Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №855 від 05.04.2018p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

А що Ви скажете? Блог


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Березень 2019p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30
Квітень 2019p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30


#Ракурс житейський

Двері, відчинені людям

Двері, відчинені людям

Тоді, багато років тому, як і сьогодні, березень теж не тішив теплом. Ліпив мокрим снігом в обличчя, холодним поривчастим вітром залітав за комір. Тому я дуже здивувалася, побачивши на вулиці хвору маму моєї подруги Галини.

Франя Іванівна Трендовацька усміхнулася мені своїми блакитними волошками-очима і на моє запитання: «Куди йдете так рано у таку негоду?» відповіла, що поспішає до святого храму. До сповіді. А ще – щоб подати на Службу Божу за здоров’я родини.

Здавалося б, нічого особливого у цьому немає. Та на клаптику паперу, де було написано імена рідних, я запримітила також ім’я її колишнього зятя і його матері, з котрими у неї давно були розірвані родинні стосунки. Це мене дуже збентежило. «Як так?» – спитала.

Франя Іванівна легенько притулила мене до себе. «Дитино моя, ніколи не пам’ятай зла і тоді тобі буде легше жити», – мовила лагідно. А потім, пильно-пильно глянувши мені у вічі, сумно додала: «А мені – помирати».

Я тоді ще не знала, що у Франі Іванівни виявили онкологічне захворювання і вона знала про свою біду. Крадькома від рідних готувала собі клунок із речами на смерть. Серед них і знайшла її єдина донька Галина мамин щоденник, який Франя Іванівна вела усе своє життя…

Одного весняного дня, незадовго після смерті матері, завітала Галина до мене. У її сумних очах, обрамлених густими віями, ще не висохли сльози. «Ось, прочитай, – поклала на стіл пожовклий зошит. – Усе життя мама розмовляла з цим зошитом, а я нічого про це не знала».

Відчуваю, як незримі лещата усе сильніше і сильніше стискають моє серце, в яке вмить закрався сумнів: чи маю право я, стороння людина, розгорнути сторінки цього зошита, вникати у чиєсь життя, знати чужі таємниці?

Ніби вгадавши мої думки, Галя сказала: «Прошу, прочитай. Не сумнівайся – мама була б навіть рада, адже ти знаєш, що вона любила тебе, як дочку».

Кілька вечорів я допізна просиділа над щоденником пані Франі. І з кожним наступним рядком, ніби пірнала уявою у її босоноге дитинство. Батько Франі був ковалем. Зоставивши дружину з малими дітьми, пішов на фронт і не повернувся. Мати за ним дуже тужила. А коли довідувалася, що хтось таки повертався з війни, збирала Франю і сина Михайлика та виходила з ними на дорогу виглядати батька. Виглядали до ночі, до болю, до ранньої маминої смерті – Франі було дванадцять, коли зосталася круглою сиротою.

Спочатку сиріт прихистили сусіди, а згодом пішла Франя у найми. Виконувала важку роботу, та ніхто не жалів дівчинку. Дуже голодувала і навіть у люті морози спала у сіні на горищі. І якщо голод та холод бідолашна терпіла, як могла, то приниження та несправедливість – не зуміла і однієї ночі втекла з наймів.

Забрала Михайлика, який жив у чужих людей, і повернулася до пустої хати. Дістала з-за пазухи три захололі картоплини та окраєць черствого чорного хліба. Тим і пообідали з братиком. Із настанням сутінків Михайлик розплакався, бо дуже боявся темряви, а в хаті не було каганця. Франя присіла з ним на порозі, вдивляючись у зоряне небо, доки братик не заснув. Щодня просив він одного – їсти. Чим могла зарадити йому сестра, коли у самої від голоду крутилася голівка? Якось сусідка принесла їм слоїчок варення, а Михайлик не признався сестричці, яка в цей час збирала на обід кропиву та лободу, і з’їв варення сам. І дуже захворів. Сусіди лікували бідолаху чорницями і соком подорожника.

Їсти… Дуже хотілося їсти. Франі здавалося, що вона ніколи не наїсться досита. Про це згадувала вона у щоденнику вже через роки, коли працювала в кондитерському цеху, де пахло тістечками, медяниками і калачами. Такими теплими, рум’яними і пахучими, як у снах її голодного і холодного дитинства.

Франя Іванівна Трендовацька дуже любила життя і, хоча була простою жінкою, вміла жити красиво. Красиво – не у розкошах і багатстві, а правдиво, без фальші і лукавства, з вірою в Бога, охайно, чисто, гідно. Чи то працювала вона санітаркою в лікарні, чи прибиральницею у військкоматі, у кондитерському цеху – скрізь її спритні руки вміли робити якийсь особливо теплий затишок. Вміла радіти кожній пташці, травинці, чудово вишивала, шила, пекла і завжди спішила жити для когось. Для себе – ще встигну, казала.

Бути комусь потрібною – суть її життя. У важкі економічні роки, щоб якось вижити, єдина донька Франі Іванівни – Галя працювала у Польщі, зоставивши на матір своїх доньок – Любочку і Надійку. Пані Франя заміняла їм маму, вчила працьовитості, мудрості, доброти, залучала до кухні, шиття, в’язання. «Жінка повинна вміти все», – казала.

Уже важкохворою жінка боялася стати для рідних тягарем. Як могла, приховувала свою біду. Безсонними ночами, корчачись від болю, розсівала її рядочками на сторінках щоденника. Хвороба прогресувала і пані Франя свідомо і сміливо готувалась до свого відходу: впорядкувала подвір’я, скрізь побілила, пофарбувала, склала в клунок необхідні речі. Вже, коли згасали останні сили, призналася в біді доньці та онукам. Серце крається, коли читаєш такі рядки: «Нині була у поліклініці. Рентген показав: вже немає однієї легені. Отож, скоро настане мій кінець. Але я не плачу. Дякую Богу за кожен прожитий день і за те, що в мене щодня повна хата людей. Що й казати, я все таки – щаслива, бо люди не забувають мене».

Вона і дверей вхідних не зачиняла, бо вірила: якщо двері не замкнені, хтось таки прийде…

І взагалі, Франя Іванівна не могла збагнути, як це – здорові люди звикли зачинятись на замок, відокремившись від друзів, сусідів, родини? Втупляться у комп’ютер, забуваючи про книжку, пісню, духовність. Де поділися вечорниці для молоді? Спів під гітару у дворі? Дбаємо за ситий шлунок, дорогі меблі, коштовності і, натомість, стаємо не багатшими, а, навпаки, бідніємо. Духовно. «А душа – вічна, невмируща, і найперше слід дбати про неї, щоб там, у далеких світах, вона була спокійною», – писала пані Франя в останні дні свого життя.

Згасала спокійно. Без розпачу і страху. «Смерть – неминучий етап у житті кожного. Від неї ще ніхто не відкупився», – казала. Перед відходом просила подякувати за матеріальну і моральну підтримку лікарям Любі Богданівні і Михайлові Франковичу Свідерським, медсестрі Лесі Кревській, усім подругам з роботи, сусідам, родині.

Минуло десятиліття, як Франя Іванівна відійшла у вічність. Та ще довго родитимуть яблуні, посаджені нею, цвістиме бузок. А її щоденник на довгі роки служитиме наукою доньці Галині, онукам і правнукам: попри всі негаразди – любити життя! І дякувати Богові за кожен прожитий день. Спасибі, Вам, Франю Іванівно, що Ви були і є у моєму житті, бо Ви для мене – жива! Коли мені важко, я беру у руки Вашу світлину, згадую Вас, Вашу мудрість, сміливість, рішучість, уміння усміхатися, навіть будучи невиліковно хворою. І тоді на душі стає мені легко і добре…

05.04.2018Марія Маліцька


Переглядів: 128

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 909 від 18.04.2019p.
¤ 
Прикрашаємо великодні яйця: просто і витончено

Прикрашаємо великодні яйця: просто і витончено

Без чого не можна уявити собі великодній стіл? Звичайно ж, без крашанок та писанок — символів зародження нового життя і традиційних подарунків на Пасху. Саме з них починається святкова трапеза, їх дарують близьким та рідним, йдучи у гості, роздають бідним і залишають у церкві. Та прикрасити великоднє застілля крашанками, пофарбованими в один колір, якось банально. Тому, пропонуємо вам найкращі ідеї, як із звичайного яйця зробити яскравий і смачний шедевр до Пасхи....

¤ 
Браво, федерація!

Браво, федерація!

РОФФ зробила все, щоб зірвати суперкубок, і звинуватити у всьому “ОДЕК”...

¤ 
ДТП на Рівненщині: травмувалося двоє осіб

ДТП на Рівненщині: травмувалося двоє осіб

Автопригоди за участі велосипедиста та мотоцикліста сталися у Рівному та Рокитнівському районі....

¤ Історія успіху
«Фірма Фармікс» тримає марку

«Фірма Фармікс» тримає марку

Ольга БАХАНОВА: «Пропонуємо понад 100 тисяч найменувань обладнання та витратних матеріалів від світових виробників»

Сучасну медицину неможливо уявити без лабораторної діагностики. Проведення оптимального комплексу лабораторних досліджень дозволяє виявити хворобу на початковій стадії, запобігти подальшому її розвитку, значно скоротити витрати і пацієнта, і держави на лікування важких ускладнень та хронічних форм хвороб. «Якщо хворі видужують, то їх зціленню радіють не тільки вони самі, їх близькі та лікарі, а й наш колектив», – зауважила директор і засновник ПП «Фірма Фармікс» Ольга БАХАНОВА (на фото)....

¤ 

На Рівненщині з’явився клас на колесах

У Привільненській ОТГ, що на Дубенщині, старий недієвий автобус переобладнали в яскравий навчальний клас. Це вдалось зробити в рамках реалізації проекту «Територія свободи» в рамках обласного конкурсу ідей молодіжних ініціатив....

¤ 
Олексій Муляренко: «Розвиток сільської медицини - пріоритетний напрямок нашої роботи»

Олексій Муляренко: «Розвиток сільської медицини - пріоритетний напрямок нашої роботи»

Нинішній рік на Рівненщині можна з повним правом назвати роком сільської медицини. За останні кілька десятиріч не проводились такі масштабні будівельні та ремонтні роботи у ФАПАх, амбулаторіях та інших закладах сільської медицини, як у 2019 році. Потрібно відмітити вміння влади області налагоджувати співпрацю з поважними міжнародними фінансовими організаціями. Цього в історії області не було ніколи. В якості прикладу такої плідної співпраці варто нагадати проект Світового банку «Поліпшення охорони здоров?я на службі у людей», в рамках якого проводяться роботи з оновлення та реконструкції 89 амбулаторій в різних районах області....





Найпопулярніші 15 статей:

1. Розшифровка аналізу крові: [841] (8130)
2. Моє місто - найкраще [427] (4703)
3. Як правильно приймати вітаміни? [749] (3909)
4. Секс із мусульманином [271] (3621)
5. Рiвне-Ракурс Популярна громадсько-політична обласна газета. Тираж 16 000 екз. на тиждень Передплатний індекс 23429 [0] (3592)
6. Секрети ігрових автоматів: як грати і вигравати? [755] (3398)
7. Авокадо - це фрукт чи овоч? [318] (3392)
8. Догляньте мене до смерті [278] (3222)
9. ЧИ ВАРТО РОБИТИ ПОКУПКИ ДО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ? [519] (3199)
10. Первентин - легальний наркотик нового покоління [345] (2917)
11. Якщо у сні приснився вуж [219] (2265)
12. Біснуватих везуть у Рогачів [256] (2209)
13. Коли розпочинати садити городину [599] (2053)
14. Розклад руху автобусів [253] (2046)
15. Завітна земельна ділянка [584] (2042)

ТОП-15 свіжого номера:

1. «Фірма Фармікс» тримає марку (185)
2. Прикрашаємо великодні яйця: просто і витончено (178)
3. На Рівненщині з’явився клас на колесах (177)
4. ДТП на Рівненщині: травмувалося двоє осіб (176)
5. Браво, федерація! (176)
6. *Дмитро Чекалкін: «Петро Порошенко зробив для України за п?ять років більше, ніж всі інші президенти за двадцять три роки» (175)
7. Розбірки в медичній галузі: (175)
8. *Зе – це зовсім не смішно (167)
9. Бойова, але безгольова нічия у Калуші (167)
10. Як вибирати сонцезахисні окуляри. На що звернути увагу (167)
11. Потап схуд на 17 кілограмів (166)
12. Кілька варіантів глазурі для пасок (165)
13. Нічна погоня поблизу Рівного (164)
14. Проблеми наші газові (162)
15. Тетяна Литвинова йде з СТБ (159)





 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2018 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс