Річ у тім, що саме на початку березня масово з дахів багатоповерхівок злітають на пересічних рівнян бурульки. Автор бачив, як на набережній річки Устя чоловіка трохи не вбило величезними льодяними брилами, які впали з даху п»ятиповерхівки. Ситуація із бурульками дійсно небезпечна, але і не ходити попід будинками не дуже то й виходить, тому що доводиться рахуватися і з небезпекою отримати травму на природній ковзанці, яка чомусь в нас називається тротуарами.
Проблема боротьби із наслідками зимової активності природи не нова, так само, як і чинники, які заважають з ними боротися. Річ у тім, що ніколи на комунальну галузь Рівного не виділялося достатньо коштів, тому в радянські часи для боротьби з ожеледицею на тротуарах дуже активно використовувались солдати, студенти та школярі старших класів. Саме ці категорії громадян і виносили на своїх плечах основний тягар боротьби за чистоту тротуарів та прибудинкових територій. Варварство? Можливо, але за умови нестачі двірників та техніки іншого виходу не було. Також був такий звичай - виводити на прибирання прилеглих територій працівників установ. Подібні вправи на якості роботи самих установ аж ніяк не відбивались, але ставало значно чистіше і безпечніше.
Про боротьбу з бурульками на дахах відповідали ЖЕКи, і їхнє керівництво чудово знало про можливі наслідки для себе, якщо якийсь «сталактит» травмує хоч одну людину у їх районі. Система працювала, але із зміною соціального устрою вона тихо «вмерла». Річ у тім, що квартири в багатоповерхівках приватні, отже і дахи теж не державні та комунальні. Хто повинен їх очищати? Відповідь зрозуміла - ОСББ. А чи мають вони наявне обладнання та штат людей. Відповідь теж зрозуміла - за невеликим виключенням, ні. Така сама ситуація і з очисткою тротуарів та прибудинкових територій. Можливості комунальних служб і тих самих ОСББ вчасно і в повному обсязі проводити такі роботи явно недостатні. Тобто, ми маємо замкнене коло. Який же вихід? Все - таки в нас місто для людей, а не люди для міста і тому потрібно мати в Рівному хоча б невеличкий підрозділ із боротьби з бурульками. До речі у великих містах вони є. Це, принаймні хоч трохи, зніме гостроту проблеми. Що ж стосується прибудинкових територій, то варто згадати досвід минулого і хоча б раз на тиждень мешканцям вийти і прибрати, це, принаймні, краще ніж потім довго і дорого лікувати травми.
Блог
Партнери