Шановні читачі! Ми розпочинаємо цикл публікацій про шкідливі звички. Про те погане, чого людині кортить спробувати у житті, але що потім їй завдає нищівного удару. Тютюн, алкоголь, наркотики, шкідлива їжа - усе це не лише спустошує наші кишені, але скорочує життя на десятки років. Випуск за випуском ми доводитимемо вам, що світ навколо нас - прекрасний і без “хімії”.
“Судьбу побеждает тот, кто ее атакует”, - Уїнстон Черчилль
Він усе життя поспішав. Навіть народився на два місяці раніше, через що пихаті родичі називали його “недоносок Віллі”. Вони й не підозрювали, що об’єкт насмішок не просто увійде в історію ХХ століття, а буде одним із головних її творців. І тільки під час обіду цей великий життєлюб нікуди не поспішав…
1. Вони шукають і знаходять можливості там, де інші опускають руки.
2. Вони виносять урок з того, що інші вважають невдачею.
3. Вони приймають обдумані рішення.
4. Вони постійно і свідомо зводять дорогу до свого успіху, в той час як інші чекають, коли успіх знайде їх сам.
5. Вони бояться так само, як і всі інші, але не дозволяють своєму страху управляти ними. Страх - це всього лише побоювання.
З цими сім’ями я познайомився за неприємних обставин - в одній з квартир великого будинку було вчинено тяжкий злочин і потрібно було детально опитати сусідів. Дільничний інспектор міліції порадив спочатку допитати Петра, який був одним з керівників місцевого заводу, а потім сусіда - його брата. Від показів сусідів залежало швидке розкриття злочину, тому я вирішив спочатку поговорити з ними без запису, а потім викликати до кабінету і допитати. Через декілька хвилин прийшов брат Петра з дружиною, ми сіли у залі, і вони розповіли дані, що допомогли розкрити злочин. Вже тоді я звернув увагу, що між братами і їх дружинами дуже тісні дружні стосунки, це впало в око і при допиті їх наступного дня. Але було також видно, що Петро для дружини беззаперечний авторитет і лідер, а от для Павла авторитетом і лідером була дружина. Потім ми випадково зустрілися за святковим столом у спільних знайомих, я похвалив їх за тісну дружбу, гарні стосунки і вони розповіли мені свою сімейну таємницю. Пройшло багато років, дещо призабулося, і я розповім так, як пам’ятаю, не називаючи справжніх імен і прізвищ.
У літню пору, коли повітря п’янило настояним на травах ароматом, соловейки своїм співом звеселяли серце, а сонце дарувало тепло, в село завітав хлопець. Певно, йшов від вокзалу пішки, бо мав стомлений вигляд. А звідти немалий відрізок дороги.
Увесь футбольний сезон Рівненщини запеклі фанати та просто любителі цієї вже національної гри, затамувавши подих, напружено спостерігали за своїми улюбленими командами та палко вболівали, очікуючи, хто ж все-таки виборе довгоочікувану перемогу в Чемпіонаті і візьме Кубок області.
Такі милі, вишукані, тендітні, і, тільки на перший погляд, такі беззахисні пр едставниці слабкої ста ті… стоять на варті нашого спокою. Йдеться про жінок, які безстрашно взяли на себе чоловічу роль та несуть службу і вдень, і вночі, виконуючи важку та повсякчас небезпечну роботу в органах внутрішніх справ. І немає значення, якої ти статі, - свій обов’язок повинен виконати, адже дав присягу на вірність народові України, та прикрити у важку хвилину спину товариша, що розраховує на тебе, - переконана Юлія КРИВУЛЬСЬКА, капітан мі ліції, помічник начальника Рівненського місь кого відділу міліції по взаємодії з громадськістю та засобами масової інформації.
Здавалося б, творчість і прокуратура - це зовсім несумісні речі. Адже в одній сфері ти суто дієш згідно із законами, а в іншій - безмежний політ фантазії та натхнення. А от Валентина Люліч думає та доводить на власному прикладі протилежне. Жінка, яка майже із пелюшок живе прокурорським життям, видала вже дві книжки поетичних віршів, грає на гітарі та ще й танцює східні танці, займається плаванням. З одного боку - прокурор, а з іншого - лірична поетеса.
Вона збиралася їхати до нього ще вчора, але як завжди виникли непередбачувані обставини на роботі і керівник поставив питання руба: або вона виконує термінове завдання, або пише заяву на звільнення. Якби у неї було право вибору, то, мабуть, вибрала другий варіант, але знала, що шанси тепер знайти високооплачувану роботу - мізерні, тому залишилася. А сьогодні зранку вирушила у далеку дорогу. Сіла за кермо власного авто, а чоловіка повідомила про невідкладне відрядження. Обманула? Ні, просто не сказала правду, боячись, що неправильно розтлумачить її вчинок, а вона мусить, бо вважає це обов’язком власного серця.
Головний редактор - Конєв В.Л., тел.(098)0565477, (096)3950057
Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється
Партнери 