Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №699 від 23.03.2015p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Серпень 2020p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
     1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
Вересень 2020p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30

Новини Рівне

#Ракурс культури і освіти

Кубанська казачка

Кубанська казачка

1998-й, московська лікарня №59, звичайна палата, ніяких “світил медицини”. Їй — 90. Ніхто уявити не може, що в цій клініці “для народу”, ось так під завісу ХХ століття перебуває акторка, обличчя якої п’ятдесят років тому прикрашало кожен телеграфний стовп. Її знали всі.

Аж по тій же лікарні пролітає чутка, мовляв, “тут та сама Ладиніна, котра з “Кубанських козаків” і “Багатої нареченої”, та сама білявка, ну пам’ятаєте?..”, то біля її палати вишиковується черга — хворі, здорові, медперсонал. Люди не вірять, що вона ще... жива. І що під схлипи вмираючого трагічного століття ще залишився цей прославлений у минулому “свідок”, яка поховала себе одного разу заживо...

Вже через п’ять років — 2003-го (в березні) — вона в більш привілейованій — Боткінській — лікарні. Про неї начебто згадали. Вручили премію “Ніка”. Показали по ТБ — маленька і висохла бабуся. “Боже, невже вона?” Її підтримували Наїна Єльцина і телеведучий Микола Сванідзе. У Боткінській Ладиніна з останніх сил чіплялася за життя, наче не вірила власному паспорту. Хапалася за халати лікарів і нянечок: “Зробіть щось, щоб я могла жити... Я готова боротися... Я дуже хочу жити...”

А йшов їй уже 95-й. Останній рік цієї найскладнішої долі.

“Міф Ладиніної” народжувався в епоху трагічну й “мажорну”. У тієї епохи, як відомо, безліч суддів. Але й адвокатів чимало. Та якщо тільки про кіно, то, звісно, далеко не всі картини тієї епохи винесли часу присуд. Дехто загинув після холодного літа 53-го. Померли під клеймом “фальш”.

Тільки от із веселими “колгоспними” творами Пир’єва—Ладиніної справа трохи цікавіша. Історичної правди шукати в них не слід. Однак навіть через десятиріччя ті “лаковані” стрічки не втрачають своєї мелодійної чарівності (завдяки Дунаєвському) і акторського блиску (завдяки Ладиніній в тому числі). Ці фільми відносять глядача в якийсь ірреальний простір. Просто-таки “фентезі 30—40-х”, де винятково високі врожаї, передові трактористи, побиті рекорди й недобиті вороги.

Родом вона із сибірського сільця Назарово (Єнісейська губернія) — це страшна глушина. Батьки напівписьменні. До “високого” ані стосунку, ані тяжіння не мали. В сім’ї четверо дітей. І Маруся була для них вихователькою, “гувернанткою”.

Закінчивши школу, сама в п’ятнадцять із невеличким стає сільською вчителькою. Але незабаром приїжджає в Смоленську губернію (на батьківщину батька), щоб бути ближчою до театру.

Один із акторів, який працював із Мейєрхольдом, розгледів у цій сільській вчительці неабиякий талант, надряпавши їй адресу театрального вузу в Москві.

У квітні 1936-го вона знайомиться з молодим режисером Іваном Пир’євим.

Історія створення “Багатої нареченої” почнеться із зустрічі Пир’єва з директором Київської кіностудії Павлом Нечесом. До Києва незабаром було викликано і Ладиніну.

Особисто Сталін дивився кіно, при цьому цікавився: “А кто эта маладая актрыса? Она замужем? Тогда пусть и будет багатой нэвэстой…”

І нагородив — чим міг.

Акторка згодом стала лауреатом п’яти Сталінських премій. Пир’єв — шести. А злий на язик композитор Богословський із цього приводу вигадав дотепну загадку: “Одне ліжко, а в ньому відразу одинадцять лауреатів Сталінської премії! Вгадайте, хто...”

Особисто зі Сталіним Ладиніна тісно не спілкувалася. Хоча й зажила слави “улюблениці”. Нарівні з Орловою (Сєрову і Целіковську вождь чомусь не переварював) Ладиніну з чоловіком постійно запрошували до Кремля. Одного разу — перед війною — приїхала на якусь сталінську високопоставлену сходку. Там були всі перші особи тих часів. Александров із Орловою, Герасимов із Макаровою, Пир’єв із Ладиніною... Чоловік у сірому підійшов до них, звернувшись лише до Орлової та Ладиніної: “З вами хоче поговорити Йосип Віссаріонович...” І в бік чоловіків: “А вас ніхто не запрошував!”

Коли помер Сталін, по суті, помер і її ілюзорний кінематограф. Її останній фільм — “Випробування вірності” — Пир’єв знімав 1953-го, у рік смерті вождя. За якоюсь диявольською закономірністю пік сталінського безумства (1937-го) став стартом її зоряної кар’єри, а час його фізичної смерті — її прощанням із кіно. Немов всесоюзну “свинарку” і грузинського “пастуха” з’єднував якийсь містичний зв’язок.

А між цими датами — усього 16 років її повноцінної роботи в кіно.

Тільки Ладиніна не ридала в день його похорон, як мільйони людей. Вона лише сиділа на жалобній церемонії, прикривши рукою очі, спостерігаючи за скорботою інших.

Після української “Нареченої” Пир’єв—Ладиніна розжилися серйозним “посагом”. Усі їхні фільми були на очах. У Сталіна в пошані. Напередодні війни 1941-го Пир’єв знімає “Свинарку і пастуха”: натура на Кавказі — і відразу повідомлення “Від Радянського інформбюро…”: Сталін наказує продовжувати зйомки чергової колгоспної радості. Пісню “И в какой стороне я не буду, по какой не пройду я траве…” співають в окопах і на заводах.

1949-го пара взяла в оборот слабкий сценарій Миколи Погодіна “Веселий ярмарок” — і знову зробила народний фантастичний фільм “Кубанські козаки” про достаток кінця 40-х.

За цей фільм Пир’єву “по повній” дісталося вже за “перебудовної” преси. З одного боку, і було за що, з іншого — комедія все ж таки.

Щоправда, він усе це вже не міг читати зі зрозумілих причин... Помер 1968-го на зйомках “Карамазових”. Зате всі публікації в “МК” або “Московских новостях” болісно вивчала Марина Олексіївна — у своїй двокімнатній, на Котельницькій.

Давно не було на світі людини, яка колись обрубала трос її долі — і цей човен пішов у вільне плавання. В нікуди.

Тільки у неї завжди були свої рахунки з Пир’євим. Віталій Вульф, наприклад, упевнений, що вона до останнього подиху кохала його. Попри грубість, підлість, зради, неймовірну жорстокість, яка в результаті обернулася його забороною (після фільму “Випробування вірності”) не знімати Ладиніну більш ніде й нікому!

Бос “Мосфільму” був найвпливовішою людиною — його боялися, із ним не хотіли мати справ. А вона, спалахнувши, після чергової його особистої історії (з акторкою Людмилою Марченко) написала скаргу в ЦК партії... Але тоді вже не було її головного могутнього захисника. Нікому було читати ці листи розпачу.

Після п’ятнадцяти років колосальної слави настає майже піввікове мовчання. Що значить бути “всім”, а потім зникнути, розчинитися, впасти на дно і розтанути разом із власною тінню?

Це драма незбагненна. Нічого спільного з тими “жовтуватими” інтригами, які деякі жваві акторки перетворюють на вселенські трагедії.

А Ладиніна, людина важкого характеру і колючої вдачі, сама себе і запросила до страти. І до 2003 року була віддана “пласі” на Котельницькій. У неї були мужність жити і воля мовчати. Це дано не кожному.

Її однолітки — Лідія Смирнова, наприклад, — складали мемуари про свої романи та захоплення. Ладиніна мовчала — завжди.

Інші навіть у глибокій старості знімалися. Вона відмовляла всім режисерам.

Були рідкісні концерти “Співає товариш кіно”, де вона з Крючковим ще дивувала куплетами із “Трактористів” (а багато хто не вірив, думали, “двійник”).

Були й рідкісні подорожі в будинки відпочинку, де її вже мало хто впізнавав, та вона й не афішувала колишнє дзвінке ім’я.

Син від Пир’єва — Андрій — знімав кіно про міліціонерів (“Версія полковника Зоріна” тощо), але в жодну картину матір не покликав. Онук, названий Іваном на честь діда, судячи з деяких публікацій, тільки вимагав у Ладиніної пенсію — у роки дефолту особливо.

Її звали на підробітки в кіно і Микола Губенко, і Євген Матвєєв. Відповідала: “Вже відіграла своє”.

У найважчі часи продавала концертні сукні та прикраси “пир’євського періоду” — якось виживала.

Однак по-справжньому жила, судячи з усього, лише на “пласі”. Без свідків. Близькі їй люди згадують, що вона чудово усвідомлювала: час “її кіно” минув того самого 1953-го. Вороття немає. З’явилися нові обличчя і нові типажі (Самойлова в “Журавлях”, Лаврова в “Дев’яти днях одного року”). А над Ладиніною тяжів сталінський “колгоспний посаг” — її слава і її прокляття.

Не було оплесків і квітів. Не було криків “Мотор!” Зали­шалося тільки її невгамовне бажання після всіх тріумфів і трагедій утриматися за крайку білого світла — в порожнечі, у забутті: “Зробіть щось, щоб я могла жити... Я дуже хочу жити...”. Йшов третій рік нового століття, їй було 95.

23.03.2015


Переглядів: 114

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 982 від 17.09.2020p.
¤ 
Чому чорніють і сохнуть кінчики листя у квітів

Чому чорніють і сохнуть кінчики листя у квітів

Сухе повітря та спека Спекотні дні дуже згубно діють на кімнатні рослини. Сухе повітря й низька вологість у приміщенні, не дають змоги рости та розвиватись повноцінно квітам....

¤ 
45 кілограмів бурштину вилучили поліцейські

45 кілограмів бурштину вилучили поліцейські

Автомобіль поліцейські сектору реагування патрульної поліції зупинили 15 вересня близько 16 години поблизу селища Володимирець під час відпрацювань у протидії незаконному видобутку бурштину-сирцю....

¤ 19 вересня – День фармацевта
ОЛЬГА САДОВНИК: «Фармацевт – остання лінія захисту пацієнта»

ОЛЬГА САДОВНИК: «Фармацевт – остання лінія захисту пацієнта»

Корпоративний девіз фармацевтичної династії Синяків: «КОЖЕН ДЕНЬ ДОПОМАГАТИ ЛЮДЯМ»

Моїй співрозмовниці із самісінького дитинства здавалося, що найрозумніші люди працюють в аптеці. Для неї вони були оповиті ореолом таємничості та благородства. З тих пір пройшло вже багато років, а продовжувачка фармацевтичної династії Синяків, заступниця генерального директора ТДВ «Рівнефармація», кандидат фармацевтичних наук, професор КЗВО «Рівненська медична академія» Ольга САДОВНИК (на фото) в обраній професії жодного разу не розчарувалася....

¤ 
Олександр Данильчук відкрив XX Всеукраїнську нараду-семінар з актуальних питань децентралізації

Олександр Данильчук відкрив XX Всеукраїнську нараду-семінар з актуальних питань децентралізації

Розпочала роботу XX Всеукраїнська нарада-семінар з актуальних питань децентралізації. Захід традиційно відбувається в Затоці Одеської області за ініціативи Української асоціації районних та обласних рад за участі міжнародних партнерів. Відкрив захід голова Рівненської обласної ради Олександр Данильчук, який очолив делегацію з Рівненщини....

¤ 
Створення системи екстреної медичної допомоги опинилося під загрозою

Створення системи екстреної медичної допомоги опинилося під загрозою

МОЗ не реагує на запит депутатської групи «Партія «ЗА МАЙБУТНЄ» про ймовірну корупцію під час закупівлі обладнання

У Міністерстві охорони здоров’я України обмежились звичайною бюрократичною відпискою на депутатський запит групи «Партія «ЗА МАЙБУТНЄ» щодо ймовірних зловживань при закупівлі обладнання для понад 200 лікарень по всій країні....

¤ 
Олексій Муляренко: “Рівне стає комфортнішим для проживання людей з інвалідністю”

Олексій Муляренко: “Рівне стає комфортнішим для проживання людей з інвалідністю”

В Рівному проживає близько 13 тисяч людей з інвалідністю. Чимало зусиль для привернення уваги до їхніх потреб, вже декілька років підряд докладає депутат Рівнеради, голова Рівненської ОДА (2016-2019 рр.) Олексій Муляренко. Він є ініціатором проєктів, що роблять Рівне доступним для усіх людей, незалежно від їх фізичних можливостей....





Найпопулярніші статті:

• Як позбутися шпори на п’яті [850] (2102)
• Бюджет і ми… [965] (1882)
• Коли відкриються рівненські садочки? [965] (1827)
• Про здобутки Рівненщини - у річницю президенства Володимира Зеленського [965] (1809)
• Що робити, якщо дитину покусали комарі [965] (1801)
• Живи до ста! [965] (1793)
• Масштабна спецоперація на Рівненщині: викрили мережу «реабілітаційних центрів» [965] (1789)
• У Здолбунові підпалили авто підприємця [965] (1776)
• Рівнян запрошують на дитячий кінофестиваль «Children Kinofest» онлайн [965] (1775)
• Аудитори Рівненщини з початку року попередили порушень за процедурою закупівель на понад 72 млн грн [965] (1766)
• Допомога під час карантину [967] (1717)
• Чому не варто кип’ятити воду двічі [964] (1628)
• ЗНО під час карантину: як складати? [964] (1565)
• 4 способи, як перевірити масло на натуральність [964] (1562)
• У Сергія Притули вкрали взуття в поїзді: як викручувався ведучий [964] (1545)
• Щоб овочі в холодильнику були тривалий час свіжими, помістіть туди звичайну губку [964] (1543)
• «Перевірка» на коронавірус коштувала пенсіонерам понад 10 тисяч гривень [964] (1501)
• Гостра бюджетна пандемія… [964] (1496)

ТОП-15 свіжого номера:

• Створення системи екстреної медичної допомоги опинилося під загрозою (91)
• Біля Радіозаводу впорядковують стадіон «Форт» (87)
• Олексій Муляренко: “Рівне стає комфортнішим для проживання людей з інвалідністю” (85)
• ОЛЬГА САДОВНИК: «Фармацевт – остання лінія захисту пацієнта» (84)
• Олександр Данильчук відкрив XX Всеукраїнську нараду-семінар з актуальних питань децентралізації (84)
• 45 кілограмів бурштину вилучили поліцейські (83)
• Чому чорніють і сохнуть кінчики листя у квітів (83)
• 17 цікавих способів використання кавової гущі в побуті (75)
• 7 засобів, які усувають неприємний запах у шафі (73)
• Тісто на пельмені, вареники, хінкалі, манти (71)
• «Я тобі зрадила… подумки» (59)
• Аферистів із Луганщини, які ошукували рівнян затримали (58)
• Літо… (58)
• На балконі вирощуємо аптеку (58)
• Вбивство через необережність (57)


 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Інтерес .
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Розсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2020 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс