Дощ лив, як з відра.
– Наче небо розперезалося, – подумала Ліза, дивлячись у вікно. – І позимніло на вулиці, кажуть, в Карпатах сніг випав, а зараз кінець червня – катаклізми в природі. І в житті… – сумно усміхнулася сама собі молода жінка, що була при надії.
Олена завжди мріяла про доньку. Тому, коли її єдиний син Денис сказав, що приведе у дім невістку, дуже зраділа. Мріяла, як вони з Інночкою сидітимуть вечорами, ділячись своїми жіночими секретами, як навчатиме її куховарити, вирощувати квіти, якими милується кожен, хто проходить повз їхнє подвір’я. Спеціально для невістки придбала золотий ланцюжок, коштовні сережки, вишукані чобітки.
Ця рослина поширена по всій території України. Тому багато хто заготовляє її собі на зиму для заварювання смачних чаїв. Також чебрець можна придбати в аптеках. Адже він має лікувальні та оздоровлювальні властивості. Траву чебрецю широко застосовують у науковій медицині у вигляді відварів і рідкого екстракту як відхаркувальний засіб у разі бронхітів та інших захворювань верхніх дихальних шляхів: як болезаспокійливий у разі радикуліту, невриту, кашлюку, як протиглисний, як антисептичний засіб для дезінфекції ротової порожнини. Чебрець зміцнює організм у разі безсоння, розумової перевтоми, авітамінозу С. Препарати чебрецю ефективно діють за пієліту, пієлонефриту, нічного сечовиділення. У народній медицині настій трави чебрецю застосовують ще й у разі туберкульозу легень, задишки, бронхіальної астми, шлункових захворювань, геморою, паралічу, захворювань суглобів.
Ніби течія швидкої ріки біжать роки, століття. Навкруги все змінюється, на зміну одним поколінням приходять інші. Тільки завжди поруч із нами живе любов до Бога, Батьківщини, матері. Ці святі слова і є основною сутністю життя.
Край села, на пагорбку, збудували будинок культури. Гарний величний, з пишними колонами, поглядав зверху на вулиці, що вишикувалися в ряд, прикрашені садами, городами та квітниками.
Років три тому світ став для мене двобарвним. Точніше, мені було дозволено бачити його тільки у двох кольорах: сірому і голубому. Сірий – то колір асфальту, а голубий – неба. На них дивитися можна. А на все, що між ними, – зась!
Слово «сирітка» Ірина вперше почула, коли закінчувала перший клас. Як нині пам’ятає той день, коли директорка школи зайшла у їхній клас, шепнула щось на вухо вчительці, яка проводила у них урок, і вони обидвоє якось незвично глянули на синьооке дівча із двома бантами на голові.
Як відомо, сміх лікує людей і заперечувати це - справа вкрай ненадійна. Однак треба знати, де сміятися, коли і над ким. Отак погумориш у курилці про своє начальство, а там, дивись, і накрилась мідним тазом твоя квартальна премія. В іншому випадку можеш поповнити ряди товариства неповнозубих, ще в гіршому - вкоротити собі віку.
З подвір’я Кравчуків на усе село чулися весільні музики, кликали до танцю. Наталя милувалася донькою Мар’яною, яка разом зі своїм нареченим кружляла у вальсі для молодих. Струм пронизував кожну її клітинку, коли почула за спиною: «Як гарно танцюють молодята. Ніби й не торкаються ногами землі!»
Оксана тримала у руках фотоальбом. Перегорнувши титульну сторінку, одразу прочитала: «На пам’ять майбутнім рокам від сучасного життя». Всміхнувшись, згадала той день, коли виводила каліграфічним почерком цю фразу. Здається вчора, а скільки часу промайнуло відтоді…
Головний редактор - Конєв В.Л., тел.(098)0565477, (096)3950057
Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється