Чайлдфрі - щасливці чи самоствердженні егоїсти?

Чайлдфрі (“вільний від дітей” - анг.) - це фізично здорові люди, які свідомо не бажають мати дітей. Не плутаймо їх з тими , хто не може мати нащадків через проблеми із репродуктивним здоров’ям. Люди, які не хочуть гаяти часу на потомство були завжди, але як суспільна група вони почали формуватися тільки після 1992 року, коли проста американська вчителька Леслі Лафайє, скориставшись розвитком науково-технічного прогресу, створила першу в світі соціальну мережу “чайлдфрі”. У віртуальному просторі Росії спільнота ЧФ існує з 2004 року. Чайлдфрі є і в Україні, проте їх важко впізнати серед звичайного натовпу.

Сьогодні ця течія набирає силу, а погляди людей мають право на повагу. Чи лише на існування?

Позиція чайлдфрі

Теоретики руху чайлдфрі підготували солідну базу доказів, які розвіюють суспільні стереотипи. Наприклад, аргумент “хочу завести дитину, щоб було, кому подбати про мене на схилі років” може означати приховане почуття страху старості й експлуататорські нахили.

Чайлдфрі засуджують тих, хто хоче мати дітей задля поліпшення свого соціального статусу, для “солідності”. І радять у цьому випадку пошукати більш вдалий варіант зробити себе успішним і щасливим.

Чайлдфрі скептично ставляться до таких переконань, коли дитину потрібно народити для того, “щоб вона мала усе те, що я мав чи не мав у дитинстві”, “сестричці потрібен братик”. Не розуміють тих, хто за допомогою дитини хоче прив’язати до себе партнера. Цей спосіб взагалі викликає велике засудження з боку чайлдфрі.

Цим людям важко зрозуміти, коли ти віддаєш, а не отримуєш натомість. Адже більшість успішних батьків не можуть пояснити словами своє бажання завести дитину - вони були щасливі і до її народження і продовжують почувати себе щасливими разом з нею.

Чайлдфрі успішні люди

За статистикою 80 відсотків чайлдфрі мають вищу освіту, 70 відсотків люблять свою роботу, у більшості з них матеріальний прибуток вище середнього, кожен другий чайлдфрі має цікаве хобі. Дві третини у злагоді живуть довгі роки після весілля, коли у традиційній сім‘ї, де є діти, подружжя часто сперечається через брак вільного часу. Тобто, сказати однозначно, що чайлдфрі - це люди, які втікають від відповідальності, не можна.

Така когорта людей викликає засудження з боку суспільства, їх називають егоїстами, інфантильними особами, які живуть лише для себе.

Хоча мати дітей чи ні, особистий вибір кожного, і його потрібно поважати. Людину не можливо до чогось змусити, у даному випадку - мати сім‘ю та дітей.

Чому чайлдфрі хочуть бути бездітними?

Найчастіше від людей, які відмовилися мати дітей можна почути такі аргументи:

• життя на планеті стало небезпечним, тому аморально прирікати на це ні в чому не повинних дітей (така тактика відповідає країнам, у яких високий рівень злочинності, є загрози терактів тощо).

• Життя з дітьми псує стосунки між подружжям, залишається зовсім мало часу для двох.

• Діти, як відомо, забирають багато уваги і нервів. Цей час кожен чайлдфрі волів би використати для подорожей, хобі, роботи. З дитиною гальмується кар’єра, або її взагалі може не бути.

• Після пологів псується фігура, а чайлдфрі переживають про своє здоров’я.

Є люди, котрі просто не люблять дітей, їх не розчулюють вічно мокрі та верескливі немовлята, які перетворюються потім на агресивних, часто невдячних щодо батьків підлітків.

Чайлдфрі не переживають про дітонародження та продовження роду, мотивуючи це тим, що ще ніколи ніхто людину не вижив з цього світу, а люди, які хотіли розмножуватися, робитимуть це і надалі. Чайлдфрі не нав’язують своєї точки зору іншим. Щоб запобігти вагітності молоді люди часто йдуть навіть на стерилізацію, звільняючи себе від майбутніх непередбачуваних ситуацій. Хоча вони за те, щоб краще у країні проживало 20-25 мільйонів здорових освічених людей, аніж 50 мільйонів хворих та бідних нікчем.

Люди про чайлдфрі

У суспільстві чайлдфрі також умовно класифікують. Перші, це ті, кому подобається жити наодинці. Ці люди не сімейного типу, їм взагалі важко зв’язати себе сімейними узами, дотримуватися певних родинних звичок та канонів.

Є люди, які не люблять дітей, або просто не наважуються відчути материнського щастя.

До третьої групи можна віднести чайлдфрі молодого віку. Вони не хочуть витрачати свою енергію, здоров’я та вільний час на виховання дитини, бо це обмежує власну свободу. Такі чайлдфрі часто перестають бути ними у 30-40 років, коли відчувають пустоту і самотність. Тоді материнський інстинкт бере своє.

Насамкінець хочеться сказати, що чайлдфрі існували, існують і будуть існувати, однак їх кількість поступово збільшується. Вони живуть переважно у США, Англії, Німеччині та в інших розвинутих країнах. Це люди, які проміняли сімейний затишок на кар’єру, домашню кухню на фаст-фуди, виховання дітей на утримання собак. У кожного своє щастя і кожен щасливий відповідно до своїх потреб і можливостей.