Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №882 від 12.10.2018p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

Олас - якісне пальне

А що Ви скажете? Блог


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Жовтень 2018p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30
Листопад 2018p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30


#Ракурс житейський

Як чужий «коровай»

Як чужий «коровай»

мені боком виліз

Ніколи не думав, що в зеніті свого віку доведеться починати з фінансового нуля. Втретє. І вперше – зі своєї вини. Тільки зі своєї.

Першого разу «погорів», коли двадцять років тому лопнув наш науково-проектний інститут. Можновладці вирішили, що ми для держави – зайвий вантаж. Вигідніше кинути, ніж нести. І кинули… п’ятдесят фахівців. І мене, дипломованого конструктора, за борт викинули.

Як я видряпувався з того дна, оповім колись іншим разом. А зараз скажу лише, що бабрався подібно до тієї жаби, котра впала у глечик із сметаною. Молотила лапками доти, доки масло утворилося. Стала на ту грудку – і виплигнула на волю. А інша зеленошкіра відразу ж на дно пішла. Надії на порятунок не мала.

Я тоді зумів вижити, як ота непогамовна жаба. Рятівною грудочкою масла для мене виявився приватний бізнес. Чим я тільки не займавсь, а на плаву втримався. Та, як виявилося, до пори до часу. Бо моя фірма “Найкращі вікна” тріснула під натиском потужніших конкурентів, як повітряна кулька. Скільки ж тих вікон у нашому райцентрі? І скільки людей, котрі мають фінансову змогу їх замінити?

Та я й цього разу виплив. На чому? Не вгадаєте! На біодобавках. Це щось таке, ніби ліки, ніби й ні. Лікарі, ті, котрі прихильники традиційної медицини, біодобавок не визнають. А хворі, та ще як припече їм болячка, та ще як піґулки і заштрики не дають ефекту – хапаються за біодобавки, як потопаючий за соломинку. Воно й зрозуміло – жити всім хочеться, надія помирає останньою. А тут щось таки надійніше за соломинку.

Колишній однокурсник запропонував мені займатися тими біодобавками. Підкотив до мене на такій іномарці, що кращого арґумента за цю справу вже й шукати не треба було. І я став однією з ланок у його “піраміді”.

Ні, ми не напускали туману в очі. Були серед наших клієнтів такі, яким оті біодобавки допомагали. Чи, може, віра в них. Але люди видряпувалися з пазурів кістлявої. Іншим про свій порятунок розповіли. Ті – своїм знайомим. І пішло, й поїхало.

Словом, солідно зібравсь я їхати до столиці за черговою партією розрекламованого товару. Гроші наталував, щоб підозри не викликати, у звичайну господарську сумку, з отих картатих, що їх так полюбляють подорожні. Чому готівку віз, не переказав кошти через банк? У такому бізнесі, як наш, самі розумієте, доводиться і так, і сяк крутити. А податковій не все треба знати. Тож порозкладав я купюри в кілька звичайнісіньких папок, обклав їх старим одягом, аби непомітно було, що везу – і на вокзал. Подумки молився, щоби попутники нормальні трапилися.

Тільки відхекався в купе – заходять двоє. Судячи з їхнього спілкування та з обручок – сімейна пара. Він якийсь непоказний, навіть миршавенький, а вона жінка в тілі, бюст заледве не такий, як у Вєрки Сердючки. Мені навіть здалося, що я не раз бачив цього верткого чоловічка. Чи то біля нашої фірми, чи біля мого будинку.

Та, мабуть, помилився. Бо за традиційною в дорозі плящиною (наливали з-під столика, щоб провідниця не запримітила) миршавенький оповів, що кілька років не був удома, недавно повернувсь із заробітків, і тепер вони з дружиною їдуть до Києва за солідними покупками. Мені стало цікаво, як могла пишногруда молодиця, дозріла до коханини, наче груша в спасівку до споживання, прожити без чоловічої ласки порівняно тривалий час. Але я не встиг розвинути свої фантазії, бо в купе раптом вибухнула сварка. Виявилося, що плани подружжя стосовно витрачання грошей суттєво відрізняються. Вона хоче супермеблі, а він – суперлегківку. Суперечка набрала таких обертів, що дама, грюкнувши дверима, кулею вилетіла з купе. “Горобчик” ще вистрелив їй услід чергою образливих слів упереміш із матами і запропонував замочити початок його розлучення. Довелося на знак чоловічої солідарності погодитися й знову сьорбнути з пластикової посудинки.

Миршавий, схиливши голову на столик, задрімав, а мені випите подіяло на центр еротичних фантазій. І закрутилося-зашуміло в голові навколо одного й того ж: стоїть десь там у тамбурі ображена самотня жінка і зацьковано дивиться у вікно… Якими доречними будуть для неї моя увага, моє співчуття-підбадьорення! А тими словами можна, як відомо, вистелити стежечку й до іншого – того, чого прагне кожний справжній мужчина.

Ще раз глянувши на подорожця – він аж похропував, так і не змінивши пози, я оглянув себе в дзеркалі, пригладив-поправив, що треба, і вишмигнув у коридор.

Вона, моя сусідка по купе, й справді стояла у тамбурі. Чайка на її коротенькій футболці наче боролася з поривами вітру: так піднімалися й опускалися груди.

– Заспокойтеся, прошу вас, усе налагодиться, – сказав я чи не найбанальніше з банального, що можна мовити у такій ситуації.

– Дякую вам за співчуття, але – не налагодиться. То в нас уже не перший раз. Знаєте, я медсестра, і чітко засвоїла: пов’язку треба зривати ривком. Так і в сімейних стосунках. Після сьогоднішнього скандалу я, здається, відважуся зробити це…

Усім єством досвідченого спокусника я відчув, що мої шанси зростають. Пустив у хід найліпше зі своєї красномовності. Навіть на кілька віршів, видобутих із закапелків ще студентської пам’яті, спромігся. Дама реагувала дуже емоційно, навіть не забрала свою руку, коли я погладив її нібито в пориві поетичної пристрасті. І очі тонули в очах, й уста були вже близько, й іскри, здається, проскакували між нами. Мене стримували тільки пасажири, котрі чомусь саме в цей час розшвендялися з вагона у вагон…

Так тривало з півгодини. Потім об’єкт моєї найпильнішої уваги, кинувши позирк на вид за вікном, прошепотів:

– Ми ще встигнемо… Запишіть номер моєї мобілки. Через два-три дні зателефонуєте. Я чекатиму вашого дзвінка. А зараз вам треба повертатися в купе. Я зайду трохи пізніше, щоби мій нічого не запідозрив.

…Вона вбігла в купе хвилин через три після того, як я всівся на своє місце. Різкими рухами розбурхала чоловіка:

– Нам треба виходити… На цій станції… Мені зателефонували… Вдома біда… Мусимо повертатися…

Потяг уже стишував хід, і за кілька хвилин сімейна пара опинилася на пероні. Ще раз обмацавши поглядом звабну постать молодиці, а пальцями – клаптик паперу з номером її мобілки, я зітхнув і повернувся в спорожніле купе. Мріями полетів на два-три дні вперед, услід за тією чаєчкою на футболці пишногрудої.

Перед тим, як переодягнутись і вкластися на спочинок, мусив узяти із сумки спортивний костюм. Здалося, що вона “схудла”, і мене кинуло в холодний піт. Тремтячими руками розсунув замок. Костюм лежав зверху, там, де я його поклав. А під ним замість папок із грішми білів аркуш паперу. На ньому великими літерами було написано: “На чужий коровай рота не роззявляй. А на чужу жінку – тим більше. Своє добро пильнуй…”

Так чужий коровай виліз мені боком. Ох і виліз… Не скоро та рана заживе, котру липова медсестра та її напарник заподіяли. Уже потім я десь вичитав, що таку схему крадіжки – з нібито сімейним скандалом у купе – злодії, наперед вистеживши багату жертву, застосовували ще наприкінці позаминулого століття. Замість грошей подібну глузливу записку залишали. Значить, теж досвід від покоління до покоління передають. І таких лопухів, як я, вистачає… І то таки миршавенький «винюхував» біля нашої фірми і мого дому.

А номер мобільного, що я записав, виявився контактним телефоном приватного бюро ритуальних послуг…

12.10.2018Богдан МЕЛЬНИЧУК.


Переглядів: 84

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 887 від 08.11.2018p.
¤ 
У Києві стартував всеукраїнський фінал «Олімпійського лелеченяти»

У Києві стартував всеукраїнський фінал «Олімпійського лелеченяти»

Ось уже восьмий рік поспіль Національний олімпійський комітет України проводить фінал Всеукраїнського спор...

¤ 
У Рівному п’яний водій збив двох школярів

У Рівному п’яний водій збив двох школярів

Смертельна дорожньо-транспортна пригода сталася другого листопада, близько 19 години на вулиці Севастопольс...

¤ Натуральне майбутнє
Віктор ЩЕРБАЧУК: «Сьогодні здорове харчування стало світовим трендом»

Віктор ЩЕРБАЧУК: «Сьогодні здорове харчування стало світовим трендом»

Україна має всі передумови для того, щоб найближчим часом стати «органічним хабом» Європи та всього світу

В Україні активно розвивається виробництво органічної продукції. За даними Дослідницького інституту органі...

¤ 
Чи стане пальне дешевшим?

Чи стане пальне дешевшим?

Стрімкий ріст вартості усіх сегментів автомобільного пального (бензин, солярка та автогаз) вже суттєво вдари...

¤ 
Завдяки Світовому банку лікарні Рівненщини отримають сучасну діагностичну техніку

Завдяки Світовому банку лікарні Рівненщини отримають сучасну діагностичну техніку

У рамках реалізації проекту Світового банку «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей», в управлінні о...

¤ 
Україна потребує комплексної модернізації житлового сектору, - Геннадій Зубко

Україна потребує комплексної модернізації житлового сектору, - Геннадій Зубко

Для проведення модернізації житлового сектору фактично прийнята вся необхідна законодавча база. Мова йде не...





Найпопулярніші 15 статей:

1. Моє місто - найкраще [427] (1614)
2. Секс із мусульманином [271] (1335)
3. ЧИ ВАРТО РОБИТИ ПОКУПКИ ДО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ? [519] (1194)
4. Догляньте мене до смерті [278] (1081)
5. Як правильно приймати вітаміни? [749] (933)
6. Первентин - легальний наркотик нового покоління [345] (923)
7. Авокадо - це фрукт чи овоч? [318] (879)
8. [0] (853)
9. Секрети ігрових автоматів: як грати і вигравати? [755] (827)
10. Біснуватих везуть у Рогачів [256] (814)
11. Двох тяжкохворих сестер вилікував чоловік зі Здолбунова [465] (814)
12. Якщо у сні приснився вуж [219] (813)
13. Розклад руху автобусів [253] (801)
14. Яйце-райце, в чому твоя сила? [257] (773)
15. Три помсти княгині Ольги [820] (746)

ТОП-15 свіжого номера:

1. Віктор ЩЕРБАЧУК: «Сьогодні здорове харчування стало світовим трендом» (93)
2. Харчова міль: як її позбутися і попередити появу (82)
3. Яку фарбу вибрати для фарбування стелі (78)
4. Відомо, хто став найбільш високооплачуваною мертвою зіркою (74)
5. Рівненщина забезпечена вакциною проти кору (68)
6. Засудженого незаконно помістили в ДІЗО (67)
7. Аніта Луценко повідомила, що її обікрали (67)
8. 61-річна зірка серіалу «Рабиня Ізаура» зізналася, чи змогла б знятися оголеною (66)
9. У Києві стартував всеукраїнський фінал «Олімпійського лелеченяти» (54)
10. Смерть під колесами (53)
11. Завдяки Світовому банку лікарні Рівненщини отримають сучасну діагностичну техніку (53)
12. Оля Полякова зізналася, скільки витратила на грандіозне шоу «Королева ночі» (51)
13. Поціловані сонцем (51)
14. У Дубенському районі загинув мотоцикліст (50)
15. У Рівному п’яний водій збив двох школярів (49)






 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2018 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс