Причини, чому ми починаємо курити - у кожного свої. Кожен у цій звичці знаходить щось позитивне та індивідуальне. З часом приєднується і фізична залежність. І вже не викуривши сигарету, чогось не вистачає.
Осіннього дня 1934 року на паризькому бульварі Шапнель, де чекали клієнтів повії, до замурзаної 19-річної дівчини підійшов якийсь дядько. Хвильку поговоривши, вони попрямували до дешевого готелю.
Жодного сліду не залишилося від родового маєтку Василя Леонтійовича Кочубея поблизу Полтави, крім легенд та переказів. А проте, це одна із найліричніших і найдраматичніших сторінок життя гетьмана Івана Степановича Мазепи. Мова йтиме про велике кохання гетьмана до Мотрі, доньки Василя Кочубея.
Моя хороша знайома завжди називала мене “ни любви, ни тоски, ни жалости”. Тобто, що я чурбан без сентиментальних почуттів. Розміщую цю статтю, як противагу її словам.
Шановні читачі! Ми розпочинаємо цикл публікацій про шкідливі звички. Про те погане, чого людині кортить спробувати у житті, але що потім їй завдає нищівного удару. Тютюн, алкоголь, наркотики, шкідлива їжа - усе це не лише спустошує наші кишені, але скорочує життя на десятки років. Випуск за випуском ми доводитимемо вам, що світ навколо нас - прекрасний і без “хімії”.
“Судьбу побеждает тот, кто ее атакует”, - Уїнстон Черчилль
Він усе життя поспішав. Навіть народився на два місяці раніше, через що пихаті родичі називали його “недоносок Віллі”. Вони й не підозрювали, що об’єкт насмішок не просто увійде в історію ХХ століття, а буде одним із головних її творців. І тільки під час обіду цей великий життєлюб нікуди не поспішав…
1. Вони шукають і знаходять можливості там, де інші опускають руки.
2. Вони виносять урок з того, що інші вважають невдачею.
3. Вони приймають обдумані рішення.
4. Вони постійно і свідомо зводять дорогу до свого успіху, в той час як інші чекають, коли успіх знайде їх сам.
5. Вони бояться так само, як і всі інші, але не дозволяють своєму страху управляти ними. Страх - це всього лише побоювання.
З цими сім’ями я познайомився за неприємних обставин - в одній з квартир великого будинку було вчинено тяжкий злочин і потрібно було детально опитати сусідів. Дільничний інспектор міліції порадив спочатку допитати Петра, який був одним з керівників місцевого заводу, а потім сусіда - його брата. Від показів сусідів залежало швидке розкриття злочину, тому я вирішив спочатку поговорити з ними без запису, а потім викликати до кабінету і допитати. Через декілька хвилин прийшов брат Петра з дружиною, ми сіли у залі, і вони розповіли дані, що допомогли розкрити злочин. Вже тоді я звернув увагу, що між братами і їх дружинами дуже тісні дружні стосунки, це впало в око і при допиті їх наступного дня. Але було також видно, що Петро для дружини беззаперечний авторитет і лідер, а от для Павла авторитетом і лідером була дружина. Потім ми випадково зустрілися за святковим столом у спільних знайомих, я похвалив їх за тісну дружбу, гарні стосунки і вони розповіли мені свою сімейну таємницю. Пройшло багато років, дещо призабулося, і я розповім так, як пам’ятаю, не називаючи справжніх імен і прізвищ.
У літню пору, коли повітря п’янило настояним на травах ароматом, соловейки своїм співом звеселяли серце, а сонце дарувало тепло, в село завітав хлопець. Певно, йшов від вокзалу пішки, бо мав стомлений вигляд. А звідти немалий відрізок дороги.
Головний редактор - Конєв В.Л., тел.(098)0565477, (096)3950057
Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється
Партнери 