Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №883 від 19.10.2018p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Квітень 2021p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31
Травень 2021p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
     1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31

Новини Рівне

#Ракурс житейський

Материн заповіт

Материн заповіт

Колектив, у якому працювала Діна, збирався на прощу. Їй не дуже хотілося мандрувати до святого місця, але на роботі існувало правило: ініціативи шефа не обговорюються і не ігноруються. А в неї «горить» бухгалтерія у невеличкій фірмі, де підробляла.

Грошей Діні не вистачало відтоді, коли пішов із сім’ї чоловік. Тоді Дімкові, синові, було три роки. Зараз – тринадцятий. Росте, як на дріжджах. За літо взуття та одяганки стали малі. А ціни… От і мудрує Діна над родинною бухгалтерією, щоб на все вистачило…

…Коли Степан, чоловік, дізнався, що народиться син, сказав:

– Назвемо Дімою. Діна і Діма. Правда, гарно?

Степан любив малого. Вони були щасливі. А потім чоловік випадково зустрів своє перше шкільне кохання. Воно працювало на закордонних заробітках. Гарно виглядало. Було розлучене. Без дітей.

Колишнє кохання поклало на Степана око. Запрошення на горнятко кави переросли у романтичні зустрічі. Все так закрутилося… Діна і Дімка програли коханню. Чоловік заявив, що залишає родину. А оскільки Діна була в невістках, довелося зібрати свої речі, взяти сина і повернутися в двокімнатну материну квартиру.

– Якось проживемо, – підбадьорювала матір. – З Божою поміччю…

– Не хочу жити «якось»! – зривалася на крик донька.

…Діна майже не пам’ятає свого батька. Працював на будові. Травмувався. Тоді й житло дали. До цього сім’я мешкала в гуртожитку. Батько довго не протягнув. Ніна залишилася вдовою. Було сутужно. Також працювала на будові. Допомагала робити ремонти «на боці», аби перепав якийсь гріш.

Їхня сусідка, тітка Анатолія, була заможною і гоноровою. Жила з чоловіком і єдиною донькою у трикімнатній квартирі. З сусідами майже не спілкувалася. У неї та благовірного – посади, статус. Що їй до простих людей? Лише до Діни в Анатолії чомусь лежала душа. Тому дівчині перепадали речі, з яких виростала її донька – Світлана була старшою за Діну. Ніна була вдячна Анатолії. Раділа «обновкам» Діна. А потім, коли Світлана відверто насміялася над її бідністю, все це тихо зненавиділа. У Світлани гонору було ще більше, ніж у її матері. Й зневаги до тих, хто не мав статків і статусів.

А Діна в усьому звинувачувала матір. Робота не престижна. В хаті простенькі меблі. Ходить у східках.

– Треба було мене не народжувати! – дорікала при першій-ліпшій нагоді.

…І ось знову повернулася до матері. Благо, що сусіди перебралися у власний дім. А то Світлана знову насміялася б над її невдачею.

Діна злостилась на весь світ. І на матір.

– Ти так і не доробилася до нового дивану, – «пиляла» Ніну. – Як на цьому старому нещасті спати? А «стінка»?.. Її місце в музеї, а не в хаті. Чому в людей все нормально, а в мене?..

– Не гніви Бога, дитино. В людей буває ще гірше. Головне – здоров’я. А все решта додасться.

– Ага! Дітям батьки «все решта» додають. А що ти можеш?

Ніна плакала. Від образи і душевного болю, якого завдавала донька. Розраду знаходила у молитвах. Почала часто ходити до церкви. Лише там знаходила спокій, ставало легше на серці.

…Степан спершу платив такі-сякі аліменти. А потім разом зі своїм уже законним коханням подався у світи. Про сина не згадував…

…Коли Ніна почала хворіти, стало ще сутужніше. Лікарні, медикаменти…

– Ти навіть занедужала невчасно, – кинула Діна матері. – Степан зник. А мене вже й підробітки не рятують.

Ніна мовчки зітхала. Немов відчувала: не довго залишилося на цім світі.

Під час чергової перепалки Діна мовила матері:

– Батьки залишають своїм дітям заповіт. А ти? Квартиру, яку отримав батько? Якби  не той випадок на будові, певно, досі в гуртожитку жила б. Ну, чому комусь дістається все, а мені – нічого?!

– Я також залишаю тобі заповіт, доню. Свою любов, молитви і благословення.

– І що я з цим буду робити? На хліб намащу?..

Ніна цілу ніч молилася, розмовляла з Господом. Просила прощення за холодне доньчине серце. А ще просила Всевишнього опікуватися Діною. Бо більше нікому. Над ранок Нінина душа відлетіла у засвіти…

…Діна крутилася, як могла. Навіть згадувала сусідку Анатолію, яка віддавала їй Світланині речі. Жаль, тепер нема таких сусідів, які могли б підсобити Дімці. Якби не «секонд-хенд»…

…На прощі зібралося чимало люду. Хтось щиро молився, хтось почувався туристом. Діні не терпілося, аби проща швидше закінчилася. На неї чекала бухгалтерія. Присіла на лавку. Глянула на годинник.

– Слава Ісусу Христу, – почула.

Біля неї присіла жінка середнього віку. Скромно одягнена. Її голос нагадував материн. Тихий, лагідний…

– Не поспішайте, – мовила. – Тут так спокійно. Навіть, коли багато людей, все одно відчувається умиротвореність. Без поспіху і суєти. І думки інші.

– У мене думка одна, – відмахнулася Діна.

Незнайомка усміхнулася.

– Людям завжди чогось не вистачає. Бідним – багатства. А багаті мають клопіт, як уберегти статки. А життя тече, як ця маленька річечка, що біля храму. Правда, вода у ній благодатна. Люди ж своє життя отруюють злістю, жадобою. От, у вас…

– А що в мене? – перебила Діна незнайомку. – Ні долі, ні статків. Батьки допомагають дітям, щось залишають. Мені ж ніхто нічого. І чоловік знайшов іншу.

– Але ж вам також залишили заповіт.

– Хто? Який?

– Ваша матір. Проте ви його досі не знайшли, не усвідомили, не повірили.

Діна давно забула материні слова. Згадка її розізлила. Хотіла відповісти незнайомій жінці щось в’їдливе, але тієї вже не було.

Дорогою додому думала про зустріч із незнайомкою, про сказане нею. І водночас, переконувала себе: воно немає жодного значення. Але серце запитувало: звідки ця жінка знає, що сказала перед смертю матір?

Діна нипала по хаті. Робота не бралася.

– Щось шукаєш, мамо? – запитав син.

– Бабусин заповіт.

Дімка здвигнув плечима.

…Діну викликав шеф. Хвилювалася: невже щось напартачила у звіті.

– Ви знаєте, Діно Іванівно, що наша головний бухгалтер іде у декретну відпустку. Хто б подумав, така пізня дитина. Але я не про це. Будете виконувати її обов’язки. Зарплату матимете вищу. Ну й, відповідальності більше. Але ви – гарний працівник. Упораєтесь. Якщо все буде гаразд – премію отримаєте.

А згодом у її житті з’явився Олесь. Охоронець з їхньої установи. Вдівець. Трошки молодший за Діну. Вона йому подобалась. Але не зважувався зізнатися. І ось нарешті…

Олесь кликав Діну заміж. Називав Дімку сином. Пропонував переселитися у його нове помешкання. І мріяв, що Діна народить йому донечку. Діану. Маленьку принцеску.

…Їхній колектив знову збирався на прощу. Це стало традицією. Цього разу Діна не вагалася їхати чи ні. Їй хотілося знову зустріти цю незнайому жінку. Подякувати, що допомогла знайти і зрозуміти материн заповіт. Скільки разів після цього Діна просила прощення у покійної матері. І благословення…

На прощі шукала між сотнями людей незнайомку. Ось, наче, промайнула схожа постать. Ні, не вона. А, може, ця жінка… Ні…

У церкві зупинилася перед маленьким образком святої Марії. Мабуть, його приніс сюди хтось із прочан. Очі… Незнайомка мала такий же добрий, теплий погляд, як у Діви.

– Хтозна, чиїми устами до нас промовляє Господь, – почула шепіт позад себе.

Цей голос… Він належить тій жінці. Шалено забилося серце. Шукала слова, які має сказати. Обернулася. Жінка у скромному одязі, такому, в якому Діна побачили її уперше, вже стояла на порозі храму. Діна кинулась за нею. У той час до церкви підійшла велика група паломників. Незнайомка загубилася серед десятків людських душ. А, може, пішла рятувати котрусь із них…

19.10.2018Ольга Чорна


Переглядів: 398

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 1014 від 07.05.2021p.
¤ 
Три срібні медалі вибороли рівняни на Чемпіонаті України

Три срібні медалі вибороли рівняни на Чемпіонаті України

22-24 квітня 2021року в місті Тернопіль відбувся Чемпіонат України з боротьби греко-римської серед юніорів....

¤ 
Кримінальні провадження щодо журналістів перебувають на особливому контролі

Кримінальні провадження щодо журналістів перебувають на особливому контролі

На цьому наголосив очільник поліції Рівненської області Олексій Камишанський під час особистої зустрічі із т.в.о. начальника слідчого управління Ігорем Коцюбинським, що відбулася 30 квітня....

¤ 
Забив штахетиною до смерті

Забив штахетиною до смерті

Нині 18-річний мешканець села Щоків перебуває в ізоляторі тимчасового тримання. За завдане умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть односельця, йому загрожує до десяти років позбавлення волі....

¤ 

Оптимізація – не ліквідація: головний освітянин області пояснив, чому потрібно реформувати навчальні заклади

На Рівненщині необхідно зробити шкільну мережу більш ефективною. На цьому наголосив начальник управління освіти і науки Рівненської ОДА Петро Коржевський під час селекторної наради з головами РДА та територіальних громад області. Так, головний освітянин області пояснив, що оптимізація мережі загальноосвітніх навчальних закладів наразі є одним з найбільш актуальних завдань....

¤ 
На Гурбах вшанували пам’ять бійців, полеглих у найбільшому бою УПА

На Гурбах вшанували пам’ять бійців, полеглих у найбільшому бою УПА

Уже традиційно на третій день Великодня жителі Рівненщини та багато гостей з інших регіонів з’їжджаються до урочища Гурби. Саме там сімдесят сім років тому відгримів найбільший в історії УПА бій. І досі у лісах покояться ті, хто у буремні часи став на захист України попри чисельну перевагу ворога....





Найпопулярніші статті:

• Розшифровка аналізу крові: [841] (6239)
• Як позбутися шпори на п’яті [850] (5871)
• Масштабна спецоперація на Рівненщині: викрили мережу «реабілітаційних центрів» [965] (4471)
• Допомога під час карантину [967] (4462)
• Коли відкриються рівненські садочки? [965] (4461)
• Бюджет і ми… [965] (4382)
• Рівнян запрошують на дитячий кінофестиваль «Children Kinofest» онлайн [965] (4341)
• Що робити, якщо дитину покусали комарі [965] (4337)
• Про здобутки Рівненщини - у річницю президенства Володимира Зеленського [965] (4281)
• У Здолбунові підпалили авто підприємця [965] (4280)
• Аудитори Рівненщини з початку року попередили порушень за процедурою закупівель на понад 72 млн грн [965] (4277)
• Чому не варто кип’ятити воду двічі [964] (4218)
• Живи до ста! [965] (4163)
• 4 способи, як перевірити масло на натуральність [964] (4056)
• Щоб овочі в холодильнику були тривалий час свіжими, помістіть туди звичайну губку [964] (4040)
• У Сергія Притули вкрали взуття в поїзді: як викручувався ведучий [964] (3960)
• ЗНО під час карантину: як складати? [964] (3957)
• «Перевірка» на коронавірус коштувала пенсіонерам понад 10 тисяч гривень [964] (3744)

ТОП-15 свіжого номера:

• Як вибрати правильного партнера по продажі трикотажу серед великого переліку? (265)
• Три срібні медалі вибороли рівняни на Чемпіонаті України (149)
• Чому слід іноді класти частину одягу в холодильник (118)
• Чому наші бабусі мили підлогу з сіллю, та чому цей спосіб досі актуальний (113)
• Оптимізація – не ліквідація: головний освітянин області пояснив, чому потрібно реформувати навчальні заклади (109)
• Кримінальні провадження щодо журналістів перебувають на особливому контролі (107)
• Розумні поради щодо альтернативного використання морозильної камери, окрім зберігання їжі (107)
• Кондиціонер для білизни в домашніх умовах – і ваша білизна буде вам «вдячна» (106)
• Двоє гравців “Кардинал-Рівне” отримали статус вільних агентів (105)
• Забив штахетиною до смерті (102)
• На Гурбах вшанували пам’ять бійців, полеглих у найбільшому бою УПА (97)
• Початок сезону… (97)
• Заливний пиріг з яйцями та сардинами (94)
• Команди ДЮСШ Верес здобули дві перемоги у чемпіонаті ДЮФЛ (84)
• Вчені довели, що будь-які гриби здатні профілактувати рак (80)


 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Інтерес .
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Розсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2020 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс