Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №811 від 25.05.2017p.
Передплатні індекси:
23429 (на 1-6 місяців)
08903 (на рік).
Тел. +38(0362) 62-31-31
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

А що Ви скажете? Блог


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Травень 2017p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30
Червень 2017p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30


¤ Невигадана історія

Хай колишнє

Хай колишнє

за вітром летить

Симпатична темноволоса жінка стояла на зупинці в очікуванні когось, час від часу схвильовано поглядала на годинник, зітхала й перекладала сумочку з руки в руку. На вигляд важко визначити її вік. Сіра легка трикотажна сукня облягала стрункий стан, м’ятні туфлики на шпильці елегантно перегукувалися з шифоновим шарфиком, який прикрашав шию. Витончені риси обличчя випромінювали якусь аж дитячу ніжність. Жінка відчула на собі погляд водія «Лексуса» й знітилася.

«Побачимо. Побачимо, кого чекає на побачення… – Вілен присвиснув і посміхнувся, – так недовго і в поети записатися».

Чоловік потягнувся і солодко позіхнув. Він уже третю годину нудьгував в очікуванні свого шефа. Японські кросворди лежали на сидінні поруч із порожнім термосом від кави. Вілену подобалося те, чим він займається. Його шеф, людина щедра і справедлива, гідно оцінював працю свого водія. «За такі гроші можна вічно чекати, – чоловік шукав собі забавку і продовжував слідкувати за незнайомкою. – Щось не схоже, що той, кого вона так виглядає, поспішає…».

Така ж думка промайнула і в голові Інеси. Власне, затримуватися на півгодини на зустріч із жінкою, це занадто. Навіть, якщо він твій чоловік. Колишній, правда. Інеса дійсно чекала свого колишнього. Комусь розкажи – не повірить. Зі своїм благовірним жінка прожила у шлюбі десять років. Сказати, що гарно жили – себе обманювати. Борис – типовий представник поширеного виду домашніх тварин – гульвіси звичайного. Але, що поробиш? Закохалася так, що світа білого за ним не бачила, нікого й чути не хотіла, нічого й знати. Чоловік зраджував їй від самого початку. Плакала і терпіла. Заспокоювала себе лише тим, що то все несерйозно, придумала виправдання, що фізична зрада – то банальна потреба реалізувати чоловікові свою полігамність. А коли зрозуміла, що нічим ту його полігамність не вгамувати, то на руках мала вже троє діток.

Десь зникло безмежне кохання, натомість у серці поселилося розчарування і тиха печаль. В той час піти від Бориса не наважилася. Та й піти не було куди.

Усю себе Інеса присвятила дому та дітям. Різниця між першим-другим і другим-третім – у рік. Тож якось виросли відразу всі, а коли пішли до школи, зрозуміла, що хоче у світ – працювати, реалізувати себе. Але як? Тут було багато запитань.

Для початку вирішила здобути вищу освіту. О, скільки крику було й нерозуміння в Бориса! Ніби вона вирішила не професію отримати, а увесь світ підкорити. На той час їх сімейне життя зайшло у найтемніший і найглухіший кут. До чоловікових постійних походеньок, додалося ще й рукоприкладство, постійні скандали. Невпевненість у власних силах, занижена самооцінка перетворили Інесу в служницю. Її життя ніколи не виходило за межі чотирьох стін, сліз, криків, образ, лайок і штурханів Бориса. Відчувала себе залежною настільки від цієї ситуації, що самотужки вибратися і звільнитися від ненависного шлюбу не бачила жодної можливості.

Навчання і спілкування з однокурсниками, новими друзями, колегами додало трохи оптимізму. Якось викладач з психології  Віра Пилипівна побачила на руках жінки багрові синці й викликала її на відверту розмову. Напевно, вперше в житті Інеса відкрила душу й взагалі вголос проговорила свої проблеми. Згодом жінки подружилися і саме Віра відкрила Інесі новий бік життя – справжнього, щасливого,  сповненого радості й оптимізму.

Борис не міг повірити у зміни, які відбувалися з його «затюканою куркою», як він називав дружину. А коли отримав документи на розлучення,  взагалі не міг оговтатися. Розлучитися то вони розлучилися, але  поділити нажиті статки мирним шляхом не вдавалося ніяк. Так і жили після розлучення в одному домі.

Цього дня Інеса святкувала своє сорокаріччя. Жодних планів не було. Хотілося келих смачного вина і хороший добрий старий фільм з хепіендом. Але саме сьогодні Борису приспічило подивитися житло на обмін. Він уже пару тижнів не з’являвся у їхньому домі. А тут зателефонував. Інеса навіть здивувалася, подумала, невже згадав про її день народження? Але ні. Хоча уже те, що згадав про обмін, було майже святом.

«Такий день мені зіпсувати!» – Інеса ще раз глянула на годинник, і коли уже зібралася було сісти в автобус, побачила Бориса. Чоловік ішов під руку зі своєю новою пасією на вигляд років вісімнадцяти. Вони голосно сміялися і привертали увагу перехожих. Жінку аж пересмикнуло. «От нахаба, а цю кралю навіщо сюди волокти?».  Вона пересилила бажання піти геть. Так вона б зробила багато років тому. Зараз це вже не та Інеса, яку можна принизити таким чином.

– Ти запізнився на півгодини, – навіть бровою не повела у бік дівчиська, яке повисло на руці колишнього. – Я чекала так довго лише тому, що хочу якнайшвидше здихатися твоєї присутності під одним дахом.

– Ну, ми затрималися, вибач. Мася, вибирала собі нову сумочку. Так, Мася?

Мася склала свої силіконові губи в трубочку і з противним звуком «мі-мі-мі» чмокнула Бориса губи. – То що, ідемо дивитися квартири, які я підібрав?

– Наступного разу, я й так згаяла багато часу. Та і мій коханий більше чекати не може…

Інеса несподівано для самої себе підійшла до «Лексуса», відчинила двері, легко сіла поруч з водієм, ніби все життя лише в таких авто їздила, і грайливо усміхаючись, видихнула:

– Поїхали, любий!

Вілен, мов під гіпнозом, повільно рушив з місця, залишивши з відкритими ротами Бориса зі своєю супутницею.

– Гадаю, ваші знайомі уже щелепи з асфальту підібрали, – озвався, заїжджаючи у найближчий двір. Зупинив авто і усім корпусом розвернувся до жінки, яка ледве стримувала сміх. – Я б і далі з вами поїхав, з такою красунею, хоч на край світу. Але змушений вас розчарувати – я не власник цього розкішного коня, я лише бублик кручу.

Інеса нарешті видихнула і усміхнулася.

– Це не має значення, дякую, що підіграли. Я не затримаю вас, бо ще дійсно отримаєте від господаря через мене.

– Зачекайте, – не хотілося відпускати цікаву незнайомку так просто. – Хоч познайомимося. Мене Вілен звати.

– Вілен? Це Володимир Ленін? Оце так маю!

– Та таке ж, батьки вчудили, а дитині з цим жити усе життя.

– А я – Інеса, – поклала в його долоню свою і, не знати чого, випалила. – І у мене сьогодні день народження!

– О! Це – прекрасно! – Вілен поцілував їй руку. – Не повірите, але я,  спостерігаючи за вами, намагався вгадати ваш вік. Ні, ні! Не кажіть! Давайте домовимося так, тільки не кажіть «ні», будь ласка! Зустріньмося сьогодні, скажімо, о двадцятій в одній чудовій кав’ярні і відсвяткуймо ваших шістнадцять?

– Навіть не знаю, чи це зручно…

– Ну, ж бо, Інесо, у ваших очах я читаю «так», киньте ви з цим зручно- незручно. Зробіть хоч раз у житті, як хочеться! Ну?

Якусь мить ще повагалася, але Вілен так кумедно в благанні склав руки на грудях, що здалася.

– То я заїду за вами? – галантно ще раз поцілував їй руку.

Інеса кивнула і, помахавши на прощання рукою, сховалася за рогом будинку.

За п’ятнадцять хвилин до призначеної зустрічі  Вілен був на місці. Багаторічний вишкіл і чітке дотримання правил. Рівно о двадцятій  з будинку вийшла Інеса. Вперше за багато-багато років вона ішла на побачення! Хвилювалася так, ніби це взагалі вперше в житті! Тішилася і збиралася з усією серйозністю. Ні, звісно вона дівчина строгих правил, але цей Вілен… сподобався їй. Дуже сподобався.

Чоловік вийшов їй назустріч із букетом орхідей й допоміг сісти в авто.

– Приємно, такий розкішний подарунок! – не стримувала емоцій Інеса, чомусь із цим чоловіком їй хотілося бути щирою. – Дуже давно я не отримувала квітів від чоловіків…

– Це – ще не все, –  усміхнувся її новий знайомий. – Візьміть на задньому сидінні пакуночок, то також вам.

– «Айсберг»? – здивувалася, відкривши пакуночок, – Але, як ви дізналися, що це – мої улюблені парфуми?

– Відчув ваш аромат, коли цілував руку… Це – дрібниці, а у вас сльози…

– Дякую, Вілене, ви за кілька годин нашого знайомства зробили для мене більше, ніж мій чоловік за усе наше спільне життя.

– Розумію вас. Сам мав гіркий досвід… – на якусь секунду погляд його затуманили спогади. – Інесо, а давайте відпустимо наше минуле назавжди? Бо ж недаремно кажуть, що нове може вирости лише на порожньому місці.

– Відпустимо минуле? В якому розумінні?

– Зараз побачите!

Вілен зупинив автівку біля набережної, вистрибнув з-за керма і за кілька хвилин повернувся з цілим оберемком повітряних різнокольорових кульок.

– Ходімо! Готова?

Жінка розсміялася. По правді, давно не відчувала себе такою по-дитячому радісною і щасливою.

Кулька за кулькою летіли у небо гіркі образи, неприємні спогади і завданий біль,  натомість душу огорнула неймовірна легкість.

– А казав – звичайний водій! Ти ж справжній чарівник, Вілене…

– Так, кожен з нас чекає якоїсь особливої людини, особливої нагоди, доленосного знаку від життя. А насправді наше завжди десь поруч, правда ж? – чоловік узяв її за руку.

– Ти нічого не знаєш про моє життя… – почала було Інеса.

– Мені досить того, що відчуваю. Не поспішай! І не кажи нічого! І взагалі – поїхали торт їсти, імениннице моя!

На якусь мить обоє замилувалися, як сонце розливається на заході червоними і помаранчевими яскравими переходами й ховає своє гаряче тіло углиб прохолодної ріки. Вечір остаточно змінив натомлений день, поволі занурюючи місто у золото вогнів і  пахощі сутінків. І випадкова зустріч повела ще донедавна чужих людей  незвіданими стежинками назустріч один одному.

25.05.2017Анжела Левченко


Переглядів: 157

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 814 від 15.06.2017p.
¤ 
Патрульні впіймали шахрайку на гарячому

Патрульні впіймали шахрайку на гарячому

12 червня патрульним надійшов виклик — невідомі особи на Соборній в магазині, яка спеціалізується на побутовій техніці, оформляють на викрадені документи кредит....

¤ 
«Рівненські зустрічі»

«Рівненські зустрічі»

збирають найкращих українських ортопедів та травматологів

Рівненська медицина знаходиться в Україні на доволі високому рівні. Це підтверджує той факт, що вже багато років саме в Рівному проходять медичні конференції всеукраїнського масштабу....

¤ 
Лікування содою має свої особливості

Лікування содою має свої особливості

Розчин харчової соди у воді має кислотність (рН) 8,5. Коли ми нею полощемо рота, знімаються запальні процеси, поліпшується стан зубів та ясен, знищуються патогенні мікроби. Для цього на 200 мл води до...

¤ 
Десять випадкових винаходів людства

Десять випадкових винаходів людства

Не всі потрібні і корисні речі на світі були придумані або винайдені спеціально. Деякі творіння рук людських, які приносять користь, радість, та поліпшують або спрощують наше з вами життя, не були мет...

¤ 
Десять випадкових винаходів людства

Десять випадкових винаходів людства

Не всі потрібні і корисні речі на світі були придумані або винайдені спеціально. Деякі творіння рук людських, які приносять користь, радість, та поліпшують або спрощують наше з вами життя, не були мет...

¤ 
За два дні – 33 медалі

За два дні – 33 медалі

10 золотих, 10 срібних та 13 бронзових медалей!

33 нагороди здобули спортсмени з Рівненщини за два дні на Чемпіонаті України з легкої атлетики....






Найпопулярніші 15 статей:

1. Розклад руху приміських та пасажирських потягів [242] (17368)
2. Розклад руху автобусів [253] (16470)
3. Моє місто - найкраще [427] (12427)
4. Скрегіт зубами посеред ночі [312] (8121)
5. Яйце-райце, в чому твоя сила? [257] (8094)
6. Коли розпочинати садити городину [599] (7736)
7. Догляньте мене до смерті [278] (7467)
8. Не я б’ю, верба б’є За тиждень - Великдень! [235] (6930)
9. Душ для всіх [432] (5906)
10. Приваблюють і відлякують привиди Тараканівського форту [419] (5821)
11. Кульова блискавка: феномен, який не розгадано [462] (5635)
12. Тахінна халва зміцнює кістки та зуби [390] (5467)
13. ПАТ “Волинь- Цемент”: [505] (5450)
14. За кордон можна вивезти не більше 50 тисяч доларів! - [205] (5440)
15. “Тартак” закликав не бути байдужими [205] (5351)

ТОП-15 свіжого номера:

1. Консультанти Світового банку працювали на бізнес-форумі у столиці (213)
2. Десять випадкових винаходів людства (207)
3. Лікування содою має свої особливості (187)
4. Олег Ляшко: «Урядовий проект медичної реформи призведе до того, що сотні тисяч медиків опиняться без роботи, а мільйони українців - без медичної допомоги» (182)
5. Патрульні впіймали шахрайку на гарячому (178)
6. За два дні – 33 медалі (177)
7. Десять випадкових винаходів людства (177)
8. «Рівненські зустрічі» (171)
9. Голова Рівненської ОДА втричі збільшив виплати донорам (164)
10. Олександр Нестерук: (157)
11. Важливо врятувати недограбоване майно Радіозаводу – Олексій Муляренко (157)
12. Ляшко: “Пенсіонерки не повинні бігати по всьому місту і шукати безкоштовні ліки” (156)
13. На Рівненщині створюють комісію, що надаватиме добровольцям статус учасників АТО (156)
14. Ляшко відвідав особливу родину у Рівному (153)
15. Чи бути Корецькій міській громаді? (153)





 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Яндекс цитирования Украина онлайн
Український портАл Google+ Рейтинг@Mail.ru Наш сайт в каталоге manyweb.ru
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2015 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс