона, - і ніхто не матиме права зробити зауваження до жодного з її пунктів. Питання буде поставлене так: ви підтримуєте чи не підтримуєте? Це просо профанація. Конституція - серйозна справа. Повинен бути не референдум, а спочатку всебічне загальнодержавне обговорення. Тільки після цього - нормальна парламентська процедура. До речі, безглузді твердження про те, якщо новий парламент не буде відповідати інтересам групи, яка сьогодні править в «Нашій Україні», він буде розпущений. Це просто верх політичного цинізму. Чому хвилюються фаворити? Вони почали втрачати авторитет. Сьогодні тільки 46 відсотків людей визначилися, за кого вони хочуть голосувати, а 54 відсотки не знають, кому віддадуть свій голос. Я б не хотіла, щоб ситуація на виборах в Україні була б такою, як у Польщі, де на вибори прийшли тільки 47 відсотків громадян. За таких умов формування парламенту чи влади не буде відображати справжні інтереси та погляди виборців в Україні. Наша позиція полягає в тому, що ми хочемо мати демократичний уряд, демократичний парламент, який захищатиме всіх виборців. Тому з двох зол не треба вибирати менше, а тих, кому довіряєш. Адже сьогодні в країні найглибша криза - саме криза довіри.