«На сьогоднішній день в Україні склалася непроста ситуація з постачанням природного газу для виробництва теплової енергії та надання послуг централізованого гарячого водопостачання… Загальна сума збитків (ТОВ «Рівнетеплоенерго» при., редакції) за період з травня по червень 2016 року складатиме 41,8 млн. грн. Зважаючи на викладене вище, ТОВ «Рівнетеплоенерго» вимушене змінити графік ремонтних робіт і запланований випробувань теплових мереж та розпочати їх з 18.05.2016. Аналогічно чинять й інші тепло постачаючи підприємства, зокрема у містах Тернопіль, Івано – Франківськ, Львів тощо».
Тобто в квартирах рівнян гарячої води не буде і коли вона з’явиться – постачальники не знають, бо, цитуючи прес-реліз, «на підприємстві відсутній підтверджений об’єм природного газу». Так що в містян у черговий раз з’явився «великий вибір» можливостей здійснення гігієнічних процедур. Можна митися в річці Устя, або ж Басовому Куті – це безкоштовно. Є на вибір десятки саун та бань, однак вже за гроші. І, звісно ж, «народний душ» – це каструля гарячої води, нагріта на кухонній плитці. Обрати є з чого, чи не так? Однак, як все це стикується із нашим шляхом в Євросоюз – автору незрозуміло. Адже в Європі вже давно із тазів ніхто душ не приймає і митися на річку не бігає. Хоча, гаряча вода в квартирах – це ще «квіточки», відсутність газу на теплопостачаючих підприємствах великих міст – ось це вже жахливі «ягідки». Попри те, що на вулиці в травні тепло, до початку нового опалювального сезону залишається не так вже багато часу – якихось п’ять місяців. Що буде, якщо до того часу ситуація із «блакитним паливом» не покращиться, страшно навіть уявити. Поки що від ситуації радіють лише продавці бойлерів. Хоча і тут все не так просто – є питання, чи вистачить електроенергії, коли в ранці в десятках тисяч квартир обласного центру одночасно запрацюють бойлери, та й здатність мереж витримати такий стрибок навантаження викликає сумнів. Отже, каструля на плиті – надійніше…