Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №804 від 06.04.2017p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"



  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Грудень 2021p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
  1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31
Січень 2022p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
     1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31

Новини Рівне

#Невигадана історія

«Нехай тепер перед Богом виправдовується…»

«Нехай тепер перед Богом виправдовується…»

Рішення про те, що Славко поїде на заробітки, приймали спільно. Звичайно, Людмилі не дуже хотілося відпускати чоловіка за кордон. Та що робити?

Підприємство, де працювали обоє, закрили. Пробували вести власний бізнес, але тих заначок, які мали, не вистачало на щось більш-менш пристойне. А торгівля на ринку у мороз і дощ давалася Людмилі взнаки: все частіше хворіла, зароблене витрачала на ліки.

А тут донька підростає, через рік – випускний, вступати треба. Де грошей на все взяти? Ось і поїхав Славко. Добре, що двоюрідний брат вже в Італії працював, тому роботу самотужки шукати не довелося.

Влітку й Людмила до чоловіка поїхала: підзаробить і додому повернеться. За донькою сестра пригляне. Але в жовтні сестра забила на сполох:

– Приїжджай, Людо, твою Іванку наче підмінили – зла стала, з недоброю компанією водиться, мене зовсім не слухає.

Усе залишила й помчала додому. На щастя, вчасно. Взяла доньку в руки, і все налагодилося. Іванка підтягнулася у навчанні й готувалася до зовнішнього оцінювання.

Але Людмила стала сама не своя.

– Сестричко, вам що, пороблено? Що сталося? Ходиш, як стіна. То ти, то Іванка…

– Ой, Вітко, не питай, вагітна я, привезла синочка з Італії.

– Боже, ти чого мене так лякаєш, думала, хвороба яка.

– Краще б хвороба…

– Ти що мелеш, перехрестися.

– Донька – випускниця, грошей треба, а тут… Я й Славкові ще не казала…

– Та ти що! Тобі в декрет скоро, а чоловік нічого не знає.

Сказати, що Славко був у захопленні від новини, було б неправдою, але й не дорікав – все-таки мав син народитися, спадкоємець. Коли ж хлопчик з’явився на світ – тішився.  Спеціально за два роки додому з Італії приїхав. Правда, ненадовго, порадів Михайликом – і назад в Італію.

Нелегко було Людмилі – пелюшки, памперси, недосипання. Іванка, якщо й приїжджала додому, не допомагала.

– А тебе хто просив дитину народити? Сама тепер порайся з тою малявкою, – відрубувала.

У такі миті Людмилу душили сльози. Брала на руки синочка, йшла на кухню, садовила у манеж і готувала для Іванки провізію на два тижні.

Недобре запідозрила, коли Славко почав рідше надсилати з Італії гроші. Через двоюрідного брата дізналася – має іншу. Познайомилися на роботі, тепер живуть разом. Не витримала, зателефонувала.

– Це добре, що ти вже все знаєш, – сказав Славко. – А що ти хотіла? Приїхала б до мене, працювали б разом, донька ж доросла, допомагали б їй. А ти? Додуматися до такого – дитину народити. Подивися на себе: хіба ти схожа на жінку? А я молодий чоловік…

Далі не слухала. Один Бог знає, що пережила. Якби не сестра – не витримала б. Ще й донька дорікати стала:

– Через тебе нас тато покинув і через того крикуна. Дістав уже! Замовкни!

Маля, ніби відчувши біду, принишкло.

Цілу ніч Людмила не спала, думала, а коли настав ранок – ніби народилася заново. Правда, у душі все неначе закам’яніло. Стала перед дзеркалом і рішуче мовила:

– Ти все зможеш, Людо, у тебе діти.

До роботи взялася з таким ентузіазмом, що рідні часом лякалися. Оформила кредит, відкрила власну справу. Бізнес пішов непогано. Незабаром вилізла з боргів. Іванка уже закінчила виш, влаштувалася на роботу. Мала хлопця та до вінця не поспішала: жили, як тепер модно, на віру. Людмилі все це не подобалося, але зробити нічого не могла: донька її зовсім не слухала.

Присвятила себе Михайлику. Хоча до школи мав іти лише через рік, найняла репетиторів, позаписувала у гуртки. Лише тепер розуміла, що, даючи дитині понад міру, хотіла замінити йому відсутність батька.

Хлопчик ріс напрочуд розумним. Тішилася, та недовго, бо раптом біда знову постукала у двері. Якось на прогулянці Михайлик втратив свідомість. Злякалася, але не підозрювала нічого поганого. Лікар поставив перед фактом – у хлопчика пухлина головного мозку, потрібна термінова операція за кордоном. Стягнула усі статки докупи, позичила, але не вистачало. Ця безвихідь, здавалося, зводила її з розуму.

– Людо, може, час відкинути гордість. Знаю, усі ці роки ти від Славка нічого не брала, але ж така ситуація. Михайлик йому син все-таки, попроси, – радила сестра.

– Я навіть не знаю, де його шукати.

– Та в Україні він зараз. Приїхали, бо завтра весілля у прийомної доньки.

До ресторану летіла, як на крилах. Весілля було якраз у розпалі. Захмелілий Славко витанцьовував з новою пасією. Змінився, відмітила про себе. Погладшав, помаснів, на пальці дорогий перстень. І костюм не з дешевих.

– О, а ти тут як? Хто впустив? – вирячився на Люду.

– Славку, я… поговорити треба.

– Що, за грішми прийшла? Чув у тебе й своїх кури не клюють. А те, що від мене всі ці роки й копійки не брала – твої проблеми.

– Та й зараз не просила б, але біда привела. Синочок наш у реанімації. Йому операція необхідна – інакше помре.

– Ти диви, ще й дитиною прикривається, – озвалася нова дружина. – Не слухай її, Славку, знає, що у нас гроші є, то й витягнути хоче.

– Отямтеся, що ви кажете!

– Геть звідси! У нас свято, а ти…

Людмила мовчки опустила голову і заплакала. Не тямлячи себе, вийшла на вулицю.

А Славко, наче нічого не сталося, знову пустився у танець, вигукуючи: «Офіціанте! Шампанського! Найдорожчого! Не кожен день донька заміж виходить!»

У душі все перевернулося: одна дитина помирає, інша – зневажає матір, а він – радіє щастю чужої…

У лікарняному коридорі все стихло. Санітарка мила підлогу:

– Не сиди тут, сердешна, не пустять до дитини. Реанімація ж.

Не реагувала, втратила відлік часу, думкам, життю. Раптом почула, як хтось біжить коридором. Іванка!

– Мамочко, мамусю, пробач, – впала на коліна. – Я завжди любила тебе, але сама не знаю, чому так поводилася. Боляче було, коли тато від нас пішов, здалося, що ти винна. А Михайлика я люблю. Я не зі зла те все погане казала.

Не відповіла нічого, лише обійняла доньку і голосно розридалася. Коли емоції вляглися, помітила поруч двох чоловіків. У молодому впізнала Іванчиного хлопця, а от старший…

– Мамо, познайомся, це Олегів тато.

– Ми тут подумали, – нерішуче почав розмову чоловік. – Та що я говорю? Ось візьміть гроші і рятуйте сина.

– Вибачте, але я не зможу повернути борг. Це надто велика сума.

– І не треба, – обізвався Олег. – Тато продав бабусину квартиру, у якій жив, а сам переїхав до нас з Іванкою. Квартира велика, місця вистачить.

…Операція за кордоном пройшла успішно. Люда з малим повернулася додому. В аеропорту їх зустрічало велике сімейство: і сестра з родиною, й Іванка з Олегом та свекром.

– Рідні мої, дорогі, дякую за все. Особливо вам, Анатолію. Обіцяю, зароблю – віддам вам гроші.

Повертати борг не довелося. Самотньому чоловікові Люда припала до душі. Незабаром одружилися. Й Іванка з Олегом узаконили стосунки, взяли у церкві шлюб. Тепер чекають на поповнення сім’ї – донька ось-ось має народити.

За весь цей час Славко обізвався лише один раз і то по телефону:

– Людо, ти не гнівайся, якось так все вийшло. Може, допомогти чим треба, правда, грошей багато не можу дати, хіба квиток оплачу.

– Спізнився ти, Славку, у нас все добре. Прощавай, – не стала далі слухати.

– І досі образу тримаєш? – запитав Людмилу Анатолій.

– Та ні, важко жити з образами. Я простила і відпустила, нехай тепер перед Богом виправдовується. А тобі дякую, що не лише синочкові життя подарував, а й мені.

– Досить сліз, їдемо на ринок – треба Михайлика до школи збирати…

06.04.2017Алла Омельчук


Переглядів: 633

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 1049 від 05.01.2022p.
¤ 
Кумедні та незрозумілі традиції

Кумедні та незрозумілі традиції

святкування Різдва у різних країнах світу

Морква в черевиках, червона білизна і багато інших незвичних традицій....

¤ 
Смертельне ДТП: нетверезого водія-втікача затримали

Смертельне ДТП: нетверезого водія-втікача затримали

Пішохід потрапив під колеса автомобіля, коли перетинав проїзну частину у невстановленому місці. Попри вжиті реанімаційні заходи врятувати життя потерпілому у ДТП не вдалося – від отриманих травм він помер у лікарні. Ним виявився 27-річний житель міста Костопіль, який служив у Збройних силах України та в той час перебував у відпустці. Загиблого опізнала рідна сестра....

¤ 
«Стрілянина» із дерев’яного автомата

«Стрілянина» із дерев’яного автомата

Під час моніторингу соціальних мереж, поліцейські першого січня виявили публікацію, що невідомий хлопець у житловому секторі села Берестівка Вараського району стріляв вгору із автомата....

¤ 
Економічні підсумки року

Економічні підсумки року

Для України і світу в цілому 2021 рік був кращим, ніж попередній, але так само непростим. Через пандемію COVID-19 багато бізнесів закрилися або зменшили обсяги роботи. Більше того, через агресивну політику Росії світ опинився на порозі енергетичної кризи: ціни на ресурси зростають, тягнучи подорожчання і в інших сферах. Яка ситуація в українській економіці на кінець 2021 року розповідає Центр громадського моніторингу та контролю....

¤ 
Оксана Лозова: «В минулому році наша фракція працювала ефективно…»

Оксана Лозова: «В минулому році наша фракція працювала ефективно…»

Закінчився 2021 рік і саме час підбити підсумки роботи наших органів місцевого самоврядування. Автор зустрівся з головою фракції Радикальної партії Олега Ляшка в Рівненській обласній раді Оксаною Лозовою і попросив розповісти про діяльність обласної ради в минулому році та роботу фракції в ній....





Найпопулярніші статті:

• Розшифровка аналізу крові: [841] (11242)
• Як позбутися шпори на п’яті [850] (9896)
• Масштабна спецоперація на Рівненщині: викрили мережу «реабілітаційних центрів» [965] (7791)
• Допомога під час карантину [967] (7750)
• Коли відкриються рівненські садочки? [965] (7667)
• У Здолбунові підпалили авто підприємця [965] (7257)
• Живи до ста! [965] (7227)
• Рівнян запрошують на дитячий кінофестиваль «Children Kinofest» онлайн [965] (7224)
• Бюджет і ми… [965] (7211)
• Про здобутки Рівненщини - у річницю президенства Володимира Зеленського [965] (7187)
• Аудитори Рівненщини з початку року попередили порушень за процедурою закупівель на понад 72 млн грн [965] (7159)
• Чому не варто кип’ятити воду двічі [964] (7115)
• Що робити, якщо дитину покусали комарі [965] (7086)
• Щоб овочі в холодильнику були тривалий час свіжими, помістіть туди звичайну губку [964] (7037)
• 4 способи, як перевірити масло на натуральність [964] (7029)
• У Сергія Притули вкрали взуття в поїзді: як викручувався ведучий [964] (6822)
• ЗНО під час карантину: як складати? [964] (6641)
• «Перевірка» на коронавірус коштувала пенсіонерам понад 10 тисяч гривень [964] (6580)

ТОП-15 свіжого номера:

• Три двійки… (1594)
• Кумедні та незрозумілі традиції (366)
• Оксана Лозова: «В минулому році наша фракція працювала ефективно…» (365)
• Економічні підсумки року (356)
• Смертельне ДТП: нетверезого водія-втікача затримали (354)
• «Стрілянина» із дерев’яного автомата (353)
• Кутя на Різдво – нaйкращі рецепти! (336)
• Швидка буженина (334)
• 8 розумних способів як краще зберігати святкові прикраси, згідно з порадами професіоналів (255)
• Дзвінок від ангела (251)
• «Врятувала» дочку за три тисячі доларів США (246)
• Не питай… (245)
• 5 саморобних ароматів, які наповнять ваш дім різдвяним настроєм (244)
• Що символізує кожна з 12 пісних страв на Святвечір (242)
• Все про підготовку до Святого вечора та традиції (239)


 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Інтерес .
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Розсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2022 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(098)0565477, (096)3950057

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс