№228 від 23.02.2006p. | |
Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477 |
#Історія на конкурс
Днями я зустріла свою давню знайому. Я пам'ятаю, що чоловік її дуже п'є, тому не солодко жінці живеться. У дітей свої сім'ї - роз'їхалися, бо з таким батьком не вжилися, хоч і будинок у них великий. От і залишилася Галина наодинці зі своїм горем, з образами і щоденною зневагою.
Ось яку історію розповіла мені жінка. Сталося це на Різдво. Галина прийшла з церкви, але Миколи вдома не застала, тому довелося обідати самій. Невдовзі через вікно побачила, як друзяки тягнуть чоловіка під руки. Дружина притаїлася, поки вони затягли п'яного в хату, - не хотіла в свято чути те, що чула від благовірного щодня. А коли «рятувальники» пішли, Галина почала поратися по господарству. Через якийсь час почула дикий крик Миколи. Коли жінка забігла до хати, то побачила чоловіка під ліжком, але обличчя його не було видно, бо лежав до неї спиною.
- Закопала!!! Замурувала!!! - репетував Микола. - Галю, Галочко, що ж ти зробила зі мною, хіба ж я тобі такий поганий був?! Діточки мої, простіть!
Жінка посміялася з чоловіка і вийшла на подвір'я, щоб покликати сусідку, аби та подивилася на горе-п'яницю.
Прийшовши, жінки побачили зовсім іншу картину: Микола лежав на ліжку майже тверезий і великими від подиву очима дивився на обох. Тоді Галя запитала:
- Колю, що сталося, чого ти так кричав?
- Ага, що сталося! Я думав, що лежу в труні, бо, де тільки рукою помацаю, всюди стіни.
Жінки аж заходилися сміхом, а потім сусідка сказала: «З воскресінням тебе, Миколо!». Нещасний почав крізь сльози благати відчепитися від нього.
Сусіди, та й у родині і донині кепкують над чоловіком, а він лише відмахується рукою, мовляв, з ким не буває. Проте з того часу ще ні разу так не напивався.
23.02.2006 | Ніна ГЕЛЕШКО, с. Оржів |
Рівне-Ракурс №10 від 23.02.2006p. На головну сторінку |