Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №898 від 31.01.2019p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

А що Ви скажете? Блог


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Січень 2019p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29
Лютий 2019p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29


#Ракурс житейський

Покаяння у третій день Різдва

Покаяння у третій день Різдва

Бовталася в щоднях, як несвіже пиво: без піни, без претензії. Сама собі надцятий раз доводила: я зробила все правильно, правильно, правильно. А щось всередині з тоскними, як в оленяти очима, дивилося докірливо й сумирно знизу вгору: не правильно, не правильно, не... Хай йому грець! Люди, що воно таке, жива людина із живою душею? Суцільна мука.

Бігла додому, прихопивши снодійне. Тремтячою рукою похапцем трамбувала гладенькі пігулки до рота. Боже, поможи заснути хоч на солоденьку мить. Але без снів, прошу тебе, Боже. Бо несила більше сотий раз бачити, як я прочинила двері і побачила...

Того дня на третій день Різдва кілька років тому я вертіла в руках ключем від дверей. Іноді здавалося, що він, той ключ від батьківської домівки, такий рідний, що одного разу завовтузиться в моїй кишені чи сумці і сам полізе до замкової щілини. Він завше був чомусь теплий на дотик і зараз, обережно повертаючи його в дверях, у мене перехопило подих: зараз я переступлю поріг, де більше немає мами. Ма-ми. Минуло три із хвостиком роки, а мені все несила думати про це, пропускаючи крізь призму розуміння незворотність життєвого процесу, мовляв, усі там будемо. Бідний мій старий батько. Зостався в домі сам, хоча якось дає собі раду і ніколи не дорікає, що бачимося рідко, що приходжу іноді, коли треба з його розкішної бібліотеки якоїсь книжки чи позабирати потрібні на новій господарці речі.

- Тату, - кличу тихенько, ступаючи по килиму босяка, - тат... І спиняюся вкопана. У їхній із мамою спальні – м’яке світло. Довкола – квіти у вазах. На ліжку мій стар... мій тато. У його обіймах – хтось із довгими світлими косами і молодим пружним тілом. Сплять собі, обійнявшись, як діти. Аж заздрісно. На мить я забуваю, що мені вже трохи років, що, взагалі-то в таких випадках (це ж не твій, голубко, чоловік!) треба навшпиньки покинути приміщення і навіть не згадувати, що твої безсоромні очі підглянули за таємницею хай і найріднішої людини. У ту мить я, доросла, висока (метр вісімдесят, між іншим) жінка, як у казці, блискавично змаліла до понять маленької шестирічної дівчинки. Ревнощі, образа і ще там щось змішалися враз, затіснилися в грудях, попросилися на волю. Я розтулила рота, щоб випустити їх, а натомість зарепетувала, мов навіжене порося в останні хвилини свого безславного коротенького життя:

- Ану підйом, старий безсоромнику! І ти, шльондро, геть із дому!

Я приблизно знаю, як виглядаю в ту мить: чорні патьоки (суміш чорної туші і прозорих сліз) по щоках, розпатлана, - суцільний нервовий дзік. Відьма на виданні. І ще я не забуду ніколи вирази їхніх облич: це в кіно хтось там переляканий хапає простирадло і в безладі гониться по хаті. А вони, трохи здивовані, розплющують очі. Певно, такими були безгрішні Адам і Єва до періоду вигнання з Раю. І нікуди не біжать. Я тремчу й намагаюся розгледіти батькову пасію. Овва, які люди!

- Добрий день вам, сестро милосердя, пані Олечко. Сплавили на той світ матінку, а тепер хочете ще й батечка спровадити слідом? І розсістися тут панею, так?

Краєм ока бачу як батько полотніє, потім із незбагненною швидкістю перескакує ліжко і смачно ліпить мені добротного ляпаса. Перший і останній раз в житті. Бо я, принижена і розчавлена, вискакую із хати прожогом, щоб більше не з’явитися. Татку, прости... Якби молодість знала.

Тоді мені годі було казати щось про те, що в тебе кохання. А як же мама? – плакала я на плечі у бабуні. Він зрадив її, зрадив... А-а-а-а. Бабуня гладила по голівці мов маленьку й казала, що мама – мертва, а батько – живий. Ну і, окрім того, Ольга Василівна дуже гарна жіночка. Що??? Що, бабуню, і ти тієї ж? Весь світ проти мене, весь. Не буває у старого й молодої кохання! В неї – розрахунок, у нього – сплеск молодості. Назвімо речі своїми іменами.

... Я пам’ятаю як ви, Ольго Василівно, намагалися поговорити зі мною. Серпень, кінець літа. Ми обоє – представники ворожих таборів - сидимо в кав’ярні, накуйовдившись, як горобці перед відповідальним боєм за зернину. Втім, це я була тим горобцем, і всі довкола здавалися мені саме такими. Ви спокійно намагаєтеся пояснити мені старі мудрі істини. Говорите поволі, як із хворою. А я згадую ваше світле обличчя, ваші руки і голос, коли ви невідлучно були біля мами майже рік. Ну навіщо вам мій батько, навіщо? Батько – це чоловік для мами, більше ні для кого. З виразу вашого обличчя, я розумію, наскільки ви розчаровані тим, що я, поки ви говорили, думала про своє. «Ви маленьке зле дівчисько, - раптом у гніві каже вона, - через вас він не може бути повною мірою щасливим! Та коли ж ви, врешті, подорослішаєте?». «А може через вас», - вигукую я виклично, мов дражнилку, і йду собі геть. Еге, яка вона, жіноча логіка – хто сказав останнє слово, того й правда.

А потім я, мов маленький оскаженілий маніяк, плутаюся за ними, щоправда на віддалі, всюди, де вони бувають разом: на концерти, на вистави, у кав’ярні. Ба, навіть у кіно. Проводжаю вас до неї на роботу в лікарню. До нього на кафедру в університет. Він чогось часто блідий. Може, дійсно переживає через мої вибрики? Треба буде зателефонувати. Десь колись. Потім. Завтра. Післязавтра...

Звісно ж, я спізнююся. Тата більше немає. Строге лице Ольги Василівни... Я щось зробила не так. Не так. Щось? Все!!!

Я все іще «несвіже пиво». Збираю останні сили, стаю трохи схожа на людину і йду перепрошувати на третій день Різдва Ольгу Василівну до неї на роботу, в лікарню. На мене там дивляться, мов на божевільну. Підходить якась мов щойно з чернечого ордену жіночка, називається Наталею, бере мене за лікоть і тягне до себе в кабінет. Її слова котяться по кімнаті, мов кольорові прозорі кульки від моїх дитячих коралів. Вони погрожують заповнити кімнату повністю. А вона все говорить, говорить. Виявляється і татко, і Ольга Василівна були приречені. І обоє про це знали, і обоє це від мене приховували. Двоє людей, які влаштували собі наостанку свято, які підтримували одне одного уміло, як це можуть тільки люди, що знають про свої лічені дні. Мої сильні, мої хороші. Мої тепер далекі.

«... ти, дитинко, бачила б, як вони трималися за руки, - долітає голос тітки, - як прощалися...».

Я прожогом вискакую з кімнати. Біжу нескінченними коридорами. І раптом мене осяює думка: у кожному з нас від народження живе маленький внутрішній годинничок. Хтось чує його постійно, хтось – тільки перед кінцем. Але чує неодмінно. Бодай раз у житті. Я спиняюся. І мій, і мій «запрацював» теж. Ні, я не злякалася, втішилася навіть. Скількись то мені років чи днів лишилося? Принаймні тепер я не буду слоном у крамничці з цінним «посудом», яким торгує життя.

Стук-стук, дозвольте увійти і розпочати все спочатку?

31.01.2019Ната ТОРСЬКА


Переглядів: 90

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 899 від 07.02.2019p.
¤ 
Андрій Лозовий про актуальні проблеми Рівненщини

Андрій Лозовий про актуальні проблеми Рівненщини

Нещодавно автору вдалось поспілкуватися з нашим земляком, народним депутатом від Радикальної партії Олега Ляшка Андрієм Лозовим й задати йому ті питання, які сьогодні хвилюють більшість мешканців Рівненщини....

¤ 
Порошенко чи Путін: вибір-2019

«Судячи з того, що російський телевізор передає про Порошенка і Клімкіна, вони все роблять правильно» - Олег Сенцов

Порошенко чи Путін: вибір-2019

Петро Порошенко йде на другий термін, щоб підвищити добробут народу і привести Україну до ЄС та НАТО...

¤ 
В обласній бібліотеці для молоді потрапили в детективне закулісся

В обласній бібліотеці для молоді потрапили в детективне закулісся

В Рівненській обласній бібліотеці для молоді відбулася презентація соціального детективу «Тенета» та роману «Копія» молодого письменника Віктора Янкевича. Автор родом з Кременеччини. Працює в жанрі детективної прози, а свої перші твори опублікував в літературно-мистецьких журналах України. Твори Віктора Янкевича увійшли до ТОП-5 кращих детективів України за підсумками 2018 року....

¤ 

14-річні школярі повинні отримати ID-картку для проходження ЗНО

Міграційна служба нагадує про обов`язкову наявність паспорта громадянина України - ID-картки, задля реєстрації учасників проходження зовнішнього незалежного тестування....

¤ 
300 пацієнтів з інфарктом врятували лікарі Рівненської обласної лікарні у 2018 році

300 пацієнтів з інфарктом врятували лікарі Рівненської обласної лікарні у 2018 році

Упродовж минулого року лікарі відділення інтервенційної радіології Рівненської обласної клінічної лікарні провели понад 800 коронарографій і 500 стентувань, 300 з яких – пацієнтам із гострим інфарктом міокарда....

¤ 
У Рівному підпалили ресторан

У Рівному підпалили ресторан

Четвертого лютого, близько першої ночі на вулиці Степана Бандери обласного центру, у приміщенні ресторану виникла пожежа, яку було ліквідовано близько п’ятої ранку....





Найпопулярніші 15 статей:

1. Розшифровка аналізу крові: [841] (3641)
2. Моє місто - найкраще [427] (3286)
3. Секс із мусульманином [271] (2798)
4. [0] (2708)
5. Як правильно приймати вітаміни? [749] (2572)
6. Секрети ігрових автоматів: як грати і вигравати? [755] (2513)
7. ЧИ ВАРТО РОБИТИ ПОКУПКИ ДО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ? [519] (2434)
8. Авокадо - це фрукт чи овоч? [318] (2367)
9. Догляньте мене до смерті [278] (2328)
10. Первентин - легальний наркотик нового покоління [345] (2227)
11. Біснуватих везуть у Рогачів [256] (1675)
12. Розклад руху автобусів [253] (1664)
13. Якщо у сні приснився вуж [219] (1663)
14. Яйце-райце, в чому твоя сила? [257] (1538)
15. Двох тяжкохворих сестер вилікував чоловік зі Здолбунова [465] (1524)

ТОП-15 свіжого номера:

1. Кілька порад, як прати подушку в домашніх умовах (86)
2. Оселедець по-кашубськи (85)
3. Цікаві факти про користь меду (82)
4. 10 знаменитостей, які змогли перемогти рак (74)
5. «Благатиму в неї прощення…» (71)
6. Коли зацвітає жасмин (71)
7. Коли та чим удобрювати картоплю щоби отримати гарний врожай (71)
8. Андрій Лозовий про актуальні проблеми Рівненщини (71)
9. Порошенко чи Путін: вибір-2019 (71)
10. Кілька порад, як швидко зварити буряк (69)
11. Коли та як пасинкувати помідори (68)
12. 300 пацієнтів з інфарктом врятували лікарі Рівненської обласної лікарні у 2018 році (68)
13. Війна з вітряками… (67)
14. На Рівненщині поліцейські затримали чотирьох крадіїв (67)
15. 14-річні школярі повинні отримати ID-картку для проходження ЗНО (65)





 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2018 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс