Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №882 від 12.10.2018p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Серпень 2021p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30
Вересень 2021p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
  1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30

Новини Рівне

#Ракурс житейський

Як чужий «коровай»

Як чужий «коровай»

мені боком виліз

Ніколи не думав, що в зеніті свого віку доведеться починати з фінансового нуля. Втретє. І вперше – зі своєї вини. Тільки зі своєї.

Першого разу «погорів», коли двадцять років тому лопнув наш науково-проектний інститут. Можновладці вирішили, що ми для держави – зайвий вантаж. Вигідніше кинути, ніж нести. І кинули… п’ятдесят фахівців. І мене, дипломованого конструктора, за борт викинули.

Як я видряпувався з того дна, оповім колись іншим разом. А зараз скажу лише, що бабрався подібно до тієї жаби, котра впала у глечик із сметаною. Молотила лапками доти, доки масло утворилося. Стала на ту грудку – і виплигнула на волю. А інша зеленошкіра відразу ж на дно пішла. Надії на порятунок не мала.

Я тоді зумів вижити, як ота непогамовна жаба. Рятівною грудочкою масла для мене виявився приватний бізнес. Чим я тільки не займавсь, а на плаву втримався. Та, як виявилося, до пори до часу. Бо моя фірма “Найкращі вікна” тріснула під натиском потужніших конкурентів, як повітряна кулька. Скільки ж тих вікон у нашому райцентрі? І скільки людей, котрі мають фінансову змогу їх замінити?

Та я й цього разу виплив. На чому? Не вгадаєте! На біодобавках. Це щось таке, ніби ліки, ніби й ні. Лікарі, ті, котрі прихильники традиційної медицини, біодобавок не визнають. А хворі, та ще як припече їм болячка, та ще як піґулки і заштрики не дають ефекту – хапаються за біодобавки, як потопаючий за соломинку. Воно й зрозуміло – жити всім хочеться, надія помирає останньою. А тут щось таки надійніше за соломинку.

Колишній однокурсник запропонував мені займатися тими біодобавками. Підкотив до мене на такій іномарці, що кращого арґумента за цю справу вже й шукати не треба було. І я став однією з ланок у його “піраміді”.

Ні, ми не напускали туману в очі. Були серед наших клієнтів такі, яким оті біодобавки допомагали. Чи, може, віра в них. Але люди видряпувалися з пазурів кістлявої. Іншим про свій порятунок розповіли. Ті – своїм знайомим. І пішло, й поїхало.

Словом, солідно зібравсь я їхати до столиці за черговою партією розрекламованого товару. Гроші наталував, щоб підозри не викликати, у звичайну господарську сумку, з отих картатих, що їх так полюбляють подорожні. Чому готівку віз, не переказав кошти через банк? У такому бізнесі, як наш, самі розумієте, доводиться і так, і сяк крутити. А податковій не все треба знати. Тож порозкладав я купюри в кілька звичайнісіньких папок, обклав їх старим одягом, аби непомітно було, що везу – і на вокзал. Подумки молився, щоби попутники нормальні трапилися.

Тільки відхекався в купе – заходять двоє. Судячи з їхнього спілкування та з обручок – сімейна пара. Він якийсь непоказний, навіть миршавенький, а вона жінка в тілі, бюст заледве не такий, як у Вєрки Сердючки. Мені навіть здалося, що я не раз бачив цього верткого чоловічка. Чи то біля нашої фірми, чи біля мого будинку.

Та, мабуть, помилився. Бо за традиційною в дорозі плящиною (наливали з-під столика, щоб провідниця не запримітила) миршавенький оповів, що кілька років не був удома, недавно повернувсь із заробітків, і тепер вони з дружиною їдуть до Києва за солідними покупками. Мені стало цікаво, як могла пишногруда молодиця, дозріла до коханини, наче груша в спасівку до споживання, прожити без чоловічої ласки порівняно тривалий час. Але я не встиг розвинути свої фантазії, бо в купе раптом вибухнула сварка. Виявилося, що плани подружжя стосовно витрачання грошей суттєво відрізняються. Вона хоче супермеблі, а він – суперлегківку. Суперечка набрала таких обертів, що дама, грюкнувши дверима, кулею вилетіла з купе. “Горобчик” ще вистрелив їй услід чергою образливих слів упереміш із матами і запропонував замочити початок його розлучення. Довелося на знак чоловічої солідарності погодитися й знову сьорбнути з пластикової посудинки.

Миршавий, схиливши голову на столик, задрімав, а мені випите подіяло на центр еротичних фантазій. І закрутилося-зашуміло в голові навколо одного й того ж: стоїть десь там у тамбурі ображена самотня жінка і зацьковано дивиться у вікно… Якими доречними будуть для неї моя увага, моє співчуття-підбадьорення! А тими словами можна, як відомо, вистелити стежечку й до іншого – того, чого прагне кожний справжній мужчина.

Ще раз глянувши на подорожця – він аж похропував, так і не змінивши пози, я оглянув себе в дзеркалі, пригладив-поправив, що треба, і вишмигнув у коридор.

Вона, моя сусідка по купе, й справді стояла у тамбурі. Чайка на її коротенькій футболці наче боролася з поривами вітру: так піднімалися й опускалися груди.

– Заспокойтеся, прошу вас, усе налагодиться, – сказав я чи не найбанальніше з банального, що можна мовити у такій ситуації.

– Дякую вам за співчуття, але – не налагодиться. То в нас уже не перший раз. Знаєте, я медсестра, і чітко засвоїла: пов’язку треба зривати ривком. Так і в сімейних стосунках. Після сьогоднішнього скандалу я, здається, відважуся зробити це…

Усім єством досвідченого спокусника я відчув, що мої шанси зростають. Пустив у хід найліпше зі своєї красномовності. Навіть на кілька віршів, видобутих із закапелків ще студентської пам’яті, спромігся. Дама реагувала дуже емоційно, навіть не забрала свою руку, коли я погладив її нібито в пориві поетичної пристрасті. І очі тонули в очах, й уста були вже близько, й іскри, здається, проскакували між нами. Мене стримували тільки пасажири, котрі чомусь саме в цей час розшвендялися з вагона у вагон…

Так тривало з півгодини. Потім об’єкт моєї найпильнішої уваги, кинувши позирк на вид за вікном, прошепотів:

– Ми ще встигнемо… Запишіть номер моєї мобілки. Через два-три дні зателефонуєте. Я чекатиму вашого дзвінка. А зараз вам треба повертатися в купе. Я зайду трохи пізніше, щоби мій нічого не запідозрив.

…Вона вбігла в купе хвилин через три після того, як я всівся на своє місце. Різкими рухами розбурхала чоловіка:

– Нам треба виходити… На цій станції… Мені зателефонували… Вдома біда… Мусимо повертатися…

Потяг уже стишував хід, і за кілька хвилин сімейна пара опинилася на пероні. Ще раз обмацавши поглядом звабну постать молодиці, а пальцями – клаптик паперу з номером її мобілки, я зітхнув і повернувся в спорожніле купе. Мріями полетів на два-три дні вперед, услід за тією чаєчкою на футболці пишногрудої.

Перед тим, як переодягнутись і вкластися на спочинок, мусив узяти із сумки спортивний костюм. Здалося, що вона “схудла”, і мене кинуло в холодний піт. Тремтячими руками розсунув замок. Костюм лежав зверху, там, де я його поклав. А під ним замість папок із грішми білів аркуш паперу. На ньому великими літерами було написано: “На чужий коровай рота не роззявляй. А на чужу жінку – тим більше. Своє добро пильнуй…”

Так чужий коровай виліз мені боком. Ох і виліз… Не скоро та рана заживе, котру липова медсестра та її напарник заподіяли. Уже потім я десь вичитав, що таку схему крадіжки – з нібито сімейним скандалом у купе – злодії, наперед вистеживши багату жертву, застосовували ще наприкінці позаминулого століття. Замість грошей подібну глузливу записку залишали. Значить, теж досвід від покоління до покоління передають. І таких лопухів, як я, вистачає… І то таки миршавенький «винюхував» біля нашої фірми і мого дому.

А номер мобільного, що я записав, виявився контактним телефоном приватного бюро ритуальних послуг…

12.10.2018Богдан МЕЛЬНИЧУК.


Переглядів: 856

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 1032 від 09.09.2021p.
¤ 
Зіткнення трьох вантажівок

Зіткнення трьох вантажівок

Зіткнення трьох вантажних транспортних засобів сталося сьомого вересня близько 16 години на автодорозі «Київ-Чоп» поблизу села Привільне, що на Дубенщині....

¤ 
Безпечна освіта. Як вчитись в умовах пандемії?

Безпечна освіта. Як вчитись в умовах пандемії?

У вересні учні і студенти повернулися за парти. Частина із них вперше познайомилася зі своїми колегами і педагогами наживо. Адже торік навчання у багатьох закладах було дистанційним. А подекуди – взагалі не відбувалося через брак необхідних технічних засобів в учнів та вчителів. Тож не буде перебільшенням сказати, що якість отриманих знань торік значно упала. Щоб це не повторилося, 2021/2022 навчальний рік розпочався у звичному форматі. Однак будь-якої миті все може змінитися. Як знайти баланс між безпекою та якістю навчання, дізнавався Центр громадського моніторингу та контролю....

¤ 
Віталій Коваль – «Проєкт «Велике будівництво» прийшов в громади, які десятиліттями не бачили подекуди і ямкового ремонту»

Віталій Коваль – «Проєкт «Велике будівництво» прийшов в громади, які десятиліттями не бачили подекуди і ямкового ремонту»

Майже півтора роки в Україні з ініціативи президента України Володимира Зеленського триває масштабна та амбітна державна ініціатива «Велике будівництво». За оцінками експертів, довгострокові ефекти в результаті реалізації проєкту сприятимуть збільшенню ВВП у найближчі 5 років на 2,2?%....

¤ 
Представники міжнародної компанії НЕФКО відвідали заклади дошкільної освіти міста Рівного, де буде встановлено сучасне кухонне обладнання

Представники міжнародної компанії НЕФКО відвідали заклади дошкільної освіти міста Рівного, де буде встановлено сучасне кухонне обладнання

Нещодавно відбулась зустріч в рамках реалізації проєкту НЕФКО-3 «Впровадження енергозбереження в закладах та установах, що належать до комунальної власності м. Рівне та модернізація вуличного освітлення», що реалізовується Рівненською міською радою спільно з Північною екологічною фінансовою корпорацією НЕФКО....





Найпопулярніші статті:

• Розшифровка аналізу крові: [841] (8810)
• Як позбутися шпори на п’яті [850] (8077)
• Допомога під час карантину [967] (6142)
• Масштабна спецоперація на Рівненщині: викрили мережу «реабілітаційних центрів» [965] (6129)
• Коли відкриються рівненські садочки? [965] (6122)
• У Здолбунові підпалили авто підприємця [965] (5831)
• Бюджет і ми… [965] (5831)
• Про здобутки Рівненщини - у річницю президенства Володимира Зеленського [965] (5788)
• Рівнян запрошують на дитячий кінофестиваль «Children Kinofest» онлайн [965] (5779)
• Аудитори Рівненщини з початку року попередили порушень за процедурою закупівель на понад 72 млн грн [965] (5768)
• Що робити, якщо дитину покусали комарі [965] (5733)
• Чому не варто кип’ятити воду двічі [964] (5733)
• Живи до ста! [965] (5659)
• 4 способи, як перевірити масло на натуральність [964] (5605)
• Щоб овочі в холодильнику були тривалий час свіжими, помістіть туди звичайну губку [964] (5535)
• У Сергія Притули вкрали взуття в поїзді: як викручувався ведучий [964] (5431)
• ЗНО під час карантину: як складати? [964] (5324)
• «Перевірка» на коронавірус коштувала пенсіонерам понад 10 тисяч гривень [964] (5205)

ТОП-15 свіжого номера:

• Сергій Кондрачук: «Сьогодні обласна рада – це гармонійне поєднання досвіду та молодості…» (758)
• Зіткнення трьох вантажівок (163)
• Представники міжнародної компанії НЕФКО відвідали заклади дошкільної освіти міста Рівного, де буде встановлено сучасне кухонне обладнання (162)
• Віталій Коваль – «Проєкт «Велике будівництво» прийшов в громади, які десятиліттями не бачили подекуди і ямкового ремонту» (160)
• Безпечна освіта. Як вчитись в умовах пандемії? (155)
• Більше ніякого заморожування! (148)
• Терпка хурма? Тверде ківі чи авокадо? (139)
• Цитрусовий порошок зі шкірок мандаринів та апельсинів (138)
• Веслувальник з Рівненщини здобув срібло Паралімпіади (129)
• Які добавки найбільш небезпечні (128)
• Фальшиві гриби – готуємо баклажани (122)
• Спортсменам Паралімпіади збільшать премії у 4 рази (121)
• Три золотих, одну срібну та чотири бронзові медалі вибороли рівненські спортсмени на Всеукраїнському турнірі (117)
• «Для неї також пара знайдеться…» (115)
• Чорнобривці рятують від усіх бід. (110)


 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Інтерес .
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Розсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2020 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс