Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №892 від 20.12.2018p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Квітень 2021p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31
Травень 2021p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
     1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31

Новини Рівне

#Ракурс житейський

«Щоб онукам було тепло…»

«Щоб онукам було тепло…»

Уже тиждень, як Серафима злягла. Не вміла пояснити, що конкретно її болить: усе тіло стало важке, болюче, наче трактор через нього переїхав. І через душу – теж. Мабуть, вперше у своєму житті вона зрозуміла, як нестерпно може боліти душа. На столі біля ліжка поставила світлини онуків – Матвійка та Олексійка і, втупившись у них очима, заливалася слізьми.

Спомини, мов набридливі мухи, обсідали її голову, пекуче кусали: вона ж їх маленькими сповивала, колисала, вчила перші слова вимовляти, перші кроки ступати. Невістка Оксана з сином Дмитром у Польщі на заробітках були, а вона погодилася з онуками сидіти, хоч у цьому ж селі мешкають батьки Оксани.

Було важко, ой, як важко, адже народилися хлопчики рік за роком. Дехто думав, що вони близнюки, коли бігали подвір’ям. Коли падали, синці набивали – Серафима плакала разом з ними. Гадала, підростуть онуки, поменшає проблем, а вийшло так, що і в страшному сні не присниться. Невістка, влаштувавшись на роботу, закрутила роман із шефом їх фірми і подала на розлучення. На суді так упевнено наговорила усілякої гидоти на Дмитра, що суддя, безумовно, їй повірив. Мовляв, він знущався з неї і дітей бив, запивав, копійки не давав. Привела на суд фальшивих свідків і вимагала, окрім розлучити її з Дмитром, ще й позбавити його батьківських прав. Дмитрові від почутого затьмарилося перед очима, запекло у скронях, і він знепритомнів прямо у залі суду…

Коли Серафимі зателефонували зі «швидкої», вона не одразу збагнула, що таке каже лікар. У Дмитра гостра реакція на стрес і він потребує госпіталізації? О, Боже милостивий, що ж ти наробила, Оксано? За що? Син іще в лікарні, а тепер її звалило у ліжко, ноги не слухаються. Обіцяла йому приїхати на вихідні, а чи зможе – не знає. Хіба що попросить фельдшерку Галю поїхати з нею. Тільки як сказати синові, що суд повністю задовольнив позов?

…Дмитро пролежав у стаціонарі місяць. Окрім медикаментів, надавалися йому і поради психолога – усі співчували Дмитрові, який часто замикався у собі, плакав, коли говорив про дітей. Серафима не могла збагнути, як подруги Оксани не побоялися Бога і фальшиво посвідчили у суді. Дмитро сам старий одяг доношував, аби Оксана і діти були гарно одягнуті. Ремонт у домі тещі зробив, веранду добудував. А своя хата так і проситься оновитися. Для кого старався? Для нового чоловіка Оксани, що прийшов на усе готове? Згодом Дмитро довідався, що позбавити його батьківських прав і всиновити Матвійка та Олексійка була саме його, цього Віктора ідея, аби мати більше шансів у передвиборчий період, оскільки балотувався в депутати.

Серафиму часто боліло серце, діймав високий тиск, а коштів на лікування катастрофічно не вистачало. Пенсія у неї невелика, хоч тридцять років проробила у гумаках на молокозаводі. У Пенсійному фонді сказали, що не попала вона під вигідний коефіцієнт, а що воно таке – Серафима не тямить. Дмитро подарунки дітям купляв, закрадався, як злодій до них, коли нікого вдома не було. Спершу хлопчики раділи. А потім навідріз не хотіли зустрічатися з ним. «Наш тато – Віктор. А ти нам – ніхто», – казали. Звісно, це була Оксанина наука.

Збігав рік за роком.  Серафима не могла змиритися з тим, що колись син залишиться один, бо навіть слухати не хотів про друге одруження. Краялося серце від того, що онуки забули і про Дмитра, і про неї. Тепер, коли Оксана із сімейством переїхала до Тернополя, навіть здаля не може бачити Матвійка з Олексійком.

Якось відкрила душу фельдшерці Галі, що часто її навідувала. Галинка привітна, співчутлива. Про таких кажуть – і словом лікує. Здаля, несміливо, Галя спитала, чому Дмитро не одружиться ще раз? «Хіба світ зійшовся на тій Оксані? Тим паче, у неї – нова сім’я», – сором’язливий рум’янець вималювався на щоках Галинки. «О, Боже, може, вона закохана у мого сина», – подумала Серафима і лагідно мовила: «Не соромся, скажи, як є, Галю».

Дівчина, знітившись, кивнула головою, попросила нічого не казати Дмитрові, мовляв, той сміятися з неї буде. І різниця у віці між ними – дванадцять років. Серафима такими теплими, лагідними очима дивилася на Галину, що дівчині вмить чомусь захотілося вихлюпнути усе наболіле в душі цій мудрій, розсудливій жінці.

Батьків своїх Галина не пам’ятала – загинули у страшній аварії, коли вона була ще зовсім маленька. Росла з бабусею, яка померла, коли вона закінчувала медичний коледж. Тому, мабуть, і уникала Галина усіляких залицяльників, бо соромилася, що бідна, не модна, що не буде кому повести її до вінця. А от Дмитро… Він – це зовсім інше. Такий врівноважений, серйозний. Він часто сниться їй, переслідує у думках…

Серафима уважно слухала Галю й уже знала, що буде мати серйозну розмову з сином. Вигадала, що квартира, де мешкає Галя, їй не підходить, то, мовляв, може б у них поселилася? Дмитро незрозуміло глянув на матір, якій ніколи не вмів перечити. Після довгих умовлянь Серафими, Галя поселилася у них. А через два місяці Дмитро одружився з нею. Серафима від щастя ніби помолодшала. З першого дня назвала Галю донькою, а вона її – мамою. Від Оксани ж жодного разу вона не чула цього слова.

Життя пішло тепер у них за новими правилами. Навіть серед ночі Галю могли розбудити: когось серце прихопило, в когось пологи почалися, адже фельдшер у селі мусить бути і терапевтом, і педіатром, й акушером. Турботливу, милу фельдшерку любили і поважали у їх селі. «Не буває зла, щоб не вийшло на добро», – казали сусіди Серафимі.

…З появою на світ малої Яринки додалося усім приємних клопотів. Дмитро дуже тішився донечкою, в усьому допомагав дружині. Якось зателефонував синам, аби сповістити, що у них є сестричка. Але ті, як завше, не брали телефон. Це неабияк розізлило Дмитра: скільки можна знущатися з нього? Набрав номер Оксани – саме нині він скаже їй усе, що тисне у грудях роками – чи не боїться жити з гріхом, позбавивши його батьківських прав, налаштовувати дітей супроти нього? Може, час зупинитися і сказати їм правду? Діти ж не винні. Але Оксана була «поза зоною». Отже, навмисне змінила номер – зробив висновок Дмитро.

…Через кілька днів покотилася селом сумна новина: батьки Оксани поїхали на похорон зятя Віктора, який загинув в автокатастрофі, повертаючись із сім’єю з Буковелю. Оксана з дітьми у реанімації.

«Що робити, Галю?», – спитав стривожений Дмитро. «Їдь. Твої діти в біді. І не квапся», – мовила Галя і стала щиро молитися перед образами, щоб Господь їх усіх врятував.

…Оксана наче чекала Дмитра. Прийшла до свідомості і ледь чутним голосом попросила простити їй за те, що зрадила йому, відібрала у нього дітей. Вона стала задихатися, широко розплющеними очима вдивлялася в Дмитра: «Відчуваю, що помираю. Благаю тебе, Дмитре, не допусти, щоб дітей забрали в притулок. Вони ж твої, рідні. Твоя кров, правда?»

Це були її останні слова. Через два тижні Матвія та Олексія виписали додому. Нелегко було сказати хлопчикам, що їх мама тепер на небесах. І звідти турбується про них.

Зараз у Галі й Дмитра троє дітей. Хлопці граються з малою Яринкою. Люблять сестричку. І ніяк не можуть зрозуміти, чому їх тато, такий добрий, щирий, стільки років жив окремо від них? Чому мама казала, що бабуся Серафима давно померла? Вона ж така лагідна, турботлива. Вив’язала їм теплі шарфи, шкарпетки на зиму. Щоб їм, солодесеньким, було тепло…

20.12.2018Марія Маліцька


Переглядів: 425

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 1014 від 07.05.2021p.
¤ 
Три срібні медалі вибороли рівняни на Чемпіонаті України

Три срібні медалі вибороли рівняни на Чемпіонаті України

22-24 квітня 2021року в місті Тернопіль відбувся Чемпіонат України з боротьби греко-римської серед юніорів....

¤ 
Кримінальні провадження щодо журналістів перебувають на особливому контролі

Кримінальні провадження щодо журналістів перебувають на особливому контролі

На цьому наголосив очільник поліції Рівненської області Олексій Камишанський під час особистої зустрічі із т.в.о. начальника слідчого управління Ігорем Коцюбинським, що відбулася 30 квітня....

¤ 
Забив штахетиною до смерті

Забив штахетиною до смерті

Нині 18-річний мешканець села Щоків перебуває в ізоляторі тимчасового тримання. За завдане умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть односельця, йому загрожує до десяти років позбавлення волі....

¤ 

Оптимізація – не ліквідація: головний освітянин області пояснив, чому потрібно реформувати навчальні заклади

На Рівненщині необхідно зробити шкільну мережу більш ефективною. На цьому наголосив начальник управління освіти і науки Рівненської ОДА Петро Коржевський під час селекторної наради з головами РДА та територіальних громад області. Так, головний освітянин області пояснив, що оптимізація мережі загальноосвітніх навчальних закладів наразі є одним з найбільш актуальних завдань....

¤ 
На Гурбах вшанували пам’ять бійців, полеглих у найбільшому бою УПА

На Гурбах вшанували пам’ять бійців, полеглих у найбільшому бою УПА

Уже традиційно на третій день Великодня жителі Рівненщини та багато гостей з інших регіонів з’їжджаються до урочища Гурби. Саме там сімдесят сім років тому відгримів найбільший в історії УПА бій. І досі у лісах покояться ті, хто у буремні часи став на захист України попри чисельну перевагу ворога....





Найпопулярніші статті:

• Розшифровка аналізу крові: [841] (6131)
• Як позбутися шпори на п’яті [850] (5801)
• Масштабна спецоперація на Рівненщині: викрили мережу «реабілітаційних центрів» [965] (4419)
• Коли відкриються рівненські садочки? [965] (4402)
• Допомога під час карантину [967] (4390)
• Бюджет і ми… [965] (4327)
• Рівнян запрошують на дитячий кінофестиваль «Children Kinofest» онлайн [965] (4283)
• Що робити, якщо дитину покусали комарі [965] (4272)
• У Здолбунові підпалили авто підприємця [965] (4226)
• Аудитори Рівненщини з початку року попередили порушень за процедурою закупівель на понад 72 млн грн [965] (4224)
• Про здобутки Рівненщини - у річницю президенства Володимира Зеленського [965] (4216)
• Чому не варто кип’ятити воду двічі [964] (4164)
• Живи до ста! [965] (4112)
• 4 способи, як перевірити масло на натуральність [964] (3992)
• Щоб овочі в холодильнику були тривалий час свіжими, помістіть туди звичайну губку [964] (3985)
• ЗНО під час карантину: як складати? [964] (3909)
• У Сергія Притули вкрали взуття в поїзді: як викручувався ведучий [964] (3904)
• «Перевірка» на коронавірус коштувала пенсіонерам понад 10 тисяч гривень [964] (3692)

ТОП-15 свіжого номера:

• Як вибрати правильного партнера по продажі трикотажу серед великого переліку? (67)


 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Інтерес .
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Розсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2020 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс