Чуприна не хоче бути Гітлером для заготівельників

“Сьогодні у селян найнижчі ціни на молоко. Знаючи, що людина не може везти молокопродукцію на продаж, її спеціально змушують здавати за заниженими цінами. Наше завдання, завдання нової влади - сформувати реальну систему оплати за здане молоко”, - наголосив радник. За його словами, на Рівненщині ця тема особливо актуальна, оскільки працює багато молочних та сирних заводів.

Ні для кого не є секретом, що заготівельники платять сільгосппідприємствам від 2,6 до 3 гривень за літр молока, а бідолах селян, яких годує одна корівчина, ображають ціною 1,6 гривні за літр. При цьому постанова Кабміну чітко регулює, що мінімальна ціна на молоко другого сорту повинна становити 2,1 гривні. “Люди не винні, що у вас немає належного устаткування, щоб перевірити якість молока. На молоковоз грошей немає, тому вони змушені наливати молоко в банки,” - обурюється пан Чуприна, якому невтямки така несправедливість.

Однак поки вимальовується не досить райдужне панно: власники для отримання надприбутків деруть із селянина три шкури, користуючись його беззахисним становищем, та свідомо занижують ціни на молоко. “У вас так виходить: або здавай зі збитком для себе, або виливай. Таке становище неприпустиме! Селянина просто грабують”, - не перестає ставати на захист простих селян головний радник області.

Підтримали слова пана Чуприни і представники антимонопольного комітету. Голова Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України В’ячеслав Бережнюк переконаний у тому, що заготівельники не завжди і не у всьому дотримуються “правил гри”, тому й порушують букву закону. Вже неодноразово відділення накладало штрафи на заготівельників, адже підприємства без об’єктивних на те причин застосовували різні ціни на закупівлю молока однакового сорту. “Є таке поняття: справедлива ціна, тому дотримуйтеся її, будь ласка. Я застерігаю: не зловживайте антимонопольним становищем”, - говорить пан Бережнюк. До того ж, як з’ясувалося під час наради, не всі заготівельники чесні зі своїми постачальниками-селянами. Декотрі примудрилися залізти в борги на 120 тисяч гривень перед населенням, а бідолашний сільський мешканець й надалі йде здавати здешевлений продукт, вірячи, що з ним таки розрахуються.

Директор ТзОВ “Радивилів-молоко” Анатолій ГРИСЮК має про це власну думку: “У нас виникає інша проблема: якщо ми піднімемо закупівельні ціни, то потрібно буде їх збільшувати під час реалізації. А це теж не вихід”.

При цьому полиці рівненських супермаркетів заповнені молоком не місцевого виробництва. До нас везуть молочну продукцію зі Львова, Волині та Києва, сьогодні ми купуємо порошкове молоко в Польщі... А куди ж дівається наше? Пропозицію Олександра Чуприни ніхто не взяв до уваги, - мовляв, не можемо так зробити. Дві гривні за літр молока для селянина так ніхто і не зміг пообіцяти...