Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №453 від 17.06.2010p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477

#Кревне питання

Кожний з нас у душі – донор

14 червня, у Всесвітній день донора крові, на подвір’ї КЗ “Рівненська обласна станція переливання крові” було велелюдно, весело й водночас офіційно. Обласне медичне керівництво на чолі з начальником управління охорони здоров’я Рівненської ОДА Віталієм Бойком, представники правоохоронних органів за дорученням начальника УМВС Олега Сало, які у той день здавали кров, представники Рівненської обласної організації Товариства Червоного Хреста, медперсонал станції разом з головним лікарем Ліною Михальчук дякували небайдужим людям, які завжди готові віддати часточку себе заради порятунку іншого життя. Тобто віддати свою кров. Це - донори. Саме ці люди у значній мірі вирішують проблему забезпечення хворих дітей та дорослих донорською кров’ю. Отож донори крові мають відчувати увагу і шанобливе ставлення до себе з боку суспільства.

- Одна із найболючіших проблем у сфері охорони здоров’я в Україні - це нестача донорів крові. Упродовж останніх 15 років їхня кількість зменшилася вд-вічі. Тому слід поширювати серед населення ідеї волонтерського донорства та збір крові для тих, хто цього потребує найбільше і нагально. Необхідно принципово змінити структуру донорства в Україні, перейти від донорства крові на донорство її компонентів. Тільки таким чином можна буде збільшити заготівлю компонентів крові і найперше - плазми на 30-40 відсотків, а якщо взяти до уваги різницю в інтервалах між крово- та плазмодачами, то й більше, - переконана Ліна МИХАЛЬЧУК (на фото). - Щодо нашого краю, то ситуація з донорством у нас краща, ніж загалом по Україні. Упродовж року понад 10 тисяч осіб виявляють бажання здати кров. Понад те, ми фіксуємо тенденцію росту числа донорів.

- 99,1% донорської спільноти - це люди, які здають кров безоплатно. Так само 91,3% усіх кровоздач відбувається за рахунок безплатних донорів, - стверджує заступник головного лікаря з організаційно-трансфузіологічної допомоги Ніна СИМКІВ, - хіба що сплачуємо здавачам рідкісної групи крові.

До слова, урочиста частина вшанування донорів завершилася цікавим концертом з піснями й танцями дітей старшої групи ДНЗ №22. І це не було пасивним спостереженням дорослих за дійством малечі: наприкінці виступу артисти запросили до танцю “Дрібна полька з запрошенням” донорів та медперсонал.

- Як ви діагностуєте, чи може бути людина успішним здавачем крові, тобто чи є вона цілком здоровою у той момент? І чи має значення вік донора?

Ліна Михальчук: - Визначення стану здоров’я донора як для захисту його здоров’я, так і здоров’я реципієнта є основною метою відбору осіб для донації крові та її компонентів. Усі донори підлягають скринінгу щодо визначення їхньої придатності для участі в донорстві. Тільки здорові люди з відповідним анамнезом можуть бути донорами крові та її компонентів.

Вікові обмеження донорів - це особи не молодші 18 років та не старші 60 років. Прикро, що згасає студентська донорська активність, яка успішно поширювалася кілька років поспіль. Особлива увага звертається на зовнішній вигляд, конституцію, недостатню вгодованість, анемію, жовтяницю, ціаноз, задишку, розумову відсталість, алкогольну або наркотичну інтоксикацію. Патологічні стани вивчає лікар, який відповідає за прийняття остаточного рішення. Якщо у лікаря виникли будь-які сумніви щодо придатності донорів, вони повинні бути відсторонені від донацій. Крім цього, враховуючи вимогу про те, що тільки здорові люди можуть бути донорами, лікар приймає до уваги стани, що передбачають постійне утримання (заборону) та стани, що передбачають тимчасове утримання (призупинення) на певний період. Ми не раз доводили у ЗМІ, зокрема у газеті “Рівне-Ракурс”, що процедура здачі крові є цілком безпечною та дуже корисною для людського організму, оскільки відбувається повне оновлення організму, відтак активніше працюють кровотворні системи. Я переконана, що на часі - широке залучення до пропаганди донорства державних, суспільних, освітянських та студентських організацій, щоб перевести проблеми донорства з медичної площини у загальнодержавну. Якби у нас охорона здоров’я нарешті піднялася на вищий рівень, то я переконана, що майбутнє служби крові не тільки за компонентною терапією, а й за компонентним донорством. Особи, які систематично здають кров або її компоненти, мають перебувати під постійним динамічним наглядом медичних працівників, підлягати обов’язковому диспансерному обстеженню за місцем проживання, а регулярно взята від них донорська кров проходити лабораторне обстеження.Також слід надати донорству статус соціальної реклами та реклами здорового способу життя у засобах масової інформації. І ще одне - у цивілізованому світі бути донором - це ознака гуманності. Люди здають кров і не просять за це ні копійки. Це просто гарний тон та моральний обов’язок - допомагати тому, хто в біді.

За інформацією Ради Європи, для самозабезпечення країни донорською кров’ю необхідно мати 40-60 донорів на 1 тис. населення. У Європі цей показник складає 40, в Україні - 14,6, до того ж, 95% з них - це донори-родичі. Потреби клінічної медицини у препаратах крові у нашій країні задовольняють лише на 17-25% від нормативів ВООЗ. При цьому однієї здачі крові може бути досить, щоб врятувати троє людських життів. На Рівненщині сьогодні є 7 заслужених донорів України (здали кров понад 100 разів) та 2 тисячі почесних, які здали кров 40 і більше разів.

17.06.2010Ольга ЯРОШ



Рівне-Ракурс №10 від 17.06.2010p. 
На головну сторінку