Вода Венеції та Басівкутського озера

Венеціанський карнавал через призму об’єктиву

Дрес-кодом для входу на Венеціанський карнавал у Рівному був головний символ карнавалу і основний сувенір, який привозять з Італії - маска. Через це відкриття фотовиставки було доволі таємничим - важко було впізнати учасників, адже більшість ховала обличчя під масками. У лютому цього року Тетяна Вакулюк, Жанна Каштан, Олександр Харват, автори вис­тавки, відвідали Венецію під час двотижневого щорічного міжнародного карнавалу.

Олександр ХАРВАТ:

- Карнавалу вже більше тисячі років. Був період, коли карнавал не проводився, але останнім часом дійство проводиться щороку завдяки ініціативі звичайних учасників, які приїздять сюди з різних країн, демонструючи карнавальні маски та вбрання. Закінчення карнавалу традиційно співпадає з останнім днем Великого посту католиків. Це дійство досить масштабне. Лише уявіть собі - тисячі незнайомих людей ходять по площі в масках, спілкуються між собою, отримуючи від цього задоволення.

Традиційно карнавал розпочинається старовинним ритуалом під назвою “Воло деллаКоломбіна” або “Політ ангела”, а завершується “Регатою мовчання”, коли сотні гондол із запаленими свічками в цілковитій тиші пропливають від древнього мосту Ріальто по Великому каналу і виходять у Венеціанську лагуну. Гадаю, наш фоторепортаж відтворить і передасть глядачу атмосферу цього дійства. На Венеціанський карнавал ми завітали через те, що в той час я був у складі журі Міжнародного фотоконкурсу в Флоренції, й, після закінчення відбору фото, ми на чотири дні завітали у Венецію.

Тетяна ВАКУЛЮК:

- Під час нашого візиту до Венеції було досить прохолодно. Мороз мінус десять, підвищена вологість, із моря - холодний вітер, йшов сніг. Це, звичайно, не найкращі умови для фотозйомки. Але вразило те, що усі, кого ми фотографували, ставилися до цього дружньо і навіть позували. Зрозуміло, що це певна реклама, тому всі, хто фотографувався, одразу давали нам власні візитки з вказаною електронною адресою, щоб ми їм переслали зроблені фото.

Різноманітність і різнобарвність масок, костюмів та аксесуарів до них просто вражала. Жодного повторення чи хоча б схожості. Стосовно цін, то, приміром, костюм коштував близько півтори тисячі євро.

Протяжні миттєвості рівнянина і дніпропетровця

Рівнянин Дмитро Наумов та дніпропетровець Юрій Бірд підготували вже другу сумісну фотовиставку в Рівному.

Дмитро НАУМОВ:

- Фотоекспозиція “Протяжні миттєвості” - це серія фото, зроблених на довгій витримці фотоапарата. Така техніка додає роботам неабиякого шарму. Справа в тому, що коли шторки фотоапарату відкриті довгий період, то усі нерухомі об’єкти: каміння, мости, залишаються чіткими та різкими, а ось водна поверхня навколо них рухається, тому вода в кадрі виходить розмитою. Це нагадує щось схоже на туман, при цьому фотограф фіксує вже більш тривалі відрізки часу, ніж зазвичай.

Кілька років тому через Інтернет познайомився з роботами Юрія Бірда - фотографа з Дніпропетровська. Мене вразили його фото, які були дуже лаконічними та чимось заворожували. Зараз ми багато спілкуємося, я їздив до нього в гості, він приїздив до нашого міста. Фактично Юрій навчив мене цій техніці, адже мав великий досвід. Відзначу, що його виконавський рівень дуже високий. Юрій - неодноразовий учасник та переможець міжнародних фотосалонів.

Присутній на фотовиставці рівненський фотомитець Олександр МАЙСТРУК згадав ті часи, коли теж фотографував на довгих витримках, користуючись плівковою камерою.

- Це було досить недешеве задоволення, адже витримка виставлялася “на око”, а побачити результат можна було лише після проявлення плівки. Зараз у цифрових фотоапаратах можна одразу побачити картинку на моніторі, зробити корекцію, що, звісно, знач­но спрощує процес. Хоча ця техніка зйомки є досить цікавою. Нині мало хто робить щось подібне, можливо, тому, що зараз мало хто з фотографів переймається технічними знаннями щодо фотоапаратури. Більшість фотоаматорів фотографують банальні сюжети, в яких часто-густо використовують автоматичні настройки. Техніка “довгої витримки” повертає нас у ті часи, коли зароджувалася фотографія. Тоді навіть для зйомки фотопортрету необхідні були витримки в кілька десятків хвилин. Для довгого позування в студії, були спеціальні колодки, якими ззаду фіксували голову фотомоделі, щоб вона не рухалася та мала чітке зображення на фото.

Автори фотовиставки “Протяжні миттєвості” говорять, що фіксують не стільки предмети, а скоріше час, адже довга витримка протягом кількох хвилин фіксує плин часу, тому сюжети і виходять неповторними. На виставці були представлені фото сюжети, зроблені на водних поверхнях Дніпра та Басівкутського озера, але візуально відрізнити їх просто неможливо.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: