Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №855 від 05.04.2018p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Квітень 2021p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31
Травень 2021p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
     1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31

Новини Рівне

#Ракурс житейський

Двері, відчинені людям

Двері, відчинені людям

Тоді, багато років тому, як і сьогодні, березень теж не тішив теплом. Ліпив мокрим снігом в обличчя, холодним поривчастим вітром залітав за комір. Тому я дуже здивувалася, побачивши на вулиці хвору маму моєї подруги Галини.

Франя Іванівна Трендовацька усміхнулася мені своїми блакитними волошками-очима і на моє запитання: «Куди йдете так рано у таку негоду?» відповіла, що поспішає до святого храму. До сповіді. А ще – щоб подати на Службу Божу за здоров’я родини.

Здавалося б, нічого особливого у цьому немає. Та на клаптику паперу, де було написано імена рідних, я запримітила також ім’я її колишнього зятя і його матері, з котрими у неї давно були розірвані родинні стосунки. Це мене дуже збентежило. «Як так?» – спитала.

Франя Іванівна легенько притулила мене до себе. «Дитино моя, ніколи не пам’ятай зла і тоді тобі буде легше жити», – мовила лагідно. А потім, пильно-пильно глянувши мені у вічі, сумно додала: «А мені – помирати».

Я тоді ще не знала, що у Франі Іванівни виявили онкологічне захворювання і вона знала про свою біду. Крадькома від рідних готувала собі клунок із речами на смерть. Серед них і знайшла її єдина донька Галина мамин щоденник, який Франя Іванівна вела усе своє життя…

Одного весняного дня, незадовго після смерті матері, завітала Галина до мене. У її сумних очах, обрамлених густими віями, ще не висохли сльози. «Ось, прочитай, – поклала на стіл пожовклий зошит. – Усе життя мама розмовляла з цим зошитом, а я нічого про це не знала».

Відчуваю, як незримі лещата усе сильніше і сильніше стискають моє серце, в яке вмить закрався сумнів: чи маю право я, стороння людина, розгорнути сторінки цього зошита, вникати у чиєсь життя, знати чужі таємниці?

Ніби вгадавши мої думки, Галя сказала: «Прошу, прочитай. Не сумнівайся – мама була б навіть рада, адже ти знаєш, що вона любила тебе, як дочку».

Кілька вечорів я допізна просиділа над щоденником пані Франі. І з кожним наступним рядком, ніби пірнала уявою у її босоноге дитинство. Батько Франі був ковалем. Зоставивши дружину з малими дітьми, пішов на фронт і не повернувся. Мати за ним дуже тужила. А коли довідувалася, що хтось таки повертався з війни, збирала Франю і сина Михайлика та виходила з ними на дорогу виглядати батька. Виглядали до ночі, до болю, до ранньої маминої смерті – Франі було дванадцять, коли зосталася круглою сиротою.

Спочатку сиріт прихистили сусіди, а згодом пішла Франя у найми. Виконувала важку роботу, та ніхто не жалів дівчинку. Дуже голодувала і навіть у люті морози спала у сіні на горищі. І якщо голод та холод бідолашна терпіла, як могла, то приниження та несправедливість – не зуміла і однієї ночі втекла з наймів.

Забрала Михайлика, який жив у чужих людей, і повернулася до пустої хати. Дістала з-за пазухи три захололі картоплини та окраєць черствого чорного хліба. Тим і пообідали з братиком. Із настанням сутінків Михайлик розплакався, бо дуже боявся темряви, а в хаті не було каганця. Франя присіла з ним на порозі, вдивляючись у зоряне небо, доки братик не заснув. Щодня просив він одного – їсти. Чим могла зарадити йому сестра, коли у самої від голоду крутилася голівка? Якось сусідка принесла їм слоїчок варення, а Михайлик не признався сестричці, яка в цей час збирала на обід кропиву та лободу, і з’їв варення сам. І дуже захворів. Сусіди лікували бідолаху чорницями і соком подорожника.

Їсти… Дуже хотілося їсти. Франі здавалося, що вона ніколи не наїсться досита. Про це згадувала вона у щоденнику вже через роки, коли працювала в кондитерському цеху, де пахло тістечками, медяниками і калачами. Такими теплими, рум’яними і пахучими, як у снах її голодного і холодного дитинства.

Франя Іванівна Трендовацька дуже любила життя і, хоча була простою жінкою, вміла жити красиво. Красиво – не у розкошах і багатстві, а правдиво, без фальші і лукавства, з вірою в Бога, охайно, чисто, гідно. Чи то працювала вона санітаркою в лікарні, чи прибиральницею у військкоматі, у кондитерському цеху – скрізь її спритні руки вміли робити якийсь особливо теплий затишок. Вміла радіти кожній пташці, травинці, чудово вишивала, шила, пекла і завжди спішила жити для когось. Для себе – ще встигну, казала.

Бути комусь потрібною – суть її життя. У важкі економічні роки, щоб якось вижити, єдина донька Франі Іванівни – Галя працювала у Польщі, зоставивши на матір своїх доньок – Любочку і Надійку. Пані Франя заміняла їм маму, вчила працьовитості, мудрості, доброти, залучала до кухні, шиття, в’язання. «Жінка повинна вміти все», – казала.

Уже важкохворою жінка боялася стати для рідних тягарем. Як могла, приховувала свою біду. Безсонними ночами, корчачись від болю, розсівала її рядочками на сторінках щоденника. Хвороба прогресувала і пані Франя свідомо і сміливо готувалась до свого відходу: впорядкувала подвір’я, скрізь побілила, пофарбувала, склала в клунок необхідні речі. Вже, коли згасали останні сили, призналася в біді доньці та онукам. Серце крається, коли читаєш такі рядки: «Нині була у поліклініці. Рентген показав: вже немає однієї легені. Отож, скоро настане мій кінець. Але я не плачу. Дякую Богу за кожен прожитий день і за те, що в мене щодня повна хата людей. Що й казати, я все таки – щаслива, бо люди не забувають мене».

Вона і дверей вхідних не зачиняла, бо вірила: якщо двері не замкнені, хтось таки прийде…

І взагалі, Франя Іванівна не могла збагнути, як це – здорові люди звикли зачинятись на замок, відокремившись від друзів, сусідів, родини? Втупляться у комп’ютер, забуваючи про книжку, пісню, духовність. Де поділися вечорниці для молоді? Спів під гітару у дворі? Дбаємо за ситий шлунок, дорогі меблі, коштовності і, натомість, стаємо не багатшими, а, навпаки, бідніємо. Духовно. «А душа – вічна, невмируща, і найперше слід дбати про неї, щоб там, у далеких світах, вона була спокійною», – писала пані Франя в останні дні свого життя.

Згасала спокійно. Без розпачу і страху. «Смерть – неминучий етап у житті кожного. Від неї ще ніхто не відкупився», – казала. Перед відходом просила подякувати за матеріальну і моральну підтримку лікарям Любі Богданівні і Михайлові Франковичу Свідерським, медсестрі Лесі Кревській, усім подругам з роботи, сусідам, родині.

Минуло десятиліття, як Франя Іванівна відійшла у вічність. Та ще довго родитимуть яблуні, посаджені нею, цвістиме бузок. А її щоденник на довгі роки служитиме наукою доньці Галині, онукам і правнукам: попри всі негаразди – любити життя! І дякувати Богові за кожен прожитий день. Спасибі, Вам, Франю Іванівно, що Ви були і є у моєму житті, бо Ви для мене – жива! Коли мені важко, я беру у руки Вашу світлину, згадую Вас, Вашу мудрість, сміливість, рішучість, уміння усміхатися, навіть будучи невиліковно хворою. І тоді на душі стає мені легко і добре…

05.04.2018Марія Маліцька


Переглядів: 556

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 1014 від 07.05.2021p.
¤ 
Три срібні медалі вибороли рівняни на Чемпіонаті України

Три срібні медалі вибороли рівняни на Чемпіонаті України

22-24 квітня 2021року в місті Тернопіль відбувся Чемпіонат України з боротьби греко-римської серед юніорів....

¤ 
Кримінальні провадження щодо журналістів перебувають на особливому контролі

Кримінальні провадження щодо журналістів перебувають на особливому контролі

На цьому наголосив очільник поліції Рівненської області Олексій Камишанський під час особистої зустрічі із т.в.о. начальника слідчого управління Ігорем Коцюбинським, що відбулася 30 квітня....

¤ 
Забив штахетиною до смерті

Забив штахетиною до смерті

Нині 18-річний мешканець села Щоків перебуває в ізоляторі тимчасового тримання. За завдане умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть односельця, йому загрожує до десяти років позбавлення волі....

¤ 

Оптимізація – не ліквідація: головний освітянин області пояснив, чому потрібно реформувати навчальні заклади

На Рівненщині необхідно зробити шкільну мережу більш ефективною. На цьому наголосив начальник управління освіти і науки Рівненської ОДА Петро Коржевський під час селекторної наради з головами РДА та територіальних громад області. Так, головний освітянин області пояснив, що оптимізація мережі загальноосвітніх навчальних закладів наразі є одним з найбільш актуальних завдань....

¤ 
На Гурбах вшанували пам’ять бійців, полеглих у найбільшому бою УПА

На Гурбах вшанували пам’ять бійців, полеглих у найбільшому бою УПА

Уже традиційно на третій день Великодня жителі Рівненщини та багато гостей з інших регіонів з’їжджаються до урочища Гурби. Саме там сімдесят сім років тому відгримів найбільший в історії УПА бій. І досі у лісах покояться ті, хто у буремні часи став на захист України попри чисельну перевагу ворога....





Найпопулярніші статті:

• Розшифровка аналізу крові: [841] (6161)
• Як позбутися шпори на п’яті [850] (5829)
• Масштабна спецоперація на Рівненщині: викрили мережу «реабілітаційних центрів» [965] (4436)
• Коли відкриються рівненські садочки? [965] (4421)
• Допомога під час карантину [967] (4416)
• Бюджет і ми… [965] (4343)
• Рівнян запрошують на дитячий кінофестиваль «Children Kinofest» онлайн [965] (4303)
• Що робити, якщо дитину покусали комарі [965] (4289)
• Про здобутки Рівненщини - у річницю президенства Володимира Зеленського [965] (4244)
• У Здолбунові підпалили авто підприємця [965] (4244)
• Аудитори Рівненщини з початку року попередили порушень за процедурою закупівель на понад 72 млн грн [965] (4237)
• Чому не варто кип’ятити воду двічі [964] (4180)
• Живи до ста! [965] (4126)
• 4 способи, як перевірити масло на натуральність [964] (4017)
• Щоб овочі в холодильнику були тривалий час свіжими, помістіть туди звичайну губку [964] (4003)
• ЗНО під час карантину: як складати? [964] (3927)
• У Сергія Притули вкрали взуття в поїзді: як викручувався ведучий [964] (3924)
• «Перевірка» на коронавірус коштувала пенсіонерам понад 10 тисяч гривень [964] (3711)

ТОП-15 свіжого номера:

• Як вибрати правильного партнера по продажі трикотажу серед великого переліку? (134)


 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Інтерес .
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Розсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2020 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс