Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №474 від 11.11.2010p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

А що Ви скажете? Блог


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Березень 2019p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30
Квітень 2019p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30


#День української писемності та мови

Іноземці до нас українською, а ми у відповідь – російською

Іноземці до нас українською, а ми у відповідь – російською

Уже так склалося в суспільстві, що рідне завжди ближче, краще, миліше - і рідна природа, звичаї, традиції, пісня, мова. Люди бережуть їх як свою святиню, плекають, збагачують, живуть ними, передають з покоління в покоління і вбачають у цьому свій родовий і етнічний обов’язок. І все це відбувається природно, свідомо й підсвідомо, як само собою зрозуміле. Люди відчувають гармонію свого буття, гармонію наступності живучого й віджилого, нового і старого; щось старе зникає, щось втілюється у те нове, щоб бути разом, а потім стати основою знову чогось нового.

Можна було б не говорити про це, якби протягом століть і навіть тепер, уже в незалежній Україні, сторонні сили не втручалися у гармонію еволюційного розвитку народу, руйнуючи його, і не доводилося тепер відновлювати і збагачувати те, що ми втратили і називаємо націокультурним відродженням.

Спонуканням до написання статті послужили також помилкові, але досить поширені в окремих регіонах нашої держави твердження про насильну українізацію українців. Дивно? По-перше, насильної українізації немає, і крикунам можна було б звернутися до статистики і виявити та й іншим розповісти, яке відсоткове відношення українських шкіл у східних і південно-східних областях до кількості українців, що там проживають. Тверезо оцінити, чи здійснюється українізація українців, чи продовжується їх русифікація, ідучи в ногу з російськими шовіністами, підтримуючи їх у тому, що “Россия кончаеться там, где зкончаеться руський язык ”.

Дотримуючись Конституції про вільний розвиток усіх народів, у незалежній Україні за короткий час створено румунські, молдавські, угорські, польські та школи інших національностей, існувало і продовжує існувати багато російських шкіл. На жаль, не створюються або дуже повільно створюються українські школи в інших державах, де проживає багато українців. Скільки шкіл для українців у Росії?

Що ж робиться у нас? Здавалося б, умови для повернення українцям їхньої мови, культури сприятливі. Та ні. Виникло невиправдане протиріччя, що створилося внаслідок свідомого чи несвідомого опору тієї частини українців, яка волею-неволею була у свій час зрусифікованою. Саме від них ми чуємо “зачем нам ета мова”, “что вы там со своей мовой”, “нужна ли она мне”. А деякі мовознавці стверджують, що “українська мова - наріччя російської”.

І сміх, і гріх, як кажуть у народі, українців хочуть українізувати, навчати їх рідної мови, а вони … “чи не втнуть”, а більше - що не хочуть. А, може, дехто і не зовсім винен, що пануючі на українських землях пришенці робили все, щоб викорінити в українського народу його культуру, забрати і приєднати до своєї його історію, вирвати останнє - його мову.

Хотіли вирвати язик,

Хотіли ноги поламати,

Топтали під шалений крик,

В’язнили, кидали за ґрати,

Зробить калікою з калік

Тебе хотіли, рідна мати.

(М.Рильський “Рідна мова”)

Але не вдалося ворогам забрати останнього. Народ зберіг свою мову, культуру. На захисті її стояли кращі сини народу - І.Котляревський, Т.Шевченко, Леся Українка, І.Франко, Б.Грінченко, М.Грушевський.

Все своє багатостраждальне життя присвятив рідному слову батько нашої літературної мови - Т.Шевченко. Забудькуватим, без роду-племені він нагадував, що:

Хто матір забуває,

Того Бог карає.

… І всі мови

Слов’янського люду -

Всі знаєте. А своєї

Дастьба … колись будем

І по-своєму глаголать.

(“І живим, і мертвим, і ненародженим…”)

На захист української мови у складний для Української Народної Республіки час став міністр освіти Іван Огієнко. Будівництво незалежної держави немислиме без відродження національних і духовних надбань, до яких відносив рідну мову, без якої “нема всенародної свідомості, нема нації, а без свідомої нації нема державності”. У праці “Наука про рідномовні обов’язки” автор поєднує мову із буттям цілого народу: “Мова - то серце народу: гине мова - гине народ”.

У своїй праці “Мова і нація” Василь Іванишин і Ярослав Радевич-Винницький справедливо оцінюють мовну проблему в нашій країні. З цього приводу зауважують:

“Якби не назвати те, що робить українців українцями - дух народу, національний характер, ментальність нації… - ясно, що воно якнайтісніше пов’язане з рідною мовою народу. Ясно й те, що мову нищать, щоб носій цієї мови втратив своє “я” і розчинився в іншому народі”.

На захисті української мови стояли і російські прогресивні діячі демократичного напрямку, розуміючи, що це мова багата, самобутня, мова великого народу.

Російська Академія наук при скасуванні заборон (1863, 1876 рр.) української мови у 1906 р. зазначала, що поруч з російською “законноестественно” з давен-давна розвивається літературна українська мова. Російський письменник Максим Горький ще в 1916 р. говорив: “Я люб-лю чарівні мелодії української народної пісні, хвилюючу красу української музики, прекрасну українську мову”.

Похвально, що серед корейців, американців та представників інших держав, що перебувають у нас, за кілька місяців освоюють українську лексику на рівні можливого і, хизуючись, звертаються до українців українською, а вони (диво!) - їм російською.

Тому, щоб не було дива і сорому, треба багатьом взятися за вивчення мови держави, у якій живете, і одержуєте матеріальне забезпечення і звертаєтесь до неї за підтримкою чужою для неї мовою. Учителям, україномовній інтелігенції, допомогти тим, хто вирішив вив-чити де-ржавну мову.

Окрасою нашого шкільного і вузівського життя могли б стати пи-сьменники. Порадуйте підростаючих наших громадян живим гарячим словом, чисто літературною витонченою мовою, дорогі наші духовні наставники! Вас будуть пам’ятати, зерна добра Вашого розсіють всією Україною. У цьому є нагальна потреба. Наша мова не потребує визнання світу. Її знають як мову великої держави, за яку борються. Вона потребує любові. Отож, любімо свою українську мову в червону калину заквітчану, чистою росою напоєну, квітучими барвами запах учену, срібним туманом оповиту, любов’ю людських сердець зігріту! Людина, що користується чистою літературною мовою, засвідчує не тільки високу ерудицію, але й культуру і палкий патріотизм. Патріотизм, бо нелегко було у негоду років зберегти мову-сироту, ворогами катовану, по тюрмах і далеких світах гнану, яничарами зневажену.

А ми зігріємо її теплом душі нашої, поривами любові сердець наших, очистимо від полуди, і вона засяє для нас ясним сонцем майбуття.

11.11.2010Василь ФЕДОРОВИЧ, кандидат педагогічних наук


Переглядів: 117

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 909 від 18.04.2019p.
¤ 
Прикрашаємо великодні яйця: просто і витончено

Прикрашаємо великодні яйця: просто і витончено

Без чого не можна уявити собі великодній стіл? Звичайно ж, без крашанок та писанок — символів зародження нового життя і традиційних подарунків на Пасху. Саме з них починається святкова трапеза, їх дарують близьким та рідним, йдучи у гості, роздають бідним і залишають у церкві. Та прикрасити великоднє застілля крашанками, пофарбованими в один колір, якось банально. Тому, пропонуємо вам найкращі ідеї, як із звичайного яйця зробити яскравий і смачний шедевр до Пасхи....

¤ 
Браво, федерація!

Браво, федерація!

РОФФ зробила все, щоб зірвати суперкубок, і звинуватити у всьому “ОДЕК”...

¤ 
ДТП на Рівненщині: травмувалося двоє осіб

ДТП на Рівненщині: травмувалося двоє осіб

Автопригоди за участі велосипедиста та мотоцикліста сталися у Рівному та Рокитнівському районі....

¤ Історія успіху
«Фірма Фармікс» тримає марку

«Фірма Фармікс» тримає марку

Ольга БАХАНОВА: «Пропонуємо понад 100 тисяч найменувань обладнання та витратних матеріалів від світових виробників»

Сучасну медицину неможливо уявити без лабораторної діагностики. Проведення оптимального комплексу лабораторних досліджень дозволяє виявити хворобу на початковій стадії, запобігти подальшому її розвитку, значно скоротити витрати і пацієнта, і держави на лікування важких ускладнень та хронічних форм хвороб. «Якщо хворі видужують, то їх зціленню радіють не тільки вони самі, їх близькі та лікарі, а й наш колектив», – зауважила директор і засновник ПП «Фірма Фармікс» Ольга БАХАНОВА (на фото)....

¤ 

На Рівненщині з’явився клас на колесах

У Привільненській ОТГ, що на Дубенщині, старий недієвий автобус переобладнали в яскравий навчальний клас. Це вдалось зробити в рамках реалізації проекту «Територія свободи» в рамках обласного конкурсу ідей молодіжних ініціатив....

¤ 
Олексій Муляренко: «Розвиток сільської медицини - пріоритетний напрямок нашої роботи»

Олексій Муляренко: «Розвиток сільської медицини - пріоритетний напрямок нашої роботи»

Нинішній рік на Рівненщині можна з повним правом назвати роком сільської медицини. За останні кілька десятиріч не проводились такі масштабні будівельні та ремонтні роботи у ФАПАх, амбулаторіях та інших закладах сільської медицини, як у 2019 році. Потрібно відмітити вміння влади області налагоджувати співпрацю з поважними міжнародними фінансовими організаціями. Цього в історії області не було ніколи. В якості прикладу такої плідної співпраці варто нагадати проект Світового банку «Поліпшення охорони здоров?я на службі у людей», в рамках якого проводяться роботи з оновлення та реконструкції 89 амбулаторій в різних районах області....





Найпопулярніші 15 статей:

1. Розшифровка аналізу крові: [841] (7867)
2. Моє місто - найкраще [427] (4609)
3. Як правильно приймати вітаміни? [749] (3851)
4. Секс із мусульманином [271] (3590)
5. Рiвне-Ракурс Популярна громадсько-політична обласна газета. Тираж 16 000 екз. на тиждень Передплатний індекс 23429 [0] (3533)
6. Секрети ігрових автоматів: як грати і вигравати? [755] (3360)
7. Авокадо - це фрукт чи овоч? [318] (3343)
8. Догляньте мене до смерті [278] (3191)
9. ЧИ ВАРТО РОБИТИ ПОКУПКИ ДО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ? [519] (3157)
10. Первентин - легальний наркотик нового покоління [345] (2881)
11. Якщо у сні приснився вуж [219] (2244)
12. Біснуватих везуть у Рогачів [256] (2194)
13. Розклад руху автобусів [253] (2024)
14. Двох тяжкохворих сестер вилікував чоловік зі Здолбунова [465] (2004)
15. Яйце-райце, в чому твоя сила? [257] (1989)

ТОП-15 свіжого номера:

1. Японські інвестори зацікавлені у співпраці з Рівненщиною (128)
2. Розбірки в медичній галузі: (128)
3. Понад 600 старшокласників опановують військове мистецтво (126)
4. На Рівненщині з’явився клас на колесах (126)
5. «Фірма Фармікс» тримає марку (126)
6. *Дмитро Чекалкін: «Петро Порошенко зробив для України за п?ять років більше, ніж всі інші президенти за двадцять три роки» (125)
7. Нічна погоня поблизу Рівного (124)
8. Браво, федерація! (124)
9. Прикрашаємо великодні яйця: просто і витончено (124)
10. Бойова, але безгольова нічия у Калуші (123)
11. Як вибирати сонцезахисні окуляри. На що звернути увагу (123)
12. Кілька варіантів глазурі для пасок (122)
13. Тетяна Литвинова йде з СТБ (121)
14. ДТП на Рівненщині: травмувалося двоє осіб (120)
15. На Рівненщині затримали трьох «домушників» (118)





 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2018 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс