Розпочався він із середини серпня і традиційно триватиме до середини вересня: в обласний центр з’їхалися студенти на навчання. За яку плату сьогодні можна винайняти житло? Чи легко знайти відносно комфортабельний “куточок” в обласному центрі? Про це дізнавалася кореспондент “Рівне-Ракурсу”.
Циганська громада відзначала подію - п’ятсот років з дня появи першої письмової згадки про їх існування на території України
Отож, що ж сьогодні собою являє циганська громада? Чим її життя відрізняється від пересічного українця? Чому в циган багато дітей та якою повинна бути наречена? З цими й іншими запитаннями журналіст “РР” вирушила у Дубно на зустріч із циганським бароном Миколою ЦАРАЧИНСЬКИМ.
Відмітьте фрази, які Ви часто вживаєте у спілкуванні зі своїми дітьми. Підрахуйте кількість балів - і отримаєте свою батьківську характеристику. Звичайно, цей тест - лише натяк на справжній стан речей. Адже те, якими Ви є батьками, насправді ніхто не знає краще ваших дітей.
Переважна маса українців чомусь так обережно, з острахом, іноді з відвертою огидою, іноді з явним співчуттям ставиться до людей з певними фізичними вадами, а особливо - до дітей. Всім відома істина: діти, самі цього не розуміючи, - найжорстокіші створіння у світі. І дітлахам-інвалідам, хворим на церебральний параліч, дуже нелегко адаптуватися до життя у нашому суспільстві. Тим більше, що Рівненщина займає перше місце в державі за кількістю дітей, що мають ті чи інші фізичні вади. В самому Рівному проживає близько півтисячі таких діток. Головне ж у даному питанні - забезпечення не елементарних фізіологічних потреб, а психологічна підтримка.
Дитбудинки України переповнені. Така ж ситуація і на Рівненщині. Звісно, є багато людей, що беруть на себе таку відповідальну справу, як виховання чужої дитини. Але чомусь у нашому суспільстві цей вчинок оцінюється як героїчний, викликає захоплення, а в декого - навпаки, жалість. Невже це така особливість нашого менталітету - взяти дитину з дитячого будинку - це подвиг?
Ця історія трапилася минулої осені. Їхали якось ми з друзями з рибалки на мікроавтобусі. Наздоганяємо “Запорожець”. У ньому чотири чоловіки, а на багажнику, що на даху, прив’язаний… холодильник! От диво техніки й безмежність людської фантазії! Ми спочатку дивувалися, потім посміялися, “оббібікали” їх та обігнали. Згодом нам довелося зупинитися на заправці й тепер він нас оминув.
Молода людина вчилася, здобувала освіту. Ось нещодавно пройшли випускні бали, як у школах, так і у вищих навчальних закладах. Перед колишніми студентами постав нелегкий шлях пошуку та влаштування на роботу. І добре, коли університет чи інститут, училище чи коледж підтримують своїх випускників і забезпечують їх рекомендаціями для роботодавців.
або Як отримати матері-одиначці допомогу на дитину...
На адресу редакції прийшов лист від постійної читачки такого змісту:
“Доброго дня, шановна редакція газети “Рівне-Ракурс!”
Пишу до Вас з надією на те, що зможу привернути увагу до проблеми, що виникла в мене при спілкуванні з працівниками Управління соціального забезпечення населення. Думаю, що я в нашому суспільстві така не одна... Можливо знайдуться люди, що вже стикалися з таким халатним відношенням інспекторів до своїх “підопічних”, які чекають на їхню допомогу, підтримку, пораду...”.
Головний редактор - Конєв В.Л., тел.(098)0565477, (096)3950057
Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється
Партнери 