Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №813 від 08.06.2017p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

А що Ви скажете? Блог


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Березень 2019p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30
Квітень 2019p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30


#Ракурс житейський

Одну доньку Бог забрав, а іншу – послав

Одну доньку Бог забрав, а іншу – послав

Марта від злості не знаходила собі місця. На душі їй і так кепсько, а тут ще й сусідка Єва підливає смолу до вогню. Мовляв, нізащо не віддавай доньку за сироту, бо після смерті чоловіка заледве зводиш кінці з кінцями, а тут добавиться ще один рот. А ще – обручки, весільне вбрання,  кошти за реєстрацію шлюбу в РАГСі, церкві – усе стане її проблемою, адже діти іще власних заощаджень не мають.

А що вона може вдіяти, коли Юля заявила, що уже вагітна? Донька аж світиться щастям, коли говорить про Павла! Видно, від долі не втечеш… Та й Павло, начебто, хороший хлопець, до будь-якої роботи беручкий. І огорожу змайстрував, і старі надщерблені сходини загладив. Журавля, якого буревій зламав, знову приладнав до криниці. Словом, вказувати йому не треба – сам бачить, де чоловіча рука потрібна.

Минали дні, місяці, відколи Юля з Павлом побралися. Юля народила двох дівчаток-близнючок – Наталочку і Тетянку.

Марта наспівувала їм колискові, пеленала, вставала до них вночі, і, ніби, аж помолодшала. Перші слова, перші кроки і причастя – усе було в присутності бабусі. На сімейній раді Павло запропонував добудувати хату, щоб доньки свою кімнату мали, усім було комфортно і зручно. Тим паче, майстрам за роботу оплачувати не доведеться – сам і мурувати і столярувати  вміє, лишень би кошти на будматеріали зібрати.

Ідея Павла сподобалася Юлі. Вона загорілася бажанням поїхати за кордон. Доньок є на кого залишити, роботу подруга пообіцяла підшукати, отож, можна не вагатись.

З важкою душею відправляла Марта Юлю в Італію. «Чому сльози на очах, мамо? Мільйони жінок тепер на заробітках. Усі розбагатіли, погарнішали. Зароблю на хату і повернуся», – цілувала Юля посивілу мамину голову.

За короткий час замайорів, мов у казці, барвистими кольорами їх особняк. Але Юля додому не спішила. Хоч донечки щоразу нагадували їй у соцмережах, що люблять і дуже сумують.

«Ще зароблю на нові меблі і техніку, вже назавжди повернуся до вас, мої квіточки», – обіцяла Юля.

Одного разу вона поспішала до «буса», щоб передати пакунок додому. Звідкись взялося авто, що з шаленою швидкістю помчало на зелений колір світлофора. Сильний біль в усьому тілі, перелякані крики перехожих, які з жахом спостерігали, як тіло Юлі поволокла автівка, калюжа крові, і все… Вона загинула на місці.

Боже милостивий, якими нестерпно тяжкими були дні, коли чекали на домовину з її тілом. Враз посивів Павло, а Марта безутішно голосила  вдень і вночі. Брала з собою онучок і виходила на дорогу, виглядати своє горе. В останню путь проводжало Юлю усе село. Зраненим птахом припадав біля домовини Павло, втрачала свідомість зчорніла від горя Марта, від якої не відходила сільська фельдшерка. А Тетянка з опухлими від сліз очима, не могла збагнути, чому її сестричка мовчить, не каже ні слова. Невже їй не шкода мами? Прибиті горем, усі вони не розуміли, що Наталочка втратила мову…

Сум і журба зависли в кожному куточку їх оселі. «Чому Господь забирає найкращих? – не могла змиритися Марта. –  Тепер усі ми стали сиротами, Павлику. Тож мусимо разом нести тяжкий хрест».

Павло возив Наталю по лікарях. Вони запевняли, що з часом мова до неї повернеться. Усе спричинив сильний стрес, якого дитячий організм не зміг здолати. На плечі Павла лягла нелегка ноша: лікувати доньку і довершувати те, про що мріяла Юля – облаштовувати по-сучасному житло, встановити індивідуальне опалення…

За клопотами швидко минав час, загоювалися рани. Марта запримітила, що зять повеселів, часто допізна затримувався у справах. Серце Марти стискалося від болю: невже у Павла з’явилася інша? Невже забув її Юлю? Якось відвела душу перед Євою. «Його також можна зрозуміти, Марто. Життя триває, а Павло ще молодий. Може і закохатися, і одружитися. А чому б ні? Зрештою, дівчаткам потрібна мама», – сказала сусідка.

Марта вийшла від Єви у сльозах. Що таке каже подруга? Як може вона, Марта, прийняти у свій дім ту, котра замінить Юлю? Та вона ладна в могилу лягти поруч з донькою, аніж бачити Павла з іншою!

Заледве переступивши поріг, Марта  Павлові просто у вічі: «В тебе хтось є, зятю?». Останнім часом Павло помітив, що Марта якось дивно поводиться, відчував її підозри, але це запитання збило його з пантелику. Розумів – віднікуватися марно і шила в мішку не втаїш. Ховаючи очі, слово за словом, він зізнався, що в нього дійсно є дівчина, з якою знайомий ще з інтернату. А зустрів її, коли возив Наталю в райцентр до спеціаліста, де Леся працює медсестрою. Вона добра і дуже вродлива. А ще, він впевнений, любить його доньок.

Марті в очах потемніло від почутого: «Виходить, я не помилилася, зятю? Паскудник! Кавалер клятий! Геть з мого дому!».

Усю ніч Марту гризли суперечливі думки. Намагалася зрозуміти Павла – справді, не бути ж назавше йому одному. Та серце розуміти не хотіло, як він мін покохати іншу. Над ранок зморив її сон. Прокинувшись, побачила порожню шафу у передпокої. Страх скував тіло. «Невже Павло справді пішов? Зоставив її одну, без онучок – рідних кровинок її Юлі? Ну й нехай! Побідують і повернуться», – подумала.

Минав час, але Павло з дітьми не з’являвся. Марті ще довго вчувалося дзвінке щебетання онучок, Павлове «що нині робити, мамо?», з яким розпочинав кожен наступний день.

Від знайомих довідалася, що Павло з сім’єю живуть у райцентрі в найманій квартирі. Доньки кличуть Лесю мамою, яка любить і доглядає їх, як  рідних. А Наталочка не лише заговорила – вона співає! Бере участь у пісенних конкурсах, разом з Тетянкою відвідують музичну школу.

Того дня скупчувалися в небі дощові хмари, гудів сильний вітер, коли Марта лізла по драбині на горище, де сушила лікарські трави.  Переставляла важкі ноги, як вмить запаморочилося в голові, оніміли руки, відпустили щабля… Не знає, скільки пролежала без свідомості. Очуняла у реанімації, побачила біля ліжка стривожену фельдшерку, яка саме в той день навідувала стареньких підопічних. «У вас – інсульт. Якби я не зайшла до вас… Ох, Марто, Марто», – зітхнула вона.

Павло не чекав дзвінка від фельдшерки. Доньки часто згадували бабусю, але поїхати до Марти не наважувався. Не міг забути, як вона виганяла його, як дорікнула, що після смерті Юлі хоче бути щасливим. Вирішив порадитися з дружиною, як діяти тепер, коли Марта  потребує їх допомоги. Тип паче, вона лежить тут, в місті, недолік їхнього дому. Леся, завжди така розсудлива, щира, обов’язково дасть мудру пораду.

…Марту неможливо було впізнати. Лежала на ліжку біля вікна бліда, як полотно. Постаріла, вихудла. Побачивши Лесю з дівчатками, широко відкрила очі: «Це – ти, дочко? Онученьки, зіроньки мої ясні, як виросли ви, красунями стали!».

Леся знітилася, адже ніхто ніколи не називав її донькою – виросла в інтернаті, батьків своїх не пам’ятає, їх позбавили батьківських прав, коли була ще зовсім маленькою. Дістала з кишені хусточку, витерла Марті сльози, що потічком котилися по обличчю,  залітали у рубчики-зморшки…

«Усе буде добре. Ми не залишимо вас. Правда, донечки?». Дві пари карих, як у Юлі, оченят розгублено дивилися на Марту.

«Простіть мене, благаю. Перебирайтеся до села. Не вік же вам квартиру наймати! Хата пустує, сумує за хазяїном. Вишні, черешні щоліта так щедро родять, а ви на базарі купуєте».

Усе відділення виглядало у вікна, коли через місяць Павло з Лесею забирали Марту з лікарні. Ніби ожив старий сад, посвітліло подвір’я, як Павло з сімейством повернувся у село. До хати, яку добудовував своїми руками. Леся завжди радиться з Мартою, називає її мамою. Вона ж все життя мріяла мати матір! Дехто дивується цьому, на що Марта відповідає: «Дякую Богу, що не залишив мене саму. Одну доньку забрав, а іншу – послав…».

08.06.2017Марія Маліцька


Переглядів: 108

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 909 від 18.04.2019p.
¤ 
Прикрашаємо великодні яйця: просто і витончено

Прикрашаємо великодні яйця: просто і витончено

Без чого не можна уявити собі великодній стіл? Звичайно ж, без крашанок та писанок — символів зародження нового життя і традиційних подарунків на Пасху. Саме з них починається святкова трапеза, їх дарують близьким та рідним, йдучи у гості, роздають бідним і залишають у церкві. Та прикрасити великоднє застілля крашанками, пофарбованими в один колір, якось банально. Тому, пропонуємо вам найкращі ідеї, як із звичайного яйця зробити яскравий і смачний шедевр до Пасхи....

¤ 
Браво, федерація!

Браво, федерація!

РОФФ зробила все, щоб зірвати суперкубок, і звинуватити у всьому “ОДЕК”...

¤ 
ДТП на Рівненщині: травмувалося двоє осіб

ДТП на Рівненщині: травмувалося двоє осіб

Автопригоди за участі велосипедиста та мотоцикліста сталися у Рівному та Рокитнівському районі....

¤ Історія успіху
«Фірма Фармікс» тримає марку

«Фірма Фармікс» тримає марку

Ольга БАХАНОВА: «Пропонуємо понад 100 тисяч найменувань обладнання та витратних матеріалів від світових виробників»

Сучасну медицину неможливо уявити без лабораторної діагностики. Проведення оптимального комплексу лабораторних досліджень дозволяє виявити хворобу на початковій стадії, запобігти подальшому її розвитку, значно скоротити витрати і пацієнта, і держави на лікування важких ускладнень та хронічних форм хвороб. «Якщо хворі видужують, то їх зціленню радіють не тільки вони самі, їх близькі та лікарі, а й наш колектив», – зауважила директор і засновник ПП «Фірма Фармікс» Ольга БАХАНОВА (на фото)....

¤ 

На Рівненщині з’явився клас на колесах

У Привільненській ОТГ, що на Дубенщині, старий недієвий автобус переобладнали в яскравий навчальний клас. Це вдалось зробити в рамках реалізації проекту «Територія свободи» в рамках обласного конкурсу ідей молодіжних ініціатив....

¤ 
Олексій Муляренко: «Розвиток сільської медицини - пріоритетний напрямок нашої роботи»

Олексій Муляренко: «Розвиток сільської медицини - пріоритетний напрямок нашої роботи»

Нинішній рік на Рівненщині можна з повним правом назвати роком сільської медицини. За останні кілька десятиріч не проводились такі масштабні будівельні та ремонтні роботи у ФАПАх, амбулаторіях та інших закладах сільської медицини, як у 2019 році. Потрібно відмітити вміння влади області налагоджувати співпрацю з поважними міжнародними фінансовими організаціями. Цього в історії області не було ніколи. В якості прикладу такої плідної співпраці варто нагадати проект Світового банку «Поліпшення охорони здоров?я на службі у людей», в рамках якого проводяться роботи з оновлення та реконструкції 89 амбулаторій в різних районах області....





Найпопулярніші 15 статей:

1. Розшифровка аналізу крові: [841] (7939)
2. Моє місто - найкраще [427] (4642)
3. Як правильно приймати вітаміни? [749] (3871)
4. Секс із мусульманином [271] (3601)
5. Рiвне-Ракурс Популярна громадсько-політична обласна газета. Тираж 16 000 екз. на тиждень Передплатний індекс 23429 [0] (3558)
6. Секрети ігрових автоматів: як грати і вигравати? [755] (3376)
7. Авокадо - це фрукт чи овоч? [318] (3359)
8. Догляньте мене до смерті [278] (3199)
9. ЧИ ВАРТО РОБИТИ ПОКУПКИ ДО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ? [519] (3167)
10. Первентин - легальний наркотик нового покоління [345] (2892)
11. Якщо у сні приснився вуж [219] (2254)
12. Біснуватих везуть у Рогачів [256] (2202)
13. Розклад руху автобусів [253] (2031)
14. Коли розпочинати садити городину [599] (2018)
15. Двох тяжкохворих сестер вилікував чоловік зі Здолбунова [465] (2014)

ТОП-15 свіжого номера:

1. На Рівненщині з’явився клас на колесах (152)
2. Розбірки в медичній галузі: (151)
3. *Дмитро Чекалкін: «Петро Порошенко зробив для України за п?ять років більше, ніж всі інші президенти за двадцять три роки» (149)
4. Прикрашаємо великодні яйця: просто і витончено (149)
5. Нічна погоня поблизу Рівного (148)
6. «Фірма Фармікс» тримає марку (148)
7. Бойова, але безгольова нічия у Калуші (146)
8. Як вибирати сонцезахисні окуляри. На що звернути увагу (146)
9. Понад 600 старшокласників опановують військове мистецтво (145)
10. Браво, федерація! (145)
11. Японські інвестори зацікавлені у співпраці з Рівненщиною (143)
12. Кілька варіантів глазурі для пасок (143)
13. ДТП на Рівненщині: травмувалося двоє осіб (142)
14. Тетяна Литвинова йде з СТБ (140)
15. На Рівненщині затримали трьох «домушників» (137)





 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2018 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс