Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №862 від 24.05.2018p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

Актальні ціни на бензин, дизель.
Олас - якісне пальне.

  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Серпень 2019p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30
Вересень 2019p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30


#Ракурс житейський

Стогін покотився яром

Стогін покотився яром

Хати їхні – як сестри. Стоять одна навпроти одної, мовби вибігли на пагорби, щоб оповісти недоказане за стільки літ. Шиби навпроти шиб – наче очі в очі. Справа – хата Якилини, зліва – Якова. А поміж ними – яр. На краях його сторожихами біля садиб – покручені, як долі, груші.

Щоправда, хати різні. Ліва в півтора раза ширша і довша, права – на стільки ж нижча. Втім, подібне і між людей буває. Одна сестра худенька, низенька, бліденька, одне слово, дрібненька, мов алича. А інша – пишнотіла, висока, червонощока, наче випещена слива з прищепленого дерева.

Обидва подвір’я колись гомоніли статечними розмовами дорослих, дзвеніли дитячим сміхом. А тепер і вдень, і вночі німують. Бо на одному обійсті тільки Якилина залишилася, на іншому – Яків самотиною. Обом за вісімдесят. Раніше, було, хоч перегукувалися через яр. А нині – годі. Бо голоси вже не ті. Дух запирає. Хіба до кота хтось обізветься чи на курку кишне.

Сюди, на край села, майже ніхто не приїжджає і не приходить. Далекі сусіди, які в поле чи з поля поспішають, – мимо обійсть. Листоноша – раз на місяць, коли пенсією тішить.

Але одне одного старі хоч рідко, та провідують. Коли сухо – йдуть стежкою, що пірнає в яр і виринає на його протилежному боці. А розквасить ґрунт осіння моква чи нахабний літній дощ – в обхід дибають. Раніше яр був коротшим та мілкішим. За колгоспу навіть обваловувати почали його. Але не встигли загоїти шрами на тілі землі. Воля настала й для ерозії. Тепер та болячка розростається. І нікому нема діла до того, що грозові й талі води роз’ятрюють рани на крутосхилах.

Більше Яків до Якилини ходить, аніж вона до нього. Мов провину якусь відчуває. Ніби точить його щось, наче хробаки садовину. То вишень чи сливок принесе, то яблук. Садок у нього великий. Хоч і не здужає старий на такий, як замолоду, догляд за деревами, та вони продовжують родити. Що то значить сорт! Голова колгоспу брав Якова із собою, коли їздили за щепами в найкращі розсадники. Молоді деревця ділили так, що і на громадський сад, і собі вистачило.

А Якилина здебільшого овочами сусіда частує. У городній ланці працювала, тож знає, чому і як лад дати. Принесе котресь із них гостинці – й сидять обоє на лавочці біля тієї чи іншої хати. На тісному подвір’ї Якилини або на просторому, як колгоспний тік, – Якова. На першому – під мальвами, на другому – під вишнями. «Мов два голуби сивеньких», – сказала листоноша. «Два останніх голуби», – сумно додав Яків. Він шість років тому дружину поховав. Блискавкою вбило, коли корову пасла. «Певно, за якісь гріхи кара, – шепталися на похороні. – Чи за свої, чи за когось із родини…»

А Якилина  більше шість десятиліть сама. Де могила чоловіка — не знає і вже ніколи не дізнається. Витягли енкаведисти з криївки пораненого й оглушеного гранатою, кинули на машину. Повезли в безвісти.

Двійко дітей сама виростила. По світах розлетілися. Зрідка внуків привозять до родинного гнізда.

Не один зі свого села та й із сусідніх набивавсь у прийми – всім відмовила. І Яків не раз, коли споночіло, у шибку стукав. На серйозну розмову кликав. Тільки ті балачки нічим не закінчувалися. Дарма, що комірником колгоспним був. Приставили до громадського добра ще парубком, бо на фронті воював. І так присмоктався до комори-годівниці, що на пенсію не в шістдесят, а в сімдесят ледве виперли. А тоді золоті гори Якилині обіцяв. Сипав словами, мовби дармовим зерном у засіки. Молода й красива вдова мовчки гримала перед його носом засувом хати, а слизький у словах і справах Яків в’юном щезав у яру.

Тепер обоє про те й не згадували. Спомини – мов сіль на рани. Якилина про синів розказувала, про внуків. А Яків більше мовчав, тільки зітхав. Дітей йому Бог не послав.

…Усю ніч лив дощ. Шматували небо блискавиці, лупили громи. Вранці нарешті стихло. Сонце блиснуло по шибах обох хат.

Погладила Якилина свою найближчу подругу – палицю і вийшла з нею на подвір’я. Подивитися на город – чи не позаливало, не замулило. Струмочки дощової води ще дзюркотіли до яру.

Аж звідкись знизу – чийсь голос. Прислухалася. Таки Яків кличе. Старенька диб-диб до яру. Глянь – стежку донизу вода підмила. Яків, либонь, послизнувся. Впав. Вовтузиться, рукою за коріння груші тримається. А встати не може. Ноги ковзаються. Дивиться благально. Очі навпроти очей. Борозни на щоках вдови наче продовжуються на обличчі вдівця. Ніби однакова рілля пережитого загорнула колишню вроду.

– Чому ж ти сюди пішов? – забідкалась Якилина. – Треба було поза яр.

– Боявся, що не встигну, – прохрипів Яків. У горлі в нього ніби щось забулькало. – Чую, вже мало часу вділено мені. А сказати повинен. Мушу.

– Зараз винесу мотузку, – спробувала розігнутись Якилина. – Кину тобі кінець, а інший до груші прив’яжу. Так і викарабкаєшся.

– Не ходи нікуди, – захапав ротом повітря. – Можеш не встигнути. Сказати мушу. То я…

Замовк. Схлипнув.

– Що, Якове?

– То я… Тоді, в сорок шостому… Привів енкаведистів до схрону твого чоловіка… Лихий поплутав. Прости мені. Любив тебе. Хотів, щоби моєю була. Відпусти мені той гріх…

– Здогадувалась я… І давно простила. Ще коли ти потай од мене заплатив, кому треба, за моїх синів-соколиків, щоби вступили до інституту. А тепер Бог тобі суддя… – перехрестилась Якилина.

Яків ще схлипнув. Хотів вдихнути, та вже не зміг. Рука ковзнула по корінню, траві. Дряпнула землю.

Стогін покотився на дно яру.

24.05.2018Богдан МЕЛЬНИЧУК


Переглядів: 509

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 930 від 13.09.2019p.
¤ 
Чи впливають кава і чай на зневоднення організму?

Чи впливають кава і чай на зневоднення організму?

Щодня в світі випивають 1,6 млрд чашок кави і вдвічі більше чаю....

¤ 
Білоруський репер Серьога хоче отримати українське громадянство

Білоруський репер Серьога хоче отримати українське громадянство

Білоруський репер Серьога, який 8 вересня покинув шоу «Танці з зірками 2019», збирається отримати українське громадянство. До того ж, нещодавно він став студентом Харківського авіаційного інституту....

¤ 
«Замість гучних промов та обіцянок – щоденна праця на результат», - Віталій Коваль

«Замість гучних промов та обіцянок – щоденна праця на результат», - Віталій Коваль

Президент України особисто представив нового голову Рівненської ОДА...

¤ 
На зміну фельдшерам.

На зміну фельдшерам.

Хто такі парамедики?

Наприкінці серпня уряд затвердив новий склад бригад екстреної медичної допомоги. Тепер допомагати лікарям будуть не медсестри і фельдшери, а парамедики, про яких українці поки знають лише з чуток. Яку кваліфікацію матимуть парамедики і чим відрізняються від звичайних лікарів, дізнався Центр громадського моніторингу та контролю....

¤ 
Медик, що створює шедеври: коли кажуть, що військо й творчість несумісні

Медик, що створює шедеври: коли кажуть, що військо й творчість несумісні

Військові. Які вони на перший погляд? Безперечно, дуже мужні, відповідальні і сильні. Вони завжди є прикладом наслідування для багатьох хлопчиків країни. Та що ховається за кам’яним вибором професії «військовий»? Якщо зазирнути за щоденну життєдіяльність військових, можна відкрити безліч інших сторін....

¤ 
Поліцейські встановлюють особу, причетну до вбивства рівнянина

Поліцейські встановлюють особу, причетну до вбивства рівнянина

Близько 03:30 дев’ятого вересня до поліції надійшло повідомлення, що на перехресті вулиць Дубенська-Міклера поблизу кладовища виявлене тіло невідомого чоловіка....





Найпопулярніші 15 статей:

1. Розшифровка аналізу крові: [841] (18834)
2. Як правильно приймати вітаміни? [749] (6570)
3. Моє місто - найкраще [427] (6464)
4. Секс із мусульманином [271] (5556)
5. Авокадо - це фрукт чи овоч? [318] (5399)
6. ЧИ ВАРТО РОБИТИ ПОКУПКИ ДО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ? [519] (4964)
7. Догляньте мене до смерті [278] (4899)
8. Секрети ігрових автоматів: як грати і вигравати? [755] (4882)
9. Як позбутися шпори на п’яті [850] (4874)
10. Первентин - легальний наркотик нового покоління [345] (4852)
11. Кращі засоби для потенції чоловіків - ТОП-10 [891] (3861)
12. Якщо у сні приснився вуж [219] (3366)
13. Біснуватих везуть у Рогачів [256] (3366)
14. Коли розпочинати садити городину [599] (3120)
15. Розклад руху автобусів [253] (3080)

ТОП-15 свіжого номера:

1. Дубенщина відсвяткувала фестиваль «З народної криниці» (311)
2. Які аналізи та тести можна (302)
3. На Рівненщині вшанували пам’ять депортованих українців (298)
4. “ОДЕК” не виграв, але вийшов до фіналу кубку області (298)
5. Держгеокадастр реалізував на електронних торгах майже 1,7 тисяч гектарів землі (297)
6. Велосипедистка потрапила під колеса мікроавтобуса (296)
7. Першість Рівненщини 2019: результати матчів 15 туру (296)
8. Під Рівним тривають масштабні збори оперативного резерву першої черги (295)
9. З 17 вересня стартує голосування за проєкти громадського бюджету Рівного (294)
10. Нідерланди впроваджуватимуть відновлювані джерела енергії (293)
11. Як акторка львівського походження винайшла Wі-Fі (292)
12. І творчістю хата багата (292)
13. Шоколадно-горіхова паста (типу Nutella) (291)
14. Готуємо варенуху за стародавнім рецептом (290)
15. На що варто звернути увагу, купуючи канцелярське приладдя? (290)




 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2018 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс