Щоб порозумітися з глухонімою сусідкою чи колегою по роботі, потрібно небагато - вивчити дактиль та вміти ним користуватися. А дактиль - це алфавіт, за яким формується жестова мова глухих. Хоча для людей із нормальним слухом жестова мова видається складнішою, ніж китайські ієрогліфи, нею легко й швидко можна оволодіти. До вашої уваги, з жовтня цього року вперше в Рівному відкривається гурток з вивчення мови жестів - для всіх бажаючих і, до того ж, безкоштовно!
Марії Топоровській зі Здолбунова щоночі сниться один і той же сон. Її невістка Наталя, яка померла під час пологів, прикута ланцюгами до акушерського крісла, у відчаї запитує: “Що ж вони зі мною зробили?”
- А буває, що Наталка ніби насправді приходить до мене, і я радію з того, що вона все - таки жива, хоча, коли прокидаюся, повертаюся до невблаганної реальності і з невимовним тягарем у душі усвідомлюю, що її вже не повернути, - зі слізьми на очах розповідає пані Марія.
Чотири години ранку. В одній із рівненських квартир лунає різкий дзвінок у двері.
- Хто там?
- Військовий посильний! Вас викликають у частину. Надзвичайна ситуація - диверсія на Рівненській АЕС.
Буквально в лічені хвилини в напрямку Кузнецовська з Рівного вирушає резервна група підтримки на трьох БТРах з повним бойовим озброєнням.
А тим часом у військовій частині підсилюють охорону КПП і штабу. Отримавши наказ, військовослужбовці вже здійснюють заправку транспорту із парку бойових машин. Уточнюються бойові розрахунки...
Oлександр і Вікторія сиділи на дивані й щасливо посміхалися, дивлячись, як бавляться їхні діти, - Петрик і Оленка. Віта притулилася до свого Сашка. Якби він знав, як вона кохає! І так буде завжди...
Коли дізналася, що в Рівному створений клуб любителів серіалів “Мильні бульбашки”, майже не здивувалася. У наш час, напевне, серіали не дивляться лише ті, в кого немає телевізорів або кому не дозволяють цього робити релігійні переконання. Ну, гаразд, дивитися серіали - одне, а що значить бути членом клубу любителів серіалів? Про це кореспондент дізнавалася, спілкуючись із засновником “Мильних бульбашок” 25-річним рівнянином Олесем ПОЛІЩУКОМ.
Те, що розповів мені мій знайомий, як кажуть, і сміх, і гріх. Знав Микола, що п’янички задля того, щоб випити, ідуть на все, особливо на крадіжки. Не гребують вони нічим, тягнуть усе підряд. І в сусідів, і з власного дому виносять і збувають усе за безцінь. Бо ж знаходяться люди, які спокушаються на дармове, хоча розуміють, що то все крадене і пахне криміналом.
З цим молодим чоловіком я познайомився випадково, коли зайшов у кафе випити чашку кави. Ми опинилися за одним столиком і зробили замовлення майже одночасно. Офіціант виконав його напрочуд швидко, - через кілька хвилин я вже смакував кавою, а мій сусід по столику тримав у руках чарку з горілкою. Я помітив, як тремтіло його тіло. Помітно було, що він мене соромиться, але все ж підніс чарку до рота, половину при цьому розливши. Мені навіть бридко стало дивитися на це.
Мій сусід - лікар-гінеколог. Якось на нічному чергуванні, годині о четвертій, викликають його в приймальне відділення до пацієнтки. Заходить він до оглядової кімнати, а там - зовсім п’яна й абсолютно гола дівчина років 18-ти, стоїть, тримаючись за стіну, й похитується.
До уваги редактора газети “Рівне-Ракурс”!
Мені дуже боляче читати газету, у якій криється неправда!
Мова йде про №30 (198) від 28.07.2005 року, про статтю “Не стало друга” (ст.11), Романа Мельничука.
Головний редактор - Конєв В.Л., тел.(098)0565477, (096)3950057
Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється
Партнери 