Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №562 від 03.08.2012p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

А що Ви скажете? Блог


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Березень 2019p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30
Квітень 2019p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30


#Невигадана історія

Стати сильною й підвестися на ноги

Стати сильною й підвестися на ноги

я змогла наперекір усім намаганням колишнього чоловіка та його родини знищити мене

Історія цієї жінки схвилювала і обурила навіть правоохоронців, які, здавалося, вже все бачили у цьому житті. Сама я дізналася про долю Олени на прийомі у начальника обласної міліції Василя Лазутка. У історії цієї жінки головне те, що вона не склала рук, боролася, попри усі життєві обставини, і перемогла. І зараз, ще не зовсім здорова, але впевнена у собі, нарешті отримала і право на житло, і можливість бачитися з сином. Ось її розповідь.

“Ми прожили у шлюбі 10 років і були, усі аж дивувалися, майже ідеальною сім’єю: я, син, батьки - мої і його - завжди та всюди разом. Будували дім, ростили сина, купили автомобіль. Та незабаром у чоловіка з’явилася бізнес-партнерка…

Суїцид з "контрольним" у голову

Цей день, 20 листопада 2010 року, розірвав моє життя на “до” і “після”. Але я пам’ятаю лише його початок. Готувалися святкувати день народження свекрухи, коли вдома вибухнув скандал. Чоловік, свекруха й свекор, немовби з ланцюга зірвалися. Усі разом накинулися на мене, кричали: “Їдь звідси, розводься”. Далі - як відрізало.

Прокинулася у реанімації. Лікарі й досі здивовані - як я взагалі змогла хоч щось пригадати: одна куля влетіла у мозок, другу витягнули із кісток черепа. Коли в реанімації прийшла до тями, довго не могла збагнути, що наполовину паралізована. А потім дізналася, що чоловік, вочевидь із допомогою брата-міліціонера, обставив це як “суїцид” із… двома вогнепальними пораненнями.

Життя перетворилося на муку. Паралізовану, мене спочатку перевезли до мами. Чоловік, щоправда, привозив дитину на побачення. Та після того, як з’їздив з коханкою і сином на море, все змінилося кардинально - став забирати дитину, не давав бачитися. Коли ж заходила мова про розлучення і розділення будинку, відверто знущався і обіцяв купити квартиру на п’ятому (!) поверсі.

Як не в могилу, то хоч у "психушку"

Не бачити сина було більш боляче, ніж тренувати тіло, скуте паралічем. Коли приходив масажист і розминав м’язи, я кричала й плакала, але наполягала, щоб це робили знов і знов. І перемогла - почала сяк-так вставати, тримаючись за стіни чи спираючись на мамине плече.

Скоро повернулася в наш щойно збудований дім. І почалися моральні тортури, густо приправлені страхом. Чоловік раз-у-раз став серед ночі викликати для мене психіатричну бригаду “швидкої”. Лікарі весь час дивувалися й казали, що з психікою у мене все в порядку. То він став жорстоко бити мене та знущатися наді мною, напівпаралізованою. Лютував, відбирав ключі від будинку, а сина забрав до матері і там цинічно налаштував проти мене. Так я прожила два місяці й змушена була втікати до матері, бо колишні родичі весь час погрожували запроторити мене до психіатричної лікарні.

Занапастив мене, тепер калічить сина

Наприкінці 2011-го я вже могла ходити самостійно. Вийшла на роботу. Колеги допомогли найняти адвоката, завдяки якому я змогла знов поселитися у власному будинку. Але із сином бачилася лише інколи, найчастіше - коли приходила до школи. Вчителька скаржилася: син значно гірше навчається, часто хворіє, став знервованим, неуважним.

Опікунська рада винесла рішення про те, що син повинен мешкати у матері. Але чоловік подав позов про розлучення та визначення місця проживання дитини. Судовий процес тривав 8 місяців. Суддя швидко зрозумів, що мого колишнього чоловіка місце проживання сина турбує не дуже. Він не ходив на судові засідання, а потім написав заяву, що просить залишити питання про дитину без розгляду.

Наслідки такого насильства в сім’ї не минули для сина даремно, він став зам­кнутим, озлобленим. Я стала помічати в нього емоційні порушення: неконтрольовані страх, гнів, відчуття вини. На порозі перехідний вік, а незріла психіка дитини вже постраждала. Розумію цю проблему і з острахом дивлюся в майбутнє.

Не відчуваючи любові, дитина ніколи не навчиться любити. Скалічивши життя мені, мій колишній чоловік, можливо, й не помічаючи цього, калічить життя дитині. У гонитві за майном батько перейшов усі розумні межі, відступив від принципів християнської моралі. А розмінною монетою у своєму зазіханні на чуже зробив життя двох колись найрідніших людей.

Під захистом громади

Якось, повернувшись увечері з роботи, я зрозуміла, що не зможу потрапити в хату, бо хтось змінив замки на вхідних дверях. Виявилося, колишній чоловік сам зібрав і вивіз мої речі до матері. Того ж дня я звернулася до дільничних інспекторів, які зафіксували це свавілля в протоколі, але в порушенні кримінальної справи відмовили. Міліціонери порекомендували звернутися до суду. І я знову змушена була йти жити до мами та до сестри, очікуючи нового рішення суду.

До нашого колись спільного помешкання виїжджала комісія з питань насильства в родинах. У її складі були й представники міськвиконкому: від управління у справах дітей - Андрій Міщеня, від управління в справах сім’ї, молоді та спорту - Сергій Шевчук, від соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді - Людмила Талт. Вони склали акт і запросили на засідання комісії мене та екс-чоловіка. Той привселюдно пообіцяв, що незабаром купить мені квартиру. Хоча всім було зрозуміло наперед, що тої квартири ніколи не буде. Знову потяглися судові процеси з поділу майна, тепер уже за моїми позовами. Суддя оперативно і професійно проводить судові засідання, та на них часто з’ясовується, що наше колись спільне майно, фірми, гроші - це вже власність інших осіб, які набували його, бува, незаконно.

Терпець мій взагалі увірвався, коли колишній чоловік розіграв крадіжку в нашому домі й намагався звинуватити у ній мене, щоб засадити до в’язниці. Сподівався знову використати зв’язки брата в міліції. Він не знав, що під час цього спектаклю я лікувалася у стаціонарі, то маю повне алібі.

За порадою Миколи Паліюка, голови Громадської ради при УМВС, я пішла до начальника обласної міліції Василя Лазутка. Василь Іванович відразу зрозумів нечисту гру одного зі своїх співробітників й пообіцяв припинити знущання наді мною. А тепер я вже маю й ухвалу суду на право проживання в своєму будинку, передала її до виконавчої служби і чекаю на примусове вселення.

Мене все більше дивує злостивість і зажерливість близьких колись людей. Невже в цій родині і справді вірили, що зможуть вирішити свої фінансові питання за рахунок перевищення влади старшим сином-міліціонером або натиснувши на мене через лікарів швидкої допомоги?

Міська влада взяла мене під свій захист. Ці люди зрозуміли, що відбувалося порушення прав людини, і більше цього не допустять. Переживши чорну смугу насильства і знущань, я не втратила віри у справедливість. Навпаки, впевнилася в давніх друзях і знайшла чимало нових. Я відчула опору та підтримку від людей, які обіймають керівні посади у нашому місті. Тепер упевнена: громаді не байдужа доля простої людини, що потрапила у скрутну життєву ситуацію.

Я знову переконалася, що не треба боятися розголосу в скрутних життєвих ситуаціях. Коли мовчанню настає кінець, зникають і проблеми.

Тепер усе буде навпаки

Інколи у складних життєвих ситуаціях жінки повинні стати сильнішими і дієвішими за чоловіків. Можливо, моя історія допоможе комусь. Повірте, щоб не сталося, головне - мати велике бажання жити.

Мине лише кілька днів, і я знову прийду у свою оселю, обійму сина, поливатиму квіти на клумбі. І коли мене запитують: “Як ти зможеш там жити?”, я відповідаю: “Тепер усе буде навпаки. Це - як він там буде тепер жити?” Я стала набагато сильнішою. Це мій дім. Мій і мого сина. Там - у кожній цеглині, в кожній сходинці й віконці - мої праця і гроші. А ще - великий внесок моїх батьків, брата і сестер, які теж не пошкодували для мене ані праці, ані всіх, що були в родині, заощаджень. Власні стіни неодмінно допоможуть. Та і я тепер, після всього, що пережила, перенесла і перемогла, не маю права спасувати”.

03.08.2012


Переглядів: 73

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 909 від 18.04.2019p.
¤ 
Прикрашаємо великодні яйця: просто і витончено

Прикрашаємо великодні яйця: просто і витончено

Без чого не можна уявити собі великодній стіл? Звичайно ж, без крашанок та писанок — символів зародження нового життя і традиційних подарунків на Пасху. Саме з них починається святкова трапеза, їх дарують близьким та рідним, йдучи у гості, роздають бідним і залишають у церкві. Та прикрасити великоднє застілля крашанками, пофарбованими в один колір, якось банально. Тому, пропонуємо вам найкращі ідеї, як із звичайного яйця зробити яскравий і смачний шедевр до Пасхи....

¤ 
Браво, федерація!

Браво, федерація!

РОФФ зробила все, щоб зірвати суперкубок, і звинуватити у всьому “ОДЕК”...

¤ 
ДТП на Рівненщині: травмувалося двоє осіб

ДТП на Рівненщині: травмувалося двоє осіб

Автопригоди за участі велосипедиста та мотоцикліста сталися у Рівному та Рокитнівському районі....

¤ Історія успіху
«Фірма Фармікс» тримає марку

«Фірма Фармікс» тримає марку

Ольга БАХАНОВА: «Пропонуємо понад 100 тисяч найменувань обладнання та витратних матеріалів від світових виробників»

Сучасну медицину неможливо уявити без лабораторної діагностики. Проведення оптимального комплексу лабораторних досліджень дозволяє виявити хворобу на початковій стадії, запобігти подальшому її розвитку, значно скоротити витрати і пацієнта, і держави на лікування важких ускладнень та хронічних форм хвороб. «Якщо хворі видужують, то їх зціленню радіють не тільки вони самі, їх близькі та лікарі, а й наш колектив», – зауважила директор і засновник ПП «Фірма Фармікс» Ольга БАХАНОВА (на фото)....

¤ 

На Рівненщині з’явився клас на колесах

У Привільненській ОТГ, що на Дубенщині, старий недієвий автобус переобладнали в яскравий навчальний клас. Це вдалось зробити в рамках реалізації проекту «Територія свободи» в рамках обласного конкурсу ідей молодіжних ініціатив....

¤ 
Олексій Муляренко: «Розвиток сільської медицини - пріоритетний напрямок нашої роботи»

Олексій Муляренко: «Розвиток сільської медицини - пріоритетний напрямок нашої роботи»

Нинішній рік на Рівненщині можна з повним правом назвати роком сільської медицини. За останні кілька десятиріч не проводились такі масштабні будівельні та ремонтні роботи у ФАПАх, амбулаторіях та інших закладах сільської медицини, як у 2019 році. Потрібно відмітити вміння влади області налагоджувати співпрацю з поважними міжнародними фінансовими організаціями. Цього в історії області не було ніколи. В якості прикладу такої плідної співпраці варто нагадати проект Світового банку «Поліпшення охорони здоров?я на службі у людей», в рамках якого проводяться роботи з оновлення та реконструкції 89 амбулаторій в різних районах області....





Найпопулярніші 15 статей:

1. Розшифровка аналізу крові: [841] (7998)
2. Моє місто - найкраще [427] (4665)
3. Як правильно приймати вітаміни? [749] (3888)
4. Секс із мусульманином [271] (3607)
5. Рiвне-Ракурс Популярна громадсько-політична обласна газета. Тираж 16 000 екз. на тиждень Передплатний індекс 23429 [0] (3573)
6. Секрети ігрових автоматів: як грати і вигравати? [755] (3385)
7. Авокадо - це фрукт чи овоч? [318] (3369)
8. Догляньте мене до смерті [278] (3207)
9. ЧИ ВАРТО РОБИТИ ПОКУПКИ ДО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ? [519] (3174)
10. Первентин - легальний наркотик нового покоління [345] (2899)
11. Якщо у сні приснився вуж [219] (2258)
12. Біснуватих везуть у Рогачів [256] (2206)
13. Завітна земельна ділянка [584] (2039)
14. Розклад руху автобусів [253] (2036)
15. Коли розпочинати садити городину [599] (2032)

ТОП-15 свіжого номера:

1. На Рівненщині з’явився клас на колесах (158)
2. *Дмитро Чекалкін: «Петро Порошенко зробив для України за п?ять років більше, ніж всі інші президенти за двадцять три роки» (155)
3. Розбірки в медичній галузі: (155)
4. Нічна погоня поблизу Рівного (153)
5. «Фірма Фармікс» тримає марку (152)
6. Прикрашаємо великодні яйця: просто і витончено (152)
7. Бойова, але безгольова нічия у Калуші (150)
8. Як вибирати сонцезахисні окуляри. На що звернути увагу (150)
9. Понад 600 старшокласників опановують військове мистецтво (149)
10. Кілька варіантів глазурі для пасок (149)
11. Браво, федерація! (148)
12. Японські інвестори зацікавлені у співпраці з Рівненщиною (147)
13. ДТП на Рівненщині: травмувалося двоє осіб (145)
14. Тетяна Литвинова йде з СТБ (143)
15. Потап схуд на 17 кілограмів (143)





 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2018 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс