Те, що розповів мені мій знайомий, як кажуть, і сміх, і гріх. Знав Микола, що п’янички задля того, щоб випити, ідуть на все, особливо на крадіжки. Не гребують вони нічим, тягнуть усе підряд. І в сусідів, і з власного дому виносять і збувають усе за безцінь. Бо ж знаходяться люди, які спокушаються на дармове, хоча розуміють, що то все крадене і пахне криміналом.
З цим молодим чоловіком я познайомився випадково, коли зайшов у кафе випити чашку кави. Ми опинилися за одним столиком і зробили замовлення майже одночасно. Офіціант виконав його напрочуд швидко, - через кілька хвилин я вже смакував кавою, а мій сусід по столику тримав у руках чарку з горілкою. Я помітив, як тремтіло його тіло. Помітно було, що він мене соромиться, але все ж підніс чарку до рота, половину при цьому розливши. Мені навіть бридко стало дивитися на це.
Мій сусід - лікар-гінеколог. Якось на нічному чергуванні, годині о четвертій, викликають його в приймальне відділення до пацієнтки. Заходить він до оглядової кімнати, а там - зовсім п’яна й абсолютно гола дівчина років 18-ти, стоїть, тримаючись за стіну, й похитується.
До уваги редактора газети “Рівне-Ракурс”!
Мені дуже боляче читати газету, у якій криється неправда!
Мова йде про №30 (198) від 28.07.2005 року, про статтю “Не стало друга” (ст.11), Романа Мельничука.
У своїх молитвах Сашко завжди згадує матір. “Нехай Господь дасть їй благодать хоча б на тому світі. На цьому її життя було жахливе,” – щораз думає він...
Головний редактор - Конєв В.Л., тел.(098)0565477, (096)3950057
Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється
Партнери 