“Ліфти похилого віку”

- Володимире Микитовичу, чому, на Вашу думку, була провалена регіональна програма реформування ЖКГ Рівненщини і, зокрема, розвитку ліфтового господарства області?

- Її не вдалося виконати з різних причин. Стосовно нашої підгалузі головною вважаю відсутність економічно обґрунтованих цін на обслуговування та ремонт ліфтів. Сьогодні ми працюємо за цінами 2007 року, в яких закладена мінімальна зарплата у розмірі 460 гривень (зараз - 884). Ціни ж на матеріали у 2010 році зросли порівняно з 2007-м на 100-200 відсотків, на пальне для автомобілів аварійної служби - більш ніж удвічі. Про яку рентабельність можна вести мову, якщо коштів ледь вистачає на зарплату та сплату податків?!.

Нині власниками ліфтів є житлово-комунальні підприємства,

житлово-будівельні кооперативи та об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. На жаль, вони розраховуються з нами (попри те, що ми працюємо за заниженими тарифами) тільки на 70 відсотків і вже заборгували ВАТ “Рівнеліфт” майже 1 мільйон 400 тисяч гривень. Як працювати нормально в таких умовах? Кредити під 28 відсотків для нас непосильні - один раз взяли на погашення боргу по зарплаті, а відсотки платимо донині.

- Можливо, варто було би вивести оплату за користування ліфтами окремим рядком із загальної квартплати?

- У цьому є сенс. Якщо мешканець бачить, що ліфт працює, він оплачує цю послугу. Оскільки послуги, що входять у квартплату, в повному обсязі не виконуються, він нерідко відмовляється оплачувати їх. До речі, свого часу експеримент по оплаті користування ліфтами окремим рядком дав несподіваний результат для їх власників: різко впав рівень сплачування квартплати відносно рівня оплати користування ліфтами. Тож міська влада, рятуючи ЖКП від фінансового занепаду, звернулася до нас із проханням відмовитися від економічно корисного для нас нововведення. Ще один прикрий факт. Якщо громадянам надаються субсидії, то вони виділяються на весь обсяг квартплати, в тому числі й на користування ліфтами. Коли ж ці субсидії надходять ЖКП, комунальники не перераховують їх нам у процентному відношенні.

- Більшість ліфтів в області потрібно міняти або, принаймні, ставити на капремонт, але вони продовжують працювати. Чи безпечно користуватися такими ліфтами?

- Ліфт - об’єкт підвищеної небезпеки, тому його роботу потрібно контролювати цілодобово. Він працює незалежно від погодних умов - узимку і влітку, у сніг і дощ. Щоправда, ми змушені відключати ліфти, якщо протікає дах, але за будівельну частину відповідає їх власник - ЖКП. Сьогодні більше 70 відсотків ліфтів, які обслуговує ВАТ “Рівнеліфт”, відпрацювали свій нормативний термін служби - 25 років, тож їм час “на пенсію”. Відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці після закінчення терміну служ-би експертно-технічний центр обов’язково здійснює експертне обстеження ліфта, на основі якого виносить вердикт: відремонтувати, зняти з експлуатації, модернізувати або замінити підйомник.

- Що вигідніше - відремонтувати чи модернізувати ліфт?

- Ми навіть робимо капітальні ремонти вартістю 30-50 тисяч гривень ліфтам із терміном експлуатації понад 30 років. Однак на це у міському бюджеті хронічно не вистачає коштів. Щороку для підтримки ліфтового господарства у нормальному стані треба ремонтувати 200 ліфтів, а через нестачу коштів лагодиться лише 80-100. Після кожного капремонту експертно-технічний центр дає дозвіл на роботу ліфта протягом трьох-п’яти років. Модернізація одного ліфта разом із монтажними роботами складає 100-120 тисяч гривень від вартості нового ліфта. Тож часто ламаємо голову над тим, що вигідніше - відключивши три ліфти, модернізувати один, який працюватиме безперебійно майже два десятки років, чи продовжити за рахунок кап-ремонту життя трьом ліфтам на три-п’ять років. Користувачів більше влаштовує останній варіант.

- І на завершення розмови: скільки простоює ліфтів із 368-и, які обслуговує ВАТ “Рівнеліфт”?

- Один ліфт стоїть через технічну причину, ще п’ять ліфтів зупинила інспекція Держгірпромнагляду, бо у них вийшов 25-річний термін експлуатації. З кожним роком кількість “ліфтів похилого віку” зростає і в Рівному, і в цілому по країні. Без належної підтримки держави ліфтовому господарству України загрожує повний колапс. Ми будемо змушені відключити всі несправні ліфти, щоб зберегти най-святіше - здоров’я та життя людей.