Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №846 від 01.02.2018p.
Передплатні індекси:
23429 (на 1-6 місяців)
08903 (на рік).
Тел. +38(0362) 62-31-31
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

Олас - якісне пальне

А що Ви скажете? Блог


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Травень 2018p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30
Червень 2018p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30


#

Щастя на краю землі

Щастя на краю землі

Віра вперше подорожувала літаком. Ще й так далеко. З України – до Америки. В Сан-Франциско. Аж зіщулилася у стільці, коли шасі відірвалися від землі. Старша черниця, яка сиділа поруч, почала молитися. Віра й собі перехрестилася.

– Летите додому чи в гості? – помолившись, запитала збентежену Віру черниця.

– Лечу до тітки. Трохи боязко. Ніколи не літала.

– А я часто літаю. З місією. Проте наймиліші подорожі до України, – розповідала з «діаспорним» акцентом сусідка. – Мій рід походить із західноукраїнського містечка. Я народилася в Америці. Тато з мамою наполягли, щоб вивчила українську мову. Вони дуже шанували традиції.

– Я також із західноукраїнського міста.

Розмова заспокоїла. У вікно ілюмінатора заглядало сріблясто-золоте небо. І Вірі здавалося, що хмари несуть великого літака, наче пір’їнку.

…Віра досі дивується, що візу відкрили. Бо в неї – ні чоловіка, ні статків. Поїздку спонсорує тітка. І квиток купила…

… – Починаю життя з чистого листка, – кинув Юрко, чоловік, збираючи свої речі. – Ти ж не проти розлучення?

– Таки йдеш до неї? – поцікавилася Віра

– Тату, а я? – втрутилася в розмову донька. – Мені вже вісімнадцятий. Маю право вирішувати, де і з ким жити.

– Уляно?! Що ти таке кажеш? – Вірі аж біля серця замлоїло.

– А що? Дора, ну… татова майбутня дружина, мені одяг дарує. Косметику. В неї велика квартира. Дача. Вона вміє заробляти гроші. Ще дві нові точки на ринку відкрила. Не те, що ти, мамо. Усім в будинку уколи за дякую робиш. Наче, мати Тереза. Крім того, тато моє навчання в коледжі оплачує, а не ти зі своєї убогої медсестринської зарплати.

Донька повторяла слова свекрухи. Та завжди вважала, що Віра – не пара для її сина. І внучку налаштовувала проти невістки.

– Ось ти, мамо, розповідаєш, яка добра тітка Софія. Виховувала тебе з дядьком Яковом. Просто, пошкодували сироту, бо своїх дітей не мали. А двокімнатну квартиру в «панельці» залишили з радості, що виграли «зелену карту». Вони вже скільки часу в Америці живуть? Могли б, крім різдвяних посилок, і доларів підкинути, якщо так тебе люблять…

…Юрко вже майже два роки живе з Дорою. Бізнесують обоє на ринку. Уляна більше в них, аніж вдома.

Коли збиралася в поїздку, донька зневажливо мовила:

– Навіть не прошу нічого привезти зі Штатів. Своїх грошей у тебе нема. А в рідної тітоньки точно не попросиш…

…Віра й незчулася, як розповіла про своє життя сусідці.

– Тільки Господу відомо, чому так все складається. А ви ще така молода, – мовила черниця.

– Уже сорок.

Черниця усміхнулася:

– Долі вік не підвладний. Можливо, щастя чекає вас на краю землі, а, може, в дорозі до вас.

– Та це я в дорозі до щастя. Зустрінуся з тіткою. Вона ж мені з тринадцяти років маму замінила. Побачу Америку, океан. Почуваюся, наче дитина в очікуванні дива…

…Софія з Яковом запитували, як минув політ, про доньку. Віра розповіла все, як є. Тітка з дядьком засмутилися.

…Готувалися до свят. Вірі було незвично зустрічати новоріччя та Різдво майже при літній температурі. Довкола зелено. Зима лише за календарем.

– Ми запросили сусіда на святковий обід, – сказала Софія. – Він недавно вселився у свою спадщину. Приязний чоловік. Крім цього будинку, отримав ще й інший – на березі океану – для відпочинку. Коли почув, що приїжджає наша донька з Європи, думаю, Вірцю, ти не проти, що ми тебе так представили – бо так і вважаємо, Ентоні запропонував усім поїхати туди. Він має невеличкого моторного човна. У тебе як з англійською? Послухала мене, підтягнула трошки?

– На курси ходила.

…За святковим столом Віра почувалася трохи незручно. Мало розуміла з того, що говорив гість. Благо, тітка з дядьком були за перекладачів. І нітилася від його поглядів, які час від часу ловила на собі. Полегшено зітхнула, коли Ентоні видякувався.

Наступного ранку вирушили до океану. З ночівлею. День пролетів для Віри, наче мить. Стільки емоцій, вражень… Уперше в житті побачила захід сонця над океаном. Здавалося, небесне світило  занурюється у теплу купіль, і від цього вона набирає незвичних кольорів.

Повечерявши в місцевому ресторанчику, збиралися спати. Віру сон не брав. Тихенько вийшла з будинку. За кілька кроків океан. І безмежне зоряне шатро теплого каліфорнійського неба. Склала руки човником, підставила під нічні небеса. В долоні падали не зорі – короткі миті щастя…

Ентоні спостерігав за Вірою. На фоні океану ця вродлива тендітна жінка здавалася такою маленькою і беззахисною. Чому, коли вона сміється, в очах сум? Вловив себе на думці, що давно так ніжно не думав про жінок. Після смерті дружини мав короткі романи. Але не зустрів такої, як його покійна Емілі…

Ентоні чекав, коли Віра повертатиметься в будинок.

– Вам подобається океан? – запитав, повільно вимовляючи слова, аби гостя його зрозуміла.

– Так. Океан чудовий. Це – казка для мене. Дякую за запрошення.

Присіла на східцях тераси. Задумливо дивилася на океан. Ентоні дивився на неї…

Незчулася, як пролетіли американські канікули. Уже спаковані подарунки. Софія крадькома витирає сльози. Звикла до тутешнього життя, але за племінницею та рідною землею тужить. Завтра прощальна вечеря. Післязавтра – літак…

Ніжність Ентоні до Віри змінилася на закоханість. Він хотів, аби з її очей зник смуток. Ловити разом з нею різдвяні зорі над теплим океаном. Оберігати. Він дізнався від Софії, що Віра не заміжня. У неї доросла донька. Втримати б цю жінку… Але її чекає дорога в далеку, невідому йому країну…

Софія з Яковом запросили на прощальну вечірку Ентоні. Софія запримітила, що сусід небайдужий до Віри. Знала, що він удівець. Немає дітей. Жив, поки не отримав пристойну спадщину, на півночі країни. Має гарну роботу. І характер ніби нічого. Чи здогадується Віра про почуття Ентоні? Якщо ні, то, може, воно й на краще. Полетить додому, а окрайчик душі залишить тут. І буде думати. І буде боляче…

Ентоні прийшов з подарунком для Віри. Приніс квіти і намисто з мушлів…

– Ти б раніше, Віруню, спати лягла. В дорозі добре не відпочинеш.

– Ще трішки на вулиці посиджу. Помилуюся січневим теплом. Коли ще таке випаде?

Ентоні вийшов на терасу свого будинку. Думав: чому було не зізнатися цій жінці, що вона йому подобається? Не запитати, коли вона знову приїде до мами Софії?.. Його серце підстрибнуло від радості, коли побачив Віру на сусідському подвір’ї.

– Місс Віра, – покликав тихенько.

Вона вже йшла спати. Не почула…

…Літак набирав висоту. Мільйонне Сан-Франциско ставало крихітним…

…Цього ж вечора Ентоні зважився поговорити з Софією. Попросив, аби запитала Віру, чи погодиться спілкуватися з ним. Зізнався, що вона йому подобається. І пожалкував, що не сказав про це сам…

Віра добиралася додому. А на неї чекало послання від тітки Софії. Вона ще не знала: мине час, і великий лайнер знову понесе її у далечінь. І вона ловитиме зорі щастя під теплим каліфорнійським небом. Разом з Ентоні. На краю землі. Бо далі – океан…

01.02.2018Ольга Чорна


Переглядів: 19

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 865 від 14.06.2018p.
¤ 
Ковалець, чи Бакалов?

Ковалець, чи Бакалов?

Спортивний департамент футбольної команди Народного клубу «Верес» провів ряд переговорів зі спеціалістами, які розглядались, як кандидатури на посаду головного тренера. Були проведені переговори з екс...

¤ Ракурс здоров'я
Цілюща сила кропиви жалкої та глухої

Цілюща сила кропиви жалкої та глухої

Перед цілющими властивостями кропиви глухої та жалкої знімаємо капелюха

Кажуть, у старовину цілителі, побачивши кропиву, знімали головний убір і кланялися їй — дякували за здатність допомагати за багатьох хвороб. Зустріти цю рослину можна всюди, однак вона більше любить в...

¤ 
12 причин не поспішати викидати сміття

12 причин не поспішати викидати сміття

1. Шкірка від банана – чудово підгодує рослини. Під час пересаджування рослини додайте в горщик подрібнені шкірки – можна попередньо підсушені про запас. Шкірки дуже швидко перегнивають і підгодовують...

¤ 

Чоловік побив двох поліцейських

В ізоляторі тимчасового тримання перебуває 49-річний житель Острога, який сьомого червня завдав тілесні ушкодження двом поліцейським, під час виконання ними службових обов’язків. За цим фактом слідчі ...

¤ 
Олег Червонюк: «На Льонокомбінаті вже шиють джинси»

Олег Червонюк: «На Льонокомбінаті вже шиють джинси»

Шлях від ідеї до її втілення складний і потребує значних зусиль та клопіткої праці. Часто буває так, що перспективні ідеї так і залишаються в головах їх авторів. Однак, на рівненському Льонокомбінаті,...






Найпопулярніші 15 статей:

1. Чи все добре у рівненському «будівельному королівстві»? [862] (463)
2. ЧИ ВАРТО РОБИТИ ПОКУПКИ ДО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ? [519] (405)
3. Розклад руху приміських та пасажирських потягів [242] (351)
4. Догляньте мене до смерті [278] (310)
5. Розклад руху автобусів [253] (283)
6. Папороть виганяє з дому чоловіків, а цибуля - негативну енергію [201] (267)
7. Моє місто - найкраще [427] (266)
8. Секс із мусульманином [271] (233)
9. Яйце-райце, в чому твоя сила? [257] (230)
10. Стогін покотився яром [862] (214)
11. Гірше звіра… [861] (205)
12. Олександр Данильчук: «Проблемні питання в раді треба вирішувати до сесії» [862] (192)
13. Хто цього року отримав звання найспортивнішої сім’ї Рівненщини? [862] (186)
14. Що варто знати про штамбову малину: [862] (186)
15. У Рівному двадцять шостий раз пройшли традиційні «Музейні гостини» [862] (185)

ТОП-15 свіжого номера:

1. Як збільшити врожай за допомогою дешевих ліків (108)
2. Хіба ми зустрічалися? (104)
3. Чоловік побив двох поліцейських (102)
4. На Рокитнівщині втопилася школярка (99)
5. Цілюща сила кропиви жалкої та глухої (99)
6. Олег Червонюк: «На Льонокомбінаті вже шиють джинси» (98)
7. Вбив через необережність (97)
8. Вкрав парфуми з прилавка кіоску (96)
9. У Костополі автомобіль злетів у кювет (95)
10. Зірки-друзі: знаменитості, (95)
11. Олена Шоптенко народила: опубліковано перше фото після пологів (95)
12. 12 причин не поспішати викидати сміття (95)
13. Бійка закінчилася тяжкими тілесними ушкодженнями (92)
14. Смерть «Короля рок-н-ролу» (92)
15. Ковалець, чи Бакалов? (91)





 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2015 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс