Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №824 від 23.08.2017p.
Передплатні індекси:
23429 (на 1-6 місяців)
08903 (на рік).
Тел. +38(0362) 62-31-31
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

А що Ви скажете? Блог


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Серпень 2017p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30
Вересень 2017p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30


¤ 

«Може, і ви зі мною, мамо?»

«Може, і ви зі мною, мамо?»

З першої зустрічі Лариса зрозуміла: вона не зживеться з Ольгою Михайлівною. То навіщо псувати нерви, ліпше зразу сказати про це Сергієві. Він не дуже зрозумів Ларису: мама для нього була найдобрішою людиною у світі.

– Ти просто її не знаєш. Ось поживете трохи разом, сама переконаєшся, що вона добра людина, – мовив.

Та що там переконуватися, Лариса уже має свою думку про свекруху. Ще відтоді, як, та не приїхала на їхнє з Сергієм весілля. Справляли його у ресторані – велике, гучне. Правда, доклали до нього грошей лише її батьки. А що ж мати Сергія?

– Я не маю звідки, діти, вам помогти, – сказала. – Живу тільки на пенсію

Лариса і сама це знала, а все одно – боляче. Як же це так, один син – і нічого. Люди ж якісь заощадження роблять.

Немовби на сміх був і подарунок від Ольги Михайлівни – відріз на плаття.  Інші свекрухи на весілля невісткам золото, долари  дарують, а тут – якась тканина. Навіть не признавалася нікому про цей подарунок, запхнула десь подалі у шафу.

Ще й на весілля до ресторану свекруха не з’явилася. Поїхали вони до неї з Сергієм в село на далеке Полісся. Поки блукали у тих сільських болотах, у Лариси вже і настрій весільний пропав.. Поблагословила їх Ольга Михайлівна – і все. Хвора, мовляв, тиск високий, тільки що лікар пішов з хати, куди там їхати.

А тепер ось, коли батьки Лариси молодим квартиру купили, з’явилася. Не може більше одна у селі жити: недуга мучить, хату взимку обігріти нічим, до лікарні далеко, світло вимикають.

І все-таки Лариса не перечила Сергієві. Може, тому що любила чоловіка. Був красивий, розумний, добрий. Не пив, заробляв непогані гроші. До Лариси – тільки «сонечко». Де зараз такого чоловіка знайдеш? Усі подруги заздрили.

І з Ольгою Михайлівною вона не сварилася. Правда, посуд після свекрухи перемивала. І віником заборонила користуватись: це ж не в селі, що треба підмітати, пилосос для цього є. А  що свекруха не так ліжка застеляє, як треба, то вона теж не винна. Їсти Лариса сама буде готувати . Як приїхала до них свекруха, то хай відпочиває.

Ольга Михайлівна відпочивала не довго. Через якийсь час почала збиратися додому.

– Що це ви надумали, мамо? Чого вам туди, у ту стару хату їхати? Чи вам зле у нас? – допитувався Сергій.

– Ні, сину, не зле. Просто додому хочеться.

Вона складала у сумку свої нехитрі речі: немодні кофтини, блузки, таких фасонів Лариса уже й на гуманітарці  не бачила. Несміливо попрощалася з невісткою і з сином. І зачинила за собою двері. Лариса полегшено зітхнула.

А потім від Ольги Михайлівни прийшов лист. Незабаром ще один і  ще. Писала про те, що чорниць і журавлини  їм на зиму насушила. А тепер ось гриби почалися, то також назбирає. Сергій читав уголос тихі, прості слова. Дивився на Ларису, але вона не хотіла його розуміти. Знала: за цими рядками стояло одне – Ользі Михайлівні було погано там, у глухому селі.

Сергій вирішив поїхати до матері сам. Лариса не перечила. Навпаки, збирала чоловіка у дорогу, передавала свекрусі то те, то се.

– Може, і ти зі мною? – Сергій пригорнув дружину.

– Що ти, у таку далечінь, трястися тими дорогами.

– А й справді не треба – погодився Сергій. Тепер, коли Лариса чекала дитину, він  був особливо ніжний з нею.

Поїхав. А наступного дня прийшла трагічна звістка: Сергій загинув. Пішов купатися, потрапив у джерельний струмінь –  і крижана вода затягнула його в свої нетрі навіки.

До Лариси доходило усе, мов крізь сон. Ще тільки вчора він був тут, удома, з нею.

Вона їхала у далеке поліське село. Туди, де зараз був Сергій.

Ще день – і все закінчилося. Тільки свіжий горбик землі залишився на цвинтарі. І вони з Ольгою Михайлівною удвох у старенькій хаті.

Лариса захворіла. Не могла підвестися після похорону. Боліло усе: серце, руки, ноги. Горіла в температурі. Ольга Михайлівна міняла компреси, варила якісь трави. Напоювала ними Ларису, розтирала онімілі пальці. Гладила, мов маленьку, по голові.

– Якось переживемо це, переживемо, – шепотіла блідими губами. – А тобі ж народжувати треба, повертатися додому, у Тернопіль. Я буду з ним, з сином тут, у селі. А онука, коли народиться хлопчик, Сергійком назвемо.

Лариса плакала. Полегшено, коли сльози уже не лягають каменем на душу, а навпаки, ніби звільняють її.

– Може, і ви зі мною, мамо? Зиму у Тернополі перебудемо, а навесні приїдемо, могилу квітами обсадимо, – подумала і сказала вголос.

Ольга Михайлівна справді приїхала до Лариси, але трохи згодом. Тоді, коли народилася внучка. Назвали її Олесею, це їм’я дуже подобалося Сергієві.

Ольга Михайлівна і доглядала дівчинку.

– А ти на роботу іди, – казала до Лариси. – Ти молода, тобі треба між людьми бувати. І взагалі, життя влаштовувати.

Час минав, підростала Олеся. І котрогось дня Лариса призналась Ользі Михайлівні, що подобається їй один чоловік.

– Як подобається, то і заміж виходь. На те воно і життя.

Правда, Лариса уже і вагітною була, але її обранець не поспішав одружуватись. Потім зовсім зник. Вона плакала ночами, ховаючись від Ольги Михайлівни, від Олесі. Звіряла подушці і печаль, і сором. В одну з таких ночей і знайшла її Ольга Михайлівна. Плакала разом з Ларисою. А зі стіни, з портрета, на обох дивився Сергій.

Цього разу Лариса народила хлопчика. Назвали його Сергійком. І в дитячий садок, і у перший клас ішов він за рук у з мамою і бабусею Ольгою.

А недавно зустріла я їх усіх чотирьох: їхали на Полісся, на могилу до тата…

23.08.2017Зіна КУШНІРУК.


Переглядів: 657

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 826 від 09.09.2017p.
¤ 
У реанімації помер п’ятий чоловік унаслідок ДТП на Рокитнівщині

У реанімації помер п’ятий чоловік унаслідок ДТП на Рокитнівщині

Повідомлення про смертельну дорожньо-транспортну пригоду на автодорозі «Київ-Ковель-Ягодин» надійшло до поліції сьогодні, шостого вересня, близько сьомої ранку....

¤ Особливий погляд
На грані виживання

На грані виживання

опинилося державне підприємство «Бурштин України» через свавілля та злочинний саботаж бюрократичної системи

ДП «Бурштин України» є єдиним державним підприємством, яке ось уже чверть віку - 15 вересня відзначить 25-річчя свого заснування - займається видобутком бурштину, його переробкою та реалізацією готово...

¤ 
Дівчина з Полісся потрапила до найпрестижнішого в Україні конкурсу

Дівчина з Полісся потрапила до найпрестижнішого в Україні конкурсу

Багата на гарних жінок поліська земля. Цього разу дівчина з селища Степань, що у Сарненському районі на Рівненщині, потрапила до фіналу найпрестижнішого конкурсу краси «Міс Україна 2017». Саме 17-річн...

¤ 
Лозовий вибив на Рівненщину 50 000 000 гривень

Лозовий вибив на Рівненщину 50 000 000 гривень

Депутат від фракції Ляшка піклується про свою малу Батьківщину

Андрій Лозовий з Рівненщини став одним з наймолодших народних депутатів VІІІ скликання. Проте, показав серйозні результати роботи. У 2017 році народний депутат від Радикальної партії вибив на свою рід...






Найпопулярніші 15 статей:

1. Розклад руху приміських та пасажирських потягів [242] (20723)
2. Розклад руху автобусів [253] (19010)
3. Моє місто - найкраще [427] (15131)
4. Яйце-райце, в чому твоя сила? [257] (10622)
5. Скрегіт зубами посеред ночі [312] (10455)
6. Догляньте мене до смерті [278] (10262)
7. Коли розпочинати садити городину [599] (10003)
8. Не я б’ю, верба б’є За тиждень - Великдень! [235] (8739)
9. Душ для всіх [432] (7843)
10. Приваблюють і відлякують привиди Тараканівського форту [419] (7776)
11. Кульова блискавка: феномен, який не розгадано [462] (7485)
12. ПАТ “Волинь- Цемент”: [505] (7299)
13. Тахінна халва зміцнює кістки та зуби [390] (7294)
14. За кордон можна вивезти не більше 50 тисяч доларів! - [205] (7263)
15. “Тартак” закликав не бути байдужими [205] (7158)

ТОП-15 свіжого номера:

1. Зі шкільної їдальні – на лікарняне ліжко (660)
2. До Дня рятівника рівненські пожежники готують виставку в музеї (633)
3. У реанімації помер п’ятий чоловік унаслідок ДТП на Рокитнівщині (616)
4. (603)
5. Дівчина з Полісся потрапила до найпрестижнішого в Україні конкурсу (594)
6. На грані виживання (572)
7. В області інспектують ремонт доріг (566)
8. Лозовий вибив на Рівненщину 50 000 000 гривень (563)
9. Дубенські освітяни дружитимуть з американськими (561)
10. Скільки штрафів сплатили бурштинщики на Поліссі? (560)
11. У сільських школах відкривають додаткові групи для дошкільнят (556)
12. В школах та дитсадках Рівненщини буде тепло? (554)
13. Жителям області почали виплачувати вересневі пенсії (551)
14. Газ замість сміття (551)
15. Руслана Писанка назвала свою вагу (551)





 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2015 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс