Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №862 від 24.05.2018p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"



  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Квітень 2022p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31
Травень 2022p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31

Новини Рівне

#Ракурс житейський

Стогін покотився яром

Стогін покотився яром

Хати їхні – як сестри. Стоять одна навпроти одної, мовби вибігли на пагорби, щоб оповісти недоказане за стільки літ. Шиби навпроти шиб – наче очі в очі. Справа – хата Якилини, зліва – Якова. А поміж ними – яр. На краях його сторожихами біля садиб – покручені, як долі, груші.

Щоправда, хати різні. Ліва в півтора раза ширша і довша, права – на стільки ж нижча. Втім, подібне і між людей буває. Одна сестра худенька, низенька, бліденька, одне слово, дрібненька, мов алича. А інша – пишнотіла, висока, червонощока, наче випещена слива з прищепленого дерева.

Обидва подвір’я колись гомоніли статечними розмовами дорослих, дзвеніли дитячим сміхом. А тепер і вдень, і вночі німують. Бо на одному обійсті тільки Якилина залишилася, на іншому – Яків самотиною. Обом за вісімдесят. Раніше, було, хоч перегукувалися через яр. А нині – годі. Бо голоси вже не ті. Дух запирає. Хіба до кота хтось обізветься чи на курку кишне.

Сюди, на край села, майже ніхто не приїжджає і не приходить. Далекі сусіди, які в поле чи з поля поспішають, – мимо обійсть. Листоноша – раз на місяць, коли пенсією тішить.

Але одне одного старі хоч рідко, та провідують. Коли сухо – йдуть стежкою, що пірнає в яр і виринає на його протилежному боці. А розквасить ґрунт осіння моква чи нахабний літній дощ – в обхід дибають. Раніше яр був коротшим та мілкішим. За колгоспу навіть обваловувати почали його. Але не встигли загоїти шрами на тілі землі. Воля настала й для ерозії. Тепер та болячка розростається. І нікому нема діла до того, що грозові й талі води роз’ятрюють рани на крутосхилах.

Більше Яків до Якилини ходить, аніж вона до нього. Мов провину якусь відчуває. Ніби точить його щось, наче хробаки садовину. То вишень чи сливок принесе, то яблук. Садок у нього великий. Хоч і не здужає старий на такий, як замолоду, догляд за деревами, та вони продовжують родити. Що то значить сорт! Голова колгоспу брав Якова із собою, коли їздили за щепами в найкращі розсадники. Молоді деревця ділили так, що і на громадський сад, і собі вистачило.

А Якилина здебільшого овочами сусіда частує. У городній ланці працювала, тож знає, чому і як лад дати. Принесе котресь із них гостинці – й сидять обоє на лавочці біля тієї чи іншої хати. На тісному подвір’ї Якилини або на просторому, як колгоспний тік, – Якова. На першому – під мальвами, на другому – під вишнями. «Мов два голуби сивеньких», – сказала листоноша. «Два останніх голуби», – сумно додав Яків. Він шість років тому дружину поховав. Блискавкою вбило, коли корову пасла. «Певно, за якісь гріхи кара, – шепталися на похороні. – Чи за свої, чи за когось із родини…»

А Якилина  більше шість десятиліть сама. Де могила чоловіка — не знає і вже ніколи не дізнається. Витягли енкаведисти з криївки пораненого й оглушеного гранатою, кинули на машину. Повезли в безвісти.

Двійко дітей сама виростила. По світах розлетілися. Зрідка внуків привозять до родинного гнізда.

Не один зі свого села та й із сусідніх набивавсь у прийми – всім відмовила. І Яків не раз, коли споночіло, у шибку стукав. На серйозну розмову кликав. Тільки ті балачки нічим не закінчувалися. Дарма, що комірником колгоспним був. Приставили до громадського добра ще парубком, бо на фронті воював. І так присмоктався до комори-годівниці, що на пенсію не в шістдесят, а в сімдесят ледве виперли. А тоді золоті гори Якилині обіцяв. Сипав словами, мовби дармовим зерном у засіки. Молода й красива вдова мовчки гримала перед його носом засувом хати, а слизький у словах і справах Яків в’юном щезав у яру.

Тепер обоє про те й не згадували. Спомини – мов сіль на рани. Якилина про синів розказувала, про внуків. А Яків більше мовчав, тільки зітхав. Дітей йому Бог не послав.

…Усю ніч лив дощ. Шматували небо блискавиці, лупили громи. Вранці нарешті стихло. Сонце блиснуло по шибах обох хат.

Погладила Якилина свою найближчу подругу – палицю і вийшла з нею на подвір’я. Подивитися на город – чи не позаливало, не замулило. Струмочки дощової води ще дзюркотіли до яру.

Аж звідкись знизу – чийсь голос. Прислухалася. Таки Яків кличе. Старенька диб-диб до яру. Глянь – стежку донизу вода підмила. Яків, либонь, послизнувся. Впав. Вовтузиться, рукою за коріння груші тримається. А встати не може. Ноги ковзаються. Дивиться благально. Очі навпроти очей. Борозни на щоках вдови наче продовжуються на обличчі вдівця. Ніби однакова рілля пережитого загорнула колишню вроду.

– Чому ж ти сюди пішов? – забідкалась Якилина. – Треба було поза яр.

– Боявся, що не встигну, – прохрипів Яків. У горлі в нього ніби щось забулькало. – Чую, вже мало часу вділено мені. А сказати повинен. Мушу.

– Зараз винесу мотузку, – спробувала розігнутись Якилина. – Кину тобі кінець, а інший до груші прив’яжу. Так і викарабкаєшся.

– Не ходи нікуди, – захапав ротом повітря. – Можеш не встигнути. Сказати мушу. То я…

Замовк. Схлипнув.

– Що, Якове?

– То я… Тоді, в сорок шостому… Привів енкаведистів до схрону твого чоловіка… Лихий поплутав. Прости мені. Любив тебе. Хотів, щоби моєю була. Відпусти мені той гріх…

– Здогадувалась я… І давно простила. Ще коли ти потай од мене заплатив, кому треба, за моїх синів-соколиків, щоби вступили до інституту. А тепер Бог тобі суддя… – перехрестилась Якилина.

Яків ще схлипнув. Хотів вдихнути, та вже не зміг. Рука ковзнула по корінню, траві. Дряпнула землю.

Стогін покотився на дно яру.

24.05.2018Богдан МЕЛЬНИЧУК


Переглядів: 1220

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 1068 від 19.05.2022p.
¤ 
Викрили на незаконному перевезенні бурштину-сирцю

Викрили на незаконному перевезенні бурштину-сирцю

Днями під час патрулювання селища Володимирець на вулиці Поліській у поле зору екіпажу сектору реагування патрульної поліції відділення №1 (смт Володимирець) Вараського ВП потрапив автомобіль «ВАЗ-2101», водій якого під час виконання повороту не увімкнув відповідний покажчик....

¤ 
Свій до свого по своє

Свій до свого по своє

Це гасло західноукраїнських товаровиробників двадцятих років минулого сторіччя сьогодні, як ніколи, актуальне. Підтримка і розвиток місцевих підприємств є дуже необхідними в наш час. Це додаткові робочі місця, зарплати, гроші в бюджети усіх рівнів, наповнення пенсійного фонду....

¤ 
Виробник овочевих консервів з Рівненщини не збавляє обертів

Виробник овочевих консервів з Рівненщини не збавляє обертів

Під час війни місцеве підприємство «Щедра нива» працює на максимальній потужності. Постачає на український ринок якісні консерви горошку, кукурудзи, квасолі....

¤ 
«Аграрії, ЗСУ та критична інфраструктура першочергово забезпечуються пальним», - – Віталій Коваль

«Аграрії, ЗСУ та критична інфраструктура першочергово забезпечуються пальним», - – Віталій Коваль

Відбулася селекторна нарада під головуванням начальника Рівненської ОВА Віталія Коваля та за участі голів районних адміністрацій, територіальних громад....





Найпопулярніші статті:

• Розшифровка аналізу крові: [841] (14940)
• Як позбутися шпори на п’яті [850] (13264)
• Масштабна спецоперація на Рівненщині: викрили мережу «реабілітаційних центрів» [965] (10969)
• Допомога під час карантину [967] (10919)
• Коли відкриються рівненські садочки? [965] (10763)
• Живи до ста! [965] (10432)
• У Здолбунові підпалили авто підприємця [965] (10355)
• Рівнян запрошують на дитячий кінофестиваль «Children Kinofest» онлайн [965] (10349)
• Про здобутки Рівненщини - у річницю президенства Володимира Зеленського [965] (10284)
• Бюджет і ми… [965] (10277)
• Аудитори Рівненщини з початку року попередили порушень за процедурою закупівель на понад 72 млн грн [965] (10244)
• Чому не варто кип’ятити воду двічі [964] (10228)
• Що робити, якщо дитину покусали комарі [965] (10156)
• Щоб овочі в холодильнику були тривалий час свіжими, помістіть туди звичайну губку [964] (10145)
• 4 способи, як перевірити масло на натуральність [964] (10114)
• У Сергія Притули вкрали взуття в поїзді: як викручувався ведучий [964] (9951)
• ЗНО під час карантину: як складати? [964] (9699)
• «Перевірка» на коронавірус коштувала пенсіонерам понад 10 тисяч гривень [964] (9656)

ТОП-15 свіжого номера:

• Марафон на виживання… (503)
• «Аграрії, ЗСУ та критична інфраструктура першочергово забезпечуються пальним», - – Віталій Коваль (132)
• Печена картопля (128)
• Незвичайні способи використання звичайної крейди в господарстві (124)
• Виробник овочевих консервів з Рівненщини не збавляє обертів (121)
• Рецепт чистячого засобу, який дозволить вимити не тільки підлогу (120)
• Як за допомогою невеликої порції піни для гоління очистити пральну машину та прибрати всі неприємні запахи (120)
• Свій до свого по своє (118)
• Навіщо додавати чорний мелений перець у пральну машину? (115)
• Несподівані способи використання газованої води при виконанні безлічі домашніх справ (114)
• Викрили на незаконному перевезенні бурштину-сирцю (112)
• Дерматологи розповіли про користь масок з огірка (109)
• Орхідея скидає бутони і квіти, що не розкрилися: головні помилки в догляді за рослиною (108)
• Деякі речі, які не варто робити одразу після їжі (107)
• Корисні властивості гірчиці, які позитивно вплинуть на ваше здоров’я і самопочуття (106)


 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Інтерес .
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Розсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2022 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(098)0565477, (096)3950057

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс