На дворі стояло літо. Сонце вийшло з-за хмар і стало припікати. Петро, щоб не пектися на сонці, повернув і пішов через парк. Перед самим парком дорогу йому перебіг чорний кіт. Він завагався, чи вертатися, чи йти до крамниці, але, махнувши рукою, вирішив, що нічого з ним не трапиться і сміливо ступив у прохолодну тінь дерев.
Петро зайшов у крамницю, купив продукти і сюрприз - кримпленову сукню для дружини. Пішов назад тією ж дорогою. Настрій у нього був чудовий, він уявляв, як його цілуватиме іменинниця за подарунок. Раптом на центральній алеї парка він помітив гаманець. Чоловік зрадів, подумавши, що це чорний кіт приніс йому удачу.
Та тільки-но він узяв до рук гаманця, як далі сонячне світло пропало. Петро нічого не пам’ятає, бо отримав удар по голові палицею. Прийшовши до тями, озирнувся й помітив, що біля нього немає ні сумки з продуктами, ні сюрпризу, ні залишків грошей, ні того «щасливого» гаманця. В голові дзвеніло. Йдучи додому, він на чому стоїть світ проклинав того чорного кота, вважаючи, що тільки він винен у всіх його нещастях і пообіцяв повідбивати тварині лапи.
Партнери