№450 від 27.05.2010p. | |
Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477 |
#Актуально
Сільське господарство - одне з небагатьох видів людської діяльності, де результат, у більшості випадків, залежить виключно від погодних умов. До того ж, сільське господарство, становить приблизно десяту частину валового внутрішнього продукту України, і є чи не єдиною галуззю, де спостерігається хоча не велике, проте зростання. Але, для того, щоб не наразити майбутній врожай на небезпеку, Україна, яка має колосальні можливості земельного господарства, обов’язково має його застрахувати.
Як повідомив експерт Проекту з питань агрострахування Роман ШИНКАРЕНКО, минулого року Україна посіла третє місце у світі з експорту зерна, поступившись лише США та Євросоюзу. Ми випередили навіть Росію та Канаду.
Така статистика змушує замислитися над тим, що агрострахування є надзвичайно важливим і ефективним механізмом роботи кожного сільгоспвиробника.
Учасники круглого столу наочно побачили ілюстрації збиткового врожаю: підтопленні поля на Херсонщині, загибель врожаю через снігову плісняву на Сумщині. Найбільше, вразила загибель корів, яких вдарила блискавка. Не застрахувавши поля, врожай, худобу, власник несе величезні збитки і не має жодної фінансової підтримки. Інші ж провідні аграрії, які завдяки страхуванню пережили кризу, надалі розвиваються.
Експерт Проекту з інституційного розвитку Наталя ІЛЬЇНА повідомила, що у 2009 році аграрії страхували цукровий буряк і пшеницю, так би мовити, бюджетну культуру. Піком агрострахування був 2007 рік. Ця тенденція тривала до 2009 року, а потім відбувся спад. Зараз сільське господарство відновлюється повільно, але впевнено.
Реалії
Сьогодні страхування сприймається сільгоспвиробниками, як вимушений засіб для отримання банківського кредиту або державної дотації в умовах відсутності розвиненого ринку землі. Існує взаємна недовіра між страховиками та виробниками сільськогосподарської продукції, які не мають впевненості в отриманні страхового відшкодування.
Тим часом, у 2009 році загальна кількість виплат по сільськогосподарських культурах становила 13 423 тисячі гривень.
Що ж потрібно для розвитку агрострахування?
Підхід, запропонований IFC, щодо розв’язання даної проблеми є систематичним і має на меті роботу на різних рівнях.
По-перше, потрібно прийняти Закон “Про агрострахування”, визначитися щодо довгострокової політики держави із агрострахування та ліцензування за двома категоріями (культура, тваринництво). Триває співпраця з Міністерством аграрної політики з питань розробки стандартизованих процедур та програм страхування сільськогосподарських культур і тварин. Зокрема, у 2009 році був розроблений продукт для страхування озимої пшениці на весь цикл виробництва. На етапі пілотування нового продукту було застраховано 9 875 гектарів, страхова сума склала 22 мільйони гривень.
- Проте, у цьогорічному, як і в минулорічному бюджеті немає підтримки питання страхування, - говорить заступник начальника відділу бухгалтерського обліку Головного управління агропромислового розвитку Рівненської ОДА Віолета КОЛЯДЮК. - Фермери страхуються обережно, та й то лише у провідних страхових компаніях.
Брали участь у обговоренні представники страхових компаній, які підтвердили низький рівень попиту у страхуванні, грошову проблему та недовіру до страхових компаній.
Натомість, представники сільського господарства зазначили, що потребують якісного та доступного страхування і зацікавленні у співпраці.
Отже, питання агрострахування в Україні - є досить актуальним. І в наш складний час, коли держава не допомагає сільгоспвиробникам, останнім доводиться тягнути усе на своїх плечах. І вибір вдалої страхової компанії посідає провідне місце у нелегкій праці аграріїв.
27.05.2010 | Аліна БУДАФЕНКО |
Рівне-Ракурс №10 від 27.05.2010p. На головну сторінку |