Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №732 від 09.11.2015p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

А що Ви скажете? Блог


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Березень 2019p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30
Квітень 2019p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30


#Ракурс житейський

Яблука та Єва

У жовтні мій шкільний портфель завше вагітнів яблуками. У перервах між уроками я любила намацати на дні сумки якесь із тугеньких прохолодних тілець і з заплющеними очима витягати, вгадуючи, якого воно буде кольору. Я змалечку жила серед яблук, у яблуках, із яблуками. Тож тривалий час щиро вважала, що із якогось велетенського космічного дерева прибула до мами із татом та дідуся з бабусею в кареті крихітного золотого яблучка. Мама проковтнула мене, тоді ще зернинку, щоб народити та назвати Євою.

Іронія у виборі імені, як на мене, була очевидна. А для рідних – цілком нормальна. Вони не дозволяли мені стригти коси, виховували в строгості, хоч і дуже любили. Мама влаштувала мене в ту ж школу, де сама була завучем, поки якось на сімейній раді мої не вирішили перевести в ту, що була ближче до хати.

...Був жовтень, був повний портфель дарунків нашого щедрого садка. І я, щаслива ще самим життям у всіх його проявах, летіла в інший клас іншої школи. Довге руде волосся розсипалося по плечах і лоскотало обличчя. На перерві шмигонула геть із задушливого класу. Я не одразу збагнула навіть, чому немає довкола звичної галасливої школярської юрби. Й не одразу втямила що коїться, коли хтось, підкравшись іззаду, вправно намотав на руку моє довжелезне волосся так, що не повернути голови. У вухо тихо прошипіли: “Ну ти, дєвка-Євка, Ромку не трож!” Різкий поштовх – і я горілиць на землі. Наді мною – синє осіннє небо і сплюснуті носи учнів нової школи, що поприлипали до віконних шибок, згораючи від цікавості.

Вже за хвилину біля мене, до сліз розгубленої, був Ромка, сусід по вулиці. Друг і товариш по яблуневих деревах і розбитих колінах. Помічник у математиці та всіх точних науках. Він лагідно говорив щось втішне й зло роззирався по боках. Поряд валялося моє замурзане яблуко. Я підвелася, витерла його старанно учнівським фартушком і простягнула Ромці: “На, це твій улюблений сорт...”

Я вперше зіткнулася тоді зі справжнім болем. Він був не в тому, що Марія Браніч із паралельного класу, виявляється, все своє свідоме коротеньке життя кохала нашого домашнього Ромку. І не в тому навіть, що влаштувала мені справжній терор. Все було значно простіше: після того інциденту іншими очима глянула на Ромку. Я більше не могла йому дозволити читати свої щоденники й кочувати зі мною по яблунях. Він якось інтуїтивно відчув це й став рідко заходити в наш дім. Ба, так рідко, що я вмисне, буцім йдучи мимо, вешталася біля дверей його класу й краєчком ока милувалася ним. Так, наче перед тим шістнадцять років і не бачила ніколи.

Так само тихцем я ходила дивитися на Марію. На дивну дівчину з некрасивими грубуватими рисами обличчя. Вона вчилася, на відміну від мене, блискуче. Вміла грати на фортеп’яно й плести светри з хитромудрими візерунками. У старших класах вона вже читала філософів і знала, ким хоче стати. Самодостатня, сильна, некрасива. Потайки од усіх насправді я схилялася перед нею і подумала, що хай доля вирішить, із ким має лишитися Ромка.

...Він обрав мене. У жовтні біля зимових яблунь він несподівано прийшов і сів на перевернутий догори дном кошик. І сказав, що любить. А я швиденько зраділа й повірила в те, що таке щастя мало трапитися саме мені. Усе ніби робила правильно: сніданки, обіди. Ввечері запалювала в каміні вогонь і розпускала коси. У глибині душі навіть почала самовдоволено вважати, що так і має бути, – він вибрав мене та яблука. Я ж бо – Єва.

А він взяв і третьої осені пішов. Тоді я зрозуміла, що зі свого лексикону поняття “певності в почуттях” варто стерти. А четвертої осені я стріла в місті Марію. Така ж незграбна, без тіні фарби на безкровному лиці. Не одразу навіть помітила маленьку дівчинку, що тулилася до її ніг. Марія коротко повідала про останні роки життя – навчання, роботу, щось там іще. “А потім я все кинула і повернулася сюди, – раптом сказала. – І ти, як ніхто, знаєш чому”. Я остовпіла. Прикипіла ногами до асфальту. А потім перевела погляд на маленьку дівчинку. Так ось воно значить, що... “У мене його більше немає”, – відповіла я. “А я знаю, що він не з тобою, – вона дивилася на мене переможно, – навіть знаю, з ким зараз. Знаю її ім’я, де живе і ким працює. Маю тебе порадувати: він дуже з нею щасливий”.

Нехай. Хтось же в цьому світі, врешті-решт, має бути саме таким. Закони жанру на кшталт “я дуже талановита й гарна, а тому маю бути щаслива” в реальному світі чомусь рідко спрацьовують. І поки це не сприймеш як даність, будеш тицятись рильцем в одне й те ж коритце багато разів. Поки не перетворишся на грубу бабу із грубим голосом, яка більше не буде дивитися на яблука, як на витвір божественної сили, і не їстиме їх із заплющеними очима, щоб краще ввібрати запах і смак.

Опам’ятавшись, я бачу, що Марія все ще стоїть поряд і мовчить. “Ну, а на що ж тоді чекаєш ти?” – питаю, аби спитати.

“Ну, щастя має здатність швидко закінчуватися”, – каже вона. У прагматичності їй не відмовиш. І відвертості, якою вона добивала мене ще у школі. “Я перша буду знати, коли це станеться. Адже буваю там, де він. Ходжу, де він. Працюю неподалік, де він. Я дочекаюся його іще раз. Як свого часу дочекалася від нього оцього маленького дарунка. Тоді, до речі, він був із тобою. А я була його тінню”.

Раптом вона владно розвертається, щоб іти геть. Але натомість швидко робить крок до мене й тихо, як багато років тому, шипить мені у вухо: “Але любить він, тебе, с-с-суку”.

09.11.2015Ната ТОРСЬКА


Переглядів: 135

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 909 від 18.04.2019p.
¤ 
Прикрашаємо великодні яйця: просто і витончено

Прикрашаємо великодні яйця: просто і витончено

Без чого не можна уявити собі великодній стіл? Звичайно ж, без крашанок та писанок — символів зародження нового життя і традиційних подарунків на Пасху. Саме з них починається святкова трапеза, їх дарують близьким та рідним, йдучи у гості, роздають бідним і залишають у церкві. Та прикрасити великоднє застілля крашанками, пофарбованими в один колір, якось банально. Тому, пропонуємо вам найкращі ідеї, як із звичайного яйця зробити яскравий і смачний шедевр до Пасхи....

¤ 
Браво, федерація!

Браво, федерація!

РОФФ зробила все, щоб зірвати суперкубок, і звинуватити у всьому “ОДЕК”...

¤ 
ДТП на Рівненщині: травмувалося двоє осіб

ДТП на Рівненщині: травмувалося двоє осіб

Автопригоди за участі велосипедиста та мотоцикліста сталися у Рівному та Рокитнівському районі....

¤ Історія успіху
«Фірма Фармікс» тримає марку

«Фірма Фармікс» тримає марку

Ольга БАХАНОВА: «Пропонуємо понад 100 тисяч найменувань обладнання та витратних матеріалів від світових виробників»

Сучасну медицину неможливо уявити без лабораторної діагностики. Проведення оптимального комплексу лабораторних досліджень дозволяє виявити хворобу на початковій стадії, запобігти подальшому її розвитку, значно скоротити витрати і пацієнта, і держави на лікування важких ускладнень та хронічних форм хвороб. «Якщо хворі видужують, то їх зціленню радіють не тільки вони самі, їх близькі та лікарі, а й наш колектив», – зауважила директор і засновник ПП «Фірма Фармікс» Ольга БАХАНОВА (на фото)....

¤ 

На Рівненщині з’явився клас на колесах

У Привільненській ОТГ, що на Дубенщині, старий недієвий автобус переобладнали в яскравий навчальний клас. Це вдалось зробити в рамках реалізації проекту «Територія свободи» в рамках обласного конкурсу ідей молодіжних ініціатив....

¤ 
Олексій Муляренко: «Розвиток сільської медицини - пріоритетний напрямок нашої роботи»

Олексій Муляренко: «Розвиток сільської медицини - пріоритетний напрямок нашої роботи»

Нинішній рік на Рівненщині можна з повним правом назвати роком сільської медицини. За останні кілька десятиріч не проводились такі масштабні будівельні та ремонтні роботи у ФАПАх, амбулаторіях та інших закладах сільської медицини, як у 2019 році. Потрібно відмітити вміння влади області налагоджувати співпрацю з поважними міжнародними фінансовими організаціями. Цього в історії області не було ніколи. В якості прикладу такої плідної співпраці варто нагадати проект Світового банку «Поліпшення охорони здоров?я на службі у людей», в рамках якого проводяться роботи з оновлення та реконструкції 89 амбулаторій в різних районах області....





Найпопулярніші 15 статей:

1. Розшифровка аналізу крові: [841] (7871)
2. Моє місто - найкраще [427] (4610)
3. Як правильно приймати вітаміни? [749] (3854)
4. Секс із мусульманином [271] (3591)
5. Рiвне-Ракурс Популярна громадсько-політична обласна газета. Тираж 16 000 екз. на тиждень Передплатний індекс 23429 [0] (3536)
6. Секрети ігрових автоматів: як грати і вигравати? [755] (3362)
7. Авокадо - це фрукт чи овоч? [318] (3344)
8. Догляньте мене до смерті [278] (3191)
9. ЧИ ВАРТО РОБИТИ ПОКУПКИ ДО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ? [519] (3158)
10. Первентин - легальний наркотик нового покоління [345] (2882)
11. Якщо у сні приснився вуж [219] (2244)
12. Біснуватих везуть у Рогачів [256] (2194)
13. Розклад руху автобусів [253] (2024)
14. Двох тяжкохворих сестер вилікував чоловік зі Здолбунова [465] (2006)
15. Яйце-райце, в чому твоя сила? [257] (1990)

ТОП-15 свіжого номера:

1. Розбірки в медичній галузі: (129)
2. Японські інвестори зацікавлені у співпраці з Рівненщиною (128)
3. Понад 600 старшокласників опановують військове мистецтво (126)
4. *Дмитро Чекалкін: «Петро Порошенко зробив для України за п?ять років більше, ніж всі інші президенти за двадцять три роки» (126)
5. На Рівненщині з’явився клас на колесах (126)
6. «Фірма Фармікс» тримає марку (126)
7. Нічна погоня поблизу Рівного (124)
8. Браво, федерація! (124)
9. Прикрашаємо великодні яйця: просто і витончено (124)
10. Бойова, але безгольова нічия у Калуші (123)
11. Як вибирати сонцезахисні окуляри. На що звернути увагу (123)
12. Кілька варіантів глазурі для пасок (122)
13. Тетяна Литвинова йде з СТБ (121)
14. ДТП на Рівненщині: травмувалося двоє осіб (120)
15. На Рівненщині затримали трьох «домушників» (118)





 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2018 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс