Звертаються, значить – довіряють

А це, погодьтеся, чудовий привід для того, щоб дізнатися, як і з якими результатами провели рівненські землевпорядники 2009 рік.

- Світлано Кирилівно, дозвольте спершу привітати Вас із жіночим святом 8 Березня і, користуючись нагодою, поцікавитися: наскільки легко вам, жінці, дається керівництво колективом, більшу частину якого складають чоловіки?

- Коли вирішуються вагомі державні питання, - адже земля - це народне багатство, немає різниці, з ким ти працюєш: чоловіком чи жінкою, бо у відповідальний момент до уваги береться фаховість спеціаліста, вміння вирішувати питання. Часи гендерної нерівності закінчилися, і тому я вважаю, що головне - це показники роботи землевпорядної служби в цілому, а не те, якої статі керівник.

Мені, як начальнику служби, надзвичайно приємно відзначити високий рівень спеціалістів служби, які працюють на благо жителів Рівненської області. Минулоріч їх кількість зросла на 158 чоловік, що почало породжувати чутки, ніби Держкомзем сприяє збі-льшенню кількості чиновників. Однак, я впевнена, що раніше у землевпорядній службі, на виконання усіх покладених на неї повноважень, працювало дуже мало людей. І 5 чоловік, які працюють у районному управлінні, не можуть осягнути весь об’єм проблем і питань. А працювати є над чим.

- І пишатися також, адже за усіма зведеними показниками 2009 року Рівненська землевпорядна служба посідає з шостого по восьме місце в Україні. Як вам вдалося досягти такого рівня?

- Ми знайшли порозуміння з обласними депутатами, і прогалини у діючому законодавстві заповнювали на місцевому рівні. Наприклад, депутати Верховної Ради і досі не підтримали закон про проведення аукціонів. І багато моїх колег-землевпорядників із сусідніх областей склали руки: немає закону - немає аукціону - немає продажу. Ми ж користуємося тимчасовим порядком, затвердженим на сесії Рівненської обласної ради. І хоча кількість аукціонів, порівняно з 2008 роком, зменшилася з 73 до 57, а деякі взагалі не відбувалися через відсутність претендентів і високу стартову ціну, - ми працювали. Як наслідок - перше місце за кількістю проданих земельних ділянок в Україні, друге - за продажем прав оренди, друге-третє - за продажем земель із аукціонів. Вартість продажу земельних ділянок, вільних від забудови, у 2009 році склала 2,23 мільйона гривень.

Внаслідок продажу земельних ділянок і прав на них до державного та місцевих бюджетів на-дійшло 27,67 мільйона гривень(!). Надзвичайно пр-иємно, що деякі місцеві ради розуміють, що це одне з основних джерел наповнення бюджету, а тому самі ініціюють і розшукують інвестиційно-привабливі ділянки для продажу.

- Яка доля безоплатного оформлення та видачі державних актів для людей, адже логічно, що без прийнятого Державного бюджету фінансування цього напрямку роботи не відбувається?

- Наразі це призупинено. У минулому році для безоплатного оформлення та виготовлення державних актів мешканців Рівненщини зі стабілізаційного фонду надійшло більше 8 мільйонів гривень, з яких близько двох були використані. Решта грошей знаходяться на рахунках трьох державних підприємств, для оплати технічної документації за договорами, які були заключені станом на 4 грудня 2009 року. Постанова Кабміну, яка продовжує безкоштовну приватизацію на 2010 рік, існує. Однак поки не буде прийнятий Державний бюджет, ми не можемо собі дозволити заключати договори на оформлення документів.

До прийняття Постанови Кабміну №844 щодо безоплатних оформлення та видачі держактів на землю, 40 відсотків мешканців вже посвідчили право власності. Протягом 2009 року державні акти видано для 31,6 тисячі громадян, що вдвічі більше, ніж у 2008 році. Звичайно, що постанова сприяла таким показникам. Тим більше, що була затверджена спрощена процедура, згідно з якою роботу вели територіальні органи управління, і людині вже не потрібно було ходити по різних інстанціях, щоб погодити певні висновки.

Той факт, що раніше люди мали сплачувати по 2,5 тисячі гривень приватним ліцензованим організаціям лише за те, щоб оформити земельну ділянку, якою користувалися їх родини від прадідів - це не нормально.

- Однак прийняття цієї постанови так само має і низку мінусів…

- Дійсно. По-перше, це питання у свій час було аж надто заполітизоване. По-друге, постанова передбачала нереальні терміни до виконання завдань: за місяць більшості людей неможливо оформити цей державний акт. По-третє, мене вразила позиція певних ліцензованих організацій, які навмисно затягували процес видачі матеріалів і чекали, чим усе закінчиться, гальмуючи нашу роботу.

Самі ж землевпорядники працювали для людей. І, підсумовуючи, зазначу, що наша служба не гналася за результатами. Мета була така - щоб потім не соромно було дивитися людям у вічі. Для цього при Головному управлінні влітку минулого року була створена Громадська рада, до складу якої увійшли науковці та практики у сфері земельних відносин, члени громадських організацій та ЗМІ. Це допомогло встановити безпосередній двосторонній зв’язок з населенням, а відтак пожвавило консультативну роботу з людьми. Кількість звернень до служби збільшилася на 93 відсотки, а це означає, що люди хочуть володіти інформацією і довіряють нам.

- Прикро, що незважаючи на усі досягнення, гроші, які ви заробили для держави, вам не повертаються…

- Якби законодавство передбачало, що мінімум 30 відсотків від заробленої суми має йти на земельну реформу, ми б не мали проблем, наприклад, із автоматизованою системою державного земельного кадастру. Адже за даними Державної податкової адміністрації у Рівненській області, за 2009 рік надходження плати за землю становили 31,444 мільйона гривень, орендна плата - 46,809 мільйона гривень. Якщо до них доплюсувати гроші, отримані від продажу земельних ділянок і прав на них, то державного бюджету було спрямовано більше 100 мільйонів гривень. І якби частина цих коштів дійсно йшла на земельну реформу, таких проблем, як введення чи не введення мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, застарілі картографічні матеріали тощо, ми б не мали.

- Що, зі свого боку, Ви робите для удосконалення земельного законодавства?

- Постійно моніторимо зміни до нього та вносимо пропозиції. Зокрема, у минулому році ми подали пропозиції до 18 Законів України та постанов Кабміну. І варто зазначити, що багато із цих зауважень були враховані комітетами Верховної Ради. У минулому році було прийнято багато хороших законів, однак державне регулювання земельної реформи послабилося.

Але, попри все, я впевнена, що вся землевпорядна служба, одним кулаком, у 2010 році спрацює ще краще і внесе ще багато гарних пропозицій для прозорої та ефективної роботи.

Сьогодні, користуючись нагодою, я хочу привітати своїх колег із Днем землевпорядника. Ця професія завжди користувалася повагою, тому що вона присвячена безцінному скарбові країни - її землі. Шановні колеги, у день Вашого професійного свята від чистого серця вітаю Вас і бажаю успіхів, здоров’я і довгих років життя!

- Від імені усіх жителів Рівненщини я також хочу привітати працівників ГУ Держкомзему у Рівненській області. Ваша наполеглива щоденна праця сприяє зміцненню землевпорядної служби, служить запорукою її успішного розвитку. Нехай так триває завжди.