Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №862 від 24.05.2018p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

А що Ви скажете? Блог


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Січень 2019p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29
Лютий 2019p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29


#Ракурс житейський

Стогін покотився яром

Стогін покотився яром

Хати їхні – як сестри. Стоять одна навпроти одної, мовби вибігли на пагорби, щоб оповісти недоказане за стільки літ. Шиби навпроти шиб – наче очі в очі. Справа – хата Якилини, зліва – Якова. А поміж ними – яр. На краях його сторожихами біля садиб – покручені, як долі, груші.

Щоправда, хати різні. Ліва в півтора раза ширша і довша, права – на стільки ж нижча. Втім, подібне і між людей буває. Одна сестра худенька, низенька, бліденька, одне слово, дрібненька, мов алича. А інша – пишнотіла, висока, червонощока, наче випещена слива з прищепленого дерева.

Обидва подвір’я колись гомоніли статечними розмовами дорослих, дзвеніли дитячим сміхом. А тепер і вдень, і вночі німують. Бо на одному обійсті тільки Якилина залишилася, на іншому – Яків самотиною. Обом за вісімдесят. Раніше, було, хоч перегукувалися через яр. А нині – годі. Бо голоси вже не ті. Дух запирає. Хіба до кота хтось обізветься чи на курку кишне.

Сюди, на край села, майже ніхто не приїжджає і не приходить. Далекі сусіди, які в поле чи з поля поспішають, – мимо обійсть. Листоноша – раз на місяць, коли пенсією тішить.

Але одне одного старі хоч рідко, та провідують. Коли сухо – йдуть стежкою, що пірнає в яр і виринає на його протилежному боці. А розквасить ґрунт осіння моква чи нахабний літній дощ – в обхід дибають. Раніше яр був коротшим та мілкішим. За колгоспу навіть обваловувати почали його. Але не встигли загоїти шрами на тілі землі. Воля настала й для ерозії. Тепер та болячка розростається. І нікому нема діла до того, що грозові й талі води роз’ятрюють рани на крутосхилах.

Більше Яків до Якилини ходить, аніж вона до нього. Мов провину якусь відчуває. Ніби точить його щось, наче хробаки садовину. То вишень чи сливок принесе, то яблук. Садок у нього великий. Хоч і не здужає старий на такий, як замолоду, догляд за деревами, та вони продовжують родити. Що то значить сорт! Голова колгоспу брав Якова із собою, коли їздили за щепами в найкращі розсадники. Молоді деревця ділили так, що і на громадський сад, і собі вистачило.

А Якилина здебільшого овочами сусіда частує. У городній ланці працювала, тож знає, чому і як лад дати. Принесе котресь із них гостинці – й сидять обоє на лавочці біля тієї чи іншої хати. На тісному подвір’ї Якилини або на просторому, як колгоспний тік, – Якова. На першому – під мальвами, на другому – під вишнями. «Мов два голуби сивеньких», – сказала листоноша. «Два останніх голуби», – сумно додав Яків. Він шість років тому дружину поховав. Блискавкою вбило, коли корову пасла. «Певно, за якісь гріхи кара, – шепталися на похороні. – Чи за свої, чи за когось із родини…»

А Якилина  більше шість десятиліть сама. Де могила чоловіка — не знає і вже ніколи не дізнається. Витягли енкаведисти з криївки пораненого й оглушеного гранатою, кинули на машину. Повезли в безвісти.

Двійко дітей сама виростила. По світах розлетілися. Зрідка внуків привозять до родинного гнізда.

Не один зі свого села та й із сусідніх набивавсь у прийми – всім відмовила. І Яків не раз, коли споночіло, у шибку стукав. На серйозну розмову кликав. Тільки ті балачки нічим не закінчувалися. Дарма, що комірником колгоспним був. Приставили до громадського добра ще парубком, бо на фронті воював. І так присмоктався до комори-годівниці, що на пенсію не в шістдесят, а в сімдесят ледве виперли. А тоді золоті гори Якилині обіцяв. Сипав словами, мовби дармовим зерном у засіки. Молода й красива вдова мовчки гримала перед його носом засувом хати, а слизький у словах і справах Яків в’юном щезав у яру.

Тепер обоє про те й не згадували. Спомини – мов сіль на рани. Якилина про синів розказувала, про внуків. А Яків більше мовчав, тільки зітхав. Дітей йому Бог не послав.

…Усю ніч лив дощ. Шматували небо блискавиці, лупили громи. Вранці нарешті стихло. Сонце блиснуло по шибах обох хат.

Погладила Якилина свою найближчу подругу – палицю і вийшла з нею на подвір’я. Подивитися на город – чи не позаливало, не замулило. Струмочки дощової води ще дзюркотіли до яру.

Аж звідкись знизу – чийсь голос. Прислухалася. Таки Яків кличе. Старенька диб-диб до яру. Глянь – стежку донизу вода підмила. Яків, либонь, послизнувся. Впав. Вовтузиться, рукою за коріння груші тримається. А встати не може. Ноги ковзаються. Дивиться благально. Очі навпроти очей. Борозни на щоках вдови наче продовжуються на обличчі вдівця. Ніби однакова рілля пережитого загорнула колишню вроду.

– Чому ж ти сюди пішов? – забідкалась Якилина. – Треба було поза яр.

– Боявся, що не встигну, – прохрипів Яків. У горлі в нього ніби щось забулькало. – Чую, вже мало часу вділено мені. А сказати повинен. Мушу.

– Зараз винесу мотузку, – спробувала розігнутись Якилина. – Кину тобі кінець, а інший до груші прив’яжу. Так і викарабкаєшся.

– Не ходи нікуди, – захапав ротом повітря. – Можеш не встигнути. Сказати мушу. То я…

Замовк. Схлипнув.

– Що, Якове?

– То я… Тоді, в сорок шостому… Привів енкаведистів до схрону твого чоловіка… Лихий поплутав. Прости мені. Любив тебе. Хотів, щоби моєю була. Відпусти мені той гріх…

– Здогадувалась я… І давно простила. Ще коли ти потай од мене заплатив, кому треба, за моїх синів-соколиків, щоби вступили до інституту. А тепер Бог тобі суддя… – перехрестилась Якилина.

Яків ще схлипнув. Хотів вдихнути, та вже не зміг. Рука ковзнула по корінню, траві. Дряпнула землю.

Стогін покотився на дно яру.

24.05.2018Богдан МЕЛЬНИЧУК


Переглядів: 202

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 899 від 07.02.2019p.
¤ 
Андрій Лозовий про актуальні проблеми Рівненщини

Андрій Лозовий про актуальні проблеми Рівненщини

Нещодавно автору вдалось поспілкуватися з нашим земляком, народним депутатом від Радикальної партії Олега Ляшка Андрієм Лозовим й задати йому ті питання, які сьогодні хвилюють більшість мешканців Рівненщини....

¤ 
Порошенко чи Путін: вибір-2019

«Судячи з того, що російський телевізор передає про Порошенка і Клімкіна, вони все роблять правильно» - Олег Сенцов

Порошенко чи Путін: вибір-2019

Петро Порошенко йде на другий термін, щоб підвищити добробут народу і привести Україну до ЄС та НАТО...

¤ 
В обласній бібліотеці для молоді потрапили в детективне закулісся

В обласній бібліотеці для молоді потрапили в детективне закулісся

В Рівненській обласній бібліотеці для молоді відбулася презентація соціального детективу «Тенета» та роману «Копія» молодого письменника Віктора Янкевича. Автор родом з Кременеччини. Працює в жанрі детективної прози, а свої перші твори опублікував в літературно-мистецьких журналах України. Твори Віктора Янкевича увійшли до ТОП-5 кращих детективів України за підсумками 2018 року....

¤ 

14-річні школярі повинні отримати ID-картку для проходження ЗНО

Міграційна служба нагадує про обов`язкову наявність паспорта громадянина України - ID-картки, задля реєстрації учасників проходження зовнішнього незалежного тестування....

¤ 
300 пацієнтів з інфарктом врятували лікарі Рівненської обласної лікарні у 2018 році

300 пацієнтів з інфарктом врятували лікарі Рівненської обласної лікарні у 2018 році

Упродовж минулого року лікарі відділення інтервенційної радіології Рівненської обласної клінічної лікарні провели понад 800 коронарографій і 500 стентувань, 300 з яких – пацієнтам із гострим інфарктом міокарда....

¤ 
У Рівному підпалили ресторан

У Рівному підпалили ресторан

Четвертого лютого, близько першої ночі на вулиці Степана Бандери обласного центру, у приміщенні ресторану виникла пожежа, яку було ліквідовано близько п’ятої ранку....





Найпопулярніші 15 статей:

1. Розшифровка аналізу крові: [841] (3655)
2. Моє місто - найкраще [427] (3307)
3. Секс із мусульманином [271] (2802)
4. [0] (2710)
5. Як правильно приймати вітаміни? [749] (2582)
6. Секрети ігрових автоматів: як грати і вигравати? [755] (2518)
7. ЧИ ВАРТО РОБИТИ ПОКУПКИ ДО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ? [519] (2446)
8. Авокадо - це фрукт чи овоч? [318] (2376)
9. Догляньте мене до смерті [278] (2332)
10. Первентин - легальний наркотик нового покоління [345] (2230)
11. Біснуватих везуть у Рогачів [256] (1680)
12. Якщо у сні приснився вуж [219] (1669)
13. Розклад руху автобусів [253] (1665)
14. Яйце-райце, в чому твоя сила? [257] (1545)
15. Двох тяжкохворих сестер вилікував чоловік зі Здолбунова [465] (1525)

ТОП-15 свіжого номера:

1. Кілька порад, як прати подушку в домашніх умовах (87)
2. Цікаві факти про користь меду (86)
3. Оселедець по-кашубськи (86)
4. 10 знаменитостей, які змогли перемогти рак (78)
5. Коли зацвітає жасмин (74)
6. Порошенко чи Путін: вибір-2019 (74)
7. Коли та чим удобрювати картоплю щоби отримати гарний врожай (73)
8. Андрій Лозовий про актуальні проблеми Рівненщини (72)
9. «Благатиму в неї прощення…» (71)
10. Кілька порад, як швидко зварити буряк (71)
11. Війна з вітряками… (70)
12. На Рівненщині поліцейські затримали чотирьох крадіїв (70)
13. 300 пацієнтів з інфарктом врятували лікарі Рівненської обласної лікарні у 2018 році (69)
14. Коли та як пасинкувати помідори (68)
15. 14-річні школярі повинні отримати ID-картку для проходження ЗНО (68)





 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2018 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс