Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №807 від 28.04.2017p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

Актальні ціни на бензин, дизель.
Олас - якісне пальне.

  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Липень 2019p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31
Серпень 2019p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31


#Ракурс житейський

Біс в ребро

Біс в ребро

Як завжди о восьмій ранку біля головного офісу «Грінлайн» зупинилося синє «БМВ». З авто вийшов високий статний мужчина у темно-сірому костюмі, ніжно рожевій сорочці й на тон темнішій краватці. Глянув у блискуче скло автівки, одним рухом поправив розкішну посріблену чуприну і впевнено рушив до входу. Степан Тадейович Сіренко, генеральний директор компанії, яка успішно позиціонувала себе на ринку косметичної продукції уже не один десяток років, минулого тижня відсвяткував свій ювілей. Немало і небагато, як для чоловіка, але розміняв уже шостий десяток.

Сіренко потис руку охоронцю на вході, перекинувся кількома словами із кур’єром, який саме біг по сходах, посміхнувся привітно співробітникам, які поспішали на робочі місця. За це його і любили, бо як керівник, Степан Тадейович був дуже уважним до кожного працівника, знав про проблеми, особисто вітав кожного з днем народження. Був строгим, але справедливим. Віддавався справі на тисячу відсотків і такої ж віддачі вимагав і від своїх підлеглих. За це вони мали гідну оплату, належний соціальний пакет і хоч якусь впевненість у завтрашньому дні.

У кабінеті ще залишилося після привітань-святкувань чимало квітів. Степан відчинив  повністю вікно і теплий осінній день увірвався в кімнату з легким запахом віджилого листя. Чоловік відкинувся у крісло і заплющив очі. Останнім часом якось почував себе не дуже. Ніби й нічого не турбувало, на здоров’я не скаржився. Якась внутрішня втома, неспокій і незрозуміла туга огортали душу. Ніколи раніше не виникало таких відчуттів. «Боже мій, коли воно все злетіло! – закралася думка, – якось раніше і не помічав, що уже більша частина життя прожита, а що в результаті? Порожнеча…». Можливо, комусь іншому важко було б назвати таке насичене життя порожнім. Улюблена справа, власна компанія, успішна кар’єра, дружина, дві доньки. Усе, про що мріє чи не кожен чоловік, у Степана було. І чому було? Є! Але щось ніби надламалося в душі… Зловив себе на думці, що вперше за багато років йому хочеться поплакати, так, саме поплакати, щоб пожаліли, щоб підбадьорили, зрозуміли. Витер скупу сльозинку, що зависла на віях. Тільки хто ж зрозуміє? Уявив обличчя своєї дружини, щоб вона зараз його побачила. Засміяла б!

Вона у нього – кам’яна леді. Від тієї Лідочки, з якою він одружився тридцять років тому, нічого практично й не залишилося. Постійно зайнята, успішна, ділова. Їй не до сюсюкань і не до почуттів. У неї усе за планом, навіть кохання з ним. До речі, коли вони востаннє кохалися? Степан наморщив лоба: «Та… й не пригадаєш так відразу… Ліда частіше відмахується – не хочу, не можу, настрою немає. А може я її уже не приваблюю, як чоловік?». З того шалу почуттів і емоцій, які вирували між ними, залишились лише іскорки. Увага, вдячність, відповідальність одного перед іншим, турбота про дітей. Ось і усе, що залишилося. А ще – якась непотрібність, чи що. Відчував себе реалізованим на сто відсотків. Але на сьогодні омріяне матеріальне благополуччя уже не мало такої значимості, як в молодості. Набрав дружину.

– Кажи, але швидко, у мене обмаль часу, – Ліда, мов з кулемета, розстрочила усі його сподівання.

– Лідусь, може, ми сьогодні втечемо і влаштуємо таке романтичне побачення зі смачним десертом? Я скучив!

– Ой, Стьопа, що б ти ще вигадав! У мене справ по горло, а йому романтики захотілося! Тобі нічим там займатися? Чорт старий! Сивина у бороду… – Степан вимкнув телефон і розчаровано кинув трубку на стіл. «Що і треба було довести – я для неї відпрацьований матеріал. Нецікавий, непотрібний. А що буде за десять років? Доньки повиходять заміж і будеш ти, Степан Тадейович, з візочками онуків няньчити. Прощавай молодість – здрастуй щаслива старість!»

У двері постукали.

– Так, заходьте, – Степан повернувся за робочий стіл.

– Дозволите? – стрункі ніжки граційно внесли до кабінету красиве тіло юрисконсульта компанії Ілони. За кілька хвилин кімната наповнилася вишуканими парфумами і Степан відчув, як серце млосно заколотилося. Вроду молодої співробітниці важко було не помітити. Ілона завжди зі смаком одягнена, привітна, в міру скромна  сподобалася шефу відразу. І як не намагався Степан переконати себе, що то лише професійний інтерес, завжди відчував із нею себе, мов підліток, якого застукали за якимось непристойним заняттям. Відчув, як червоніє, і зовсім не слухає, що там розповідають йому злегка підфарбовані повні вуста красуні.

– Гаразд, – перебив на півслові, – у мене пропозиція, давайте обговоримо це за обідом? Не заперечуєте?

Ілона від несподіванки затихла. Власне і обговорювати не було чого, вона лише інформувала шефа про те, на якому етапі перебувають ті чи інші договори. Але і відмовитися  наміру не мала.

– Не заперечую, – мило посміхнулася, – чекатиму вас біля машини за п’ятнадцять хвилин.

Настрій у Степана був абсолютно безбашенний. Відмінив на сьогодні усі справи і побіг назустріч пригодам. Ілона уже чекала його біля машини.

– Ну і куди поїдемо? – відразу перейшла до справи. – Може пообідаємо у мене? Я дуже смачно готую і у мене є прекрасне вино.

Степан такого швидкого повороту не чекав, але не розгубився. Як кажуть, згоріла хата, то хай горить і тин.

– Невже так помітно, чого я хочу? – неочікувано сам для себе запитав.

– У тебе на лобі написано, що мене! – Ілона томно засміялася, відкинувши голову назад і війнувши хвилею волосся. Дівчина знала справу зваблення на «відмінно». Одним рухом послабила Степанові галстук, пробіглася грайливо пальчиками по потилиці, замуркотіла щось на вушко і чоловіка уже розривало від збудження. І не пам’ятає, як з машини вони опинилися в її ліжку. Давно чоловік не відчував себе таким бажаним і енергійним.  Кохання, смачне вино і солодка втома позбавили відчуття часу.

Степан прокинувся, коли годинник відчеканив п’яту ранку. Ілона замерзла і, скрутившись клубочком, тулилася до його тіла. Вкутав її і дав волю думкам. За тридцять років шлюбу Степан кілька разів зраджував дружині. Але ніколи у нього не було такого бажання, як зараз – покинути усе й піти назавжди. З Ілоною він відчував себе на сьомому небі. Зараз, як ніколи, хотілося усе кардинально змінити, почати нове життя.

Степан тихенько підвівся, одягнувся і, чмокнувши свою сонну німфу, тихо зачинив за собою двері.  Додому повертався, мов злодій. Навшпиньки крався через вітальню. Дружина, видно, чекала на цього усю ніч, так і заснула у кріслі з телефоном у руці. Зупинився, мов вкопаний. Дивився на рідні красиві риси, яких не стерли ні роки, ні турботи, ні проблеми. Його Ліда тихо посапувала, мов дитина, зітхаючи крізь сон. Присів біля неї навпочіпки, поправив плед і пасмо волосся, що спало на обличчя.

«Невже треба було переспати з іншою, щоб зрозуміти, що насправді ж кохаю і все життя кохав лише її? І дурні ж якоїсь навидумував! Ось же – моя жінка, така беззахисна. Втомлена і заклопотана щоденними справами. Їй же так само п’ятдесят, як і мені. Хіба ж вона не відчуває того, що і я? Але ж вона мудра, як завжди розважлива, а ти розкис, любові й ласки, бач, йому захотілося!».

Степан обережно переніс дружину на диван. Вона спросоння обійняла його, радісно зашепотіла: «…телефон не вимикай більше, подзвонив би… сказав, що затримуєшся…».

– Спи, спи, Лідусь, потім поговоримо, – ніжно поцілував дружино в щоку.

Контрастний душ і гаряча кава остаточно вивітрили з голови «підлітковий» бунт, причиною якого, Степан і не підозрював, стали банальні гормони. Повернулася звична впевненість і здоровий глузд. Залишилося домовитися ще зі своїми бажаннями.

Розмову з Ілоною вирішив не відкладати на потім. Він, як справжній чоловік, в усьому любив чесність і ясність. Навіщо дівчині давати безпідставні надії? Ілона, як завжди, на роботі стримано ввічлива, увійшла і, не чекаючи запрошення, сіла навпроти. На обличчі ні сліду від безсонної ночі, ні натяку на те, що між ними відбулося.

– Степане Тадейовичу, – не чекаючи, розпочала розмову. – Ми обоє – дорослі люди і порозумітися, думаю, нам буде достатньо легко. Я дорожу своєю роботою і не хотіла б, аби щось завадило нашій співпраці. Ми гарно провели час і не більше. У мене є постійні стосунки, у вас сім’я. На цьому будемо вважати, що ніхто нікому нічого не винен.

– Ти мене відверто здивувала, – Степан посміхнувся, бо дійсно  чекав від дівчини іншої реакції.

– Чому здивувала? Я звикла претендувати лише на головні ролі, бути коханкою не для мене. Так, ви мені цікавий, так, зачепило, захотіла – зробила. Такий уже в мене характер. Завжди отримую те, чого хочу. Але… я заміж збираюся. Мені це ні до чого. Та і вам, впевнена, також.

– Завжди поважав розумних жінок. Ілоно, сподіваюся, я тебе не образив.

– Нічим, кожен з нас отримав, чого хотів, чи не так? Тримайте свого біса на короткому повідку, щоб не наробити дурниць, – Ілона підморгнула, послала повітряний поцілунок і вийшла з кабінету.

Степан задоволено потягнувся і набрав дружину. Ліда уважно вислухала його легенду.

– Вірю, вірю, годі уже виправдовуватися! А у мене для тебе сюрприз! Ми їдемо відпочивати! Уявляєш чотири дні лише ти і я, і море, і кохання! Все, як ти хотів, дорогий! І нічого не хочу чути про справи!!!

– Справи зачекають, їдемо! – відчуття провини ще якусь мить гризло, але ця поїздка була чудовим шансом замолити гріхи й випросити прощення у Бога за того біса, який так нещадно штовхнув у ребро.

28.04.2017Анжела ЛЕВЧЕНКО.


Переглядів: 283

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 926 від 15.08.2019p.
¤ 
Особливі спортсмени вибороли І місце на чемпіонаті України

Особливі спортсмени вибороли І місце на чемпіонаті України

З 2 по 4 серпня у місті Дніпро проходив чемпіонат України з пауерліфтингу серед спортсменів з ураженнями опорно-рухового апарату....

¤ 
«Верес» здобуває другу поспіль перемогу у чемпіонаті!

«Верес» здобуває другу поспіль перемогу у чемпіонаті!

Рівненський «Верес» здобув другу поспіль перемогу у чемпіонаті України серед команд Другої ліги. У стартовому домашньому матчі сезону рівняни обіграли «Чайку» завдяки голу Дмитра Ховбоші....

¤ 
На Рівненщині вербували жінок для сексуальної експлуатації за кордоном

На Рівненщині вербували жінок для сексуальної експлуатації за кордоном

У рамках досудового розслідування, розпочатого за фактом торгівлі людьми, слідчі слідчого управління ГУНП в Рівненській області повідомили про підозру у вчинені злочину трьом рівнянкам. Нині вони перебувають в ізоляторі тимчасового тримання....

¤ 
Рівненщиною можна буде подорожувати віртуально

Рівненщиною можна буде подорожувати віртуально

Тож невдовзі усі охочі зможуть побувати в різних куточках області прямо з моніторів своїх гаджетів....

¤ 
На Рівненщині модернізують службу «швидкої» допомоги

На Рівненщині модернізують службу «швидкої» допомоги

В Рівненській області створять нову оперативну диспетчерську. Модернізована служба працюватиме на базі Обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Фахівці централізовано прийматимуть виклики і до пацієнта виїжджатиме та машина, яка знаходиться найближче....

¤ 
У Рівному психолог Нацгвардії врятувала життя жінці

У Рівному психолог Нацгвардії врятувала життя жінці

Діловода психологічної служби Юлію Сухан знає весь особовий склад військової частини 3055 Нацгвардії як людину, яка завжди готова вислухати. Проте вона може не лише рятувати серця мудрою порадою, а й життя. У цьому переконалася рівнянка, яка ледве не померла біля супермаркету....





Найпопулярніші 15 статей:

1. Розшифровка аналізу крові: [841] (16713)
2. Моє місто - найкраще [427] (6075)
3. Як правильно приймати вітаміни? [749] (6048)
4. Секс із мусульманином [271] (5238)
5. Авокадо - це фрукт чи овоч? [318] (5063)
6. ЧИ ВАРТО РОБИТИ ПОКУПКИ ДО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ? [519] (4626)
7. Догляньте мене до смерті [278] (4611)
8. Секрети ігрових автоматів: як грати і вигравати? [755] (4600)
9. Первентин - легальний наркотик нового покоління [345] (4491)
10. Як позбутися шпори на п’яті [850] (4027)
11. Якщо у сні приснився вуж [219] (3178)
12. Біснуватих везуть у Рогачів [256] (3144)
13. Кращі засоби для потенції чоловіків - ТОП-10 [891] (3045)
14. Коли розпочинати садити городину [599] (2951)
15. Розклад руху автобусів [253] (2917)

ТОП-15 свіжого номера:

1. Кореччина: чоловік вбив дружину (200)
2. Рівнянина арештували за підозрою у вчиненні серії зґвалтувань (196)
3. На Рівненщині внаслідок двох ДТП постраждало четверо осіб (194)
4. Зловмисник ледь не до смерті побив незнайомого (180)
5. Три державні банки знову видають «теплі кредити» для ОСББ (180)
6. «Культурно-мистецька медіа-школа для дітей та підлітків» працюватиме у Рівному (179)
7. Навіщо ґазди «солять» грядки (179)
8. На Рівненщині реалізують 12 освітніх проєктів за кошти ДФРР (178)
9. Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека перетворилася на справжній будівельний майданчик (178)
10. Жнива на Рівненщині – на фінішній прямій (178)
11. Понад 3 тисячі вакансій може запропонувати Рівненська обласна служба зайнятості (177)
12. Що треба знати про сидерати (177)
13. Щодо застосування нових форм фінансової гарантії (176)
14. Як отримати багатий врожай озимого часнику (176)
15. Стало відомо, хто буде пародіювати Володимира Зеленського у «Вечірньому Кварталі» (176)




 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2018 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс