Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №811 від 25.05.2017p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Серпень 2021p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30
Вересень 2021p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
  1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30

Новини Рівне

#Невигадана історія

Хай колишнє

Хай колишнє

за вітром летить

Симпатична темноволоса жінка стояла на зупинці в очікуванні когось, час від часу схвильовано поглядала на годинник, зітхала й перекладала сумочку з руки в руку. На вигляд важко визначити її вік. Сіра легка трикотажна сукня облягала стрункий стан, м’ятні туфлики на шпильці елегантно перегукувалися з шифоновим шарфиком, який прикрашав шию. Витончені риси обличчя випромінювали якусь аж дитячу ніжність. Жінка відчула на собі погляд водія «Лексуса» й знітилася.

«Побачимо. Побачимо, кого чекає на побачення… – Вілен присвиснув і посміхнувся, – так недовго і в поети записатися».

Чоловік потягнувся і солодко позіхнув. Він уже третю годину нудьгував в очікуванні свого шефа. Японські кросворди лежали на сидінні поруч із порожнім термосом від кави. Вілену подобалося те, чим він займається. Його шеф, людина щедра і справедлива, гідно оцінював працю свого водія. «За такі гроші можна вічно чекати, – чоловік шукав собі забавку і продовжував слідкувати за незнайомкою. – Щось не схоже, що той, кого вона так виглядає, поспішає…».

Така ж думка промайнула і в голові Інеси. Власне, затримуватися на півгодини на зустріч із жінкою, це занадто. Навіть, якщо він твій чоловік. Колишній, правда. Інеса дійсно чекала свого колишнього. Комусь розкажи – не повірить. Зі своїм благовірним жінка прожила у шлюбі десять років. Сказати, що гарно жили – себе обманювати. Борис – типовий представник поширеного виду домашніх тварин – гульвіси звичайного. Але, що поробиш? Закохалася так, що світа білого за ним не бачила, нікого й чути не хотіла, нічого й знати. Чоловік зраджував їй від самого початку. Плакала і терпіла. Заспокоювала себе лише тим, що то все несерйозно, придумала виправдання, що фізична зрада – то банальна потреба реалізувати чоловікові свою полігамність. А коли зрозуміла, що нічим ту його полігамність не вгамувати, то на руках мала вже троє діток.

Десь зникло безмежне кохання, натомість у серці поселилося розчарування і тиха печаль. В той час піти від Бориса не наважилася. Та й піти не було куди.

Усю себе Інеса присвятила дому та дітям. Різниця між першим-другим і другим-третім – у рік. Тож якось виросли відразу всі, а коли пішли до школи, зрозуміла, що хоче у світ – працювати, реалізувати себе. Але як? Тут було багато запитань.

Для початку вирішила здобути вищу освіту. О, скільки крику було й нерозуміння в Бориса! Ніби вона вирішила не професію отримати, а увесь світ підкорити. На той час їх сімейне життя зайшло у найтемніший і найглухіший кут. До чоловікових постійних походеньок, додалося ще й рукоприкладство, постійні скандали. Невпевненість у власних силах, занижена самооцінка перетворили Інесу в служницю. Її життя ніколи не виходило за межі чотирьох стін, сліз, криків, образ, лайок і штурханів Бориса. Відчувала себе залежною настільки від цієї ситуації, що самотужки вибратися і звільнитися від ненависного шлюбу не бачила жодної можливості.

Навчання і спілкування з однокурсниками, новими друзями, колегами додало трохи оптимізму. Якось викладач з психології  Віра Пилипівна побачила на руках жінки багрові синці й викликала її на відверту розмову. Напевно, вперше в житті Інеса відкрила душу й взагалі вголос проговорила свої проблеми. Згодом жінки подружилися і саме Віра відкрила Інесі новий бік життя – справжнього, щасливого,  сповненого радості й оптимізму.

Борис не міг повірити у зміни, які відбувалися з його «затюканою куркою», як він називав дружину. А коли отримав документи на розлучення,  взагалі не міг оговтатися. Розлучитися то вони розлучилися, але  поділити нажиті статки мирним шляхом не вдавалося ніяк. Так і жили після розлучення в одному домі.

Цього дня Інеса святкувала своє сорокаріччя. Жодних планів не було. Хотілося келих смачного вина і хороший добрий старий фільм з хепіендом. Але саме сьогодні Борису приспічило подивитися житло на обмін. Він уже пару тижнів не з’являвся у їхньому домі. А тут зателефонував. Інеса навіть здивувалася, подумала, невже згадав про її день народження? Але ні. Хоча уже те, що згадав про обмін, було майже святом.

«Такий день мені зіпсувати!» – Інеса ще раз глянула на годинник, і коли уже зібралася було сісти в автобус, побачила Бориса. Чоловік ішов під руку зі своєю новою пасією на вигляд років вісімнадцяти. Вони голосно сміялися і привертали увагу перехожих. Жінку аж пересмикнуло. «От нахаба, а цю кралю навіщо сюди волокти?».  Вона пересилила бажання піти геть. Так вона б зробила багато років тому. Зараз це вже не та Інеса, яку можна принизити таким чином.

– Ти запізнився на півгодини, – навіть бровою не повела у бік дівчиська, яке повисло на руці колишнього. – Я чекала так довго лише тому, що хочу якнайшвидше здихатися твоєї присутності під одним дахом.

– Ну, ми затрималися, вибач. Мася, вибирала собі нову сумочку. Так, Мася?

Мася склала свої силіконові губи в трубочку і з противним звуком «мі-мі-мі» чмокнула Бориса губи. – То що, ідемо дивитися квартири, які я підібрав?

– Наступного разу, я й так згаяла багато часу. Та і мій коханий більше чекати не може…

Інеса несподівано для самої себе підійшла до «Лексуса», відчинила двері, легко сіла поруч з водієм, ніби все життя лише в таких авто їздила, і грайливо усміхаючись, видихнула:

– Поїхали, любий!

Вілен, мов під гіпнозом, повільно рушив з місця, залишивши з відкритими ротами Бориса зі своєю супутницею.

– Гадаю, ваші знайомі уже щелепи з асфальту підібрали, – озвався, заїжджаючи у найближчий двір. Зупинив авто і усім корпусом розвернувся до жінки, яка ледве стримувала сміх. – Я б і далі з вами поїхав, з такою красунею, хоч на край світу. Але змушений вас розчарувати – я не власник цього розкішного коня, я лише бублик кручу.

Інеса нарешті видихнула і усміхнулася.

– Це не має значення, дякую, що підіграли. Я не затримаю вас, бо ще дійсно отримаєте від господаря через мене.

– Зачекайте, – не хотілося відпускати цікаву незнайомку так просто. – Хоч познайомимося. Мене Вілен звати.

– Вілен? Це Володимир Ленін? Оце так маю!

– Та таке ж, батьки вчудили, а дитині з цим жити усе життя.

– А я – Інеса, – поклала в його долоню свою і, не знати чого, випалила. – І у мене сьогодні день народження!

– О! Це – прекрасно! – Вілен поцілував їй руку. – Не повірите, але я,  спостерігаючи за вами, намагався вгадати ваш вік. Ні, ні! Не кажіть! Давайте домовимося так, тільки не кажіть «ні», будь ласка! Зустріньмося сьогодні, скажімо, о двадцятій в одній чудовій кав’ярні і відсвяткуймо ваших шістнадцять?

– Навіть не знаю, чи це зручно…

– Ну, ж бо, Інесо, у ваших очах я читаю «так», киньте ви з цим зручно- незручно. Зробіть хоч раз у житті, як хочеться! Ну?

Якусь мить ще повагалася, але Вілен так кумедно в благанні склав руки на грудях, що здалася.

– То я заїду за вами? – галантно ще раз поцілував їй руку.

Інеса кивнула і, помахавши на прощання рукою, сховалася за рогом будинку.

За п’ятнадцять хвилин до призначеної зустрічі  Вілен був на місці. Багаторічний вишкіл і чітке дотримання правил. Рівно о двадцятій  з будинку вийшла Інеса. Вперше за багато-багато років вона ішла на побачення! Хвилювалася так, ніби це взагалі вперше в житті! Тішилася і збиралася з усією серйозністю. Ні, звісно вона дівчина строгих правил, але цей Вілен… сподобався їй. Дуже сподобався.

Чоловік вийшов їй назустріч із букетом орхідей й допоміг сісти в авто.

– Приємно, такий розкішний подарунок! – не стримувала емоцій Інеса, чомусь із цим чоловіком їй хотілося бути щирою. – Дуже давно я не отримувала квітів від чоловіків…

– Це – ще не все, –  усміхнувся її новий знайомий. – Візьміть на задньому сидінні пакуночок, то також вам.

– «Айсберг»? – здивувалася, відкривши пакуночок, – Але, як ви дізналися, що це – мої улюблені парфуми?

– Відчув ваш аромат, коли цілував руку… Це – дрібниці, а у вас сльози…

– Дякую, Вілене, ви за кілька годин нашого знайомства зробили для мене більше, ніж мій чоловік за усе наше спільне життя.

– Розумію вас. Сам мав гіркий досвід… – на якусь секунду погляд його затуманили спогади. – Інесо, а давайте відпустимо наше минуле назавжди? Бо ж недаремно кажуть, що нове може вирости лише на порожньому місці.

– Відпустимо минуле? В якому розумінні?

– Зараз побачите!

Вілен зупинив автівку біля набережної, вистрибнув з-за керма і за кілька хвилин повернувся з цілим оберемком повітряних різнокольорових кульок.

– Ходімо! Готова?

Жінка розсміялася. По правді, давно не відчувала себе такою по-дитячому радісною і щасливою.

Кулька за кулькою летіли у небо гіркі образи, неприємні спогади і завданий біль,  натомість душу огорнула неймовірна легкість.

– А казав – звичайний водій! Ти ж справжній чарівник, Вілене…

– Так, кожен з нас чекає якоїсь особливої людини, особливої нагоди, доленосного знаку від життя. А насправді наше завжди десь поруч, правда ж? – чоловік узяв її за руку.

– Ти нічого не знаєш про моє життя… – почала було Інеса.

– Мені досить того, що відчуваю. Не поспішай! І не кажи нічого! І взагалі – поїхали торт їсти, імениннице моя!

На якусь мить обоє замилувалися, як сонце розливається на заході червоними і помаранчевими яскравими переходами й ховає своє гаряче тіло углиб прохолодної ріки. Вечір остаточно змінив натомлений день, поволі занурюючи місто у золото вогнів і  пахощі сутінків. І випадкова зустріч повела ще донедавна чужих людей  незвіданими стежинками назустріч один одному.

25.05.2017Анжела Левченко


Переглядів: 498

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 1033 від 17.09.2021p.
¤ 
Хет-трик Михайла Волянюка приносить рівнянам першу у сезоні перемогу!

Хет-трик Михайла Волянюка приносить рівнянам першу у сезоні перемогу!

Рівняни пропустили першими, але сила волі, шалена підтримка власних вболівальників і хет-трик Михайла Волянюка – дозволили команді Олександра Бондаря святкувати першу у новому сезоні перемогу!...

¤ 
Гол Валерія Кучерова приносить Вересу перемогу над Львовом!

Гол Валерія Кучерова приносить Вересу перемогу над Львовом!

У заключному матчі сьомого туру VBet ліги Верес у надпринциповому матчі обіграв Львів. Рівняни здобули третю поспіль перемогу у чемпіонаті, залишивши львів’ян на дні турнірної таблиці....

¤ 
Що станеться, якщо покласти лимон поруч з ліжком: 5 сюрпризів

Що станеться, якщо покласти лимон поруч з ліжком: 5 сюрпризів

Або, можливо, з його корисними властивостями? Ймовірно, ви чули про те, що пити теплу воду з лимоном натщесерце – це прекрасний внесок у своє здоров’я. Відомо, що цей «коктейль» покращує травлення і зміцнює імунну систему. А чи знаєте ви, що існує ще один спосіб отримати з лимонів істотну користь?...

¤ 
Поліцейські викрили 17-річного палія авто

Поліцейські викрили 17-річного палія авто

10 вересня близько 00:30 до поліції надійшло повідомлення від рятувальників, що на території приватного господарства в селищі Оржів горить автомобіль....

¤ 
Нетверезий водій збив шість корів: дві загинуло

Нетверезий водій збив шість корів: дві загинуло

12 вересня близько 19 години до поліції надійшло повідомлення про те, що в селі Колодязне Рівненського району по вулиці Центральній водій вчинив ДТП....

¤ 18 вересня – День фармацевта
ТДВ «Рівнефармація»: Аптека – це храм здоров’я та соціальної відповідальності

ТДВ «Рівнефармація»: Аптека – це храм здоров’я та соціальної відповідальності

Ольга САДОВНИК: «Фармацевт, який не вміє готувати ліки, – це вже не фармацевт, а продавець таблеток»

Напередодні Дня фармацевтичного працівника України, який цього року відзначається 18 вересня, кореспондент нашого видання зустрівся з генеральним директором ТДВ «Рівнефармація», заслуженим працівником фармації України, кандидатом фармацевтичних наук, професором КЗВО «Рівненська медична академія» Ольгою Садовник (на фото)....





Найпопулярніші статті:

• Розшифровка аналізу крові: [841] (8967)
• Як позбутися шпори на п’яті [850] (8203)
• Допомога під час карантину [967] (6248)
• Масштабна спецоперація на Рівненщині: викрили мережу «реабілітаційних центрів» [965] (6229)
• Коли відкриються рівненські садочки? [965] (6221)
• У Здолбунові підпалили авто підприємця [965] (5914)
• Бюджет і ми… [965] (5910)
• Рівнян запрошують на дитячий кінофестиваль «Children Kinofest» онлайн [965] (5872)
• Про здобутки Рівненщини - у річницю президенства Володимира Зеленського [965] (5863)
• Аудитори Рівненщини з початку року попередили порушень за процедурою закупівель на понад 72 млн грн [965] (5843)
• Чому не варто кип’ятити воду двічі [964] (5823)
• Що робити, якщо дитину покусали комарі [965] (5806)
• Живи до ста! [965] (5765)
• 4 способи, як перевірити масло на натуральність [964] (5687)
• Щоб овочі в холодильнику були тривалий час свіжими, помістіть туди звичайну губку [964] (5624)
• У Сергія Притули вкрали взуття в поїзді: як викручувався ведучий [964] (5506)
• ЗНО під час карантину: як складати? [964] (5388)
• «Перевірка» на коронавірус коштувала пенсіонерам понад 10 тисяч гривень [964] (5283)

ТОП-15 свіжого номера:

• Перед зимою… (988)
• ТДВ «Рівнефармація»: Аптека – це храм здоров’я та соціальної відповідальності (271)
• Хет-трик Михайла Волянюка приносить рівнянам першу у сезоні перемогу! (185)
• «Батьківщина» вимагає від Верховної Ради негайного ухвалення двох тарифних законів (183)
• Нетверезий водій збив шість корів: дві загинуло (183)
• Гол Валерія Кучерова приносить Вересу перемогу над Львовом! (179)
• На Рівненщині активно підтримують пластовий рух (178)
• Освітяни Польщі та Рівного шукають шляхи співпраці (177)
• Поліцейські викрили 17-річного палія авто (177)
• Що станеться, якщо покласти лимон поруч з ліжком: 5 сюрпризів (176)
• Найнебезпечніші вулкани світу (145)
• Сливовий джем з прянощами (144)
• 10 близнюків знаменитих пам’яток, (144)
• Украдене кохання (141)
• Рівнеоблводоканал замінить понад 600 метрів водогону (139)


 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Інтерес .
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Розсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2020 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс