Стала водієм таксі завдяки парі

Знайомтесь: Мирослава ТЕРТИШНА - водій служби місцевого радіо-таксі. Вона розповість про те, як підкорити чоловічий колектив, дивувати оточуючих, бути гарною мамою і самодостатньою жінкою.

- Бути водієм таксі для жінки доволі небезпечно, адже до автівки сідають різні люди… Чи не страшно Вам?

- Вам здається, що ця робота небезпечна. У кожній професії є своя “зона ризику”. Повар може обпектися, водій - потрапити в аварію… Різне буває… Коли я вперше сіла за кермо таксі, для мене небезпечним було все, але з часом я освоїла всі ті моменти, які допомогли мені перебороти і страх, і хвилювання, щоб працювати якісно і з задоволенням. Єдине, що може вибити з колії - це коли в машину сідають некеровані, нетверезі чоловіки і хлопці, які можуть дозволити собі лайку, образу, хамство…

- Чи бували такі випадки, коли Вам потрібно було оборонятися від пасажира?

- Ні, такої ситуації, дякувати Богу, не було. Були, скажімо, неприємні моменти… Спочатку - за браком досвіду, від незнання цієї школи, але потім ти починаєш розуміти, хто сідає до тебе в машину. Спостерігаєш, як людина відчиняє двері, як вітається або не вітається взагалі… І, відповідно, можна підібрати правильну тактику поведінки. Тут не будуть зайвими ази психології.

- Що підштовхнуло Вас обрати таку незвичну для жінки професію?

- Парі… У мене був невеличкий власний бізнес. Але щоб довести оточуючим, що я теж зможу працювати будь-де, навіть на таксі, я сідаю за кермо. Згодом виявилося, що у мене це виходить ще краще, ніж у будь-якого чоловіка. Хоча в перші дні, коли брала рацію, у мене трусилися руки.

- Чи траплялися серед пасажирів якісь незвичайні, цікаві особистості, з якими Ви спілкувалися?

- Так, темношкірі чоловіки. Коли вони сіли до мене в машину, в голові пронеслася думка: “Куди ж вас везти?!” Як потім виявилось, один із них вже майже 15 років проживає в Рівному, і тут як свій. Та інколи йому хочеться пожартувати і на питання “Куди вас везти?” відповідає: “Home…” (додому). Лише згодом в службі мені сказали, що його звати Джон, і його у нас знають.

- Як реагують на жінку-водія пасажири?

- Загалом людям приємно бачити жінку за кермом… Особливо жінкам, які дуже пишаються тим, що наші жінки у всьому найкращі. Є інші, наприклад, молодь: хлопець проводжає дівчину додому і не хоче садовити її саму до чоловіка в машину, не довіряє. А з жінкою і дівчині спокійніше, і її хлопцю.

- Подарунки, напевне, дарують?

- Постійно. Квіти, вазони в горщиках, солодощі… А першим подарунком від вдяч-них пасажирів була пляшка Martini. І ще дуже доречними бувають просто “чайові”.

- Як Вас сприймають колеги-чоловіки?

- Коли тільки прийшла на службу, мене стали “перевіряти на міцність”, а зараз я серед них “свій хлопець”. Особисто мені простіше працювати з чоловіками. А до того, що водіями таксі мають бути лише чоловіки, просто звикли. За статистикою, жінки потрапляють в аварії набагато рідше. У них краще розвинений інстинкт самозбереження - вони не будуть рватися на перехрестях, не підрізатимуть.

- Однією зі складових гарного самопочуття, а для жінки - чудового зовнішнього вигляду, є сон. Ваша професія змушує відмовитися від цього. Чим Ви це компенсовуєте?

- Я просто даю собі виспатися. Приїжджаючи додому, обов’язково вечеряю, приймаю душ і лягаю спати. Вранці встаю не о сьомій, а даю організму необхідні 8-9 годин сну. Прокидаюсь об 11-12 годині. Чудово, що діти у мене навчаються в другу зміну. Це робить мої ранки пізніми і позитивними.

- Побажання жінкам, які хочуть опанувати незвичну для жінки професію.

- Якщо є бажання - не потрібно чекати, а сміливо його втілювати. Розраховуйте лише на власні сили. Якщо жінка захоче, і якщо від цього залежатиме її добробут і добробут її дітей, то вона всього досягне. Так, інколи за чоловіком, як за кам’яною стіною, але що робити, коли стіна зникне…