ОВЕС - для всіх, хто хоче бути здоровим

До вівса звикати не можна

Застосовується в разі безсоння, підвищеного апетиту або, навпаки, схильності «перебиватися» на каві, цигарках, за підвищеної перевтоми, швидкого психічного та фізичного виснаження, страху за існування, варіантами якого є страх перед випробуваннями та страх очікування.

Ефективним є застосування вівса й у разі прискореного серцебиття, пов’язаного з переживаннями, навантаженнями, вживанням кави й тютюну. Його застосовують, наприклад, у разі скарг на біль у ділянці серця, спричинений хронічними стресами.

Овес рекомендується людям, які страждають від неврозів, що супроводжуються безсонням. Це зміцнювальний і одночасно заспокійливий засіб. Порівняно з іншими злаками, в ньому міститься дещо більше білків, менше вуглеводів і жирів. Досвід показав, що ефективним є і відвар вівса, в якому міститься менше поживних речовин, але високий вміст мінералів і мікроелементів.

Настоянка допоможе позбутися шкідливих звичок

Із вівсяних зерен можна приготувати настоянку, яка допоможе в разі втоми, підвищить життєвий тонус. Наприклад, 2 краплі настоянки вранці і 20 крапель перед сном на склянку перевареної води, з одного боку, знімають денну втому, а з іншого — усувають порушення сну. При цьому відбувається оптимізація денних і нічних ритмів, підвищується тонус і працездатність. Дозування настоянки індивідуальна. Так, люди, що працюють у нічну зміну, аби вночі бути бадьорими, а вдень добре виспатися, можуть увечері приймати 2 краплі настоянки, а вранці 20 крапель.

Кількість настоянки вівса, застосовувана під час утримання від шкідливих звичок, залежить від міцності останніх. Приймають від 3 до 6 разів на день по 15 крапель на склянку перевареної води.

У разі безсоння за 3 години до сну і безпосередньо перед відходом до сну приймають по 10—20 крапель на склянку перевареної води. У цьому випадку доцільно комбінувати настойку вівса з настойкою валеріани та пасифлори і приймати по 10—20 крапель кожної. Окремо ж узятий овес діє, в першу чергу, під час лікування розладів сну, зумовлених турботами і розумовим перенапруженням.

У разі загального виснаження тонізувальну дію надає 3-разовий прийом настойки по 5—10 крапель.

Настойка: промити овес чи вівсяну солому, залити горілкою з розрахунку 100 г сировини на 1 л, настоювати 14 днів, щодня збовтуючи, процідити.

Для ослаблених після хвороби людей робиться відвар вівса в такому співвідношенні.

Відвар: 50 г зерен вівса ретельно промити холодною водою, залити 1 л води, варити 20—30 хвилин, потім процідити. Приймати щодня по 150—200 мл кілька разів на день. Можна додавати трохи меду.

Диво-зерна

від багатьох хвороб

Відвар зерен вівса з лушпинням у народній медицині рекомендується за нічного нетримання сечі (енурез), розумової перевтоми, безсоння, набряків ниркового походження, травних захворювань тощо.

Відвар вівса: взяти 2 склянки зерен вівса з лушпинням, добре промити, потім кинути його в 5—6 склянок киплячої води чи молока і варити на повільному вогні протягом 2 хв. Відставити, настояти 30 хв, процідити і відтиснути залишки. Пити по 1 склянці, тричі на день за 30 хв до їди, і так протягом 2 місяців. Опісля зробити перерву на 1 місяць і можна повторити курс. Якщо є потреба, можна зробити кілька таких курсів підряд.

Тим, хто страждає від цукрового діабету, а також людям, які бажають позбутися куріння, корисно пити відвар вівса за таким рецептом: 100 г очищених зерен вівса вимочувати у воді з содою, близько 4 годин, потім кип’ятити на слабкому вогні близько 1 години. Приймати відвар тричі на день, за 30 хв до їди.

Або ж є ще такий рецепт для діабетиків: 100 г зерен вівса залити 3 склянками окропу, настояти до охолодження. Приймати по 0,5 склянки 3—4 рази на день до їди. Чай із вівса: неочищений овес подрібнити і заварити як чай (1 ч. л. на 1 склянку окропу, настояти 20 хв). Пити такий настій після їди з інтервалом 2—3 години, але не пізніше 9-ї вечора.

За сухого кашлю використовують кілька різних рецептів із застосуванням вівса. Рецепт №1: взяти 100 г вівса й 1 очищену цибулину середнього розміру, відварити їх разом в 1 л води (5—7 хв), приймати по 1 ст. л. 4—5 разів на день. Рецепт №2 відрізняється від першого тим, що до відвару додають ще й 2 ст. л. меду. Приймати, так само як і в першому варіанті — по 1 ст. л. 4—5 разів на день.

У разі кашлю, коли його важко позбутися, застосовують такий рецепт: у 2 л коров’ячого молока засипати півлітрову банку зерен вівса, кип’ятити на водяній бані близько 3 годин, молоко при цьому пожовтіє. Після цього відвар процідити через 2 шари марлі і пити по 0,5 склянки 5—6 разів на день, за півгодини до їди.

У разі астматичного кашлю зерна вівса подрібнюють, заливають окропом і настоюють кілька годин, укутавши. Можна заварити в термосі. Пити по 0,5 склянки 3—4 рази на день.

У разі ревматоїдного артриту, подагри показана ванна з вівсяної соломи: взяти 100—200 г соломи, кинути її в 5 л окропу, кип›ятити 30 хв на слабкому вогні. Коли відвар охолоне, приблизно до температури тіла, вилити в ванночку і занурити в неї хворі руки чи ноги, на півгодини. Процедури робити через день, курс лікування 5—6 ванн.

Ванна із зерен: подрібнити 150 г вівсяних зерен, залити 2—3 л води. Варити 20 хв, потім процідити і влити в наповнену теплою водою ванну.

Протипоказання. З обережністю слід використовувати настій і відвар вівса гіпотонікам (під час зниженого тиску). Не допускати передозування, оскільки це може спричинити головний біль. Можлива й індивідуальна непереносність. У разі каменів у жовчному міхурі бажано приймати препарати з вівса після консультації з лікарем.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: