Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №898 від 31.01.2019p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

А що Ви скажете? Блог


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Травень 2019p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
  1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30
Червень 2019p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
     1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30


#Ракурс житейський

Покаяння у третій день Різдва

Покаяння у третій день Різдва

Бовталася в щоднях, як несвіже пиво: без піни, без претензії. Сама собі надцятий раз доводила: я зробила все правильно, правильно, правильно. А щось всередині з тоскними, як в оленяти очима, дивилося докірливо й сумирно знизу вгору: не правильно, не правильно, не... Хай йому грець! Люди, що воно таке, жива людина із живою душею? Суцільна мука.

Бігла додому, прихопивши снодійне. Тремтячою рукою похапцем трамбувала гладенькі пігулки до рота. Боже, поможи заснути хоч на солоденьку мить. Але без снів, прошу тебе, Боже. Бо несила більше сотий раз бачити, як я прочинила двері і побачила...

Того дня на третій день Різдва кілька років тому я вертіла в руках ключем від дверей. Іноді здавалося, що він, той ключ від батьківської домівки, такий рідний, що одного разу завовтузиться в моїй кишені чи сумці і сам полізе до замкової щілини. Він завше був чомусь теплий на дотик і зараз, обережно повертаючи його в дверях, у мене перехопило подих: зараз я переступлю поріг, де більше немає мами. Ма-ми. Минуло три із хвостиком роки, а мені все несила думати про це, пропускаючи крізь призму розуміння незворотність життєвого процесу, мовляв, усі там будемо. Бідний мій старий батько. Зостався в домі сам, хоча якось дає собі раду і ніколи не дорікає, що бачимося рідко, що приходжу іноді, коли треба з його розкішної бібліотеки якоїсь книжки чи позабирати потрібні на новій господарці речі.

- Тату, - кличу тихенько, ступаючи по килиму босяка, - тат... І спиняюся вкопана. У їхній із мамою спальні – м’яке світло. Довкола – квіти у вазах. На ліжку мій стар... мій тато. У його обіймах – хтось із довгими світлими косами і молодим пружним тілом. Сплять собі, обійнявшись, як діти. Аж заздрісно. На мить я забуваю, що мені вже трохи років, що, взагалі-то в таких випадках (це ж не твій, голубко, чоловік!) треба навшпиньки покинути приміщення і навіть не згадувати, що твої безсоромні очі підглянули за таємницею хай і найріднішої людини. У ту мить я, доросла, висока (метр вісімдесят, між іншим) жінка, як у казці, блискавично змаліла до понять маленької шестирічної дівчинки. Ревнощі, образа і ще там щось змішалися враз, затіснилися в грудях, попросилися на волю. Я розтулила рота, щоб випустити їх, а натомість зарепетувала, мов навіжене порося в останні хвилини свого безславного коротенького життя:

- Ану підйом, старий безсоромнику! І ти, шльондро, геть із дому!

Я приблизно знаю, як виглядаю в ту мить: чорні патьоки (суміш чорної туші і прозорих сліз) по щоках, розпатлана, - суцільний нервовий дзік. Відьма на виданні. І ще я не забуду ніколи вирази їхніх облич: це в кіно хтось там переляканий хапає простирадло і в безладі гониться по хаті. А вони, трохи здивовані, розплющують очі. Певно, такими були безгрішні Адам і Єва до періоду вигнання з Раю. І нікуди не біжать. Я тремчу й намагаюся розгледіти батькову пасію. Овва, які люди!

- Добрий день вам, сестро милосердя, пані Олечко. Сплавили на той світ матінку, а тепер хочете ще й батечка спровадити слідом? І розсістися тут панею, так?

Краєм ока бачу як батько полотніє, потім із незбагненною швидкістю перескакує ліжко і смачно ліпить мені добротного ляпаса. Перший і останній раз в житті. Бо я, принижена і розчавлена, вискакую із хати прожогом, щоб більше не з’явитися. Татку, прости... Якби молодість знала.

Тоді мені годі було казати щось про те, що в тебе кохання. А як же мама? – плакала я на плечі у бабуні. Він зрадив її, зрадив... А-а-а-а. Бабуня гладила по голівці мов маленьку й казала, що мама – мертва, а батько – живий. Ну і, окрім того, Ольга Василівна дуже гарна жіночка. Що??? Що, бабуню, і ти тієї ж? Весь світ проти мене, весь. Не буває у старого й молодої кохання! В неї – розрахунок, у нього – сплеск молодості. Назвімо речі своїми іменами.

... Я пам’ятаю як ви, Ольго Василівно, намагалися поговорити зі мною. Серпень, кінець літа. Ми обоє – представники ворожих таборів - сидимо в кав’ярні, накуйовдившись, як горобці перед відповідальним боєм за зернину. Втім, це я була тим горобцем, і всі довкола здавалися мені саме такими. Ви спокійно намагаєтеся пояснити мені старі мудрі істини. Говорите поволі, як із хворою. А я згадую ваше світле обличчя, ваші руки і голос, коли ви невідлучно були біля мами майже рік. Ну навіщо вам мій батько, навіщо? Батько – це чоловік для мами, більше ні для кого. З виразу вашого обличчя, я розумію, наскільки ви розчаровані тим, що я, поки ви говорили, думала про своє. «Ви маленьке зле дівчисько, - раптом у гніві каже вона, - через вас він не може бути повною мірою щасливим! Та коли ж ви, врешті, подорослішаєте?». «А може через вас», - вигукую я виклично, мов дражнилку, і йду собі геть. Еге, яка вона, жіноча логіка – хто сказав останнє слово, того й правда.

А потім я, мов маленький оскаженілий маніяк, плутаюся за ними, щоправда на віддалі, всюди, де вони бувають разом: на концерти, на вистави, у кав’ярні. Ба, навіть у кіно. Проводжаю вас до неї на роботу в лікарню. До нього на кафедру в університет. Він чогось часто блідий. Може, дійсно переживає через мої вибрики? Треба буде зателефонувати. Десь колись. Потім. Завтра. Післязавтра...

Звісно ж, я спізнююся. Тата більше немає. Строге лице Ольги Василівни... Я щось зробила не так. Не так. Щось? Все!!!

Я все іще «несвіже пиво». Збираю останні сили, стаю трохи схожа на людину і йду перепрошувати на третій день Різдва Ольгу Василівну до неї на роботу, в лікарню. На мене там дивляться, мов на божевільну. Підходить якась мов щойно з чернечого ордену жіночка, називається Наталею, бере мене за лікоть і тягне до себе в кабінет. Її слова котяться по кімнаті, мов кольорові прозорі кульки від моїх дитячих коралів. Вони погрожують заповнити кімнату повністю. А вона все говорить, говорить. Виявляється і татко, і Ольга Василівна були приречені. І обоє про це знали, і обоє це від мене приховували. Двоє людей, які влаштували собі наостанку свято, які підтримували одне одного уміло, як це можуть тільки люди, що знають про свої лічені дні. Мої сильні, мої хороші. Мої тепер далекі.

«... ти, дитинко, бачила б, як вони трималися за руки, - долітає голос тітки, - як прощалися...».

Я прожогом вискакую з кімнати. Біжу нескінченними коридорами. І раптом мене осяює думка: у кожному з нас від народження живе маленький внутрішній годинничок. Хтось чує його постійно, хтось – тільки перед кінцем. Але чує неодмінно. Бодай раз у житті. Я спиняюся. І мій, і мій «запрацював» теж. Ні, я не злякалася, втішилася навіть. Скількись то мені років чи днів лишилося? Принаймні тепер я не буду слоном у крамничці з цінним «посудом», яким торгує життя.

Стук-стук, дозвольте увійти і розпочати все спочатку?

31.01.2019Ната ТОРСЬКА


Переглядів: 224

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 917 від 14.06.2019p.
¤ 
Зустріч переможців І Всеукраїнських спортивно-масових змагань із мером Рівного

Зустріч переможців І Всеукраїнських спортивно-масових змагань із мером Рівного

Міський голова Рівного Володимир Хомко зустрівся з переможцями І Всеукраїнських спортивно-масових змагань серед школярів у старшому віковому дивізіоні (2004-2001 р.н.) «Cool Games» та учасниками 6-х Світових освітніх ігор, які відбулися в м. Афіни та с. Олімпія (Греція) з 27 березня – 02 квітня 2019 року....

¤ 
Настя Каменських показала, з чого починається їх з Потапом день

Настя Каменських показала, з чого починається їх з Потапом день

Українська співачка Настя Каменських, яка нещодавно вийшла заміж за продюсера і репера Олексія Потапенка (Потап), показала, з чого починається їх день....

¤ 
Будівництво спорткомплексу на Макарова дає БК «Рівне» перспективу грати у Суперлізі

Будівництво спорткомплексу на Макарова дає БК «Рівне» перспективу грати у Суперлізі

Завдяки будівництву сучасного спортивного комплексу на вулиці Макарова в Рівному, у баскетбольного клубу «Рівне» з’явилася перспектива грати у Суперлізі. Тому, керівництво та гравці команди висловили подяку ініціатору його будівництва, голові Рівненської ОДА Олексію Муляренку....

¤ 
Соціальний ліфт від Ляшка: «пахарі» з областей, інтернатівці, захисники

Соціальний ліфт від Ляшка: «пахарі» з областей, інтернатівці, захисники

З’їзд Радикальної партії Олега Ляшка, як і належить дійсно народній політичній силі, відбувся під відкритим небом у парку Шевченка. Жодних рамок металошукачів, численної охорони чи списків з дозволами. Все відкрито і демократично: більше тисячі партійців і делегатів з всієї України, гості міста....

¤ 
На Рівненщині зіткнулося чотири автомобілі

На Рівненщині зіткнулося чотири автомобілі

Дві автопригоди з різницею у півгодини сталися сьомого червня у селі Бабин Гощанського району....

¤ 
Як виростити рододендрон

Як виростити рододендрон

Поради щодо посадки та догляду

Пишнота будь-якого виду рододендронів здатна скорити серце будь-якого садівника, однак у цієї рослини слава дуже ніжного та примхливого створіння....





Найпопулярніші 15 статей:

1. Розшифровка аналізу крові: [841] (11662)
2. Моє місто - найкраще [427] (5554)
3. Як правильно приймати вітаміни? [749] (5018)
4. Секс із мусульманином [271] (4419)
5. Авокадо - це фрукт чи овоч? [318] (4325)
6. Секрети ігрових автоматів: як грати і вигравати? [755] (3987)
7. Догляньте мене до смерті [278] (3972)
8. ЧИ ВАРТО РОБИТИ ПОКУПКИ ДО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ? [519] (3843)
9. Первентин - легальний наркотик нового покоління [345] (3524)
10. Якщо у сні приснився вуж [219] (2776)
11. Біснуватих везуть у Рогачів [256] (2647)
12. Коли розпочинати садити городину [599] (2573)
13. Розклад руху автобусів [253] (2495)
14. Двох тяжкохворих сестер вилікував чоловік зі Здолбунова [465] (2434)
15. Яйце-райце, в чому твоя сила? [257] (2426)

ТОП-15 свіжого номера:

1. В краєзнавчому музеї влаштували НовоКорецьке весілля (146)
2. Чистопородних корів на Рівненщині побільшає (145)
3. Скільки ділянок виділили в області учасникам АТО (144)
4. Під колеса авто потрапила жінка (128)
5. З початку року доходи місцевих бюджетів Рівненщини зросли на 20,4% (127)
6. Володимирецькі поліцейські викрили крадія скутера (125)
7. На Костопільщині зіткнулися маршрутка та легковик (125)
8. З 1 липня зміниться вартість паспортів (124)
9. Колорадський жук без хімії: народні методи (124)
10. Автомобіль в’їхав у будинок: водій загинув, пасажир — у лікарні (124)
11. Знайшли зловмисника, який викрав позашляховик (123)
12. За півроку на Рівненщині відтворили майже 3,5 тисячі гектарів лісу (121)
13. На Північному стартувало довгоочікуване будівництво сучасного дитячого садочку (121)
14. Підведено підсумки обласного етапу військово-патріотичної гри «Сокіл» (Джура) (120)
15. Поліцейські встановлюють осіб, причетних до підпалу будинку (115)




 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2018 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс