Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №844 від 18.01.2018p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Серпень 2020p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
     1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
Вересень 2020p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30

Новини Рівне

#Ракурс святковий

19 січня - Водохреща або Йордан

19 січня - Водохреща або Йордан

Ще не встигли прийти свята як скоро вони відійдуть. Як співається в коляді: «А той третій празник – Святе Водохреща». Хрещення Господнє — третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке в народі має назву Йордан, або Водохреща. Православні та греко-католицькі християни відзначають його 19 січня, тому воно збігається зі святом Богоявлення. Однак, ці свята слід розрізняти.

Із Хрещенням Господнім пов’язують хрещення в Йордані Христа. Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордані. Коли вийшов на берег - з небес почувся голос Бога-Отця, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва свята — Богоявлення. Православні та греко-католики вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з’явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець — в голосі, Син Божий — у плоті, Дух Святий — у вигляді голуба.

Свято Богоявлення у перші віки християнства вважалося збірним, бо стосувався кількох подій із життя Ісуса Христа, які свідчили про Його божественність, а саме: його Різдва, поклону мудреців, Хрещення, чуда в Кані Галилейській і чудесного помноження хліба. Тому й сьогоднішню назву свята «Богоявлення», як стверджує у книзі «Пізнай свій обряд» о. Юліан Катрій, треба розуміти у множині, бо вона означає празник святих Богоявлінь.

Обряд Водохреща та свячена йорданська вода

Опівночі перед Водохрещам вода в ріках, як вірили селяни, хвилюється. Були колись такі відважні любителі таємного, що ходили вночі на річку спостерігати це явище, але... ріки в цей час, звичайно, покриті льодом, і що там під кригою робиться — невідомо. Та все ж набрана з річки опівночі перед Водохрещам вода — цілюща; вона зберігалась у «знаючих» селян за образами на випадок поранення або тяжкої хвороби.

Ще за тиждень перед Водохрещам колись парубоча громада, а пізніше окремі господарі — «спеціалісти» прорубували на річці ополонку, випилювали з льоду великий хрест, ставили його над ополонкою і обливали буряковим квасом, щоб був червоний. Біля хреста будували — теж з льоду — престол. Все це оздоблювали аркою з ялинових або соснових гілок — «царські врата».

Вранці у церкві відбувається Богослужіння. По Богослужінні весь народ іде процесією на річку до хреста. Попереду несуть дерев’яний церковний хрест і хоругви, хор співає «Голос Господній...», за хором іде священик, приклавши золотий хрест до чола, а за священиком — народ. До річки на Водохреща йдуть усі: старі, молоді і діти. Кожен несе з собою пляшку або глечик на воду. Хлопці ще несуть з собою голубів, а мисливці — рушниці, заладовані клейтухом. На колишній Гетьманщині, де ще козацька традиція не згасла зовсім, парубки та молоді чоловіки їхали до річки на конях, заломивши по-козацьки сиві шапки.

На річці, біля хреста весь похід зупиняється і стає на льоду великим барвистим колом, що здалека яскраво вимальовується на тлі білого снігового покривала.

Після недовгої відправи священик занурює в ополонку хрест, а в цей час хор голосно співає: «Во Йордані крещающуся Тобі, Господи...» У свою чергу мисливці стріляють із рушниць, а хлопці випускають з рук голубів, які хмарою літають над «Йорданню».

Коли вже воду освячено, люди підходять до ополонки і набирають у свій посуд води. Всі, хто приїхав на «Йордан» кіньми — чи то верхи, чи то саньми — набирають відрами з ополонки воду і напувають своїх коней — «щоб хвороби не боялися та міцніші були».

Від найдавніших часів християнська Церква вважає освячену йорданську воду за велику святість. Її бережуть цілий рік, ласкаво називаючи «водичкою-йорданичкою». Ця вода має силу очищувати і зцілювати душу й тіло людини. Йорданською водою також скроплюють оселю, щоб оминало всяке нещастя і гарно велося в домі. Деякі священики навіть переконані, що не існує ліків кращих за святу воду. І що цікаво незрозумілим залишається той факт, як свячена йорданська вода не псується, не смердить, і може довго зберігатися. Кажуть, що, може, срібло помагає, яке є на багатьох хрестах у священиків.

До речі, усі більш-менш значні церковні свята супроводжуються освяченням води. Уперше людина занурюється у святу воду під час хрещення, зазвичай невдовзі після народження. Таким чином людина «оновлюється» для майбутнього достойного життя. Свячена вода неодмінно має бути присутньою під час освячення храмів, житлових і господарських будівель, а також усіх предметів, які використовуються під час богослужіння.

Йорданські традиції

Після водосвяття всі люди повертаються до своїх хат...

Поки мати або старша дочка подасть на стіл обідати, батько бере з-за образу Божої Матері пучок сухих васильків, мочить їх у свяченій воді і кропить все в хаті та в господарстві; потім бере ще крейду і пише хрести на образах, сволоці, дверях і миснику. Управившися з цим, батько сідає за стіл, а за ним і вся родина. Перед їжею п’ють свячену воду, оскільки вважається, що свячена на Водохреще вода має вживатися натще, адже саме за цієї умови вона має найбільшу силу.

По обіді дівчата бігають до річки вмиватися в «йорданській воді» — «щоб були рожеві лиця». На Гуцульщині хлопці водять своїх дівчат до ополонки — «щоб сі умила та красна була».

В місцевостях понад Дніпром було колись чимало вірувань та прикмет, пов’язаних з «Йорданню». Так, коли процесія йшла на річку, то «знаючі» люди придивлялися: якщо перед хоругвами пролетять горобці — нещасливий рік для дітей, граки — для молодих людей, а як пролетять гуси, то старі люди цього року будуть дуже хворіти, а то й — боронь, Боже — вмиратимуть.

Якщо на Водохреща дерева вкриті інеєм, то на весні у відповідний день тижня — в п’ятницю, четвер і т. д. — треба сіяти ярову пшеницю: «вродить, як гай!»

Якщо на Водохреща день ясний, сонячний, то хліби в даному році будуть чисті, а якщо понурий, небо вкрите хмарами — у хлібі буде багато «сажки» (зони).

Попіл після Різдвяних Свят не можна зберігати — ні в хаті, ні в дворі, бо «буде пожежа»; ввечері ж на Водохреща його треба винести на річку і висипати на лід.

В той момент, як священик занурює хрест у воду, всі чорти та всяка нечиста сила вистрибує з річки і залишається на землі до того часу, аж поки якась із жінок не прийде на річку прати білизну. Коли брудна білизна опуститься у воду, то разом з нею впірнають у воду і всі чорти, що мерзли на землі. А тому побожні бабусі колись не дозволяли своїм невісткам прати білизну на протязі цілого тижня після Водохреща — «щоб більше вигибло нечистої сили від водосвятських морозів».

На Слобожанщині є повір’я, що в день Водохреща буває така хвилина, коли вода перетворюється на вино. Розповідають: один купець їхав з ярмарку і заїхав на річку коні напувати; але замість води він знайшов вино. Тоді купець напився, набрав з собою в посудину і поїхав. Не від’їхав він і однієї верстви, як захотілося йому знову напитися вина; але не довелось, бо в посудині була вже вода: вино знову перетворилось на воду.

Якщо перед обідом на Водохреща господиня місить тісто на пироги, то, витягнувши руку з тіста, не обтирає її, а йде в сад і обв’язує яблуневе дерево соломою, примовляючи: «Щоби сь на той рік родили яблука такі добрі і м’які, як тісто». Цікаво, що в західній Англії в дні Різдва Христового господині йдуть у сад і вклоняються яблуням, щоб ці дерева в наступному році щедро родили.

На колишній Гетьманщині парубоцтво мало такий звичай: по обіді на Водохреща сходилися на льоду хлопці з двох сусідніх сіл або двох «кутків» того самого села і билися навкулачки — хто кого переможе! Переможці забирали собі «орден» — хрест, вирубаний на льоду.

На Полтавщині був колись звичай на Водохреща вчити коней і молодих волів. Молодими кіньми їздили доти, доки вони не вкривалися потом, а спітнілих кропили «йорданською» водою — «щоб здорові і слухняні були».

У деяких місцевостях Поділля та в Гуцульщині в цей день святять «трійцю» — три свічки, зв’язані квітчастою хусткою, намистом і барвистими стрічками. До цього ще додають пучки червоної калини та сухих квітів — безсмертників, або васильків. З «трійцею» йдуть на «Йордан» переважно жінки і дівчата. Під час Богослужіння «трійця» запалюється від свічок, що горять на престолі. Коли вода вже посвячена, то перед тим, як іти додому, «трійцю» гасять, занурюючи свічки в ополонку, де відбувалося свячення води.

Як бачимо, «Йордан» або Водохреща — це чисто християнський звичай, що прийшов до нас на Україну разом із християнством і зайняв одне з найповажніших місць серед традиційних свят нашого народу.

О. Воропай «Звичаї нашого роду».

А опісля...

Наступного після Водохреща дня (20.01) люди справляли «посвятки» - тобто переходили до звичайного трудового ритму, та відзначали свято Івана Хрестителя. Остаточно роздавались тваринам ритуальні продукти з покуті й планувалась робота по господарству. Господині діставали свої починки (полотно, нитки й ін.), які перед Різдвом ховалися подалі від гріха, «щоб лихий ниток не плутав». З посвяток (20.01) вже знімались табу на відвідування корчми чи шинку, які діяли в Свята («бо вода не посвячена»). Також жінкам вже дозволялося ходити по воду, чого вони не могли робити в свята.

Після Йордану наступали кількатижневі м’ясниці, під час яких ще можна справляти весілля і співати пісень. Після м’ясниць наступає найсуворіший Великий піст. Про нього кажуть так: «Великий піст усім притисне хвіст».

І ще кілька народних прикмет на Водохреща

o Якщо все небо буде похмурим, то всякому хлібу родитися добре; якщо ж тільки на сході - добре вродить жито,  на  півдні  -  просо,  на півночі - гречка.

o Якщо цього дня ясна й холодна погода - на посушливе літо, похмура й сніжна - на рясний урожай.

o На Богоявлення сніг іде - до урожаю, ясний день - до неврожаю.

o Вірили, якщо, йдучи на Йордан, пролетять поперед хоругв горобці, то велика смерть на дітей, граки - на молодь, а гуси - на літніх.

o Під час освячення води йде сніг - добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліба.

o Якщо вдень випав іній, то у відповідний день треба сіяти пшеницю.

o Йде сніг - на врожай гречки: зранку - ранньої, вдень - середньої, а ввечері - пізньої.

o Коли на Водохрещі випав повний місяць - бути великій воді.

o Якщо в цей день зоряна ніч - вродять горіхи і ягоди.

o Йде лапатий сніг - на врожай.

o Якщо похмуро - хліба буде вдосталь.

o На Водохрещі день теплий - буде хліб темний.

o Коли на Водохреща риба табунами ходить - на рої добре.

18.01.2018


Переглядів: 216

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 982 від 17.09.2020p.
¤ 
Чому чорніють і сохнуть кінчики листя у квітів

Чому чорніють і сохнуть кінчики листя у квітів

Сухе повітря та спека Спекотні дні дуже згубно діють на кімнатні рослини. Сухе повітря й низька вологість у приміщенні, не дають змоги рости та розвиватись повноцінно квітам....

¤ 
45 кілограмів бурштину вилучили поліцейські

45 кілограмів бурштину вилучили поліцейські

Автомобіль поліцейські сектору реагування патрульної поліції зупинили 15 вересня близько 16 години поблизу селища Володимирець під час відпрацювань у протидії незаконному видобутку бурштину-сирцю....

¤ 19 вересня – День фармацевта
ОЛЬГА САДОВНИК: «Фармацевт – остання лінія захисту пацієнта»

ОЛЬГА САДОВНИК: «Фармацевт – остання лінія захисту пацієнта»

Корпоративний девіз фармацевтичної династії Синяків: «КОЖЕН ДЕНЬ ДОПОМАГАТИ ЛЮДЯМ»

Моїй співрозмовниці із самісінького дитинства здавалося, що найрозумніші люди працюють в аптеці. Для неї вони були оповиті ореолом таємничості та благородства. З тих пір пройшло вже багато років, а продовжувачка фармацевтичної династії Синяків, заступниця генерального директора ТДВ «Рівнефармація», кандидат фармацевтичних наук, професор КЗВО «Рівненська медична академія» Ольга САДОВНИК (на фото) в обраній професії жодного разу не розчарувалася....

¤ 
Олександр Данильчук відкрив XX Всеукраїнську нараду-семінар з актуальних питань децентралізації

Олександр Данильчук відкрив XX Всеукраїнську нараду-семінар з актуальних питань децентралізації

Розпочала роботу XX Всеукраїнська нарада-семінар з актуальних питань децентралізації. Захід традиційно відбувається в Затоці Одеської області за ініціативи Української асоціації районних та обласних рад за участі міжнародних партнерів. Відкрив захід голова Рівненської обласної ради Олександр Данильчук, який очолив делегацію з Рівненщини....

¤ 
Створення системи екстреної медичної допомоги опинилося під загрозою

Створення системи екстреної медичної допомоги опинилося під загрозою

МОЗ не реагує на запит депутатської групи «Партія «ЗА МАЙБУТНЄ» про ймовірну корупцію під час закупівлі обладнання

У Міністерстві охорони здоров’я України обмежились звичайною бюрократичною відпискою на депутатський запит групи «Партія «ЗА МАЙБУТНЄ» щодо ймовірних зловживань при закупівлі обладнання для понад 200 лікарень по всій країні....

¤ 
Олексій Муляренко: “Рівне стає комфортнішим для проживання людей з інвалідністю”

Олексій Муляренко: “Рівне стає комфортнішим для проживання людей з інвалідністю”

В Рівному проживає близько 13 тисяч людей з інвалідністю. Чимало зусиль для привернення уваги до їхніх потреб, вже декілька років підряд докладає депутат Рівнеради, голова Рівненської ОДА (2016-2019 рр.) Олексій Муляренко. Він є ініціатором проєктів, що роблять Рівне доступним для усіх людей, незалежно від їх фізичних можливостей....





Найпопулярніші статті:

• Як позбутися шпори на п’яті [850] (2116)
• Бюджет і ми… [965] (1890)
• Коли відкриються рівненські садочки? [965] (1835)
• Про здобутки Рівненщини - у річницю президенства Володимира Зеленського [965] (1812)
• Що робити, якщо дитину покусали комарі [965] (1808)
• Живи до ста! [965] (1801)
• Масштабна спецоперація на Рівненщині: викрили мережу «реабілітаційних центрів» [965] (1797)
• Рівнян запрошують на дитячий кінофестиваль «Children Kinofest» онлайн [965] (1784)
• У Здолбунові підпалили авто підприємця [965] (1783)
• Аудитори Рівненщини з початку року попередили порушень за процедурою закупівель на понад 72 млн грн [965] (1771)
• Допомога під час карантину [967] (1724)
• Чому не варто кип’ятити воду двічі [964] (1634)
• ЗНО під час карантину: як складати? [964] (1576)
• 4 способи, як перевірити масло на натуральність [964] (1571)
• У Сергія Притули вкрали взуття в поїзді: як викручувався ведучий [964] (1551)
• Щоб овочі в холодильнику були тривалий час свіжими, помістіть туди звичайну губку [964] (1546)
• «Перевірка» на коронавірус коштувала пенсіонерам понад 10 тисяч гривень [964] (1506)
• Гостра бюджетна пандемія… [964] (1502)

ТОП-15 свіжого номера:

• Створення системи екстреної медичної допомоги опинилося під загрозою (112)
• Біля Радіозаводу впорядковують стадіон «Форт» (111)
• Олександр Данильчук відкрив XX Всеукраїнську нараду-семінар з актуальних питань децентралізації (107)
• Чому чорніють і сохнуть кінчики листя у квітів (106)
• ОЛЬГА САДОВНИК: «Фармацевт – остання лінія захисту пацієнта» (104)
• Олексій Муляренко: “Рівне стає комфортнішим для проживання людей з інвалідністю” (104)
• 45 кілограмів бурштину вилучили поліцейські (101)
• 7 засобів, які усувають неприємний запах у шафі (91)
• 17 цікавих способів використання кавової гущі в побуті (89)
• Який вазон кому дарувати (87)
• Літо… (86)
• Тісто на пельмені, вареники, хінкалі, манти (82)
• «Я тобі зрадила… подумки» (81)
• Вбивство через необережність (76)
• Аферистів із Луганщини, які ошукували рівнян затримали (75)


 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Інтерес .
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Розсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2020 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс