Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №888 від 22.11.2018p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Квітень 2021p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31
Травень 2021p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
     1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31

Новини Рівне

#Ракурс житейський

«Ходімо до хати, люди слухають»

«Ходімо до хати, люди слухають»

Вона з’явилася на подвір’ї. У Віри тривожно забилося серце…

– І чого прийшла – не розумію. Все одно до хати не пущу! Хай судиться зі мною, хай люди говорять, що хочуть, а я рішення свого не зміню. Хата моя. Своїми руками її будувала, не знала від роботи ніколи спочинку. А вона? Спитайте її, де вона, моя матір, була в цей час? На якусь хвильку Віра замовкає. Злість, образа і сльози душать її, перехоплюють дихання. Але вже через секунду знову викрикує на усеньке подвір’я:

– Коли здорова була, молода, про дітей не думала. Роздала по інтернатах – хай ростуть на чужих людях. А тепер, як старість настала, як зігнуло до землі вдвоє, припленталася. Згадала, що в неї діти є. Не пущу в свою хату – і все. Нехай на вулиці ночує. Хай у дім престарілих йде. А клопоту в хаті мені не треба, – Віра ображено закусує губи, ніби ставить останню крапку.

Старенька мовчки сидить на нижній сходинці веранди. Час від часу витирає краєм фартуха очі. Біля неї примостився малий Сергійко, її п’ятирічний правнук. Довгою лозиною змахує з бабиної ноги надокучливу муху. Він ще не розуміє усієї драми, яка розігралася тут, на їхньому подвір’ї.

Через огорожу крадькома зиркають цікаві сусіди. Чи то їм, чи просто аби виговоритися, Віра і далі виливає свій біль.

– Мати залишила нас зовсім маленькими. Мені було чотири, а Олегу, братові, два рочки, коли вона пішла від нас. Знайшла собі якогось заїжджого заробітчанина І вночі, зібравши свої речі, втекла. Батько довго шукав її.

Якось сусіди поїхали до родини в гості у Херсонську область. Там люди і побачили мою матір. Переказали батькові…

Він зібрався і поїхав за Оленою, Віриною матір’ю. Любив її, а головне, бачив, як страждають без матері діти. А приводити якусь чужаницю в хату не хотів. Тож тішив дітей словами, мовляв, будьте чемні, слухайте тітку Дарину, а він за те привезе їм маму.

Не привіз. Ні вмовляння, ні просьби – нічого не повернуло Олену до дітей.

Так і росли Віра з Олегом при батькові. Аж поки не трапилася біда. Чи то від тяжкої роботи, бо ж вся господарка була на батькових плечах, чи з туги, захворів тяжко. Згорів, як свічка, за недовгий час. Віра й досі пам’ятає якусь вселенську печаль у батькових очах, коли він, важкохворий, гладив їх з братом по русявих голівках.

Залишилися діти одні. Хоч і школярі вже, але ще зовсім маленькі. Спочатку доглядала їх Дарина. Але була вже немолода, а ще смерть брата забрала до решти здоров’я. Пригадує Віра один вечір, як тітка Дарина читала зім’ятий папірець. Потім якось дивно глянула на принишклих дітей. Одним порухом кинула той папір у вогонь.

– Нема у вас більше матері, – видихнула. – Померла вона. Тепер ви – круглі сироти, запам’ятайте.

Не знала тоді Віра, що тітка Дарина писала матері листи, розказувала про смерть чоловіка, просила, аби повернулася до дітей. Той папірець, лист від матері, був черговою відмовою Олени. Писала, що в неї нова сім’я, чоловік теж дуже хворий, отож приїхати не може.

Розказала про це тітка Дарина Вірі, коли помирала. Не хотіла нести із собою в могилу обману. Так Віра дізналася, що десь є жива її мати. Хоча для них з Олегом вона ще з того пам’ятного вечора була мертва.

Виховувалися вони з братом у дитячому будинку справді як круглі сироти. Чого тільки не натерпілися в житті, поки стали  на ноги. Олег їздив по різних заробітках, на сході України й одружився. А Віра повернулася в село. Відбила з вікон погнилі дошки у батьківській хатині. Вимила скрипучу стареньку підлогу й стала жити тут. Коли її ровесниці вступали до інститутів чи училищ, щоб вирватися з села до міста, вона пішла на ферму дояркою. Робила чорно, аби хоч одягнутися в щось ліпше. Ніхто не спитав ніколи, як їй живеться. Але Бог добрий, послав дівчині гарного, щирого хлопця, хоча теж із бідної сім’ї. Збудували з чоловіком хату, виростили дітей, дочекалися внуків.

Так би жили вони й досі. Якби не об’явилася одного дня в селі незнайомка. Віра не знала її. Але коли незнайомка з’явилася на подвір’ї, у неї чомусь тривожно забилося серце.

І недаремно. Перед Вірою стояла Олена, її матір. Скупо, плутано злітали із зістарених уст слова. Про те, що давно вже Олена жила сама. Чоловік помер, дітей у них не було. Що тяжко бідувала Олена в останні роки. Хата давня, дах протікає, вічно всередині повно як не дощу, то снігу. Кругом чужі люди, нікому допомогти. От і зібрала останні сили, повернулася додому, на рідне, старе обійстя.

Віра не вірила своїм вухам. Не впізнавала матір. Та й хіба вона могла її пам’ятати? Впізнавало Олену село, сусіди, які вже встигли про все дізнатися. Бачили у цій старій, згорбленій жінці колишню красуню, яка втекла із заїжджим парубком.

Не привезла Олена із собою нічого – ні статків, ні заощаджень. Тільки маленький клуночок з кількома старими сорочками. Мовчки сидить вона на останній сходинці. Чужа, мертва для рідних дітей, рідного колись обійстя…

Віра й собі принишкла, змахнула сльозу і сказала чи то незнайомці, чи собі:

– Ходімо обідати. А там про все й поговоримо. Чого будемо на подвір’ї? Люди ж слухають…

Дві жінки, донька і матір, пішли до хати. Сусіди розходилися по своїх домівках…

22.11.2018Зіна Кушнірук


Переглядів: 657

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 1014 від 07.05.2021p.
¤ 
Три срібні медалі вибороли рівняни на Чемпіонаті України

Три срібні медалі вибороли рівняни на Чемпіонаті України

22-24 квітня 2021року в місті Тернопіль відбувся Чемпіонат України з боротьби греко-римської серед юніорів....

¤ 
Кримінальні провадження щодо журналістів перебувають на особливому контролі

Кримінальні провадження щодо журналістів перебувають на особливому контролі

На цьому наголосив очільник поліції Рівненської області Олексій Камишанський під час особистої зустрічі із т.в.о. начальника слідчого управління Ігорем Коцюбинським, що відбулася 30 квітня....

¤ 
Забив штахетиною до смерті

Забив штахетиною до смерті

Нині 18-річний мешканець села Щоків перебуває в ізоляторі тимчасового тримання. За завдане умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть односельця, йому загрожує до десяти років позбавлення волі....

¤ 

Оптимізація – не ліквідація: головний освітянин області пояснив, чому потрібно реформувати навчальні заклади

На Рівненщині необхідно зробити шкільну мережу більш ефективною. На цьому наголосив начальник управління освіти і науки Рівненської ОДА Петро Коржевський під час селекторної наради з головами РДА та територіальних громад області. Так, головний освітянин області пояснив, що оптимізація мережі загальноосвітніх навчальних закладів наразі є одним з найбільш актуальних завдань....

¤ 
На Гурбах вшанували пам’ять бійців, полеглих у найбільшому бою УПА

На Гурбах вшанували пам’ять бійців, полеглих у найбільшому бою УПА

Уже традиційно на третій день Великодня жителі Рівненщини та багато гостей з інших регіонів з’їжджаються до урочища Гурби. Саме там сімдесят сім років тому відгримів найбільший в історії УПА бій. І досі у лісах покояться ті, хто у буремні часи став на захист України попри чисельну перевагу ворога....





Найпопулярніші статті:

• Розшифровка аналізу крові: [841] (6136)
• Як позбутися шпори на п’яті [850] (5804)
• Масштабна спецоперація на Рівненщині: викрили мережу «реабілітаційних центрів» [965] (4420)
• Коли відкриються рівненські садочки? [965] (4402)
• Допомога під час карантину [967] (4395)
• Бюджет і ми… [965] (4327)
• Рівнян запрошують на дитячий кінофестиваль «Children Kinofest» онлайн [965] (4287)
• Що робити, якщо дитину покусали комарі [965] (4272)
• У Здолбунові підпалили авто підприємця [965] (4226)
• Аудитори Рівненщини з початку року попередили порушень за процедурою закупівель на понад 72 млн грн [965] (4224)
• Про здобутки Рівненщини - у річницю президенства Володимира Зеленського [965] (4221)
• Чому не варто кип’ятити воду двічі [964] (4164)
• Живи до ста! [965] (4113)
• 4 способи, як перевірити масло на натуральність [964] (3994)
• Щоб овочі в холодильнику були тривалий час свіжими, помістіть туди звичайну губку [964] (3989)
• ЗНО під час карантину: як складати? [964] (3912)
• У Сергія Притули вкрали взуття в поїзді: як викручувався ведучий [964] (3906)
• «Перевірка» на коронавірус коштувала пенсіонерам понад 10 тисяч гривень [964] (3692)

ТОП-15 свіжого номера:

• Як вибрати правильного партнера по продажі трикотажу серед великого переліку? (80)


 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Інтерес .
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Розсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2020 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс