Вікторія - означає перемога

Ні, не сам - поруч нього лежала невеличка шкіряна сумка. На власність баби Ліди не схоже - надто нова і розцяцькована.

“Якась мамзель залишила, - подумав Василь Миколайович, - слід подивитися, - можливо, знайдуться якісь документи, абощо”. Та яким виявилося здивування вчителя, коли в сумці він знайшов... немовля. Добре, хоч спало. Бо ж шанований педагог із дитиною в сумці - речі не сумісні. Принаймні так вважав Василь Миколайович. Вчитель був неймовірно шокований, більше того, - він абсолютно не знав, що з цією знахідкою робити.

Та невдовзі на зупинку почали підходити люди, зібралося чимало цікавих. Хтось порадив віднести дитину до дитячої лікарні, що знаходилася неподалік. Вчитель так і зробив. Чесно кажучи, Василь Миколайович так і був приголомшений. І навіть вдома, розповідаючи цю історію своїй старенькій мамі, чоловік неймовірно хвилювався. Цієї ночі він спав погано...

Дівчинка, навдивовижу усьому медперсоналу, виявилася цілком здоровою, хіба що трошки замерзла, а так нічого. На свої кілька днів по народженню вона розвивалася добре: гарно смоктала молоко з пляшечки, посміхалася усім, хто до неї підходив. Їй дали ім’я Віка, - тобто, перемога.

Віка мала щастя народитися. І горе-мати по пологах не здумала її задушити простирадлом; викинути, замотану у пакет, у смітник; закопати за хатою в городі. Мати загорнула дівчинку в пелюшки та накрила ковдрою, - дарма, що поклала у сумку і винесла на тролейбусну зупинку. Головне - дитина жива!

Що буде далі? Варіантів кілька. Через деякий час Василь Миколайович одружиться, і їхня сім’я вирішить вдочерити Віку, або ж знайдеться горе-мати, та й вирішить забрати свою дівчинку. Як би не склалася доля Віки, хотілося б, що ця дівчинка була щасливою, вона ж бо також на це заслуговує!..