Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №467 від 23.09.2010p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

А що Ви скажете? Блог


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Травень 2019p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
  1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30
Червень 2019p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
     1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30


#Невигадана історія

ОТРУТА

ОТРУТА

Це було давно, але старі люди ще й досі пам’ятають цю приголомшливу історію. Іван і Лукира прожили у парі майже десять років. Обоє працювали у колгоспі. Він - конюхом, вона - дояркою. Важкої праці не цуралися, тому повагу і шану серед людей мали. У біді і в радості завжди були поруч. Дітей у них не було. Жили вдвох. З роками сімейне життя втрачало свої барви. Спільну мову дедалі все важче було знайти. Обоє з кожним днем занепадали духом, бо ж надія мати власних дітей віддалялася від них щомиті. Тому, напевне, цей факт став визначальним у цій родині.

Одного разу, удосвіта до Лукири прибігла сусідка. У печі ще палахкотів вогонь, а у хліві ревла голодна худоба.

- Заспала, мабуть, сьогодні? - здалеку почала Ольга.

- Ой, ні, - ледве почувся голос з вуст Лукири. - Цілу ніч очей не зімкнула. - Промовивши це, опустила додолу голову.

- А Іван чого не допомагає? - не відставала сусідка.

Лукира не відповіла. По її змореному обличчі задріботіли сльози.

Побачивши, що жінка плаче, Ольга все рівно повела далі:

- Значить, знаєш усе.

- А що тут знати! - не втрималася Лукира. - Уже все село знає, що Іван мій у Гальки Федорової днює і ночує. А сьогоднішню ніч, де, гадаєш, він провів?

Ольга мовчала і тільки важко сопла. У такому стані вона ще ніколи не бачила свою сусідку. Тому тихенько вийшла з хати, залишивши жінку наодинці з бідою.

Іван повернувся додому лише на другий день.

- Здоров, була, жінко! - ще з порога загукав до Лукири.

Та нічого у відповідь не почув.

- Не хочеш говорити, то й не говори. Не треба буде слухати, - ніби жартував. А тоді кинувся до печі шукати їсти.

- Я для тебе не варила, - глухим голосом мовила жінка. - Хай тобі Галька варить.

Іван нічого не відповів. Походив по хаті, позаглядав по шухлядах, та й подався геть.

Аж під вечір прийшов до Галі, та й почав жалітися, що жінка про нього вже й забула, і говорити не хоче, і їсти не варить.

- Була б я хазяйкою у твоїй хаті, - мовила до нього Галя, - я тобі і пиріжків напекла б, і вареничків зліпила б, і кулешику з галушками наварила б, а так куди ж ти мене поведеш? До Лукири?! Будемо вдвох у твоїй хаті поратися! - аж засміялася.

- Нічого, - говорив Іван. - Я щось вигадаю.

- Доки ти будеш думати, то волосся на голові посивіє. На краще ось це, - і ткнула в руки чоловіку якийсь вузлик. - Дай напитися цього зілля своїй Лукирі, і вона більше не буде стояти у нас на дорозі.

Тремтячою рукою Іван узяв те зілля і далеко заховав його під сорочку.

Незабаром страшна звістка прокотилася селом - померла Лукира. Багато балачок тоді було. Одні говорили, що не витримала такого життя, бо ж чоловік зраджував, інші ж доводили, що сама себе звела зі світу, бо ж сусідка якось бачила, як перед смертю вона мучилася і щось марила про отруту. Та ніхто не відав правди.

Іван вів себе, як і всі чоловіки-вдівці: плакав, просив вибачення та молився за її душу. Своє “горе” він намагався втопити у пляшці. Захмелілого чолов’ягу можна було побачити скрізь.

Сусідка Ольга не раз наставляла його на іншу дорогу.

- Побійся Бога, Іване, що це ти з собою робиш? Жінка померла, і сам скоро згинеш. Забирай уже ту Галю та хазяйнуйте помалу. Лукири не повернеш, а от господарство твоє ще зберегти можна.

Незабаром, ніби послухавши пораду сусідки, Іван привів у свою хату Гальку. Про біду чоловік відразу забув. Ніби Лукири на цім світі взагалі не було. З кожним днем щоки у Івана наливались рум’янцем. Вилюднів чоловік, погарнішав, почав господарювати. Та не довго продовжувалося солодке життя Івана. Згодом запримітив, що Галька не так стала ставитися до нього, як раніше. “Не та розмова, не тії слова”, як співається у пісні, не приголубить так, як колись.

- Чи не захворіла ти, Галино? - питав у неї Іван. - Бо змарніла дуже. Помутніли очі твої, уста, ніби оніміли.

- Не хвилюйся, чоловіче. У мене все добре. То пора якась недобра прийшла. Скоро все минеться.

Галя, мов у воду дивилася, для Івана і справді скоро все минулося. Бо, прийшовши одного разу додому, побачив, як його Галька із кумом Павлом у сінях обіймається. Все тоді чоловіку стало зрозуміло. Та щось голова стала, наче з каменю, все хилиться та падає з плечей, руки й ноги, мов підкошені. У очах посіріло і стало все таким далеким. Тільки розум був ще той. Іван впав на ліжко і застогнав. Галя крутилася, як білка біля нього і примовляла: “Скоро все пройде. Ось випий ще трішки чаю.” Він спраглими вустами потягся до склянки. Івану запекло у горлі, почало різати в животі. В очах стояв густий туман. Зрозумів тоді чоловік, яким чаєм уже другий день поспіль поїть його Галька. Згадав, як сам колись поїв свою Лукиру, як вона мучилася та проклинала їх обох, і в яких муках покидала цей світ.

- Прости мене, Господи, - стогнав Іван, - за той гріх, за ту смерть, що каменем лягла на мою душу.

Галя з Павлом стояли і мовчали, а Іван продовжував далі.

- Не вини себе, Галю, що зтруїла мене. Це плата за всі мої гріхи.

По неголених щоках тяжкохворого чоловіка покотилися сльози. Перед ним промайнуло все його життя. З долею не пожартуєш. Що зробиш ти, такою самою монетою тобі і віддячать. Він поклавши праву руку на серце, глухо промовив: “Прости мене, Лукиро, я вже йду до тебе.” Іванові очі закрилися навіки. Вся правда про дві дивні смерті залишилися з Галькою та Павлом. Тепер вони мали нести увесь той тягар крізь своє життя.

А коли несли труну селом, то тільки й мови було, що забрала Лукира Івана до себе, бо ж гарною пара була. Та ніхто не відав правди. Ніхто не знав, що гірка отрута забрала їхні життя.

23.09.2010Василь ТИТЕЧКО


Переглядів: 106

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 917 від 14.06.2019p.
¤ 
Зустріч переможців І Всеукраїнських спортивно-масових змагань із мером Рівного

Зустріч переможців І Всеукраїнських спортивно-масових змагань із мером Рівного

Міський голова Рівного Володимир Хомко зустрівся з переможцями І Всеукраїнських спортивно-масових змагань серед школярів у старшому віковому дивізіоні (2004-2001 р.н.) «Cool Games» та учасниками 6-х Світових освітніх ігор, які відбулися в м. Афіни та с. Олімпія (Греція) з 27 березня – 02 квітня 2019 року....

¤ 
Настя Каменських показала, з чого починається їх з Потапом день

Настя Каменських показала, з чого починається їх з Потапом день

Українська співачка Настя Каменських, яка нещодавно вийшла заміж за продюсера і репера Олексія Потапенка (Потап), показала, з чого починається їх день....

¤ 
Будівництво спорткомплексу на Макарова дає БК «Рівне» перспективу грати у Суперлізі

Будівництво спорткомплексу на Макарова дає БК «Рівне» перспективу грати у Суперлізі

Завдяки будівництву сучасного спортивного комплексу на вулиці Макарова в Рівному, у баскетбольного клубу «Рівне» з’явилася перспектива грати у Суперлізі. Тому, керівництво та гравці команди висловили подяку ініціатору його будівництва, голові Рівненської ОДА Олексію Муляренку....

¤ 
Соціальний ліфт від Ляшка: «пахарі» з областей, інтернатівці, захисники

Соціальний ліфт від Ляшка: «пахарі» з областей, інтернатівці, захисники

З’їзд Радикальної партії Олега Ляшка, як і належить дійсно народній політичній силі, відбувся під відкритим небом у парку Шевченка. Жодних рамок металошукачів, численної охорони чи списків з дозволами. Все відкрито і демократично: більше тисячі партійців і делегатів з всієї України, гості міста....

¤ 
На Рівненщині зіткнулося чотири автомобілі

На Рівненщині зіткнулося чотири автомобілі

Дві автопригоди з різницею у півгодини сталися сьомого червня у селі Бабин Гощанського району....

¤ 
Як виростити рододендрон

Як виростити рододендрон

Поради щодо посадки та догляду

Пишнота будь-якого виду рододендронів здатна скорити серце будь-якого садівника, однак у цієї рослини слава дуже ніжного та примхливого створіння....





Найпопулярніші 15 статей:

1. Розшифровка аналізу крові: [841] (11622)
2. Моє місто - найкраще [427] (5540)
3. Як правильно приймати вітаміни? [749] (5005)
4. Секс із мусульманином [271] (4406)
5. Авокадо - це фрукт чи овоч? [318] (4312)
6. Секрети ігрових автоматів: як грати і вигравати? [755] (3975)
7. Догляньте мене до смерті [278] (3963)
8. ЧИ ВАРТО РОБИТИ ПОКУПКИ ДО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ? [519] (3838)
9. Первентин - легальний наркотик нового покоління [345] (3518)
10. Якщо у сні приснився вуж [219] (2766)
11. Біснуватих везуть у Рогачів [256] (2637)
12. Коли розпочинати садити городину [599] (2564)
13. Розклад руху автобусів [253] (2486)
14. Двох тяжкохворих сестер вилікував чоловік зі Здолбунова [465] (2424)
15. Яйце-райце, в чому твоя сила? [257] (2418)

ТОП-15 свіжого номера:

1. Скільки ділянок виділили в області учасникам АТО (131)
2. Чистопородних корів на Рівненщині побільшає (130)
3. В краєзнавчому музеї влаштували НовоКорецьке весілля (130)
4. Під колеса авто потрапила жінка (112)
5. З початку року доходи місцевих бюджетів Рівненщини зросли на 20,4% (112)
6. Володимирецькі поліцейські викрили крадія скутера (111)
7. З 1 липня зміниться вартість паспортів (110)
8. Знайшли зловмисника, який викрав позашляховик (110)
9. За півроку на Рівненщині відтворили майже 3,5 тисячі гектарів лісу (109)
10. Колорадський жук без хімії: народні методи (109)
11. На Північному стартувало довгоочікуване будівництво сучасного дитячого садочку (109)
12. На Костопільщині зіткнулися маршрутка та легковик (109)
13. Підведено підсумки обласного етапу військово-патріотичної гри «Сокіл» (Джура) (107)
14. Автомобіль в’їхав у будинок: водій загинув, пасажир — у лікарні (107)
15. Рівненські аудитори з початку року забезпечили відшкодування втрат ресурсів майже на 7 млн грн (101)




 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2018 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс