Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №755 від 21.04.2016p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Грудень 2020p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31
Січень 2021p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31

Новини Рівне

#Ракурс подій

Вербна неділя і Страсний тиждень

Вербна неділя і Страсний тиждень

Неділя за тиждень перед Великоднем називається “Вербною”, “шутковою” або “цвітною”. Народ сходився до церкви, священик освячував вербу. За християнським вченням у цей час Спаситель Христос уїжджав до Єрусалиму на ослику, і миряни устеляли перед ним дорогу пальмовим листям. Оскільки в Україні пальми не ростуть, то їх замінили вербовими гілками.

Першими в церкві намагалися вхопити вербові гілки діти і молодь, адже кому дістанеться найбільше, той буде найщасливішим. Потім хлопці і дівчата ходили по вулиці з гілками верби і ударяли один одного, примовляючи: “Не я б’ю - верба б’є, за тиждень Великдень”. Крім того, кожен йшов на цвинтар і ставив померлим родичам на гробі біля хреста кілька гілочок. Повертаючись з відправи, втикали гілки в грядки на городі. Освячену вербу клали також в хліві та стайні, за образ у хаті. Вважалося, що мицка має магічну силу і захищає хату, хлів, двір від грому й пожежі.

Чудодійні властивості верби за народними повірями:

- Вербою б’ють, щоб здорові, веселі та багаті були; дітей, щоб сильні були, добре росли та сприйняли життєву силу весни;

- Вербу кладуть після свячення за образи, щоб охороняла хату від лихих сил;

- Вербу садять на городі, коли принесуть з церкви на щастя молоді: коли верба прийметься — дівчина вийде заміж, а хлопець одружиться;

- Вербові котики, свячені, кидали в кашу, їли ту кашу в повній вірі, що через ті котики-базьки передасться людям сила весняної енергії на цілий рік;

- З освяченою вербою, після повернення з церкви, обходили господарі бджільники, щоб бджоли роїлись; обходили обори та стайні й кошари, щоб худібка була здорова, плідна, щоб корови давали багато молока;

- Ковтали котики ще по дорозі з церкви, щоб не було лихоманки, щоб горло не боліло;

- Обсаджували криниці вербами, щоб забезпечити воду від лихих сил, щоб вода була „пригожа та здорова”;

- Обсаджували копанки-калабані, в яких прали своє шмаття-білизну, щоб уберегтися від хвороб, щоб вода очищалася;

- Сухою торішньою свяченою вербою розпалювали піч під великодні паски

Після святкування Цвітної неділі з її розвагами та обрядами, що мали принести людям здоров’я й достаток, наставав Страсний тиждень.

Страсний понеділок

За традицією український люд у Страсний понеділок прибирав свою оселю — фарбував, мив, чистив.

Страсний вівторок

У вівторок жінки золили, прали, прасували білизну. Якщо була гарна погода, виносили на двір все: постіль, покривала та інший текстиль, також у вівторок готували до свята святковий одяг. Чоловіки тим часом оглядали поля й заготовляли дрова для випікання пасок.

Чиста середа

Середа була днем своєрідного завершення найважливіших робіт: у середу під вечір слід було упоратися з городом, навести лад у хаті, прибрати її зовні. Увечері починали причиняти тісто для пасок, дівчата вибирали яйця для писанок, готували віск, кіцку (писало), природні барвники. Хлопці ж прибирали подвір’я, складали дрова, звільняли двір від всякого мотлоху тощо.

Страсний четвер

День страстного тижня, з якого починаються приготування до празникування – це  Страстний четвер, який ще називають Живним, або Чистим. За стародавнім звичаєм на світанку цього дня дорослі і діти особливо урочисто миються. Український звичай велить це робити біля криниці або річки. До Чистого четверга оселя має бути прибрана, чиста. Господині розвішують у домівці рушники. Свічкою, принесеною увечері з церкви, випалюють зображення хреста на одвірку над входом до хати. Страсну свічку зверігають до наступного Страсного четверга.

Традиційно у Чистий Четвер до свята купують дітям якісь обновки. Також саме в Чистий Четвер дівчата розписують писанки для коханих та готують великодні листівки. У цей день традиційно починають пекти паски, дотримуючись різних прадавніх обрядів. Як правило їх випікають кілька, різних розмірів, іноді для кожного члена родини, і одну велику - для всіх. Прикрашають візерунками з тіста - подвійними, потрійними косами, гугуцами, хрестами, решітками, віночками. Господині забороняли ходити по хаті, щоб не було протягу. Усіх, хто був у хаті, просили вийти, крім дочок, щоб ізмалечку вчилися пекти. Забобонні жінки обмивали хворих людей і дітей в цей вечір. При цьому виливали обмивки на перехресті доріг, “щоб там усе лихо зосталося”. Ось чому остерігалися вдосвіта виходити на дорогу – “щоб чужа хвороба не причепилася”. У четвер, увечері, відбувалося богослужіння - страстя, Прочитувалося 12 євангелій і дзвонили у всі дзвони. Опісля дзвони замовкали і їх не було чути аж до Святого Воскресіння. Замість них використовували дерев’яні калатала, скликаючи народ до церкви.

Страсна п’ятниця

Велика п’ятниця - це день жалоби на спомин про страсті і смерть Христа. Богослужіння Великої п’ятниці проникнуті Духом жертовної любові та безмежного милосердя до людського роду.

Цього дня християни строго постять. Заборонено в Страсну П’ятницю співати й веселитися. Кажуть, той, хто сміється у п’ятницю, проплаче цілий рік. Кульмінація цього дня – винесення Плащаниці. Досі старші люди намагаються нічого не їсти, хоча дехто постить аж до самої неділі.

Обряд Богослужіння у Велику П`ятницю дуже вирізняється з поміж інших. Правиться в церквах утреня і вечірня Великої П`ятниці та Великої Суботи, в яких підкреслюється строга Божа справедливість, безконечна Божа любов і милосердя Боже до нас, грішних. Невід`ємною складовою частиною обряду є Плащаниця - кривава історія спасіння роду людського. Плащаниця - це простирало, в яке завинули мертве Тіло Христа, коли Його клали до гробу: “Благородний Иосиф, з дерева знявши Пречисте Тіло Твоє, Плащаницею чистою обвив, і пахощами покривши, у гробі новім положив”, - співається в тропарі Великої П`ятниці на вечірній і на утрені Великої Суботи. У нашого народу Свята Плащаниця у великій пошані, у почитанні та любові. У Велику П`ятницю всі постять і з великою побожністю приступають до цілування Святої Плащаниці. Приступають на колінах від вхідних дверей церкви. Перед і після цілування Плащаниці віддають три доземні поклони зі словами: “Протерпів Ти за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас!”

У Великодню П”ятницю вдома люди намагалися вести розмову в помірних тонах. У цей день, окрім дітей і хворих, ніхто не їв. А увечері ішли до церкви цілувати Плащаницю. Повертаючись із відправи, знову бралися за роботу. Не можна було тільки шити, прати, колоти дрова, стругати тощо.

Велика Субота

У Велику Суботу в обов’язки господаря входило підготувати кошик для посвяти – його промивали у протічній воді й сушили на сонці. А увечері наповнювали кошик. Найбільш урочистим був вечір у Великодню суботу: біля вогнища на церковному городі. Хлопці розповідали різні казки, легенди, пригоди та історії.

Спеціально для Великодня у кожній родині є кошик-дарник (він служить виключно для освячення паски та скоромного на Великдень) і вишитий особливим візерунком рушничок. Звечора дарник наповнюють святковими наїдками: кладуть паски - пшеничні і сирну, писанки, крашанки, сало, домашню ковбасу, хрін, часник, грудку вершкового масла, сіль, свічку (її стрмляють у паску і запалюють, коли священик святить скоромне). Усе накривають рушничком. Паска символізує життєву повноту і єдність християн. Сирна паска і взагалі молочне - означає духовний харч. У Святому письмі сказано, що в землі обітованній тече молоко і мед.

Свинина у міфологічному світогляді багатьох народів повязана з світлом. Як правило, вепр асоціюється із чоловічою силою і світлом, а свиня - з жіночою, тобто силою землі, теплом і родючістю.  Сіль - символ повноти, достатку, суті.

Коли кошик складений, час іти на всенощну службу. До ранку ніхто не має спати. Існує повір’я, що той, хто відсипається в таку велику ніч, проспить своє щастя, оскільки воно, щастя, цієї ночі ходить серед людей, але приходить лише до тих, хто не спить.

21.04.2016


Переглядів: 469

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 997 від 31.12.2020p.
¤ 
Андрій Карауш: «Ми працюємо в ринкових умовах за соціальним тарифом…»

Андрій Карауш: «Ми працюємо в ринкових умовах за соціальним тарифом…»

Завершується рік. Саме час підвести підсумки і зрозуміти, що потрібно зробити всьому колективу РОВКП ВКГ «Рівне­обл­водоканал» в наступному році. Про це ми попросили розповісти директора підприємства Андрія ­Карауша....

¤ 
Віктор Шакирзян: «Працювати так, аби люди відчували зміни»

Віктор Шакирзян: «Працювати так, аби люди відчували зміни»

У владу Рівного прийшли нові люди. Це феномен нинішньої виборчої кампанії. Якщо раніше з каденції в каденцію ми бачили на ключових посадах обласного центру людей, які десятиріччями працювали на різних посадах в органах виконавчої влади, то сьогодні саме «нові обличчя» визначають напрямки роботи складної системи міського господарства. До таких людей належить новий секретар рівненської міської ради Віктор Шакирзян, з яким автору вдалося зустрітись цього вівторка....

¤ 
Східний гороскоп:

Східний гороскоп:

яка тварина правитиме у 2021 році

Новий рік – час чудес, виконання бажань, тому люди заздалегідь задаються питанням, яким буде 2021 рік, якої тварини за гороскопом. Адже важливо знати, в чому зустрічати і що готувати на святковий стіл, а також що чекає світ у наступному році....

¤ 
Дивовижні різдвяні страви у різних країнах світу

Дивовижні різдвяні страви у різних країнах світу

Франція Святкування у Франції починаються серйозно напередодні Різдва, після опівночі. Часто основою стравою на столі є морепродукти, французи, в основному надають перевагу лососю або устрицям....





Найпопулярніші статті:

• Як позбутися шпори на п’яті [850] (3899)
• Розшифровка аналізу крові: [841] (3560)
• Масштабна спецоперація на Рівненщині: викрили мережу «реабілітаційних центрів» [965] (2968)
• Бюджет і ми… [965] (2963)
• Що робити, якщо дитину покусали комарі [965] (2938)
• Рівнян запрошують на дитячий кінофестиваль «Children Kinofest» онлайн [965] (2937)
• Коли відкриються рівненські садочки? [965] (2936)
• Допомога під час карантину [967] (2900)
• Аудитори Рівненщини з початку року попередили порушень за процедурою закупівель на понад 72 млн грн [965] (2833)
• У Здолбунові підпалили авто підприємця [965] (2830)
• Чому не варто кип’ятити воду двічі [964] (2816)
• Про здобутки Рівненщини - у річницю президенства Володимира Зеленського [965] (2803)
• Живи до ста! [965] (2734)
• 4 способи, як перевірити масло на натуральність [964] (2673)
• ЗНО під час карантину: як складати? [964] (2663)
• У Сергія Притули вкрали взуття в поїзді: як викручувався ведучий [964] (2631)
• Щоб овочі в холодильнику були тривалий час свіжими, помістіть туди звичайну губку [964] (2602)
• «Перевірка» на коронавірус коштувала пенсіонерам понад 10 тисяч гривень [964] (2435)

ТОП-15 свіжого номера:

• Підозрюваного у вбивстві підприємця арештували (314)
• Церква «Христос є відповідь» поширює сімейні цінності (314)
• Двадцятий – високосний (310)
• Дивовижні різдвяні страви у різних країнах світу (303)
• Православний церковний календар 2021 (302)
• Школярки під час уроку курили електронну сигарету (289)
• Андрій Карауш: «Ми працюємо в ринкових умовах за соціальним тарифом…» (283)
• Зловмисники пограбували музей (283)
• Східний гороскоп: (279)
• Віктор Шакирзян: «Працювати так, аби люди відчували зміни» (279)
• Грудневі пенсії профінансовані (269)
• Студенти Рівненщини отримали премії за свої знання (266)
• У Рівному продовжать рух громадського транспорту (265)
• Шоколадна «Картопля» (261)
• Кращі рецепти корисної куті з різних круп на Святий вечір (260)


 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Інтерес .
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Розсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2020 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс