“Веселі повзуни” нікого не залишили байдужим

Своєрідним обрамленням свята стали виставки робіт народних майстрів та дитячі малюнки. У першому конкурсі, діти віком від 3 до 6 років наввипередки малювали на асфальті своїх татусів, а мами повсякчас намагалися їм допомогти. На переможців чекали подарунки у вигляді книжок, пазлів та цукерок. Далі увага відвідувачів зосередилася на сцені, де розпочали виступи аматорські колективи рівненських шкіл, підліткових клубів, творчі колективи міського Будинку культури та Палацу культури. Перший колектив молодих танцюристів не розгубився, коли вперше пропала музика, вони танцювали до кінця під шквал оплесків.

Та найбільшого ажіотажу серед глядачів викликало змагання “Веселі повзуни”, головними учасниками якого були діти до року. На сцені постелили м’який килим, мами стали по один бік, а татусі з малюками - по інший. Перед 12-ма малюками постало нелегке завдання: вони мали подолати чотирьохметрову відстань навповзки і повернути смужку фінішу. При цьому батьки могли усіляко забавляти діток аби вони швидше дісталися до фінішу. Все було по-справжньому, так сказати - по-дорослому. За змаганням уважно слідкував суддя, майстер спорту з легкої атлетики Владислав Корнійчук.

Не на жарт розігрався азарт у батьків, деякі з них принесли з собою м’які іграшки та ляльки. Вдавалися і до хитрощів, заманюючи дітей мобільними телефонами. Не обійшлося і без курйозів. Один із учасників прийшов не до своєї мами, але його результат все одно зарахували. Ще один з учасників посеред змагання став на ніжки, за що був дискваліфікований.

Перемогу здобув 9-місячний Даниїл БАБЧАНІК (на фото), подолавши відстань за 21 секунду. Йому належали всі лаври слави. Мама Ольга розповіла, що до конкурсу синочка готував тато. При цьому тато Василь гордо тримав сина на руках, говорячи, що це перша і дуже важлива перемога.

До слова

День батька має вже понад столітню історію. У 1909 році під час церковної служби присвяченої Дню матері Сонора Смарт запропонувала відзначати і День батька. Після смерті матері, її батько сам виховував п’ятьох дітей. У такий спосіб Сонора намагалася сказати, якою особливою людиною для неї є тато, як вона його любить і цінує. З цією пропозицією Сонора звернулася до місцевої влади і знайшла багато однодумців. Відзначати свято вирішили у день народження батька Сонори. Незабаром цю традицію підтримали і інші штати. У 1966 році американський президент Ліндон Джонсон оголосив третю неділю червня національним святом.

В Україні свято має власну історію. За відзначенння Дня батька агітують громадські активісти. У 2008 році Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту підготувало проект Указу Президента України “Про день батька”, який так і не прийняли. Тож поки свято відзначають на регіональному рівні.