Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №245 від 22.06.2006p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

А що Ви скажете? Блог


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Березень 2019p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30
Квітень 2019p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30


#Невигадана історія

Не відмовляйся від мене, коханий!

Не відмовляйся від мене, коханий!

Їх доля звела через роки

Зіна прогулювалася привокзальним парком, аби убити час в очікуванні потяга. До цього міста вона приїхала вперше, тому за всім спостерігала з цікавістю. В парку тієї літньої пори було людно, але Зіна ні на кого не звертала уваги. Раптом погляд жінки зупинився на вже немолодому, змарнілому чоловікові, який ішов їй назустріч.

Щось знайоме вловила у ньому. Серце тьохнуло: невже? Коли вже він опинився позаду, Зіна несміливо мовила: “Здрастуй, Максиме!” Чоловік озирнувся і зупинився. Дивився на незнайомку і не міг пригадати, де ж він її бачив. Та через якусь мить так само несміливо сказав: “Зіно, це ти?!” Вони кинулися одне одному в обійми, ніби рідні, ніби чекали цієї зустрічі, а потім відсахнулися, бо ж давно вже були такими далекими і чужими.

Зіна тоді вчителювала у їхньому селі, коли Максим повернувся з армії. Вони познайомилися в клубі на танцях, закохалися. У Зіни то було перше кохання, тож вона шаленіла від щастя, бо нарешті світле почуття прийшло до неї. Максим познайомив тоді дівчину зі своїми батьками. Вони мріяли про весілля. Та одного разу, коли Зіна поїхала на вихідні додому, Максим пішов із хлопцями на танці у сусіднє село. Не знала про це Зіна. А коли повернулася, Максим чомусь не зустрічав її, як завжди. Тривожно затремтіло серце. І не даремно. Бо у понеділок Максим зізнався, що зустрів ту дівчину, яку кохав до армії, і сказав, що буде з нею одружуватися, а у Зіни почав просити пробачення. Дівчину тоді ніби струмом ударило. Нічого не сказала. Просто не було слів. Не могла повірити в те, що Максим так міг розтоптати її кохання. Не просила, не благала його, тільки на прощання сказала: ”Знай, Максиме, тебе так ніхто не буде любити, як я. Пам’ятай про це завжди. Я стерплю все, хоч би як мені не було боляче. Я бажаю тобі того щастя, про яке ми мріяли з тобою тихими літніми ночами”. Зіна так розчулила Максима, що він пустив сльозу. Хотів забрати свої слова назад, пригорнутися до коханої, та якась сила стримувала хлопця. Не міг Максим тоді знати, що його майбутня теща, напоїла його чар-зіллям, приворожила до доньки… Тож одружився Максим з Вікторією. А Зіна не змогла жити поруч із коханим, тому виїхала з села і більше вони не зустрічалися. Відтоді минуло двадцять п’ять років.

Вони сіли на лавку. “Як же ти живеш, як склалася твоя доля, - сумно дивлячись на Зіну, запитував Максим. – Ти знаєш, я все життя відчуваю провину перед тобою і не можу пробачити собі того, що сталося між нами”. Зіна дивилася на Максима. Як він змінився! Куди зникла та посмішка, від якої так мліло колись її серце? Де той чорний чуб, яким він так пишався? Та й зморшки під очима не пасували Максимові аж ніяк. Їй в душі чомусь стало жаль його.

“Отак і живу, Максиме, - розповідала про своє життя Зіна. - Після того, як ти мене покинув, я вийшла невдовзі заміж. Не любила Івана, але така вже наша дівоча доля – виходиш заміж за того, хто засватає, бо той, кого любиш, відвертається. Прожила з чоловіком п’ятнадцять років, та життя наше з ним не склалося. Спочатку ніби й добре було, а потім, коли народилася наша донечка, Івана ніби хтось підмінив. Почав заглядати до чарки, багато часу проводив з друзями-пияками. А коли я намагалася зупинити його – піднімав на мене руку. От і не витримала я та й розлучилася з Іваном. А через рік він помер. Про тебе, Максиме, не забувала ніколи, хоча ти й образив мене. Я і доньці розповідала про своє перше зрадливе кохання, яке ще й досі не забулося. Донька моя, Олеся, вийшла заміж за хлопця із сусіднього села, а я залишилася сама. Сваталися до мене чоловіки, та я всім відмовляла. Але в селі ж без чоловіка важко, тому я вже була погодилася прийняти до себе сусіда, у якого померла дружина. Але перед тим, коли вже Павло мав прийти до мене, уві сні побачила тебе, Максиме. Ти ніби прийшов до мене в хату такий гарний, молодий, яким був тоді, коли ми розлучилися, і сказав: “Не виходь. Зіно, заміж. Я тебе ще кохаю і повернуся до тебе”. То був тільки сон, але я чомусь повірила тобі навіть уві сні. Відмовила Павлу, жила надією, що сон колись стане дійсністю”. Зіна помітила, як Максим після її останніх слів чомусь повеселішав, на його обличчі з’явилася посмішка. “От і вся розповідь про моє життя, - підсумувала Зіна. – А зараз, Максиме, твоя черга розповісти про себе. Ти, певно, щасливий у житті, адже одружився з тією, яку так кохав”. Обличчя Максима стало сумним. Він довго мовчав. Мовчала і Зіна, дивлячись на нього. “Не спізнав я щастя, Зіно, з Вікторією. Не кохала вона мене так, як ти. Не раз згадував тебе і думав: чому ми тоді були такими необачними і випустили щастя з рук, коли воно було так близько?” І повідав Максим своїй колишній коханій про власну нещасливу долю та поневіряння по світі. Зіна мовчки слухала і тільки хитала головою. “Не міг ніколи подумати, що у людини може бути такий апетит до грошей, - розповідав Максим про Вікторію. - Яку б суму я не привозив, моїй дружині цього було замало. Вісімнадцять років провів на заробітках, п’ятнадцять з них - у Тюмені. Не бачив сім’ї. Діти виросли без мене і вже створили власні сім’ї. Не зміг поховати навіть батьків, бо занадто пізно дізнався про їх смерть. Вікторія цим не переймалася, жила, як хотіла… А коли я приїздив на місяць додому, вона була зі мною лагідною лише в перші дні, поки рахувала гроші. Далі моя присутність її просто дратувала. Не раз доводилося ночувати у брата чи сестри, бо не міг витримати скандалів, які влаштовувала дружина. Терпів усе заради дітей, але одного дня терпець увірвався. Я відчув, що втрачаю здоров’я, тому відмовився від роботи в Тюмені. Вікторія шаленіла, не розмовляла зі мною. Але і вдома без роботи я не сидів жодного дня. Влаштувався до знайомого підприємця. Та коли приніс дружині першу зарплату (тисячу гривень), вона кинула ті гроші мені у вічі. Звісно, тисяча гривень - це не тисяча доларів, яку я привозив з Тюмені! Потім Вікторія заявила, що з такими “заробітками” я їй не потрібен. Ось яким було моє життя, Зіно. Ми з Вікторією розлучилися, зараз живу сам на приватній квартирі. Тепер я зрозумів, що людині для щастя потрібно не так уже й багато. Мені, наприклад, мого нинішнього заробітку вистачає на життя”. Незчувся Максим, як Зіна взяла його руку у свою і міцно стиснула. Пригорнулася до нього, глянула ніжно у вічі і сказала: “Ніколи не вірила у сни. Відтепер віритиму, бо то, напевно, Бог влаштував нам сьогоднішню зустріч, щоб ми вже не розлучалися ніколи. Чи ти може й зараз відмовишся від мене, Максиме?”

Він міцно обійняв її і вони завмерли у довгому поцілунку, як тоді - двадцять п’ять років тому. Перехожі засуджували їх, та їм було байдуже, бо до них повернулося втрачене кохання.

“Я тебе не відпущу нікуди, коханий, не потрібні мені долари”, - шепотіла Зіна. Зрадів цим словам Максим, бо йому так хотілося сімейного затишку, якого він не спізнав за ті довгі прожиті і втрачені роки з Вікторією.

22.06.2006Володимир ПІНЧУК, Сарни


Переглядів: 79

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 909 від 18.04.2019p.
¤ 
Прикрашаємо великодні яйця: просто і витончено

Прикрашаємо великодні яйця: просто і витончено

Без чого не можна уявити собі великодній стіл? Звичайно ж, без крашанок та писанок — символів зародження нового життя і традиційних подарунків на Пасху. Саме з них починається святкова трапеза, їх дарують близьким та рідним, йдучи у гості, роздають бідним і залишають у церкві. Та прикрасити великоднє застілля крашанками, пофарбованими в один колір, якось банально. Тому, пропонуємо вам найкращі ідеї, як із звичайного яйця зробити яскравий і смачний шедевр до Пасхи....

¤ 
Браво, федерація!

Браво, федерація!

РОФФ зробила все, щоб зірвати суперкубок, і звинуватити у всьому “ОДЕК”...

¤ 
ДТП на Рівненщині: травмувалося двоє осіб

ДТП на Рівненщині: травмувалося двоє осіб

Автопригоди за участі велосипедиста та мотоцикліста сталися у Рівному та Рокитнівському районі....

¤ Історія успіху
«Фірма Фармікс» тримає марку

«Фірма Фармікс» тримає марку

Ольга БАХАНОВА: «Пропонуємо понад 100 тисяч найменувань обладнання та витратних матеріалів від світових виробників»

Сучасну медицину неможливо уявити без лабораторної діагностики. Проведення оптимального комплексу лабораторних досліджень дозволяє виявити хворобу на початковій стадії, запобігти подальшому її розвитку, значно скоротити витрати і пацієнта, і держави на лікування важких ускладнень та хронічних форм хвороб. «Якщо хворі видужують, то їх зціленню радіють не тільки вони самі, їх близькі та лікарі, а й наш колектив», – зауважила директор і засновник ПП «Фірма Фармікс» Ольга БАХАНОВА (на фото)....

¤ 

На Рівненщині з’явився клас на колесах

У Привільненській ОТГ, що на Дубенщині, старий недієвий автобус переобладнали в яскравий навчальний клас. Це вдалось зробити в рамках реалізації проекту «Територія свободи» в рамках обласного конкурсу ідей молодіжних ініціатив....

¤ 
Олексій Муляренко: «Розвиток сільської медицини - пріоритетний напрямок нашої роботи»

Олексій Муляренко: «Розвиток сільської медицини - пріоритетний напрямок нашої роботи»

Нинішній рік на Рівненщині можна з повним правом назвати роком сільської медицини. За останні кілька десятиріч не проводились такі масштабні будівельні та ремонтні роботи у ФАПАх, амбулаторіях та інших закладах сільської медицини, як у 2019 році. Потрібно відмітити вміння влади області налагоджувати співпрацю з поважними міжнародними фінансовими організаціями. Цього в історії області не було ніколи. В якості прикладу такої плідної співпраці варто нагадати проект Світового банку «Поліпшення охорони здоров?я на службі у людей», в рамках якого проводяться роботи з оновлення та реконструкції 89 амбулаторій в різних районах області....





Найпопулярніші 15 статей:

1. Розшифровка аналізу крові: [841] (7700)
2. Моє місто - найкраще [427] (4568)
3. Як правильно приймати вітаміни? [749] (3811)
4. Секс із мусульманином [271] (3560)
5. Рiвне-Ракурс Популярна громадсько-політична обласна газета. Тираж 16 000 екз. на тиждень Передплатний індекс 23429 [0] (3500)
6. Секрети ігрових автоматів: як грати і вигравати? [755] (3332)
7. Авокадо - це фрукт чи овоч? [318] (3304)
8. Догляньте мене до смерті [278] (3164)
9. ЧИ ВАРТО РОБИТИ ПОКУПКИ ДО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ? [519] (3124)
10. Первентин - легальний наркотик нового покоління [345] (2849)
11. Якщо у сні приснився вуж [219] (2215)
12. Біснуватих везуть у Рогачів [256] (2167)
13. Розклад руху автобусів [253] (2010)
14. Двох тяжкохворих сестер вилікував чоловік зі Здолбунова [465] (1989)
15. Яйце-райце, в чому твоя сила? [257] (1973)

ТОП-15 свіжого номера:

1. Японські інвестори зацікавлені у співпраці з Рівненщиною (34)
2. Понад 600 старшокласників опановують військове мистецтво (32)
3. Нічна погоня поблизу Рівного (30)
4. «Фірма Фармікс» тримає марку (24)
5. Розбірки в медичній галузі: (23)
6. Прикрашаємо великодні яйця: просто і витончено (22)
7. *Дмитро Чекалкін: «Петро Порошенко зробив для України за п?ять років більше, ніж всі інші президенти за двадцять три роки» (21)
8. Браво, федерація! (21)
9. ДТП на Рівненщині: травмувалося двоє осіб (19)
10. На Рівненщині затримали трьох «домушників» (18)
11. *Зе – це зовсім не смішно (18)
12. Бойова, але безгольова нічия у Калуші (18)
13. Влад Яма став жертвою злодіїв (18)
14. У Радивилівському районі в селі Опарипси важать вантажівки (18)
15. Як уникнути національної катастрофи (18)





 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2018 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс