№445 від 22.04.2010p. | |
Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477 |
#Консультація
Коли заходить мова про будь-яку хворобу - від злоякісних пухлин, легеневої патології, численних алергій і до елементарної нежиті - лікарі, окрім специфічних умов виникнення недуги, вказують також на наше погане навколишнє середовище, в якому ми живемо щодня, щогодини, щосекунди. Звісно, будь-яке життя не можливе без води. В організмі людини без води не відбувається жоден біохімічний, фізіологічний та фізико-хімічний процес. Стан водопостачання та якість питної води безпосередньо впливають на стан здоров’я людей. І, як стверджують фахівці, 25 відсотків, а це - 12 мільйонів українців - ризикують захворіти внаслідок споживання недоброякісної питної води.
- Вода, яку ми вживаємо, повинна відповідати основним гігієнічним показникам, що характеризують її органолептичні властивості, - розповідає завідувач лабораторії СГВ Рівненської міської СЕС Валерій ШВЕЦЬ. - Це означає, що вона має бути безпечна в епідемічному відношенні, себто не містити в собі шкідливих для здоров’я хімічних речовин. Відповідно до органолептичних показників, питна вода не повинна викликати підозри щодо її якості, тобто, має бути прозора, безбарвна, не містити сторонніх домішок, без запаху, смаку та присмаку. Існують також хімічні речовини, що зумовлюють органолептичні властивості питної води. До таких, які характеризують її природній склад, належать: сухий залишок (загальна мінералізація), водний показник, загальна жорсткість, вміст заліза, сульфатів, хлоридів, марганцю, міді та цинку.
Питаєте, як ці чинники впливають на наше здоров’я? Хімічні елементи, які надходять в організм людини з водою, мають більш значиму фізіологічну цінність порівняно з тими, які вона отримує з продуктами харчування. Відтак зниження або перевищення вмісту того чи іншого елементу у питній воді не минає для здоров’я людини безслідно. Недостатнє або надмірне їх надходження в організм зазвичай призводить до фізіологічних зрушень, а в окремих випадках є першопричиною формування патологічних станів. Як показують багаторічні дослідження, проведені лабораторією відділення комунальної гігієни міської санепідемстанції, питна вода, що надходить на станції водопостачання, має великий вміст заліза до 1,0 мг/л і відносно високу жорсткість та недостатній вміст йоду. Щорічно лабораторією проводиться від 5637 до 7234 досліджень питної води, відібраної у водопровідній мережі централізованого водопостачання міста Рівне. Отримані результати свідчать, що вміст заліза відповідає вимогам ГОСТу 2874. Однак варто зауважити: щорічно від 5 до 15 досліджень не відповідають відповідним вимогам щодо каламутності та жорсткості. Якщо причиною каламутності є періодичні аварії у водопровідній мережі та зношеність обладнання, то жорсткість води зумовлена природними властивостями, наявністю солей калію та магнію (сульфатів, хлоридів, карбонатів, гідрокарбонатів).
Наукові дослідження підтверджують, що підвищена жорсткість води негативно впливає на систему шлунково-кишкового тракту людини, а також сприяє погіршенню перебігу сечокам’яної хвороби, розвитку дерматитів та підвищує ризик захворювання на ендемічний зоб.
Окрім загальних захворювань, вода є джерелом передачі таких інфекційних хвороб як вірусний гепатит А, сальмонельоз, шигели Флекснера та Зоне, черевний тиф. За даними ВООЗ, приблизно 80 відсотків усіх захворювань пов’язано з якістю питної води. Внаслідок споживання недоброякісної питної води щорічно близько 25 відсотків населення, особливо дитячого, ризикує захворіти.
Чай та кава вимивають мінерали
Лікар-методист обласного центру здоров’я Галина КАШПЕР переконана, що для нормального життєвого ритму найкраще пити джерельну воду. Жодні газовані та напої з кофеїном не можуть її замінити, позаяк вони містять цукор, смакові добавки. Та й пити після них зазвичай хочеться. Чай та кава діють як сечогінні засоби, отже, можуть вимивати мінеральні речовини з організму Тому лише чиста вода здатна втамувати спрагу і повною мірою забезпечити організм рідиною. Перевагу варто надавати воді з природних джерел, якій вдалося уникнути сучасної техногенної обробки. Саме така вода має здатність оновлювати організм на клітинному рівні й ефективно регулювати водний баланс упродовж усього дня.
А ще воду слід пити маленькими ковточками у кілька прийомів і обов’язково натщесерце випивати склянку води кімнатної температури. Це допоможе шлунку “прокинутися” та запустити всі необхідні процеси шлунково-кишкового тракту.
До теми
Не смітять там, де чисто
У третю суботу квітня щороку українці повинні пильніше придивитися до того місця, де вони живуть у цьому світі. Бо саме в цей день Указом Президента з 1998 року ми долучилися до Дня довкілля. Отож навесні ми маємо чепурити свої оселі, прибирати вулиці, парки й сквери не лишень до Великодня, а впродовж квітня-травня. Але якщо правильно й по-людськи, то весь час, усюди й завжди. Принаймні хоча б не засмічувати нещасну українську природу.
А тим часом у нас будь-яка найменша водойма чи потічок закидані всім, що люди мають. Найнаочніший приклад, за яким не треба виїжджати за межі міста - озеро напроти корпусу обласного тубдиспансеру та мурів СІЗО. У кущі та верболіз поблизу лікарняної сітки господарі з навколишніх хат та ті, хто приїжджають на машинах вигулювати собак й водночас помити свої авта, викидають і відходи життєдіяльності, і мотлох після ремонту житла. Утім, люди кажуть, що й власники гаражів на Дворецькій також скидають всякий непотріб у невеличку водойму під мостом, яка, не маючи язика, щоб волати про свої страждання, останніми днями просто жахливо смердить... Й нема на це жодної ради. Чи є? Кажуть, штрафують за таке у всіх нормальних країнах, поповнюючи бюджети. А переробка відходів у цивілізованих людей - це прибутковий бізнес.
Чи справді найбільше знущаються над природою і водоймою на Дворецькій, зокрема, власники гаражів, ми запитали у директора кооперативу “Колесо” Анатолія ГАВРИЛЮКА:
- У принципі, біля річки справді можуть мити машини, але ми це присікаємо. Не даємо. У нас на території гаражів заборонено мити машини. Сміття ми також не спалюємо, як це робили нещодавно, наприклад, на території диспансеру. У нас сміття вивозять чотири рази на місяць, раз на тиждень, бо ми уклали договір з КАТП-1728.
- Паливно-мастильні матеріали в грунт чи навколишні водойми хіба не потрапляють?
- Практично, ні. У нас, якщо міняють масло, то біля естакади є бочка, у яку зливають все мастило. Бочка закривається кришкою. Згодом усе забирають люди на свої господарські потреби.
- А як, власне, щодо загазованості? Адже тут - велике скупчення автомобілів.
- Якщо порівняти з вулицями міста, то тут загазованість, можна сказати, на нулі, бо практично відсутній рух. Багато власників мають гаражі, але машини в них ставлять рідко, або ж виїжджають та заїжджають лише вранці та ввечері. Та й гаражів усього 595. А суботники ми робимо регулярно, відтак дні довкілля у нас регулярні. Власники деревця біля гаражів понасаджували. Нормальні люди.
Володимир СТРУС
P.S.
Нещодавно українські ЗМІ розповіли про цікаву ініціативу міського голови Тернополя. Роман Заставний на періодичних міських толоках пообіцяв давати по 5 гривень кожному, хто назбирає повний 40-літровий мішок сміття. Пан голова каже, що це його власні гроші та його друзів, яким несила спостерігати засмічення рідного міста.
22.04.2010 | Ольга ЯРОШ |
Рівне-Ракурс №10 від 22.04.2010p. На головну сторінку |