Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №877 від 06.09.2018p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Серпень 2021p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30
Вересень 2021p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
  1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30

Новини Рівне

#Ракурс житейський

«Кому потрібна

«Кому потрібна

така, як ти?»

Ще навчаючись у виші, Ірина збагнула, що сімейне щастя ніколи їй не усміхнеться. Бо кому потрібне непримітне худе створіння, рудоволосе, з ластовинням на всьому обличчі? З перших днів навчання прізвисько «Руда» так і прилипло до неї. Тільки як наказати своєму серцю не битися сильніше, коли вона бачить однокурсника Юрка? Як не думати про нього і вдень, і вночі?

Одного вечора Іра поверталася з лекцій, її наздогнав Юрко. У горлі вмить з’явився тривожний клубок: може, він здогадався про її кохання, адже на парах вона не зводить з нього очей? Юрко торкнувся її руки, від чого в неї заструменіла кожна клітинка. «Зупинись, Іро. Знаю, що ти мешкаєш на квартирі разом із Юлею, що вона – твоя подруга. Розумієш, я кохаю її, але не наважуюсь про це сказати», – мовив він, затинаючись.

Іра не чекала такої розмови. То, виходить, вона, котра кохає його до безтями, дихає, живе і снить ним, має звести його зі своєю подругою? О, ні! Але Юрко так благально вимолював відповіді… «Гаразд, я поговорю з Юлею», – мовила, почервонівши. Юрко зрадів: «Дякую, я знав, що ти – хороша». Клубок ще сильніше стиснув горло: хороша – вона, а кохає Юлю.

Кілька днів Ірина ходила, як в тумані, на душі було пусто і холодно. Врешті, вирішила поговорити з Юлею. Заспокоювала себе думкою: якщо Юрко буде приходити до Юлі, то й вона зможе частіше його бачити.

Вислухавши Іру, Юля затанцювала по кімнаті. Юрко – хлопець її мрії! Він давно приглянувся їй, але виглядав таким непідступним, гордовитим. Тепер їй і зачіску слід змінити, і макіяжем зайнятися, щоб бути достойною такого красеня!

Іра підтакувала подрузі, а в самої серце краялося від жалю.

Тепер вона робила зачіску Юлі перед побаченням, радила їй, що вдягнути. Щаслива Юля метеликом вилітала з кімнати, а Іра – в плач… Не могла уявити, як вони зараз втішаються своїм коханням…

На п’ятому курсі Юрко одружився з Юлею, яка вже чекала дитину. Привів її у свій дім. Сам завершував навчання стаціонарно, а Юля перевелася на заочне відділення.

Якось Іра застала Юру біля своїх дверей. Він сидів навпочіпки якийсь понурий, зіщулений, нагадував підкинуте кошеня.

«Юра?» – здивувалася Ірина. – А чому ти – тут?». Він поволі підвівся, сперся до стіни, і вона почула запах алкоголю.

«Пусти мене, Іринко. Загубив ключі від кімнати, не маю куди піти». «Що ж, заходь, коли вже прийшов», – розгублено запросила Ірина. Вона заварила м’ятний чай, поставила на стіл тістечка з абрикосовим варенням. Знала – Юрко їх дуже любить. Тепер часто і собі їх купувала. Вони розговорилися і якось непомітно, мов на долоні, Юрко вилив їй свої жалі. Чи то спиртне розв’язало язика, чи виникла душевна потреба виговоритися, та він став скаржитися на дружину.

Прийшовши у їх дім, Юля дуже змінилася сама і змінила все у ньому: інтер’єр, режим, традиції. Стала буркотливою, завжди всім незадоволеною. Спочатку всі сприймали це як звичайні примхи вагітної, але з народженням малої Соні вона не змінилася. Навіть ще більше розперезалася, стала керувати його батьками. Дорікати у тому, що батько, працюючи на керівній посаді, досі їздить на старому авто, а міг би вже й синові іномарку купити.

«А що тобі рідні надбали?» – заступився за батьків Юрко. Це і посварило їх учора.

Зранку, коли Юрко збирався їхати до вишу, Юля кинула перед ним порожню сумку. Мов заведена, стала дорікати, що ліпше б він за кордон подався, аніж вчитися на стаціонарі. Бо що йому дасть та педагогіка?!

Повернувшись з вихідних, Юрко не пішов на пари. Щоб заглушити образу, напився в барі, але це не допомогло. На душі було зовсім кепсько. Ще й ключі загубив… «Але ти, Іро, не зважай на наші негаразди – шукай собі пару. Більшість живе у злагоді і любові», – сказав і легенько провів рукою по її волоссю: «Золота!»

«У любові, кажеш? Та любов у мене є і буде одна. На жаль вона – безнадійна, Юрчику», – з її очей покотилися сльози. «Чому – безнадійна? Хто він? Може, я поговорю з ним?» – заметушився Юрій. Ірина пильно-пильно, вдивляючись у його обличчя, відповіла, що це – неможливо. Від її погляду Юрко знітився. Присунувся ближче… Ще мить, і вони не зрозуміли й самі, як цей вечір їх зблизив. Солодка мить задурманила розум, музикою задзвеніла в серці…

«Прийди ще, увечері», – сказала Іра, проводжаючи його вранці на навчання. А сама – щаслива, окрилена – стала готувати вечерю на двох…

Юрко приходив часто, Ірина була на сьомому небі від щастя, допоки не збагнула, що вагітна. Юркові таємницю не відкрила і стала гадати, як перервати вагітність. Вона не має права народжувати від одруженого! Тим паче, це може бути дівчинка… руда, з ластовинням, як у неї. Вона буде комплексувати, як її мати, плакати, запудрюючи собі обличчя, соромитися своєї зовнішності. Такою: рудою, некрасивою вона навіть приснилася їй. Бігла босоніж по зеленій траві, простягаючи до неї рученята… А вона відвернулася…

З дня на день відкладала Ірина візит до лікаря, а коли, врешті, зважилася – не змогла зайти до кабінету.

Зібралася додому. На сповідь перед матір’ю. Ненька завжди її розуміла. Їхала з тягарем на душі. Впала перед мамою на коліна… Мама плакала, совістила її, а тоді взяла в долоні її веснянкувате обличчя і стала обсипати його поцілунками. «Будемо народжувати!», – важко зітхнула.

Світ для Ірини заяснів, задзвенів дивовижною мелодією, коли на світ появився синочок Андрійко. В усьому їй допомагала її турботлива мама Таїсія. Тепер Іра вирішила остаточно – своє життя присвятить синові. Шукати собі пару – не буде. Їй зараз байдуже, що вона – некрасива. Вона раділа, що Андрійко народився з темним волоссячком, терновими очима, як у його тата. У приємних клопотах швидко збігав час. Скоро Андрійкові йти до школи. Ірина вирішила поїхати в Тернопіль на ринок, щоб придбати все необхідне. Вона скучила за Тернополем. Тут минули її студентські роки, тут зародилося у ній нове життя. Скупившись, вирішила піти до озера, покататись на катері, щоб згаяти час до потяга.

Теплий вітерець заплітався в її волосся, лоскотав обличчя. Враз вона почула знайомий голос, оглянулася і побачила Юлю з якимсь молодиком. Вони весело сміялися, підставляючи долоні грайливим бризкам.

Іра зачекала її на березі. Звісно, Юля не зраділа цій зустрічі. Сказала, що Юрко тепер за кордоном, добре заробляє. «А ти, що робиш ти?» – спитала Іра з натяком. Юля зареготала: «Ти ж знаєш, я рано заміж вийшла – не нагулялася, не налюбилася. Знаю, ти просто заздриш мені! Бо кому потрібна така, як ти?» Вона гордовито підняла голову і підійшла до молодика: «Зробимо ще один рейс, Едику?»

Одного спекотного дня Ірина поїхала в пансіонат навідати тітку – мамину рідну сестру. Перед входом спіткнулася, зачепившись каблуком за решітку, і ледь не збила з ніг якогось чоловіка. Вибачилася… і впізнала Юрка. Він був з паличкою. Закордонні заробітки обернулися для нього каліцтвом – отримав травму хребта на будові. Вони розговорилися. Розповів, що Юля його залишила: «Бо кому потрібен інвалід?» – мовив сумно. І ніби між іншим, сказав, що незабаром зустріч випускників їх вишу. «Прийдеш, Іринко?» – тепло глянув їй у вічі. Ірина хотіла чимшвидше втекти від нього, від його погляду, щоб не зізнатися, що й досі кохає його, що виховує їхнього сина. І все-таки погодилася зустрітися у сквері, біля старого фонтана, щоб разом прийти на подвір’я вишу.

…Великими здивованими очима Юля дивилася то на Юрія, то на Ірину, яку важко було упізнати. Вона стала привабливою, стрункою, соком молочаю вивела веснянки, а волосся перефарбовувати не стала – рудий колір тепер у моді. Юрко прийшов без палички – лікування дало позитивну динаміку. Його обличчя сяяло щасливою усмішкою. Юля зірвалася з місця, підійшла до нього. «Впізнаєте, друзі? Це – мій чоловік Юрко!» ¬- сказала голосно. Він промовчав. Потихеньку, непомітно наблизився до Ірини. Шеренга однокурсників зростала. Десяти років розлуки ніби й не було між ними. Усі раділи, впізнавали один одного.

Після ресторанного бенкету вирушили на озеро зустрічати світанок. Юрко запропонував Ірині відлучитися трішки. «Ти стала така гарна, Іринко. Хочу тобі щось сказати». Ірина відчула колючий погляд Юлиних очей, однак погодилася: «Я теж маю дещо тобі сказати. Ти здивувався, що я досі одна, але це – не зовсім так. У мене… у нас є син. Він дуже схожий на тебе…» Юрко зупинився, іскристими поглядом прострелив Ірину. Просив повторити ці слова ще і ще… З Сонею він бачиться рідко і через це дуже страждає. Так вирішила Юля, незважаючи на рішення суду. А тут – син… «Невже це – правда, Іро?» – він стиснув її в обіймах, витер набіглі сльози.

«Не тут, Юро, не тут. Давай наздоженемо наших. А щодо сина, то це – правда. Його звати Андрійко».

– Іриночко…

– Юрчику…

Сходило сонце…

…Ось таку історію розповіла мені чортківчанка Ірина, з якою ми познайомилися в Гусятині біля цілющого джерела. Вже тридцять років вони разом з Юрієм. Андрій створив свій бізнес. Разом з дружиною подарували їм двох онуків – Юрчика і Оксанку.

А Юля так і не вийшла більше заміж. Надарма зів’яла її краса. Таку – егоїстичну, корисливу, заздрісну ніхто уже не захотів.

06.09.2018Марія Маліцька


Переглядів: 825

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 1033 від 17.09.2021p.
¤ 
Хет-трик Михайла Волянюка приносить рівнянам першу у сезоні перемогу!

Хет-трик Михайла Волянюка приносить рівнянам першу у сезоні перемогу!

Рівняни пропустили першими, але сила волі, шалена підтримка власних вболівальників і хет-трик Михайла Волянюка – дозволили команді Олександра Бондаря святкувати першу у новому сезоні перемогу!...

¤ 
Гол Валерія Кучерова приносить Вересу перемогу над Львовом!

Гол Валерія Кучерова приносить Вересу перемогу над Львовом!

У заключному матчі сьомого туру VBet ліги Верес у надпринциповому матчі обіграв Львів. Рівняни здобули третю поспіль перемогу у чемпіонаті, залишивши львів’ян на дні турнірної таблиці....

¤ 
Що станеться, якщо покласти лимон поруч з ліжком: 5 сюрпризів

Що станеться, якщо покласти лимон поруч з ліжком: 5 сюрпризів

Або, можливо, з його корисними властивостями? Ймовірно, ви чули про те, що пити теплу воду з лимоном натщесерце – це прекрасний внесок у своє здоров’я. Відомо, що цей «коктейль» покращує травлення і зміцнює імунну систему. А чи знаєте ви, що існує ще один спосіб отримати з лимонів істотну користь?...

¤ 
Поліцейські викрили 17-річного палія авто

Поліцейські викрили 17-річного палія авто

10 вересня близько 00:30 до поліції надійшло повідомлення від рятувальників, що на території приватного господарства в селищі Оржів горить автомобіль....

¤ 
Нетверезий водій збив шість корів: дві загинуло

Нетверезий водій збив шість корів: дві загинуло

12 вересня близько 19 години до поліції надійшло повідомлення про те, що в селі Колодязне Рівненського району по вулиці Центральній водій вчинив ДТП....

¤ 18 вересня – День фармацевта
ТДВ «Рівнефармація»: Аптека – це храм здоров’я та соціальної відповідальності

ТДВ «Рівнефармація»: Аптека – це храм здоров’я та соціальної відповідальності

Ольга САДОВНИК: «Фармацевт, який не вміє готувати ліки, – це вже не фармацевт, а продавець таблеток»

Напередодні Дня фармацевтичного працівника України, який цього року відзначається 18 вересня, кореспондент нашого видання зустрівся з генеральним директором ТДВ «Рівнефармація», заслуженим працівником фармації України, кандидатом фармацевтичних наук, професором КЗВО «Рівненська медична академія» Ольгою Садовник (на фото)....





Найпопулярніші статті:

• Розшифровка аналізу крові: [841] (8889)
• Як позбутися шпори на п’яті [850] (8157)
• Допомога під час карантину [967] (6204)
• Масштабна спецоперація на Рівненщині: викрили мережу «реабілітаційних центрів» [965] (6196)
• Коли відкриються рівненські садочки? [965] (6180)
• У Здолбунові підпалили авто підприємця [965] (5874)
• Бюджет і ми… [965] (5865)
• Рівнян запрошують на дитячий кінофестиваль «Children Kinofest» онлайн [965] (5834)
• Про здобутки Рівненщини - у річницю президенства Володимира Зеленського [965] (5829)
• Аудитори Рівненщини з початку року попередили порушень за процедурою закупівель на понад 72 млн грн [965] (5807)
• Чому не варто кип’ятити воду двічі [964] (5780)
• Що робити, якщо дитину покусали комарі [965] (5777)
• Живи до ста! [965] (5730)
• 4 способи, як перевірити масло на натуральність [964] (5654)
• Щоб овочі в холодильнику були тривалий час свіжими, помістіть туди звичайну губку [964] (5590)
• У Сергія Притули вкрали взуття в поїзді: як викручувався ведучий [964] (5474)
• ЗНО під час карантину: як складати? [964] (5362)
• «Перевірка» на коронавірус коштувала пенсіонерам понад 10 тисяч гривень [964] (5247)

ТОП-15 свіжого номера:

• Перед зимою… (417)
• ТДВ «Рівнефармація»: Аптека – це храм здоров’я та соціальної відповідальності (186)
• «Батьківщина» вимагає від Верховної Ради негайного ухвалення двох тарифних законів (120)
• Освітяни Польщі та Рівного шукають шляхи співпраці (112)
• На Рівненщині активно підтримують пластовий рух (107)
• Що станеться, якщо покласти лимон поруч з ліжком: 5 сюрпризів (107)
• Хет-трик Михайла Волянюка приносить рівнянам першу у сезоні перемогу! (106)
• Гол Валерія Кучерова приносить Вересу перемогу над Львовом! (106)
• 10 близнюків знаменитих пам’яток, (100)
• Найнебезпечніші вулкани світу (98)
• Поліцейські викрили 17-річного палія авто (98)
• Нетверезий водій збив шість корів: дві загинуло (98)
• Украдене кохання (95)
• Сливовий джем з прянощами (88)
• Як печерицям і гливам надати аромат і смак благородних лісових грибів (84)


 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Інтерес .
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Розсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2020 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс