Бережіть свої нерви!

Всі хвороби від нервів… Ця фраза нині, як ніколи, актуальна, адже стрес став невід’ємним супутником нашого життя, якби ми не намагалися його уникнути. А може робити цього не варто? Не ліпше свій стрес спрямувати в корисне русло, змінивши його знак з мінуса на плюс? За даними ВООЗ депресії займають третє місце після серцево-судинних та інфекційних захворювань, а в 2020 перейдуть на перше.

Та хіба може стрес бути корисним?

Для спеціалістів відповідь на це запитання очевидна, адже стрес у перекладі з французької “напруга” – не що інше, як один із механізмів адаптації нашого організму на вплив зовнішнього середовища. У відповідь на потрясіння в нашому організмі розпочинається загальна мобілізація: мозок посилає сигнал тривоги, викидаючи в кров гормони, покликані привести всі наші органи і системи у режим підвищеної «бойової готовності». У багатьох із нас в критичній ситуації ніби відкривається “друге дихання”, цілком звичайні люди готові, як мовиться, “гори звернути”.

Окрім того, гормони стресу (насамперед адреналін) можуть стимулювати вплив на імунітет, активізувати роботу серця, поглиблювати дихання, розширювати коронарні судини. Під час стресу клітини організму починають ділитися й поновлюються у 1,8 рази швидше. І в цьому випадку стрес – прекрасний тренажер, що дозволяє тримати організм у формі, загартовую імунну і нервову системи, допомагає нам справлятися із перевантаженнями.

Інша річ, коли стрес триває довго, виснажуючи захисні сили організму, зношуючи його органи і системи – насамперед серцево-судинну і нервову. Такий довготривалий стрес спеціалісти іменують “дистресом” (з англійської – нещастя, недомагання) і вважають однією з причин таких хвороб, як гастрит і виразка шлунку, бронхіальна астма, цукровий діабет, хвороби щитоподібної залози.

Як не дивно, але найважче переносять стрес чоловіки. Вважається, що здолати труднощі представникам сильної половини людства заважають багаточисленні комплекси, пов’язані із певними стереотипами. “Чоловік – годувальник, лідер, супермен. Він повинен жити розумом, а не емоціями”,- твердять йому з дитинства. Психологи впевнені: якщо слідувати цьому стереотипу, ламається психологічний механізм нормального емоційного реагування на ситуацію. Заганяючи емоції в середину, така людина рано чи пізно, але обов’язково зірветься.

До групи ризику належать також люди, що потерпають від хронічних захворювань, підлітки, літні люди, жінки бальзаківського віку. Одні – через ослаблений стан організму, інші – через проблеми перехідного періоду і гормональної перебудови.

(продовження в наступному номері)

22.12.2014

Лікар-методист ОЦЗ Галина Кашпер

Коментарі (0):

Анонсовані статті свіжого № 1226 від 18.02.2026p.

Перший ювілей пастора з Рівного

Пастор церкви "Христос є відповідь" Тарас Сень розповідає про свою місіонерську діяльність, який виповнилося п'ять років:

...

=>>>=

1553 працює цілодобово: Рівне переходить на новий рівень комунікації з мешканцями

У Рівному презентували роботу оновленої «Гарячої лінії Рівненської громади – 1553», яка покликана забезпечити оперативну, прозору та зручну взаємодію жителів із міською владою.

...

=>>>=

Мобільні бригади обласної інфекційної лікарні надають допомогу важкохворим удома

У Рівненській обласній інфекційній лікарні РОР працюють дві спеціалізовані мобільні мультидисциплінарні паліативні команди (МДК), які надають комплексну допомогу пацієнтам із невиліковними захворюваннями безпосередньо за місцем їхнього перебування.

Йдеться про паліативну допомогу — лікування, що не спрямоване на одужання, а має на меті полегшення стану людини та покращення якості її життя. Таку підтримку можуть отримати пацієнти з онкологічними захворюваннями, після інсультів, із хронічною серцевою недостатністю, цукровим діабетом, деменцією, хворобою Альцгеймера та іншими важкими станами....

=>>>=

	№687 від 22.12.2014p.
	Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477