Ющенко грюкнув… нагородами

Лютневі рішення Віктора Ющенка практично перекреслили його досягнення під час президентства. Недарма ге-рої російського письменника Юліана Семенова неодноразово наголошували: “Запам’ятовується останнє слово”. Ця істина повною мірою відповідає діям Ющенка на посаді Президента - в останні тижні своїх владних повноважень він став схожим на щедрого сіяча, хіба що замість насіння з його рук просипалася справжня злива державних нагород та привілеїв.

Зупинимося на найбільш резонансних рішеннях, оскільки “милість” Віктора Андрійовича виявилась надзвичайно масштабною. Не полишає враження, що в останні дні перебування на посаді Ющенко тільки те й робив, що розраховувався по завбачливо виданих векселях. Особливо “подякувати” екс-президентові мають кияни, які в день інавгурації Януковича дізналися про призначення столичного голови Леоніда Черновецького членом Вищої ради юстиції. Дехто встиг припустити, що новий Президент Віктор Янукович оперативно розрахувався за лояльність зі столичним мером, але виявилося, що постарався Ющенко.

Проте Ющенко не обмежився благодійництвом для Черновецького. Його рішення щодо використання (інакше не скажеш) державних нагород викликають подив та обурення. Наприклад, прес-секретар Віктора Андрійовича Ірина Ванникова протягом 3,5 років роботи на Банковій виросла зі звичайної телеведучої до державного службовця першого (найвищого) рангу та отримала Орден Княгині Ольги третього ступеня. Бракує лише шуби з президентського плеча. Орден Ярослава Мудрого п’ятого ступеня отримав голова правління Національного банку України Володимир Стельмах, “мудрі” оборудки якого з курсом гривні ледь не спровокували масові заворушення серед українців. Проте Володимир Семенович завжди прислухався до побажань Віктора Андрійовича, от і отримав нагороду у переддень виходу на пенсію.

Не менш щедрим президент Ющенко виявився по відношенню до власних нечисленних парламентських соратників, ціла група яких отримала Хрест Івана Мазепи. Варто відзначити серед новітніх орденоносців Івана Плюща та Станіслава Аржевітіна, які вірою та правдою служили Ющенкові, сприяючи його політичній боротьбі проти Юлії Тимошенко. Не оминув своєю увагою Віктор Андрійович і рідного брата, переконливо довівши, що спроможний допомагати не лише кумам. Галерея портретів “Українці в світі”, якою опікується Петро Андрійович, отримала статус національної та державне фінансування, а сам Ющенко-старший від молодшого - Хрест Івана Мазепи.

У політичному арсеналі президента знаходиться багато нагород, тому найбільш резонансними стали присвоєні “на вильоті” звання Героя України. Експерти неодноразово закидали Ющенкові, що його політика у царині нагород нівелювала найвищу українську нагороду, перетворила її на засіб подяки наближеним та їхнім протеже. Чого вартує, зокрема, присвоєння у минулому році звання Героя України співвласнику компанії “Миронівський хлібопродукт та партнерові екс-керівника ДУСі Ігоря Тарасюка Юрієві Косюку? Проте Ющенко зумів перевершити себе.

Одразу після завершення другого туру президентських виборів, 8 лютого, президент присвоїв звання Героя України Григорію Омельченку. Цей народний депутат добре відомий своїм вмінням позиціонувати себе у вигляді головного борця з вітчизняною мафією. Звинувачення Омельченка на адресу численних достойників неодноразово привертали увагу громадськості, проте оберталися пшиком. Якщо підсумувати всі гучні заяви Григорія Омеляновича, зроблені ним протягом політичної діяльності, то навіть дивно: як в Україні ще лишилася злочинність, якщо є Григорій Омельченко? Восени 2009 року невтомний нардеп розпочав боротися з віртуальною бандою педофілів, у якій виявив власних товаришів по фракції БЮТ. Вістря удару було спрямоване на штаб Юлії Тимошенко, проте викид компромату не досяг поставлених цілей. Очевидно, за здійснення цієї спецоперації бравий генерал СБУ і отримав найвищу нагороду країни, що свого часу отримав від Ющенка і генеральські лампаси.

Не менший подив викликало присвоєння Ющенком звання Героя України Сергію Бондарчуку - керівникові компанії “Укрспецекспорт”, відповідальної за продаж вітчизняної зброї. Останнім часом про успіхи вітчизняних зброярів не доводилось чути, вони вперто, зі значними проблемами чіпляються за місце у десятці світових експортерів зброї, здобутому ще за Кучми. Бондарчук відноситься до численної когорти депутатів з числа водіїв та секретарок. Він у 2005 році зумів знайти підхід до Віри Ульянченко та посісти вельми хлібне місце, не маючи необхідних знань та кваліфікації. Звання Героя України та Орден Держави він отримав, очевидно, за наповнення позабюджетних фондів Ющенка.

Останні тижні перебування при владі Ющенка стали ганебними для України. Колишній “герой Майдану” примудрився своїми рішеннями про нагородження “наближених до тіла” та пройдисвітів від політиків максимально дискредитувати систему державних нагород. Сумний фінал для президентської каденції, від якої очікували масштабних перетворень на краще.