Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №643 від 13.02.2014p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Листопад 2020p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31
Грудень 2020p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31

Новини Рівне

#ДО ВОРІТ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

“Аліна й Костомаров”

“Аліна й Костомаров”

У серії “Бібліотечка Літературного музею Уласа Самчука в Рівному” побачила світ книга соратника Уласа Самчука ­ В. Домонтовича “Аліна й Костомаров”. Видання цієї книги стало можливе за підтримки Канадського інститу українських студій Альбертського університету і Вічного фонду ім.Олега Зуєвського.

У квітні 1948 року Мистецький Український Рух (об’єднання українських письменників в еміграції) звернувся через пресу до читачів із літературною анкетою. Серед пунктів анкети було й прохання назвати сучасних українських авторів­емігрантів, чиї твори найбільше подобаються. Виявилося, що п’ятірку найпопулярніших письменників склали Багряний, Самчук, Осьмачка, Косач та Домонтович.

Для читачів підрадянської України письменник В.Домонтович взагалі не існував. Лише в наші дні, періоду української незалежності, цього автора із подивом відкрили для себе шанувальники художнього слова. А літературознавці назвали В.Домонтовича зачинателем жанру українського інтелектуального роману та жанру романізованої біографії.

З не меншою цікавістю відкрили його для себе й любителі детективів. Але для них найзагадковішим твором такого жанру виявилося саме життя та діяльність автора. Тож кинулися докопуватися, шукати розгадки. Почали творити її власні версії. Однак поки що “накопали” не набагато більше того, що подано нижче.

Письменник, літературний критик, мовознавець, етнограф, археолог Вік­тор Платонович Петров (псевдоніми Віктор Бер,

В. Домонтович та, очевидно, ще ряд невстановлених) народився 10 жовтня 1894 р. у Катеринославі в священицькій родині. Закінчив Холмську гімназію (1913), історико­філологічний факультет Київського університету святого Володимира (1918). Викладав російську мову в гімназії, українську мову та літературу в учительській семінарії і на літературних курсах. Із 1924 року ­ секретар Етнографічно­фольклорної комісії ВУАН, із 1928 року ­ науковий співробітник Науково­дослідної кафедри мовознавства. У 1930 році захистив дисертацію “Пантелеймон Куліш у п’ятдесяті роки. Життя. Ідеологія. Творчість”, здобувши ступінь доктора історії літератури.

За дослідженням Сергія Білоконя, останній запис у трудовій книжці Віктора Петрова був такий: “Ухвала комісії по чистці апарату ВУАН з 6 серпня 1930 р. (протокол № 43, § 94): “Зняти з посади керівника Етнографічної комісії за допущення політичних вивихів та перекручувань, як у своїх деяких працях, так і в деяких матеріалах комісії. Зважаючи на визнання своїх помилок, а також зважаючи на його громадську активність за останній час, ­ залишити Петрова

В. П. на некерівній посаді наукового робітника в Комісії етнографії.

Неодмінний секретар ВУАН

академік О.Корчак­Чепурківський.

Зав. секретаріату П. Галаган.”

Відомий літературознавець В’ячеслав Брюховецький розмірковує:

­ 1930­й рік ­ це рік вирішального зламу в національно­інтелектуальній історії України. Уже згорнуто літературні дискусії, відкинуто процес українізації, розпочинається відвертий, неприхований терор відомим процесом СВУ, на якому звучить й ім’я Віктора Петрова. Попри відчайдушні спроби “вписатися” в нову ідеологічну парадигму, жорстко й жорстоко детерміновану більшовицьким режимом, він таки зазнає репресій, хоч, треба сказати, як на той час, доволі м’яких ­ Пет­рова лише знято з керівної посади.

Чомусь тут мимоволі й спотикається думка. Міркую: якось воно трохи не “по­більшовицькому” виходить. У роки найтіснішого “затягування гайок”, у роки судів і повторних судів над уже засудженими українськими інтелігентами, при дикунському торжестві матвєєвих у сандармохах ­ і раптом м’якість. Та ще й із можливістю кар’єрного росту...

Словом, після згаданої “чистки” в Академії Наук Віктор Петров невдовзі переходить працювати в Інститут матеріальної культури (спочатку науковим співробітником, згодом завідувачем відділу), зай­мається археологічними дослідженнями, публікує ряд поважних наукових розвідок у київських та московських часописах. На початку 1941 року його призначають директором Інституту українського фольклору Академії Наук, а з вибухом війни евакуюють разом із інститутом до Уфи.

Однак невдовзі Віктор Петров ­ уже перекладач у лавах радянської армії. А ще згодом ­ співробітник... гітлерівського міністерства пропаганди, редактор журналу “Український засів” (1943­1944 рр., Харків, Кіровоград), співробітник Українського наукового інституту (1943­1944 рр. у Львові, 1944­1945 рр. у Берліні).

Після війни він залишився в Німеччині, активно беручи участь у творчій діяльності української еміграційної інтелігенції.

Зокрема, разом із Юрієм Шевельовим, Іваном Багряним, Ігорем Костецьким, Леонідом Полтавою та Іваном Майстренком письменник В. Домонтович (Віктор Петров) був ініціатором створення організації письменників­емігрантів Мистецький Український Рух. Якраз він 21 грудня 1945 р. в Ашаффенбурзі відкрив Перший з’їзд МУРу “коротким, академічним словом про потребу такого об’єднання, і він же провадив першу його сесію”(У.Самчук). А на першому літературному вечорі МУРівців у переповненій концертній залі В. Домонтович читав новелу про козацького кошового Івана Сірка.

Ось стислий конспект виступу В. Домонтовича на з’їзді, поданий головою МУРу Уласом Самчуком: “В. Домонтович стверджує, що цей з’їзд є спробою письменників самоорганізуватися. В усіх доповідях чується багато спільного, хоч доповідачі про це не змовлялися. У цьому запорука можливості єдиного мистецького руху, дарма що він охоплює найрізноманітніші творчі індивідуальності. Ми не емігранти. Ми посланці українського народу в світ заходу і у світ поза нами. Ми є сторонниками психологічної Європи. Світова література, це література великих ідей. Такі ж ідеї несе і сучасне українське письменство. Ми коло воріт світової літератури. Наша література має бути вільною, але організованою... Хоча боронити маємо не установи, а ідеї”.

Таємним голосуванням з’їзд обрав В. Домонтовича членом правління (разом із У.Самчуком, Ю. Косачем, І. Костецьким та Ю. Шерехом).

Бачимо Віктора Платоновича і у списку редакторів літературного збірника МУРу, і в числі доповідачів на конференції мовознавчої секції Української Вільної Академії Наук, і як активного учасника усіх найпримітніших заходів і починань української творчої інтелігенції на еміграції.

І враз грім серед ясного неба: 18 квітня 1949 р. В. Домонтович, перебуваючи в таборі для переміщених осіб у Мюнхені, несподівано зникає!

Потім Віктор Петров об’являється в... Москві. Працює там в Інституті історії матеріальної культури. Через шість років переводиться до Києва в Інститут археології, де обіймає посаду наукового співробітника.

У 1965 році за невідомі нам заслуги радянська влада нагородила Віктора Петрова орденом Великої Вітчизняної війни 1 ступеня.

Його не стало 8 липня 1969 року.

Залишилися наукові праці Віктора Петрова та Віктора Бера, у тому числі і блискучі дослідження “Походження українського народу” та “Антропологічні (расові) особливості українського народу”. Залишилися цікаві, талановиті художні твори В. Домонтовича. Серед останніх ­ белетризована біографія “Аліна й Костомаров”, яку ми й пропонуємо читачам “Бібліотечки Літературного музею Уласа Самчука в Рівному”.

Презентація книги відбудеться 20 лютого в Літературному музеї Уласа Самчука в Рівному на музейному заході “Свіча пам’яті”, приуроченому 109­ій річниці від дня народження Уласа Самчука.

Початок о 12­ій год.

13.02.2014Інна НАГОРНА


Переглядів: 211

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 992 від 02.12.2020p.
¤ 
На міжнародних змаганнях рівнянин встановив новий рекорд Європи

На міжнародних змаганнях рівнянин встановив новий рекорд Європи

Рівненський плавець Михайло Романчук на змаганнях “International Swimming League”, що відбулися 21 листопада в Будапешті (Угорщина) встановив новий рекорд Європи на дистанції 800 м вільним стилем....

¤ 
«Верес» здобуває перемогу у Краматорську

«Верес» здобуває перемогу у Краматорську

Рівняни на виїзді обігрують «Авангард» завдяки дублю Михайла Шестакова!...

¤ 
Гімалайський суперфуд: чим корисна обліпиха

Гімалайський суперфуд: чим корисна обліпиха

Обліпиха – традиційний лікувальний продукт китайської медицини і Аюрведи, і священний плід в Гімалаях. Її сезон – час скористатися всіма перевагами для здоров’я....

¤ 
Потрійне зіткнення: двох пасажирів та водія вантажівки госпіталізували

Потрійне зіткнення: двох пасажирів та водія вантажівки госпіталізували

На автодорозі «Городище-Рівне-Старокостянтинів» поблизу села Данчиміст Костопільського району 23 листопада сталася дорожньо-транспортна пригода з потерпілими....

¤ 
Агродопомога по-новому:

Агродопомога по-новому:

реєстр фермерів та онлайн-заявки

На аграрну галузь припадає близько 40?% виручки від українського експорту. Однак великі прибутки переважно отримують потужні агрохолдинги, які збувають зерно та олію. Натомість дрібні фермери, які займаються тваринництвом чи вирощують овочі, не можуть пробитись на великі ринки і потребують державної підтримки. На початку листопада Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який розширює держпідтримку сільгоспвиробників та створює Державний аграрний реєстр. Детальніше про зміни дізнався Центр громадського моніторингу та контролю....

¤ 
Що слід знати про COVID-тестування?

Що слід знати про COVID-тестування?

Пандемія коронавірусу набирає обертів, щодоби в країні фіксують по 12-13 тисяч нових випадків. Разом із збільшенням кількості інфікованих зростає і попит на тестування. В Україні роблять кілька видів тестів на COVID-19, їх можна пройти як безкоштовно, так і за гроші, дізнатись результат за день або чекати кілька тижнів. Центр громадського моніторингу та контролю зібрав усю важливу інформацію щодо COVID-тестування....





Найпопулярніші статті:

• Як позбутися шпори на п’яті [850] (3259)
• Розшифровка аналізу крові: [841] (2724)
• Бюджет і ми… [965] (2548)
• Масштабна спецоперація на Рівненщині: викрили мережу «реабілітаційних центрів» [965] (2492)
• Коли відкриються рівненські садочки? [965] (2490)
• Що робити, якщо дитину покусали комарі [965] (2488)
• Рівнян запрошують на дитячий кінофестиваль «Children Kinofest» онлайн [965] (2485)
• Допомога під час карантину [967] (2436)
• Аудитори Рівненщини з початку року попередили порушень за процедурою закупівель на понад 72 млн грн [965] (2415)
• У Здолбунові підпалили авто підприємця [965] (2414)
• Про здобутки Рівненщини - у річницю президенства Володимира Зеленського [965] (2396)
• Чому не варто кип’ятити воду двічі [964] (2349)
• Живи до ста! [965] (2343)
• 4 способи, як перевірити масло на натуральність [964] (2249)
• ЗНО під час карантину: як складати? [964] (2239)
• У Сергія Притули вкрали взуття в поїзді: як викручувався ведучий [964] (2217)
• Щоб овочі в холодильнику були тривалий час свіжими, помістіть туди звичайну губку [964] (2181)
• «Перевірка» на коронавірус коштувала пенсіонерам понад 10 тисяч гривень [964] (2059)

ТОП-15 свіжого номера:

• На міжнародних змаганнях рівнянин встановив новий рекорд Європи (164)
• Громада, район чи область: (139)
• Осінка (124)
• Наукові відкриття і винаходи людства, які змінили світ до невпізнання (122)
• М’ясо по-французьки під соусом «Бешамель» (119)
• Вибори 2020. Післямова… (118)
• Як і коли обрізати багаторічні квіти на зиму (118)
• Дівчина із сумними веснянками (116)
• Чому краще купувати засоби для обличчя з помпою (115)
• Кредити для ФОПів: на Рівненщині пішли до рестораторів і пропонують допомогу (115)
• Що слід знати про COVID-тестування? (112)
• Агродопомога по-новому: (110)
• Гімалайський суперфуд: чим корисна обліпиха (110)
• «Верес» здобуває перемогу у Краматорську (110)
• Потрійне зіткнення: двох пасажирів та водія вантажівки госпіталізували (107)


 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Інтерес .
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Розсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2020 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс